Рішення № 72973296, 13.03.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2018 року м.Житомир справа № 806/3632/17

категорія 12.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Капинос О.В.,

секретар судового засідання Недашківська Н.В., Мельниченко О.В.,

за участю: позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту захисту економіки Національної поліції України про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування наказів №1210 від 16.11.2017 та №341 о/с від 16.11.2017, поновлення на посаді, стягнення коштів за час вимушеного прогулу та моральної шкоди у розмірі 3300000 грн.,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- Визнати протиправними дії Департаменту захисту економіки Національної поліції України щодо його звільнення.

- Визнати протиправними та скасувати накази Департаменту захисту економіки Національної поліції України №1210 від 16.11.2017 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" та від 16.11.2017 №341 о/с "По особовому складу".

- Поновити його на посаді оперуповноваженого Управління захисту економіки в Житомирській області та стягнути кошти в розмірі середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу.

- Стягнути з Департаменту захисту економіки Національної поліції України 3300000 грн. моральної шкоди.

В обґрунтування позову зазначає, що 16.11.2017 під час проведення слідчих дій правоохоронцями, шляхом зачитування, його ознайомлено з наказом Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 11.08.2017 №256 о/с зі змісту якого, стало відомо, що на виконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 25.06.2017 у справі №806/1155/17 його поновлено на службі в поліції на посаді оперуповноваженого управління захисту економіки в Житомирській області з 24.03.2017. В подальшому з 16.11.2017 по 17.11.2017 він перебував в ізоляторі тимчасового тримання. 17.11.2017 в приміщенні Корольовського районного суду м.Житомира, працівниками поліції оголошено наказ відповідача №1210 від 16.11.2017 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" та витяг з наказу від 16.11.2017 №341 о/с "По особовому складу", з яких стало відомо про його звільнення з посади оперуповноваженого управління захисту економіки в Житомирській області. З вказаними наказами не погоджується, оскільки він жодним чином не повідомлявся ні про існування наказу про поновлення його на службі, ні про виконання судового рішення. Доводи відповідача в оскаржуваному наказі про те, що його повідомляли про поновлення на посаді в телефонному режимі з посиланням на акти, вважає безпідставними, а акти сфальсифікованими. Крім того, вказує, що оскільки виконавчий лист у справі №806/1155/17 про його поновлення на службі ним не пред"являвся до виконання, а на судове рішення було подано апеляційну скаргу, тому він не міг очікувати на виконання судового рішення відповідачем в добровільному порядку. Також, зазначив, що відповідачем протизаконно було застосовано до нього Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, оскільки такий визначає сутність службової дисципліни, обов"язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, а не поліцейських. Таким, чином вважає, що відповідачем незаконно звільнено його зі служби, тому спірні накази підлягають скасуванню, а він поновленню. Крім того, зазначив, що такі протиправні дії працівників поліції спричинили йому моральних страждань, з огляду на що, просить стягнути з відповідача моральну шкоду.

Ухвалою суду від 10.01.2018 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 05.02.2018.

Протокольною ухвалою суду від 05.02.2018 у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву для надання часу позивачу підготувати заперечення на відзив.

За наслідками підготовчого судового засідання, ухвалою суду від 22.02.2018 закрито підтовче провадження і призначено справу до судового розгляду на 13.03.2018.

В судове засідання з"явився позивач, позов підтримав та просив задовольнити його у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, повідомлений про розгляд справи належним чином, про причини неявки суд не повідомив, згідно поданого письмового відзиву на позов та заперечень до відповіді на відзив, просить у позові відмовити.

В обґрунтування відзиву зазначив, що на виконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 25.07.2017 у справі № 806/1155/17 наказом Департаменту від 11.08.2017 № 256 о/с ОСОБА_1 поновлено на службі в поліції з 23 березня 2017 року на посаді оперуповноваженого Управління захисту економіки в Житомирській області. 15.11.2017 до Департаменту надійшов лист Управління захисту економіки в Житомирській області з інформацією про невихід до цього часу на роботу майора поліції ОСОБА_1, без поважних причин з 11.08.2017. За наказом Департаменту від 16.11.2017 № 1209 призначено службове розслідування за вказаним фактом.

