Рішення № 72972544, 16.03.2018, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

від 16 березня 2018 року м. Чернігів

Господарським судом Чернігівської області у складі судді Оленич Т. Г.

за участю секретаря судового засідання Хіловської І. Д.

розглянуто у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу №927/603/17

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСПЕЦ», вул. Кирпоноса, 7, м.Чернігів, 14000

до відповідача: Управління освіти Чернігівської міської ради, просп. Перемоги, 141, м.Чернігів, 14013

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Управління капітального будівництва Чернігівської міської ради, вул. Івана Мазепи, 19, м. Чернігів, 14017

про стягнення 413657грн.19коп.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 – директора; ОСОБА_2 – адвоката (договір про надання правової (правничої) допомоги від 01.03.2018; ордер ЧН №048862 від 01.03.2018);

від відповідача: ОСОБА_3 (довіреність №01-25/04 від 10.01.2018); ОСОБА_4 (довіреність №01-25/05 від 10.01.2018);

від 3-ї особи: не з’явився.

Рішення приймається після перерв, оголошених в судовому засіданні на підставі ч.2 ст.216 Господарського процесуального кодексу України з 12.03.2018 по 13.03.2018 та з 13.03.2018 по 16.03.2018.

В судовому засіданні 16.03.2018 на підставі ч.1 ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 344911грн.20коп. боргу, 21313грн.62коп. пені, нарахованої за період з 06.01.2017 по 21.06.2017, 21384грн.49коп. інфляційних нарахувань, обчислених за період з січня по травень 2017 року, 4734грн.26коп. трьох процентів річних, нарахованих за період з 06.01.2017 по 21.06.2017, а також 21313грн.62коп. процентів за користування чужими грошовими коштами, нарахованих за період з 06.01.2017 по 21.06.2017.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору №231 підряду на реконструкцію від 08.12.2015 позивачем в грудні 2016 року виконано роботи з енергоефективної реновації загальноосвітнього навчального закладу №11 (реконструкція) по проспекту Миру, 137 в м.Чернігові п’ятої черги (реконструкція навчального корпусу та майстерень з улаштуванням індивідуального теплового пункту) на суму 344911грн.20коп. Відповідач, за твердженням позивача, передані позивачем 23 грудня 2016 року для перевірки та підписання акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016р. (примірна форма №КБ-2в) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2016р. (примірна форма №КБ-3) не підписав, обґрунтованої відмови про причини неприйняття виконаних робіт у строки, визначені договором, не надав, проведені ремонті роботи не оплатив, внаслідок чого виник заявлений до стягнення борг. Крім того, у зв’язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов’язань позивач просить також застосувати до відповідача передбачені договором та законом заходи відповідальності.

