Рішення № 72973211, 20.03.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2018 р. Справа№805/4771/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича при секретарі судового засідання Проніні Д.С. розглянувши адміністративну справу за позовом Лівобережного об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕЙЧ АР ГАРАНТ” м. Маріуполь

про стягнення заборгованості в сумі 231369,36 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Лівобережне об’єднане управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕЙЧ АР ГАРАНТ” м. Маріуполь про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до пунктів «а» ст. 13 Закону України № 1788 «Про пенсійне забезпечення» за період з 01.07.2017 року по 30.11.2017 року у сумі 231369,36 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач повинен відшкодувати до 25-го числа щомісяця суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, по працівникам підприємства, яким призначено пенсію. За період липень – листопад 2017 року підприємство має заборгованість з покриття фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів “а” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” у розмірі 231369,36 грн., що підтверджується розрахунками. Просив стягнути з відповідача зазначену суму фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Позивач до судового засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач до судового засідання не з’явився, надав до суду відзив до позовної заяви, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з огляду на наступне. Так, відповідач з 13.10.2016 року перебуває в стадії припинення, що підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань. Зазначив, що процедура ліквідації врегульована ЦК України, який повинен бути застосований до спірних правовідносин. Звернув увагу відповідача та суду, що вимоги позивача можуть бути задоволені після погашення вимог кредиторів першої та другої черги за рахунок коштів, одержаних ліквідаційною комісією від продажу майна відповідача.

Позивач надав до суду пояснення щодо відзиву відповідача на позовну заяву, де зазначив, що до липня 2017 року відповідач добровільно сплачував відповідні суми, на адресу відповідача направлялись та вручались особисто листи із зазначенням суми заборгованості за відповідні періоди, що є достатньою підставою для задоволення позову.

Суд дослідивши подані матеріали справи встановив наступне.

Позивач, Лівобережне об’єднане управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області, є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього пунктом 12 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, “Положенням про Пенсійний фонд України”, затвердженим Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №384/2011.

Відповідач, Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕЙЧ АР ГАРАНТ”, включене до ЄДРПОУ за №37598904, знаходиться на обліку позивача, є платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та знаходиться у стадії припинення з 13.10.2016 року.

Як вбачається з позовної заяви та підтверджено матеріалами справи, на підприємстві працювали особи, зайняті на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до пунктів “а” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ, і якій призначено пенсію на пільгових умовах за Списком №1.

Станом на час розгляду справи сума заборгованості відповідача по сплаченій пенсії призначеній згідно до пунктів “а” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” №1931-ХІІ від 06.12.1991 року з 01.07.2017 року по 30.11.2017 року у сумі 231369,36 грн.,що в повній мірі підтверджується наявними у матеріалах справи розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідні місяці, які були отримані підприємством та довідками про підтвердження наявного стажу, відривними талонами, відомостями про виплату пенсії і т.д.

Таким чином, на момент розгляду справи заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсії призначеній на пільгових умовах у розмірі 231369,36 грн. відповідачем не сплачено, заборгованість перед Пенсійним фондом не погашена.

Відповідно до пп.1 п.4 Положення “Про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 р. №28-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015р. за №41/26486, встановлено, що управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань забезпечує додержання підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, вимог актів законодавства про пенсійне забезпечення.

Згідно з пп.9 п.4 зазначеного Положення, управління Фонду здійснює стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів.

Відповідно до пункту 2 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України “Про пенсійне забезпечення”.

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Таким чином, обов'язок відшкодування підприємством фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій встановлений чинним законодавством України.

Страхувальниками, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання та інші.

Відповідно до п. 2 ст. 17 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” страхувальник зобов’язаний нараховувати, обчислювати та сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

В ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” в п.п. “а”-“з” визначено перелік осіб, котрі на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи.

Відповідно до п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону №1058 застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах; для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 6.4 “Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року № 21-1, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно п. 6.5. Інструкції, розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Пунктами 6.7 Інструкції, передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Суд зазначає, що Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та Інструкцією “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України” не передбачено обов’язкове узгодження органами Пенсійного фонду України розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій із підприємствами та організаціями (платниками).