В ході службового розслідування встановлено, що позивач неодноразово повідомлявся про його поновлення на службі, зокрема, про видання Департаментом наказу про його поновлення на службі в телефонному режимі 19 та 21 серпня, а також листом від 19.08.2017. Крім того, працівники Управління виїжджали за місцем проживання ОСОБА_1, за місцем проживання його батьків, де він був відсутній. 16.11.2017 в прокуратурі Житомирської області ОСОБА_1 ознайомлено з наказом про поновлення на посаді під підпис.

За результатами службового розслідування складено висновок від 16.11.2017, відповідно до якого прийнято рішення за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в невиході на службу без поважних причин з 11 серпня 2017 року по час складення висновку (16.11.2017), за порушення вимог пункту 1 частини першої статті 18, статті 64 Закону України "Про Національну поліцію", пункту 4 статті 40 КЗпП, оперуповноваженого УЗЕ майора поліції ОСОБА_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції. Наказом Департаменту від 16.11.2017 № 1210 ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції . У зв’язку з реалізацією дисциплінарного стягнення, наказом Департаменту від 16.11.2017 № 341 о/с ОСОБА_1 звільнено з 17.11.2017 зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".

Позивач письмових запереченнях на відзив зазначив, що його не повідомляли в телефонному режимі 19.08.2017 та 21.08.2017 про поновлення його на посаді. Такі доводи відповідача вважає безпідставними. Також, вказав, що відповідачем протизаконно було застосовано до нього Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, оскільки такий визначає сутність службової дисципліни, обов"язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, а не поліцейських.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступі обставини.

Наказом голови Національної поліції України від 11.11.2015 № 178 о/с ОСОБА_1, як такого що прибув з Міністерства внутрішніх справ в порядку переатестування призначено оперуповноваженим управління захисту економіки в Житомирській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, присвоївши спеціальне звання "майор поліції".

Наказом т.в.о начальника Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 23.03.2017 № 115 о/с ОСОБА_1 був звільнений зі служби в поліції за п.4 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів).

Не погодившись із наказом Головного управління Національної поліції України №115 о/с, позивач звернувся до суду.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 25.07.2017 у справі № 806/1155/17 наказ Головного управління Національної поліції України №115 о/с від 23.03.2017 скасований та ОСОБА_1 поновлений на посаді оперуповноваженого захисту економіки в Житомирській області з 23.03.2017. Постанова в частині поновлення позивача на посаді допущена до негайного виконання (т. 1 а.с. 22-26) .

На виконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 25.07.2017 у справі № 806/1155/17 наказом Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 11.08.2017 № 256 о/с скасовано пункт наказу ДЗЕ від 23.03.2017 №115 о/с щодо звільнення майора поліції ОСОБА_1 з 23 березня 2017 року зі служби в поліції за пунктом 4 (у зв"язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" і поновлено його на службі в поліції та на посаді оперуповноваженого управління захисту економіки в Житомирській області з 24 березня 2017 року. (т. 1 а.с.66)

15.11.2017 до Департаменту захисту економіки Національної поліції України надійшли матеріали про те, що працівниками Управління захисту економіки в Житомирській області встановлено факти невиходу на службу без поважних причин з 11.08.2017 майора поліції ОСОБА_1, з проханням по даному факту провести службове розслідування . (т.1 а.с.92-132)

З метою встановлення зазначених обставин, відповідно до вимог п.2.1 розділу ІІ Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС від 12.03.2013 №230, наказом Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 16.11.2017 № 1209 призначено службове розслідування за вказаним вище фактом . (т. 1 а.с.133)

За результатами службового розслідування складено висновок від 16.11.2017, який затверджено заступником Голови Національної поліції України - начальником Департаменту генералом поліції третього рангу ОСОБА_2 (т. 1 а.с.145-150)

Відповідно до висновку службового розслідування, прийнято рішення за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в невиході на службу без поважних причин з 11 серпня 2017 року по час складення висновку (16.11.2017), за порушення вимог пункту 1 частини першої статті 18, статті 64 Закону України "Про Національну поліцію", пункту 4 статті 40 КЗпП, оперуповноваженого УЗЕ майора поліції ОСОБА_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.