Відповідач у відзиві на позов проти заявлених позовних вимог заперечує та зазначає, що роботи, зазначені позивачем в акті №2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016р. форми №КБ-2в та довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2016р. форми №КБ-3 є лише частиною робіт п’ятої черги реконструкції. Відповідач стверджує, що умови договору підряду не передбачають обов’язку замовника приймати результати робіт частинами та право підрядника на власний розсуд змінювати строки, обсяги, склад, черговість виконання робіт. На думку відповідача, враховуючи умови п.3.1. договору підряду щодо граничного строку виконання робіт до кінця грудня 2016 року, позивач повинен був завершити весь комплекс робіт (всі п’ять черг реконструкції) і відзвітувати належним чином про готовність об’єкта реконструкції, у тому числі завершити пусконалагоджувальні роботи. За повідомленням відповідача, натомість позивач виконував роботи поза погодженим календарним графіком, і «станом на момент вручення» не відзвітував про завершення жодної з п’яти передбачених договором черг реконструкції. Відповідач зазначає, що п.15.1. договору підряду сплата проміжних платежів не передбачена, а виходячи зі змісту п.14.1. договору підряду обов’язок з прийняття результатів підрядних робіт виникає у замовника лише після одержання повідомлення підрядника про готовність до передачі закінчених робіт (тобто об’єкту реконструкції). Тому, на думку відповідача, хибним є посилання позивача на те, що заборгованість відповідача за сплату проміжного за своєю суттю платежу, у сумі 344911грн.20коп. є такою, строк сплати якої настав, а невиконання вимоги позивача щодо сплати платежу є, начебто, порушенням зобов’язання зі сторони відповідача. Крім того, відповідач повідомляє, що ним з метою нагляду за якістю виконаних робіт укладено договір №348 від 01.11.2016 про здійснення технічного нагляду з управлінням капітального будівництва Чернігівської міської ради. Відповідач зазначає, що згідно з повідомленням (лист №595 від 05.07.2017) управління капітального будівництва Чернігівської міської ради при перевірці обсягів та якості виконаних робіт, зазначених у акті №2 приймання будівельних робіт форми КБ-2в за грудень 2016 року, встановлено, що вони фактично не виконані (не встановлені слухові вікна), на матеріали, якими були здійснені роботи, сертифікати відповідності не надані, а тому акт №2 приймання будівельних робіт форми КБ-2в за грудень 2016 року підписаний не був. Управлінням було звернуто увагу на те, що вказані позивачем роботи за обсягом не відповідають роботам п’ятої черги реконструкції, роботи є лише частиною певного етапу, при тому, що прийняття такої частини робіт ані законом, ані договором підряду не передбачено.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача в письмових поясненнях повідомила суд про укладення 01.11.2016 між нею та відповідачем договору №348 про здійснення технічного нагляду по об’єкту «Енергоефективна реновація загальноосвітнього навчального закладу №11 (реконструкція) по проспекту Миру, 137 в м. Чернігові». Третя особа зазначає, що умовами цього договору передбачено зобов’язання третьої особи протягом виконання будівельних робіт вести технічний нагляд, перевіряти виконані підрядником обсяги будівельних робіт по формі КБ-2в та обладнання відповідно тендерній документації, відповідність обсягів виконаних робіт згідно затвердженого проекту, а також фактичні обсяги робіт, їх якість, відповідно до чинного законодавства. За повідомленням третьої особи, відповідальною особою управління капітального будівництва міської ради на здійснення технічного нагляду (ОСОБА_5Г.) при перевірці обсягів та якості виконаних робіт за грудень 2016 року було виявлено розбіжності з актом №2 форми КБ-2в за грудень 2016 року, наданим підрядником – ТОВ «Будспец», а саме п.3, 4, 5, 6 Локального кошторису розрахунків на будівельні роботи п’ятої черги – реконструкція навчального корпусу та майстерень з улаштуванням індивідуального теплового пункту (слухові вікна) на час перевірки не виконані в повному обсязі; пункти 1,2 Локального кошторису розрахунків на будівельні роботи п’ятої черги – реконструкція навчального корпусу та майстерень з улаштування індивідуального теплового пункту (утеплення покриттів плитами теплоізоляційними із мінеральної вати, 100мм) не відповідають проектним рішенням по номінальній щільності та відсутні сертифікати відповідності на матеріали. Третя особа стверджує, що при неодноразових зверненнях до ТОВ «Будспец» щодо надання сертифікатів відповідності на матеріали, вказані сертифікати надані не були. З огляду на це, на думку третьої особи, прийняття даних робіт та визнання їх такими, що відповідають технічним вимогам та якості є неможливим, тому не були підтверджені технічним наглядом та не повинні були прийматися до оплати.

В ході вирішення спору по даній справі ухвалою суду від 18.08.2017 призначено судову будівельно-технічну експертизу, а провадження у справі зупинено.

Після проведення призначеної судової експертизи та повернення матеріалів справи до суду ухвалою від 12.02.2018 провадження у справі поновлено та призначено судове засідання по розгляду справи.

19 лютого 2018 року від відповідача до матеріалів справи надійшли письмові пояснення від 15.02.2018, в яких відповідач з урахуванням висновку експертів, складеного за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, зазначає, що у межах погодження проектно-кошторисної документації та послідовності (технології) виконання робіт за спірним договором, сторонами було погоджено локальні кошторисні розрахунки на кожну з п’яти черг реконструкції, а також складений календарний план-графік виконання робіт, які є невід’ємними частинами договору підряду №231 від 08.12.2015. Зокрема, як звертає увагу відповідач, Локальним кошторисним розрахунком на загально-будівельні роботи №2-5-1 до договору підряду №231 на реконструкцію від 08.12.2015 визначені перелік, склад і ціна робіт п’ятої черги, що серед іншого включає розділ 7 «Утеплення покриття» та розділ 11 «Вогнезахист». З посиланням на ч.2 ст.844 Цивільного кодексу України відповідач стверджує, що погоджений сторонами кошторисний розрахунок є твердим, а тому його виконання є обов’язковим для позивача як підрядника за договором. Жодних повідомлень від позивача в ході виконання робіт щодо необхідності відхилення від погодженого переліку матеріалів, технології (послідовності) виконання робіт, календарного плану-графіку не надходило, а відповідні зміни до договору підряду і проектно-кошторисної документації не вносились. Зазначаючи про істотні відхилення в обсязі та якості виконаних позивачем робіт, відповідач стверджує, що він повноважний відмовитись від прийняття таких робіт, а відповідно й від їх оплати. Крім того, в даних поясненнях спираючись на п.6 висновку експертів від 24.01.2018 відповідач зазначає, що використання результатів виконання робіт, зазначених в акті №2 за грудень 2016 року за призначенням неможливо без приведення виконаних обсягів робіт у відповідність з передбаченими проектними рішеннями. Разом з тим, на думку відповідача, усунення недоліків підрядником є неможливими з огляду, зокрема, на сплив передбаченого договором підряду строку виконання робіт.

