Постанова № 72972575, 15.03.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2018 р. Справа№ 910/19529/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Зеленіна В.О.

Жук Г.А.

при секретарі Ковальчук Р.Ю.

за участю представників

від позивача: не з"явився

від відповідача: не з"явився

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Буд"

на рішення Господарського суду м. Києва від 11.12.2017 р.

у справі № 910/19529/17 (суддя - Плотницька Н.Б.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал-М

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Буд"

про стягнення 88 560,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсал-М" звернулось до Господарського суду м. Києва з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Буд" про стягнення 88 560 грн 77 коп. заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення № 1-ОНП від 03.10.2016, в тому числі: 29 520 грн 00 коп. основного боргу та 59 040 грн 00 коп. штрафу за неповернення орендованих приміщень.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договором оренди нежитлового приміщення № 1-ОНП від 03.10.2016 належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість з оплати орендних платежів у розмірі 29 520 грн 00 коп., крім того у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань з повернення об'єкту оренду після закінчення строку дії договору позивачем нараховано 59 040 грн 00 коп. неустойки (штрафу) за неповернення орендованих приміщень з оренди.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 11.12.2017р. у справі № 910/19529/17 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Агро-Буд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал-М" заборгованість по орендній платі у розмірі 29 520 (двадцять дев'ять тисяч п'ятсот двадцять) грн 00 коп., штраф за неповернення орендованих приміщень з оренди у розмірі 59 040 (п'ятдесят дев'ять тисяч сорок) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн 00 коп.

Не погоджуючись із вказаним рішення суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Буд" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 11.12.2017р. у справі № 910/19529/17 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.01.2018р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Буд" передано на розгляд колегії суддів у складі: Мартюк А.І. (головуючий суддя), Жук Г.А., Зеленін В.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2018 р. у справі № 910/19529/17 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Буд" на рішення Господарського суду м. Києва від 11.12.2017р. у справі № 910/19529/17, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

30.01.2018р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від представника позивача надійшов відзив, в якому останній просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 11.12.2017р. у справі № 910/19529/17 - без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2018 р. у справі № 910/19529/17 призначено справу до розгляду за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Буд" на рішення Господарського суду м. Києва від 11.12.2017р. у справі № 910/19529/17 на 22.02.2018р.

В судовому засіданні оголошено перерву до 14.03.2018р., відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України.

У судове засідання 14.03.2018 р. представники сторін не з'явились, хоча були повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду скарги, що підтверджується зворотними повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Будь-яких доказів поважності причин відсутності зазначених представників суду не надано.

Неявка в судове засідання зазначених представників не перешкоджає розгляду скарги. Подальше відкладення призведе до затягування та порушення строків розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об'єктивного розгляду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

03.10.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Універсал-М" (орендодавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Буд" (орендар за договором) укладено договір оренди нежитлового приміщення № 1-ОНП, відповідно до умов якого орендодавець передає орендарю в строкове платне користування без права викупу власне нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення (далі "приміщення"), загальною площею 141,5 м2, на строк, зазначений в пункті 6.1 цього договору. Приміщення розташоване на другому поверсі п'ятиповерхової адміністративно-господарської будівлі, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 150. Технічний стан та інші характеристики приміщення, що передається в оренду на умовах цього договору, фіксуються в акті приймання-передачі (додаток № 1), який є невід'ємною частиною цього договору та підписується повноважними представниками сторін, скріплюється їхніми печатками разом з актом приймання-передачі приміщення (додаток № 1) орендодавець передає орендарю ключ від приміщення.

Згідно з пунктом 6.1 договору цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє з 03.10.2016 по 02.10.2017 включно.

Відповідності до пункту 2.2.6 договору орендар зобов'язується сплачувати своєчасно та в повному обсязі орендну плату та інші платежі за цим договором, в т.ч. - та самостійно і за власний рахунок здійснювати оплату комунальних та інших послуг (електро-, водо-, теплопостачання, послуги зв'язку, утримання будинків та прибудинкової території тощо) відповідним організаціям у встановлені строки з укладенням вказаних договорів від свого імені, дозвіл про що на вимогу орендаря надається орендодавцем.

Відповідно до положень пунктів 3.1. та 3.1.1. договору орендар за користування орендованим майном сплачує орендну плату. Розмір орендної плати становить 14 760 грн 00 коп. на місяць, в тому числі ПДВ 20% - 2 460 грн 00 коп., що сплачується орендарем шляхом безготівкового перерахування на розрахунковий рахунок орендодавця у порядку та у строки, передбачені цим договором.

Орендна плата сплачується незалежно від результатів господарської діяльності орендаря щомісячно до 1 числа наступного місяця (пункт 3.1.3 договору).

Пунктом 3.1.6 договору сторони погодили, що орендна плата, за винятком авансових платежів, передбачених пунктом 3.1.2 цього договору, нараховується та сплачується кожен календарний місяць дії договору по дату фактичного повернення приміщення орендарем. Факт повернення приміщення підтверджується підписанням сторонами акту приймання-передачі (повернення) приміщення з оренди та передачі ключів від приміщень орендодавцю. При розбіжностях щодо передачі (повернення) орендодавцю орендованого майна, орендодавець може залучати третю сторону

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов укладеного договору оренди нежитлового приміщення № 1-ОНП від 03.10.2016 орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду нежиле приміщення загальною площею 141,5 кв.м., розташоване на другому поверсі п'ятиповерхової адміністративно-господарської будівлі за адресою: м. Київ, вул.. академіка Заболотного, 150 на умовах оренди за договором, що підтверджується підписам між сторонами та скріпленим відтисками печаток сторін актом приймання-передачі приміщення № 1 від 07.10.2016.