На підставі висновку службового розслідування, наказом Департаменту захисту економіки НПУ від 16.11.2017 № 1210 ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції. (т. 1 а.с.151)

16.11.2017, наказом Департаменту захисту економіки Національної поліції України №341 о/с "По особовому складу" майора поліції ОСОБА_1 звільнено з 17.11.2017 зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв"язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України). Підстава: наказ ДЗЕ від 16.11.2017 №1210. (т. 1 а.с.152)

Вважаючи дії відповідача щодо звільнення та спірні накази протиправними, позивач звернувся до суду.

Перевірюючи дії відповідача на відповідність вимогам п.1 ч.2 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюються Законом України "Про Національну поліцію", Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22.02.2006 №3460-IV.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Національна поліція України (далі- поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

Згідно зі статтею 60 Закону України "Про Національну поліцію", проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі частинами першою, другою статті 19 Закону України "Про Національну поліцію", у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Статтею 77 Закону України "Про Національну поліцію" визначено вичерпний перелік підстав для звільнення поліцейського, пунктом 6 частини 1 вказаної статті передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

В той же час, пунктом 4 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Оскільки на момент виникнення спірних правовідносин Дисциплінарний статут Національної поліції України не затверджено, на поліцейських поширюється дія Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" від 22.02.2006 р. № 3460-IV, який не втратив чинність і продовжує діяти як станом на момент поновлення позивача на службі, так і на момент накладення дисциплінарного стягнення. Тобто, доводи позивач в цій частині є безпідставними та судом до уваги не приймаються.

Згідно зі частиною 1 статті 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни (стаття 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України).

Відповідно до статті 5 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Згідно зі частиною 7 статтею 13 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, накладаються начальниками, яким надано право прийняття на службу до органів внутрішніх справ, призначення на посаду, присвоєння спеціального звання.

Як вбачається з наведених норм, притягнення особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справі України до дисциплінарної відповідальності можливе лише за невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни.

Статтею 14 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" встановлено порядок накладення дисциплінарного стягнення.

Так, відповідно до положень зазначеної статті з метою з’ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

На виконання зазначеної правової норми, 16.11.2017 Департаментом захисту економіки Національної поліції винесено наказ №1209 про призначення та проведення службового розслідування за фактом невиходу на службу без поважних причин з 11.08.2017 майора поліції ОСОБА_1.

При цьому такий наказ прийнятий з метою встановлення обставин та фактів, викладених у листі УЗЕ від 13.11.2017 № 7260/39/105/01- 2017 з інформацією про невихід на роботу майора поліції ОСОБА_1, якого наказом Департаменту від 11.08.2017 № 256 о/с поновлено на службі в поліції, без поважних причин з 11.08.2017 по час написання листа.

У вищезазначеному листі поінформовано, що 19.08.2017 в телефонному режимі ОСОБА_1 ознайомлено з наказом про поновлення, однак станом на 13.11.2017 останній до виконання службових обов’язків так і не приступив.

Зокрема, службовим розслідуванням встановлено, з 19.08.2017 та станом на 16.11.2017 майор поліції ОСОБА_1 до виконання службових обов’язків не приступив, на робочому місці відсутній, фактичне місце перебування останнього невідоме.

Відповідно до висновку службового розслідування, на виконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 25.07.2017 у справі № 806/1155/17 наказом Департаменту від 11.08.2017 № 256 о/с ОСОБА_1 поновлено на службі в поліції з 24 березня 2017 року.