Від позивача письмових пояснень щодо суті спору з урахуванням експертного висновку до справи не надійшло.

Відповідно до підпункту 9 пункту 1 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, який набув чинності з 15.12.2017, справи у судах першої інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі ст.12 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство здійснюється в порядку наказного провадження або позовного (загального чи спрощеного) провадження.

Враховуючи, що на момент набрання чинності новим Господарським процесуальним кодексом України суд перейшов до розгляду справи №927/603/17 по суті, тому розгляд вказаної судової справи має продовжуватися за правилами загального позовного провадження зі стадії розгляду справи по суті.

Відтак, суд визначає, що судове засідання, про відкриття якого головуючим оголошено 12.03.2018, є засіданням по розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 12.03.2018 після оголошення головуючим про відкриття судового засідання по розгляду справи по суті представником позивача подана письмова заява про виклик експерта, якому було доручено проведення експертизи – ОСОБА_6 – для роз’яснення висновку (т.3. а.с.172). При цьому представником позивача не зазначено поважних причин та доказів, що підтверджують наявність таких поважних причин, за яких вказана заява не була подана до початку даного судового засідання. Представники відповідача проти вказаної заяви заперечували, зазначивши, що у експертному висновку надані обгрунтовані відповіді на всі питання, які були поставлені судом на вирішення експертизи.

Здійснивши аналіз змісту цієї письмової заяви, суд приходить до висновку, що вона не відповідає вимогам, передбаченим ст.170 Господарського процесуального кодексу України щодо змісту заяв з процесуальних питань, а також враховуючи, що позивач не обгрунтував неможливість подання цієї заяви до початку судового засідання, в якому оголошено про продовження розгляду справи по суті, тому суд на підставі ч.2 ст.207 Господарського процесуального кодексу України залишає вказану заяву без розгляду.

Подане позивачем 15.03.2018 через канцелярію суду повторне клопотання про виклик експертів для надання усних пояснень щодо експертного висновку від 24.01.2018 судом відхилено, оскільки позивачем не наведено достатнього обгрунтування в чому полягає незрозумілість висновку експертів за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 24.01.2018.

В судовому засіданні 12.03.2018 представником позивача подано клопотання про залучення до матеріалів справи копії листа від 23.02.2017.

Крім того, 15.03.2018 до матеріалів справи через канцелярію суду надійшло клопотання позивача про приєднання копій документів до матеріалів справи, а також 16.03.2018 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про поновлення строків подання доказів та приєднання доказів до матеріалів справи.

Приписами ст.80 Господарського процесуального кодексу України передбачається, що докази подаються сторонами разом з поданням позовної заяви або з поданням відзиву на позов. Разом з тим, враховуючи, що на момент подання позову по даній справі та відзиву на нього діяли норми Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній до 15.12.2017, якою не визначалися строки подання сторонами доказів у справі, тому судом при вирішенні вказаних клопотань застосовуються положення ст.80, 201, 207 Господарського процесуального кодексу в редакції, чинній на момент вирішення спору.

Враховуючи, що, як зазначено судом вище, в судовому засіданні, відкритому судом 12.03.2018, почався розгляд справи по суті за правилами Господарського процесуального кодексу України в редакції, що набула чинності з 15.12.2017, тому подання сторонами будь-яких доказів після 12.03.2018 можливо лише за наявності причин, які унеможливили надання таких доказів до початку судового засідання 12.03.2018, та які не залежали від сторони.

Заявляючи клопотання про залучення до справи окремих письмових доказів, сторони не навели беззаперечних причин, при яких суд може прийти до висновку, що сторони не могли надати до матеріалів справи ці докази до початку судового засідання 12.03.2018, й що такі причини не залежали від сторони.

Тому, з огляду на приписи ч.8 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, подані сторонами вищезазначені клопотання разом з доданими до них документами залучаються до матеріалів справи, але як докази до розгляду судом не приймаються.

