Рішення № 72973424, 08.02.2018, Горохівський районний суд Волинської області

Пр.№2/155/274/18

Справа № 155/71/18

Рішення

іменем України

8 лютого 2018 року Горохівський районний суд

Волинської області

в складі:

головуючого – Адамчук Г.М.,

з участю секретаря – Ревуцької М.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Горохові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 селищної ради Горохівського району про визнання права власності на спадкове майно, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 селищної ради Горохівського району Волинської області, в якому просить визнати його право власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок з господарськими, побутовими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: Волинська обл., Горохівський р-н, смт. Сенкевичівка, вул. Луцька, 44, як на спадкове майно, яке залишилося по смерті ОСОБА_3, який помер 04 жовтня 1998 року.

Посилаючись на те, що 04 жовтня 1998 року помер його батько, ОСОБА_3. За час життя спадкодавець склав заповіт, в якому вказаний вище житловий будинок будинок заповів позивачу. Враховуючи, що після смерті спадкодавця позивач прийняв спадщину, є його спадкоємцем за заповітом, просить поданий позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 селищної ради в заяві до суду просить розглядати справу у відсутності їхнього представника, позовні вимоги ОСОБА_1 визнає повністю.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вважає, що позов підставний та підлягає до задоволення.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Відповідно до ст. 527 ЦК УРСР спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 534 ЦК УРСР кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

З заповіту, складеного 12 березня 1998 року, який було посвідчено секретарем Сенкевичівської селищної ради та зареєстрований в реєстрі за №4 видно, що ОСОБА_3 належний йому житловий будинок, який знаходиться у смт.Сенкевичівка, вул.Луцька, 44, Горохівського району Волинської області заповів ОСОБА_1 (а.с.15).

Згідно з свідоцтвом про смерть, ОСОБА_3 помер 04.10.1998 року (а.с.5).

Постановою нотаріуса від 30 листопада 2017 року №2325/02-31 ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказане вище майно.

З довідки ОСОБА_2 селищної ради № 743 від 28.09.2017 року вбачається, що 12 березня 1998 року від імені ОСОБА_3 посвідчувався заповіт за Р№ 4. Заповіт не змінено і не скасовано. ОСОБА_1 вступив у фактичне володіння майном шляхом догляду за померлим ОСОБА_3 до дня його смерті, шляхом догляду за будинком та обробітку земельної ділянки (а.с.7).

Відповідно до технічної документації на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: Волинська обл., Горохівський р-н, смт. Сенкевичівка, вул. Луцька, 44 даний будинок було побудовано з дотриманням встановлених будівельних та технічних норм.

З спадкової справи після померлого ОСОБА_3 видно, що ОСОБА_1 після його смерті прийняв спадщину, є його спадкоємцем за заповітом.

А тому суд вважає, що слід визнати в порядку спадкування за заповітом право власності на житловий будинок з господарськими, побутовими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: Волинська обл., Горохівський р-н, смт. Сенкевичівка, вул. Луцька, 44, як на спадкове майно, яке залишилося по смерті ОСОБА_3, який помер 04 жовтня 1998 року.

Позивач в заяві до суду від стягнення судових витрат з відповідача ОСОБА_2 селищної ради відмовився.

Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, ст.ст. 524, 527. 534 ЦК УРСР, суд,-

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати в порядку спадкування за заповітом право власності ОСОБА_1 на житловий будинок з господарськими, побутовими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: Волинська обл., Горохівський р-н, смт. Сенкевичівка, вул. Луцька, 44, як на спадкове майно, яке залишилося по смерті ОСОБА_3, який помер 04 жовтня 1998 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий (підпис)

Згідно з оригіналом.

Голова Горохівського

районного суду ОСОБА_4