19.08.2017 працівниками УЗЕ в телефонному режимі ОСОБА_1 було повідомлено про наказ, яким його поновлено на посаді, на що останній відповів, що приступить до роботи 21.08.2017.

Водночас, листом УЗЕ від 19.08.2017 № 5105/39/205/01-2017 на адресу проживання ОСОБА_1, а саме: АДРЕСА_1, було направлено повідомлення про поновлення на службі наказом Департаменту від 11.08.2017 № 256 о/с з 24 березня 2017 року.

Однак, 21.08.2017 ОСОБА_1 до виконання службових обов’язків так і не приступив.

21.08.2017 працівники УЗЕ повторно зателефонували ОСОБА_1 та в телефонній бесіді останній повідомив, що перебуває за межами м. Житомира і до роботи приступить лише після письмового ознайомлення з наказом про поновлення та попросив направити наказ на його адресу проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, прибути до управління або зустрітися за його межами для ознайомлення з наказом відмовився. Після останньої розмови 21.08.2017 на неодноразові телефонні дзвінки ОСОБА_1 більше не відповідав.

14.09.2017 працівниками УЗЕ було здійснено виїзд за адресою: вул. Шевченка, 9, с. Головки, Малинський район, Житомирська область. Встановлено, що за вказаною адресою проживають батьки ОСОБА_1, які пояснили, що син разом з ними не проживає та не зареєстрований. Зі слів сина, він проживає ІНФОРМАЦІЯ_2.

З метою встановлення місцезнаходження та ознайомлення з наказом Департаменту від 11.08.2017 № 256 о/с щодо поновлення на службі ОСОБА_1 15.09.2017 відвідано місце проживання останнього, а саме: АДРЕСА_2. Встановлено, що за вказаною адресою проживає колишня дружина ОСОБА_1, громадянка ОСОБА_3, яка пояснила, що ОСОБА_1 разом із нею не проживає та не зареєстрований.

01.11.2017 працівниками УЗЕ було здійснено виїзд до Корольовського районного суду м. Житомира, де у залі судового засідання відбулося слухання справи за фактом складання адміністративних протоколів відповідно до частини другої статті 122 та статті 122-2 КУпАП стосовно ОСОБА_1 Однак в судовому засіданні ОСОБА_1 не з’явився.

За результатами запитів від 13.11.2017 направлених УЗЕ до закладів охорони здоров"я м.Житомира щодо перебування у відповідних закладах на лікуванні (амбулаторному чи стаціонарному) з 19.08.2017 по дату направлення запитів (13.11.2017) майора поліції ОСОБА_1, ), зокрема від КУ ЦМЛ №2, КУ ЦМЛ №1, ДУ ТМО МВС України в Житомирській області отримано відповіді про те, що ОСОБА_1 на лікуванні в цих установах з 19.08.2017 не перебував .

Водночас було встановлено, що від слідства ОСОБА_1 також переховується та його оголошено у розшук.

Ознайомлення позивача з наказом Департаменту від 11.08.2017 № 256 о/с про поновлення його на службі під підпис та надання йому витягу з цього наказу було здійснено лише 16.11.2017 в службовому кабінеті № 14 прокуратури Житомирської області, куди його було доставлено після затримання.

На запитання, чому після ознайомлення 19.08.2017 з наказом, ОСОБА_1 не прибув 21.08.2017 до Управління та не приступив до виконання службових обов’язків, відповів, оскільки Департаментом в апеляційному суді оскаржується рішення суду першої інстанції щодо поновлення його на службі, провадження у справі триває, він не міг знати про поновлення. Від дачі письмових пояснень відмовився.