Як вбачається із матеріалів справи позивач вручав особисто посадовій особі позивача та направляв рекомендованим листом відповідні Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій.

Суд вважає, що у задоволенні адміністративного позову повинно бути відмовлено із наступних підстав.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 78 КАСУ встановлено що обставини встановлені рішення у адміністративній справі, що набрало законної сили , не доказуються при розгляді іншої справи , у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлені ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Донецьким окружним адміністративним судом розглянута справа №805/2449/17-а за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕЙЧ АР ГАРАНТ” м. Маріуполь про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць. У судовому рішенні із зазначеної справи були встановлені наступні обставини: 12 жовтня 2016 року загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕЙЧ АР ГАРАНТ” прийнято рішення про припинення товариства шляхом ліквідації, призначено ліквідаційну комісію, визначено строк заявлення кредиторами вимог протягом двох місяців з моменту оприлюднення державним реєстратором відповідного повідомлення. Відповідно відомостей з витягу з Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, строк заявлення кредиторами своїх вимог визначено до 21.12.2016 року.

Тобто у Постанові суду від 26 вересня 2017 року було встановлено, що відкрита ліквідаційна процедура відповідача та встановлений строк для надання заяв кредиторів.

Статтею 110 Цивільного кодексу України (надалі в тексті рішення - ЦК) передбачено, що юридична особа ліквідується:

1) за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами;

2) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, за позовом учасника юридичної особи або відповідного органу державної влади;

3) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи в інших випадках, встановлених законом, - за позовом відповідного органу державної влади.

Частиною 3 ст. 110 ЦК встановлено, що якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Статтею 111 ЦК визначений порядок ліквідації юридичної особи. Так, відповідно до ч. 1 ст. 111 ЦК з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки.

Під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи (ч.3 ст.111ЦК).

До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період( абзац 2 ч.7 ст.111ЦК).

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи (ч.8 ст.111 ЦК).

Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

У разі недостатності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи(ч.9 ст.111 ЦК).

Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, та забезпечує подання органам доходів і зборів(ч.11 ст.111 ЦК).

Відповідно ст.112 Цивільного кодексу України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;

2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;

3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів);

4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.

Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.

Черговість задоволення вимог кредиторів за договорами страхування визначається законом.

У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

Позивачем до суду доказів звернення до ліквідаційної комісії відповідача з вимогою про визнання його кредитором не надано. Як і не надано відмови відповідача у будь-якій формі, щодо до не включення до реєстру кредиторів вимог позивача.

При цьому суд звертає увагу на те, що ЦК визначений строк протягом якого кредитор має право звернутись до суду - протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову.

Тобто первісно повинно бути звернення до ліквідаційної комісії відповідача, а у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право звернутись до суду.

За поясненнями позивача з липня 2017 року відповідач не відшкодовував витрати на доставку та виплату пенсій за період з 01.07.2017 року по 30.11.2017 року, а звернувся до суду у грудні 2017 року не дотримавши процедуру визначену ЦК України.

Крім того, суд звертає увагу позивача на приписи ч.4 ст.212 ЦК, якою визначено, що вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення (21.12.2016 року), задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позов Лівобережного об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕЙЧ АР ГАРАНТ” м. Маріуполь про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до пунктів «а» ст..13 Закону України від 05.11.201 року № 1788 «Про пенсійне забезпечення» за період з 01.07.2017 року по 30.11.2017 року у сумі 231369,36 грн. задоволенню не підлягає.

Керуючись Конституцією України, Цивільним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Лівобережного об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області, до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕЙЧ АР ГАРАНТ” м. Маріуполь про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до пунктів «а» ст..13 Закону України від 05.11.201 року № 1788 «Про пенсійне забезпечення» за період з 01.07.2017 року по 30.11.2017 року у сумі 231369,36 грн. відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 26 березня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної

сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Кониченко О.М.