Рішення № 72973112, 23.03.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2018 р. Справа№805/1147/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним рішення про відмову у призначенні пенсії за віком та його скасування, зобов’язання здійснити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі за текстом – позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі – Селидовське ОУПФУ, відповідач) про визнання протиправним рішення про відмову у призначенні пенсії за віком та його скасування, зобов’язання здійснити певні дії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно ч. 1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і подав документи на підтвердження трудового стажу. Рішенням Селидовського ОУПФУ позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв’язку з відсутністю пільгового стажу 25 років в підземних умовах.

З огляду на наведене, позивач просить у судовому порядку визнати протиправним рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії за віком, зобов’язати відповідача зарахувати до страхового стажу період роботи на підприємстві ВП «Шахта 1/3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» з 01.08.2016 року по 30.11.2017 року у якості підземного прохідника з повним робочим днем в шахті, до пільгового стажу (в умовах зайнятості повний робочий день під землею) періоди роботи – з 22.01.1998 року по 31.08.1998 року на ТОВ «Кедр», з 01.08.2004 року по 23.04.2008 року та з 19.07.2008 року по 06.11.2008 року на ТОВ «Донбасвуглепроходка», з 29.04.2008 року по 06.07.2008 року на ВАТ «Донбасшахтобуд» Макіївське шахтобудівельне підприємство, з 18.11.2008 року по 13.12.2012 року на Шахтобудівельному управлінні № 9 ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка», та зобов’язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2018 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі та запропоновано відповідачу у п’ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду письмові заперечення проти позову та всі докази на їх підтвердження, які наявні у відповідача.

Відповідачем 19.03.2018 року через канцелярію суду надано відзив проти адміністративного позову, в якому викладені обставини, аналогічні у рішенні про відмову в призначенні пенсії за віком від 10.01.2018 року. Відповідач зазначив, що позивач звернувся до Управління з заявою про призначення пенсії за віком. Рішенням Управління від 10.01.2018 року йому було відмовлено в призначенні пенсії у зв’язку з відсутністю пільгового стажу 25 років в підземних умовах, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України від 31.03.1994 року № 202, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а тому відповідач вважає, що не порушив прав позивача, діяв в межах, наданих йому законами та нормативно-правовими актами та не порушив вимоги чинного законодавства. За таких обставин, представник відповідача просить у позові відмовити у повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Позивач, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, 13 грудня 2017 року звернувся до Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України « Про пенсійне забезпечення» і п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Управління від 10 січня 2018 року № 1580 позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки заявник не має необхідного пільгового стажу в підземних роботах – 25 років. Відповідно до наданих документів страховий стаж позивача складає 24 роки 06 місяців 07 днів, в тому числі стаж підземної роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах складає 24 роки 05 місяців 19 днів, в тому числі за ст. 14-25 – шахтарі складає 01 рік 09 місяців 23 дні, за ст. 14-20 складає 18 років 01 місяць 27 днів за кожний повний рік роботи на провідних посадах додатково зараховано 3 місяці згідно до роз’яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 за 18 років додатково зараховано 04 роки 06 місяців (а.с. 7-8).

До пільгового стажу не зараховано період роботи з 22.01.1998 року по 31.08.1998 року на ТОВ «Кедр», оскільки надана довідка з архівного відділу Новогродівської міської ради не підтверджує зайнятість робітника повний робочий день у шахті. Для зарахування вказаного періоду до пільгового стажу необхідно надати документи на розгляд Комісії при головному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області.

До страхового стажу не зараховано період роботи з 01.08.2016 року по 30.11.2017 року на підприємстві ВП «Шахта 1/3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля», оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу від 02.01.2018 року відсутня сплата щомісячних внесків до МДЗУ, з 01.12.2017 року по 12.12.2017 року на підприємстві ВП «Шахта 1/3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля», так як відсутня сума нарахованої заробітної плати.