За результатами службового розслідування складено висновок від 16.11.2017, відповідно до якого прийнято рішення за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в невиході на службу без поважних причин з 11 серпня 2017 року по час складення висновку (16.11.2017), за порушення вимог пункту 1 частини першої статті 18, статті 64 Закону України "Про Національну поліцію", пункту 4 статті 40 КЗпП, оперуповноваженого УЗЕ майора поліції ОСОБА_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Позивач вважаючи дії відповідача щодо звільнення та спірні накази протиправними, посилається на те, що він не з"являвся на службі з поважних причин, оскільки йому було невідомо про існування наказу про поновлення його на службі. Доводи відповідача про те, що його повідомляли про поновлення на посаді в телефонному режимі з посиланням на акти, вважає безпідставними, а акти сфальсифікованими.

Суд критично оцінює такі доводи позивача, оскільки вони спростовані наявними у матеріалах справи доказами.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Щодо доводів про неповідомлення позивача про його поновлення на службі в поліції суд виходить з наступного.

Так, з наявного у матеріалах справи акту від 19.08.2017 № 5104/39-201 про ознайомлення майора поліції ОСОБА_1 з наказом Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 11.08.2017 № 256 о/с "Про поновлення на службі в поліції та на посаді оперуповноваженого управління захисту економіки в Житомирській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України" вбачається, що 19 серпня 2017 року в кабінеті 119 Управління захисту економіки в Житомирській області начальником сектору забезпечення діяльності цього управління майором поліції ОСОБА_4 в присутності заступника начальника цього управління ОСОБА_5 і провідного спеціаліста сектору забезпечення діяльності того ж управління ОСОБА_6 в телефонному режимі на гучному зв’язку було ознайомлено майора поліції ОСОБА_1 з наказом Департаменту захисту економіки від 11.08.2017 № 256 о/с . (т. 1 а.с.95)

Також, на користь того, що відповідачем були вчинені дії щодо повідомлення ОСОБА_1 про його поновлення, свідчить лист Управління захисту економіки в Житомирській області від 19.08.2017 № 5105/39/205/01-2017, що направлявся на адресу його проживання, а саме: АДРЕСА_1, яким було направлено повідомлення про поновлення на службі наказом Департаменту від 11.08.2017 № 256 о/с з 24 березня 2017 року (т. 1 а.с.67)

Крім того, встановлені в ході розгляду справи обставини та надані суду докази свідчать про те, що працівниками Управління захисту економіки в Житомирській області вживалися й інші заходи щодо встановлення місцезнаходження ОСОБА_1 для ознайомлення його з наказом Департаменту від 11.08.2017 № 256 о/с про поновлення його на службі.

Зокрема, факт неодноразового відвідування працівниками УЗЕ місця проживання ОСОБА_1 та його батьків з метою ознайомлення з наказом про поновлення на посаді підтверджується рапортом начальника СЗБ УЗЕ в Житомирській області ОСОБА_4 від 22.09.2017, письмовими поясненнями працівників УЗЕ від 14.09.2017, копіями актів старшого інспектора СЗД УЗЕ в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_7 від 14.09.2017, 20.09.2017, 28.09.2017, 11.10.2017, копіями рапортів старшого інспектора сектору забезпечення діяльності УЗЕ в Житомирській області ДЗЕ НПУ капітана поліції ОСОБА_7 від 14.09.2017, 15.09.2017. (т. 1 а.с.77-87)

Також матеріали справи свідчать, що Управлінням захисту економіки в Житомирській області здійснювалася перевірка наявності фактів перебування на лікуванні ОСОБА_1 з 19.08.2017 та встановлено, що в період з 19.08.2017 по 15.11.2017 останній на лікуванні не перебував. (т. 1 а.с.134-142)

Крім того, в період з 11.08.2017 по 16.11.2017 ОСОБА_1 державний кордон України не перетинав. (т. 1 а.с. 143).