Подане позивачем в судовому засіданні 13.03.2018 клопотання про призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи судом відхилене, виходячи з такого.

Відповідно до ч.2 ст. 107 Господарського процесуального кодексу України за наявності сумнівів у правильності висновку експерта (необгрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо) суд може за клопотанням учасника справи призначити повторну експертизу, доручивши її проведення іншим експертам.

Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об’єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної експертизи.

Як вбачається із змісту клопотання позивача про призначення повторної експертизи, в ньому позивачем пропонується поставити на вирішення повторної експертизи лише одне питання щодо відповідності обсягів та вартості виконаних робіт, які відображені в акті №2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року фактично виконим роботам з утеплення покриття та їх фактичної вартості, що не відповідає підставам для призначення повторної експертизи.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що для проведення експертного дослідження матеріали справи мають бути направлені експертам, разом з тим відповідно до приписів ч.3 ст.195 Господарського процесуального кодексу України провадження у справ на стадії її розгляду по суті не може бути зупинено з підстав призначення судом експертизи, що унеможливлює призначення судової експертизи, в тому числі й повторної, на стадії розгляду справи по суті та в межах встановлених приписами Господарського процесуального кодексу України строків розгляду справи по суті.

16 лютого 2018 року від Управління капітального будівництва Чернігівської міської ради (3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача) до матеріалів справи надійшло клопотання від 15.02.2018 №114 про здійснення розгляду справи без участі представника третьої особи.

Відповідно до приписів ст.42,50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, мають право брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.

Таким правом треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, користуються на власний розсуд, якщо судом не визнається обов’язковою явка в судове засідання уповноваженого представника третьої особи.

Приймаючи до уваги, що судом не викликались в судове засідання уповноважені представники третьої особи, та враховуючи відсутність заперечень позивача і відповідача проти поданого третьою особою клопотання, суд приходить до висновку про задоволення вказаного клопотання, в зв’язку з чим подальший розгляд справи по суті здійснювався за відсутністю представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши в ході розгляду справи по суті пояснення та доводи сторін, з’ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх доказами, суд ВСТАНОВИВ:

08 грудня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будспец» (позивач у справі, підрядник за договором) та Управлінням освіти Чернігівської міської ради (відповідач у справі, замовник за договором) укладено договір №231 підряду на реконструкцію (далі за текстом рішення – договір підряду), за умовами якого позивач, в межах узгодженої та прийнятої до виконання проектно-кошторисної документації «Енергоефективна реновація загальноосвітнього закладу №11 (реконструкція) по проспекту Миру, 137 в м. Чернігові з виділенням черговості: перша черга – реконструкція переходу із санвузлами; друга черга - реконструкція гімнастичної зали та харчоблоку; третя черга – реконструкція басейну; четверта черга – реконструкція переходу; п’ята черга – реконструкція навчального корпусу та майстерень з улаштуванням індивідуального теплового пункту» по об’єкту ЗНЗ №11, що знаходиться за адресою: проспект Миру, 137, в м. Чернігові виконує та здає в установлені договором підряду строки закінчені роботи, а відповідач приймає та оплачує їх.

Пунктом 2.2. договору підряду визначається строк дії цього договору – з дня підписання і до 31.12.2016 або до повного виконання його сторонами.

В пункті 3.1. договору підряду сторонами встановлені строки виконання робіт з виділенням черговості: перша, третя та четверта черги до 31 грудня 2015 року – інші черги до 31 грудня 2016 року. Початок та закінчення виконання робіт по договору визначаються календарним графіком, який є невід’ємною частиною даного договору. При виникненні обставин, які не залежать від підрядника і перешкоджають виконанню робіт, строк закінчення робіт по договору може відкладатися на відповідний строк, за умови погодження замовником.

Крім того, в пункті 3.2. договору підряду сторонами визначено обставини, які перешкоджають виконанню робіт і можуть бути підставою для перегляду календарного графіку виконання робіт, а саме: обставини непереборної сили та обставини, за які відповідає замовник.

Про перегляд календарного графіку виконання робіт складається додаткова угода до цього договору, яка підписується сторонами (п. 3.4.).