При цьому, як вбачається з трудової книжки серії БТ-ІІ № 7336165 від 07.07.1994 року, виданої на ім’я ОСОБА_1, позивач з 01.09.1991 року по 27.06.1994 року навчався в СПТУ № 63 м. Новогродівка, з 07.07.1994 року по 26.12.1994 року працював електрозварником 3 розряду в Селидівському виробничому об’єднані по видобутку вугілля «Шахта «Росія», з 29.12.1994 року по 04.07.1996 року знаходився на військовій службі, з 25.10.1996 року прийнятий учнем гірника підземного до ДХК «Селидіввугілля», 11.12.1996 року присвоєний 3 розряд гірника з повним робочим днем під землею та 11.01.1998 року звільнений за власним бажанням, 22.01.1998 року був прийнятий до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кедр» гірником підземним з повним робочим днем в шахті та звільнений 31.08.1998 року по переводу на ВП «Шахта 1/3 «Новогродівська», з 01.09.1998 року прийнятий гірником підземним 3 розряду та звільнений 15.03.2001 року за власним бажанням, з 04.04.2001 року по 21.07.2004 року працював в ДП «Селидіввугілля» СП шахта «Росія» прохідником 5 розряду з повним робочим днем під землею, з 01.08.2004 року прийнятий на посаду прохідника 4 розряду до ТОВ Донбасвуглепроходка» та звільнений 23.04.2008 року за власним бажанням, з 29.04.2008 року по 06.07.2008 року працював прохідником 5 розряду з повним робочим днем у шахті на ВАТ «Донбасшахтобуд» Макіївське шахтобудівельне управління, з 19.07.2008 року по 06.11.2008 року працював прохідником 5 розряду з повним робочим днем під землею на ТОВ «Донбасвуглепроходка» та звільнений за власним бажанням, з 18.11.2008 року по 13.11.2012 року працював прохідником 5 розряду з повним робочим днем під землею в Шахтопрохідному будівельному управлінні №9 «ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка», з 19.11.2012 року прийнятий підземним прохідником 5 розряду з повним робочим днем у шахті до ДП «Селидіввугілля» ВП «Шахта 1/3 «Новогродівська» (а.с. 32-36).

Також, позивачем надані Індивідуальні відомості про застраховану особу за формою ОК-5 за звітні роки з 2001 року по 2017 рік, відповідно до яких позивач отримував заробітну плату та з його заробітку були сплачені страхові внески (а.с. 22-27).

Довідкою № 1339-к від 02 грудня 2008 року, яка уточнює особливий характер роботи або умов праці, необхідні для призначення пільгової пенсії, підтверджено, що позивач дійсно працював повний робочий день під землею у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Донбасвуглепроходка» з 01.08.2004 року по 23.04.2008 року та з 19.07.2008 року по 03.11.2008 року в якості прохідника на виробництві (а.с. 31).

Відповідно до довідки про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній № 02/681 від 20.09.2017 року, позивач працював у Відокремленому підрозділі «Шахтопрохідницьке будівельне управління №9 Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка» та виконував роботи зі шкідливими та важкими умовами праці повний робочий день на підземних роботах на ПАТ «ШУ «Покровське», яке веде видобуток вугілля підземним засобом і за період з 18.11.2008 року по 13.11.2012 року за професією прохідник (а.с. 30).

Як слідує з довідки №41/02 від 07.02.2018 року, виданої на ім’я ОСОБА_1, у тому, що він дійсно працює на ВП ш-та 1/3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» і йому була нарахована та сплачена заробітна плата, нараховано ЄСВ і перераховано в ПФУ м. Новогродівка за період з 01.08.2016 року по 30.11.2017 року (а.с. 29).

Встановлені обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з такого.

За ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав свобод людини є головним обов’язком держави.

На підставі ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як слідує зі ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи ґрунтуються і не можуть бути скасовані.

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі за текстом – Закон 1058) передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Положеннями ч. 1 ст. 9 Закону 1058 передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

На підставі ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

З п.2 Прикінцевих положень Закону 1058 вбачається, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди призначення пільгових пенсій провадиться за нормами зазначеного закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі за текстом – Закон 1788).

За ст.1, п. 1 ст. 24 Закону 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески. Страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

У відповідності до ст.62 Закону 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58, якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. Показники, зазначені у цих Списках обов’язково повинні бути підтверджені у карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватись у дужках.

Відповідно до п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Пунктом 20 Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконаної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним Фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

На підставі п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній Постановою Правління Пенсійного фонду від 10.11.2006 року №18-1 затверджений Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або вислугу років. Вказаний Порядок визначає механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника.

Таким чином, основним документом, якій підтверджує стаж роботи на підприємстві є трудова книжка.

На думку суду, в трудовій книжці позивача, яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, є відповідні записи роботи позивача на підприємствах: з 22.01.1998 року по 31.08.1998 року на ТОВ «Кедр» та з 01.08.2016 року по 30.11.2017 року і з 01.12.2017 року по 12.12.2017 року на ВП «Шахта 1/3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля», які визначають право позивача на призначення пенсії на пільгових умовах, передбачене ч. 1 ст.14 Закону 1788. Крім того суд звертає увагу на те, що Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній передбачено, що підтвердження трудового стажу можливо документами, виданими архівними установами.

1. Відносно не зарахування відповідачем до пільгового стажу позивача періодів роботи з 22.01.1998 року по 31.08.1998 року на ТОВ «Кедр».

Як встановлено судом вище, трудова книжка ОСОБА_1 містить записи, що підтверджують період виконуваної роботи, її характер та зайнятість за професіями, які віднесені до Списку № 1. В трудовій книжці йдеться посилання на відповідні накази як на підставу внесення записів, вони завірені підписом повноважної особи та печаткою, не містять виправлень, підчисток, тобто оформлені належним чином, що не викликає сумніву (а.с. 33).