Отже, матеріалами справи підтверджено, що відповідачем здійснювалися заходи щодо повідомлення позивача про його поновлення на службі. Позивачем вказане не спростовано.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України (чинного на дату ухвалення рішення судом першої інстанції у справі № 806/1155/17) негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Вищезазначене вказано також і в постанові Житомирського окружного адміністративного суду від 25.07.2017 у справі № 806/1155/17. Так, постановлено, зокрема, допустити до негайного виконання постанову в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого Управління захисту економіки в Житомирській області.

При цьому, позивачем не спростовано своєї відсутності в залі судового засідання при проголошення вступної та резолютивної частини постанови, якою, в тому числі було проголошено про негайне виконання постанови в частині поновлення його на службі в поліції. Вказане ним не заперечується.

Крім того, згідно із частиною третьою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (чинного на дату ухвалення рішення суду апеляційної інстанції у справі № 806/1155/17) у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 25.07.2017 у справі № 806/1155/17 набрала чинності 02.11.2017.

Однак, навіть після набрання чинності рішенням суду з 02.11.2017 про поновлення на службі ОСОБА_1 так і не приступив до виконання службових обов’язків.

Про невихід позивача на службу в поліцію у спірний період свідчать також наявні у матеріалах справи акти про відсутність на роботі без поважних причин майора поліції ОСОБА_1, оперуповноваженого УЗЕ в Житомирській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України за підписом начальника УЗЕ в Житомирській області полковника поліції ОСОБА_8 заступників начальника та начальника сектору УЗЕ майора поліції ОСОБА_4Ю, складених у період з 28.08.2017 по 13.11.2017 (т.1 а.с. 96-132).

За наслідками досліджених судом доказів, суд вважає за необхідне зазначити, що хоча ознайомлення під підпис ОСОБА_1 з наказом Департаменту від 11.08.2017 № 256 о/с про поновлення його на службі відбулося 16.11.2017, однак це не спростовує фактів про повідомлення позивача про видачу Департаментом наказу про його поновлення на службі в телефонному режимі 19 та 21 серпня 2017, та його обізнаність про негайне поновлення на службі відповідно до резолютивної частини постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 25.07.2017 у справі № 806/1155/17.

Згідно з положеннями Дисциплінарного статуту перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

З матеріалів справи вбачається, що на пропозицію ст.інспектора СЗД УЗЕ в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_7 надати письмові пояснення у ОСОБА_1, останній відмовився, з посиланням на погіршення самопочуття, що підтверджується його особистим підписом на бланку пояснень. (т.1 а.с.144)

Таким чином, встановлені під час розгляду справи обставини підтверджують висновок службового розслідування про вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, що виразився у невиході на службу без поважних причин з 11.08.2017 по 16.11.2017, чим порушено вимоги пункту 1 частини першої статті 18, статті 64 Закону України "Про Національну поліцію", пункту 4 статті 40 КЗпП та Дисциплінарний статут.

А отже, доводи, позивача, що йому не було відомо про поновлення на службі суд оцінює критично, оскільки вони спростовані в ході розгляду справи.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки ОСОБА_1 звертався до суду з позовом про скасування наказу про його звільнення у справі №806/1155/17, тобто був ініціатором даного судового процесу, а отже мав цікавитися ходом виконання рішення у справі, оскільки кожна із сторін має як права так і обов"язки. При цьому, відповідач, як суб"єкт владних повноважень, виконав свій обов"язок щодо виконання судового рішення та поновив позивача на службі в поліції. Однак, у відповідача відсутній обов"язок розшукувати працівника та примушувати його працювати.

Зокрема, як наголошує в своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов’язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов’язки.

Також слід зазначити, що виконання судового рішення є завершальною стадією судового процесу. При цьому порядок виконання судового рішення, зокрема, в добровільному чи примусовому порядку, не впливає на коло визначених в чинному законодавстві прав і обов"язків сторін даного процесу. А тому, посилання позивача, що ним не пред"являвся до виконання виконавчий лист у справі № 806/1155/17, суд вважає безпідставними та до уваги не приймає.