Згідно ч.1 ст. 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу норм статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За правовою природою договір від 03.10.2016р. №1-ОНП є договором оренди.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 6 статті 283 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк

Згідно з нормами частин 1, 3, 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктами 1, 4 статті 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

З огляду на викладені норми вбачається обов'язок орендаря сплачувати оренду плату за весь час користування об'єктом оренди.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства не виконав взяті на себе зобов'язання щодо оплати орендних платежів за жовтень та листопад 2017 року, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість з оплати орендних платежів у розмірі 29 520 грн 00 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема відповідачем не надано суду доказів оплати орендних платежів за жовтень та листопад 2017 року на суму 29 520 грн 00 коп. та доказів повернення позивачу об'єкта оренди за актом приймання-передачі.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку з оплати орендних платежів за період з жовтня по листопад 2017 року включно за договором оренди нежитлового приміщення № 1-ОНП від 03.10.2016 на загальну суму 29 520 грн 00 коп. вимоги позивача про стягнення з відповідача 29 520 грн 00 коп. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, у зв'язку з невиконанням відповідачем обов'язку щодо повернення орендованих приміщень з оренди після закінчення строку дії договору, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 59 040 грн 00 коп. штрафу.

Частиною 1 статті 763 Цивільного кодексу України встановлено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Положеннями пунктів 6.1 та 6.4 договору сторонами було погоджено, що цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє з 03.10.2016 по 02.10.2017 включно.

Після закінчення строку дії договору, орендар має переважне право на укладання договору оренди на новий строк, у разі якщо він належним чином виконує свої обов'язки за цим договором орендар, у разі бажання скористатися своїм переважним правом на укладання нового договору оренди зобов'язаний повідомити про це орендодавця у строк не пізніше ніж до 03.09.2017.

Сторонами було погоджено, що за відсутності заперечень сторін, договір оренди нежитлового приміщення № 1-ОНП від 03.10.2016 діє до 02.10.2017.

Згідно з пунктом 2.2.8. договору по закінченню строку дії цього договору (в т. ч. розірвання), орендар зобов'язаний протягом доби з дати закінчення строку дії цього договору чи з моменту його розірвання повернути орендодавцю по акту приймання-передачі приміщення в задовільному стані, з урахуванням нормального зносу, а також передати по акту в повному обсязі і справності обладнання та інше майно, одержане орендарем в користування.

За змістом статті 291 Господарського кодексу України, договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана з урахуванням нормального зносу або у стані, обумовленому у договорі.

Положення вказаної норми закону та договору свідчать про те, що у разі припинення договору у розумінні статті 291 Господарського кодексу України - внаслідок закінчення строку, на який його було укладено, у орендаря виникає обов'язок протягом доби з дати закінчення строку дії договору повернути орендодавцю майно з оренди.

Судом встановлено, що договір оренди нежитлового приміщення № 1-ОНП від 03.10.2016 припинив свою дію з 02.10.2017, доказів повернення відповідачем на користь позивача орендованого майна суду не надано.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку, що позовні вимоги про стягнення основного боргу в розмірі 29 520,00 грн. за договором оренди нежитлового приміщення № 1-ОНП від 03.10.2016р. підлягають задоволенню.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що стягнуті з нього штрафні санкції за прострочення повернення приміщення з оренди є непомірно високі.

Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

За ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

З врахуванням викладеного, суми основного боргу, колегія суддів дійшла висновку, що стягнення з відповідача штрафу за неповернення орендованого приміщення в розмірі 59 040,00 грн. є надмірно великі порівняно із збитками кредитора, тому колегія вважає зменшити суму штрафу на 50%.

Крім того, апелянтом надано рахунок-фактуру № СФ-0000010 від 04.10.2017р., за іншим договором № 2-ОНП від 04.10.2017р., що свідчить про збереження між сторонами господарських правовідносин.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтями 76, 77 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Виходячи з наведеного, колегія Київського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Буд" частковому задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2017р. у справі № 910/19529/17 штрафу за неповернення орендованого приміщення в розмірі 59 040,00 грн., в іншій частині рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 101 - 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Буд" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2017р. у справі № 910/19529/17 змінити, виклавши резолютивну частину в такій редакції:

«Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Агро-Буд" (04071, місто Київ, вулиця Ярославська, будинок 39-Г, ідентифікаційний код 38536844) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал-М" (03134, місто Київ, вулиця Симиренка, будинок 1-В, ідентифікаційний код 25263960) заборгованість по орендній платі у розмірі 29 520 (двадцять дев'ять тисяч п'ятсот двадцять) грн 00 коп., штраф за неповернення орендованих приміщень з оренди у розмірі 29 520,00 грн. (двадцять дев'ять тисяч п'ятсот двадцять) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 1066,72 грн 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал-М" (03134, місто Київ, вулиця Симиренка, будинок 1-В, ідентифікаційний код 25263960) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Агро-Буд" (04071, місто Київ, вулиця Ярославська, будинок 39-Г, ідентифікаційний код 38536844) 1600,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.»

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду м. Києва.

5. Матеріали справи № 910/19529/17 повернути до Господарського суду м. Києва.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді В.О. Зеленін

Г.А. Жук