Спірний період роботи на підприємстві Товариства з обмеженою відповідальністю «Кедр» з 22.01.1998 року по 31.08.1998 року позивач був зайнятий протягом повного робочого дня за професією, що надає право на пільгову пенсію, підтверджується наступними доказами: трудова книжка позивача та надані документи, що відповідає вимогам, визначеним у абзаці 2 пункту 1 Порядку № 637, за яким за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Доказів того, що позивач у спірні періоди був зайнятий на підземних роботах неповний робочий день, відповідачем не надано, а отже відповідачем протиправно не зараховані до пільгового стажу позивача періоди роботи з 22.01.1998 року по 31.08.1998 року на ТОВ «Кедр».

2. Щодо не зарахування відповідачем до страхового стажу позивача період роботи з 01.08.2016 року по 30.11.2017 року та з 01.12.2017 року по 12.12.2017 року на підприємстві ВП «Шахта 1/3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля».

Суд вважає, що не зарахування періоду роботи з 01.08.2016 року по 30.11.2017 року та з 01.12.2017 року по 12.12.2017 року на підприємстві ВП «Шахта 1/3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» до страхового стажу ОСОБА_1 на підставі відсутності відомостей про сплату щомісячних внесків до ПФУ за відсутності суми нарахованої заробітної плати є безпідставним, оскільки із заробітної плати позивача щомісячно утримувалися суми страхових внесків і позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов'язків підприємством, на якому він працює.

Фактично за даних спірних правовідносин відповідач протиправно переклав відповідальність за нарахування заробітної плати на позивача, а отже такі дії пенсійного органу при не зарахуванні до пільгового стажу вказаних вище періоду роботи є непропорційними заявленій легітимній меті (підтвердження пільгового характеру роботи позивача), тому їх не можна вважати такими, які вчинені обґрунтовано, добросовісно та розсудливо, відтак порушене право позивача (щодо не зарахування спірних періодів до пільгового стажу та розгляд заяви позивача про призначення пенсії з порушенням норм матеріального права) має бути відновленим.

3. Щодо позовної вимоги з приводу зобов’язання Селидовського ОУПФУ призначити позивачу пенсії за віком відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і ч. 1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суд зазначає наступне.

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Разом з цим, у відповідності до ст. 81 Закону 1788 призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Отже, правовідносини із призначення пенсій відносяться до виключної компетенції органів Пенсійного фонду, та є їх дискреційними повноваженнями і суд, захищаючи права та свободи особи, не може перебирати на себе функції інших органів державної влади, та втручатися в делеговані повноваження пенсійного органу.

Таким чином, позовна вимога у цій частині підлягає задоволенню у спосіб зобов’язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення їй пенсії з урахуванням висновків суду першої інстанції.

Наведена позиція підтверджується судовою практикою Донецького апеляційного адміністративного суду, в тому числі у справах: №233/3831/17 (постанова від 7 лютого 2018 року, колегія суддів: Арабей Т.Г., Геращенко І.В., Міронова Г.М.), № 233/3573/17 (постанова від 7 лютого 2018 року, колегія суддів: Арабей Т.Г., Геращенко І.В., Міронова Г.М.).

Таким чином, у спірних правовідносинах, на думку суду, відповідач діяв з порушенням меж повноважень, визначених Законами України, необґрунтовано та не пропорційно, чим порушив вимоги ст. 18 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими органи державної влади та органи місцевого самоврядування, в тому числі, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також обґрунтовано і пропорційно.

А отже, спірне рішення від 10.01.2018 року не відповідає обставинам справи та нормам матеріального права, а тому є незаконним і необґрунтованим і підлягає скасуванню.

Додатково до наведеного суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б доводили необґрунтованість заявленого позову, відповідач суду не надав, а отже позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у спосіб захисту права, що визначений позивачем, з урахуванням висновків суду.

Зважаючи на те, що позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у сумі 704,80 грн., наведена сума відповідно до положень ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає стягненню з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань.

На підстав наведеного, керуючись ст. ст. 32, 139, 243 – 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 до Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним рішення про відмову у призначенні пенсії за віком та його скасування, зобов’язання здійснити певні дії –задовольнити частково.

2. Визнати незаконним рішення Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 10 січня 2018 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і ч. 1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за відсутності пільгового стажу – 25 років.

3. Зобов’язати Селидовське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13 грудня 2017 року про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і ч. 1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням висновків суду, що викладені у цьому судовому рішенні.

4. В задоволенні іншої частини позову – відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 41247274; місцезнаходження: 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв праці, 6) на користь ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1; місцезнаходження: 85483, Донецька область, м. Новогродівка, вул. Леніна, 36/21) понесені судові витрати з судового збору у розмірі 704,80 грн.

Повне судове рішення складено 23 березня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Чучко В.М.