Вказаним також спростовуються і посилання позивача на те, що постанова суду про його поновлення була оскаржена в апеляційному порядку, а тому він вважав, що рішення суду поки не виконане.

Таким чином, встановлено, що ОСОБА_1 неналежно поставився до дотримання вимог службової дисципліни, проігнорував вимоги ст.ст. 1,7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, ст.18 Закону України "Про Національну поліцію", що виразилося грубому порушенні службової дисципліни, а саме невиході тривалий час на службу без поважних причин. Тобто, своїми діями вчинив дисциплінарний проступок, за що передбачена дисциплінарна відповідальність.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини; надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Статтею 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України визначено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників, дотримуватись норм професійної та службової етики, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

Тобто, дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України зобов'язує кожного поліцейського дотримуватись службової дисципліни, що має базуватись на високій свідомості та зобов'язує поліцейського дотримуватись законодавства, неухильно виконувати вимоги, додержуватися норм професійної та службової етики, правил внутрішнього розпорядку, стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" звільнення зі служби є видом дисциплінарного стягнення.

За вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Підставою дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні або в неналежному виконанні працівником покладених на нього трудових або службових обов'язків.

Як вже зазначалося судом, згідно ст. 14 Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Відповідно до вимог статті 14 Дисциплінарного статуту при призначенні виду дисциплінарного стягнення ОСОБА_1 було враховано, що згідно копії послужного списку, за час служби він неодноразово притягався до дисциплінарної відповідальності (12 разів) за неналежне виконання службових обов’язків, звільнявся з посади за систематичне порушення службової дисципліни; відносно нього було складено адміністративні протоколи за частиною другою статті 122 та статтею 122-2 КУпАП; порушення м пункту 1 частини першої статті 18, статті 64 Закону України "Про Національну поліцію", Дисциплінарного статуту, а також не дотримання позивачем службової дисципліни; порушення позивачем пункту 4 статті 40 КЗпП.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що дії позивача, які виразилися в грубому порушенні службової дисципліни, не виконанні вимог Закону України "Про Національну поліцію" в частині неухильного дотримання Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, що підтверджується матеріалами справи, є проступком несумісним з перебуванням на службі в поліції, з огляду на що, його правомірно притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції та в подальшому звільнено.

При цьому, матеріалами справи підтверджено, що дії відповідача стосовно звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції відповідають вимогам чинного законодавства, а тому є правомірними.

Оцінюючи правомірність наказів органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо. з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

В Рішенні від 10.02.2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У Рішенні від 27.09.2010 року по справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Беручи до уваги, що розглядом справи встановлено, та матеріалами справи підтверджено наявність дисциплінарного проступку, скоєного позивачем, який полягав у вчиненні ним прогулу, тобто невиході на службу без поважних причин, а відтак спірні накази відповідача є такими, що прийняті в межах повноважень, і в спосіб визначений нормативно-правовими актами, тому позов у цій частині задоволенню не підлягає.

Враховуючи, що в ході розгляду справи встановлено правомірність дій відповідача та спірних наказів про звільнення позивача зі служби в поліції, похідні вимоги стосовно стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди також є безпідставними.

За правилами, встановленими ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень, в ході розгляду справи, надав достатні та беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і довів правомірність та обґрунтованість своїх дій та прийнятих наказів, з огляду на що відсутні підстави для поновлення позивача на службі, тому відмовляє у задоволенні позову у повному обсязі.

Керуючись статтями 9,77,90,242-246,371 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, 10014, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Департаменту захисту економіки Національної поліції України (вул.Академіка Богомольця,10, м.Київ, 01601, ідентифікаційний код 40111732) про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування наказів №1210 від 16.11.2017 та №341 о/с від 16.11.2017, поновлення на посаді, стягнення коштів за час вимушеного прогулу та моральної шкоди у розмірі 3300000 грн., відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Капинос

Повне судове рішення складене 23 березня 2018 року