16 грудня 2015 року між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору №231 підряду на реконструкцію від 08.12.2015 (далі по тексту – додаткова угода №1), відповідно до якої сторонами викладено п.3.1. договору в новій редакції: «Строк виконання робіт: 1) знімання засклених віконних рам; 2) демонтажу віконних коробок в кам’яних стінах з відбиванням штукатурки в укосах; 3) розбирання поясків, сандриків, жолобів, відливів, звисів з листової сталі; 4) заповнення віконних прорізів готовими блоками металопластику в кам’яних стінах по другій, п’ятій чергам – до 31 грудня 2015 року, усі інші роботи по першій, другій, третій, четвертій, п’ятій чергам – до 31 грудня 2016 року. Початок та закінчення виконання робіт по договору визначаються календарним графіком, який є невід’ємною частиною даного договору. При виникнення обставин, які не залежать від підрядника і перешкоджають виконанню робіт, строк закінчення робіт по договору може відкладатися на відповідний строк, за умови погодження Замовником». Інші умови договору підряду залишені без змін.

Додаткова угода № 1 від 16.12.2015 підписана представниками обох сторін договору та скріплена відбитками печаток сторін.

В розділі 4 договору підряду сторонами узгоджені умови щодо ціни договору.

Відповідно до п.4.1. договору підряду договірна ціна визначається згідно з кошторисною документацією та пропозицією конкурсних торгів.

Згідно з п.4.2. договору підряду договірна ціна по договору (тверда) становить 10712504грн. (десять мільйонів сімсот дванадцять тисяч п’ятсот чотири гривні 00 коп.) без ПДВ.

Планом фінансування на 2015 рік договірна ціна становить 1784132грн. (один мільйон сімсот вісімдесят чотири тисяч сто тридцять дві грн. 00 коп.) без ПДВ, з них за рахунок коштів державного бюджету 1003457грн. (один мільйон три тисячі чотириста п’ятдесят сім гривень 00 коп.), місцевого бюджету – 780675грн. (сімсот вісімдесят тисяч шістсот сімдесят п’ять гривень 00 коп.).

Відповідно до п.4.5. договору підряду будь-яка зміна договірної ціни має оформлюватися шляхом укладання додаткових угод.

Згідно з п.7.1. договору підряду замовник надає підряднику до початку робіт затверджену проектно-кошторисну документацію.

Замовник має право змінювати склад і обсяги робіт за договором без збільшення договірної ціни, на що оформлюється додаткова угода (п.7.2.). При виникненні додаткових робіт, підрядник протягом 10-ти денного терміну до початку виконання даних додаткових робіт письмово звертається до замовника, для погодження (п.7.3.).

Відповідно до умов, викладених у п. 7.4. договору підряду, зміна проектних рішень, виконання додаткових робіт за ініціативою підрядника дозволяється лише при умові письмового дозволу замовника. Підрядник в разі технологічної необхідності виконує додаткові роботи, письмово повідомляє про це замовника, після чого складає акт при умові, що такі додаткові роботи не вплинуть на ціну договору.

В розділі 12 договору підряду сторонами узгоджені умови про контроль за відповідністю робіт та матеріальних ресурсів встановленим вимогам, проектній документації та договору підряду.

Відповідно до п.12.1. договору підряду роботи та матеріальні ресурси, що використовуються для їх виконання, повинні відповідати вимогам нормативно правових актів і нормативних документів у галузі будівництва, проектній документації та договору підряду.

В п.12.2. договору підряду сторони домовились, що з метою контролю за відповідністю робіт та матеріальних ресурсів установленим вимогам замовник забезпечує здійснення технічного нагляду за реконструкцією у порядку встановленому законодавством.

Для здійснення авторського та технічного нагляду і контролю за виконанням робіт (реконструкції об’єкту) підрядник зобов’язаний на вимогу замовника чи осіб, які відповідно до договорів здійснюють авторський та технічний нагляд, надавати необхідні інформацію та документи (п.12.5.). У разі виявлення невідповідності виконаних робіт установленим вимогам замовник приймає рішення про усунення підрядником допущених недоліків або про зупинення виконання робіт (реконструкції об’єкта) (п.12.6.).

Згідно з п.13.1. договору підряду замовник забезпечує своєчасне фінансування реконструкції згідно з умовами цього договору, за наявності коштів на рахунках, згідно плану фінансування відповідно до титулу будови (об’єкта).

В розділі 14 договору підряду сторонами визначені умови приймання-передачі закінчених робіт (об’єкту будівництва) та встановлено, що після одержання повідомлення підрядника про готовність до передачі закінчених робіт (об’єкту реконструкції) замовник зобов’язаний негайно почати їх приймання (п.14.1.). Передача виконаних робіт (об’єкту реконструкції) підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом про виконані роботи (п.14.2.). У разі виявлення в процесі приймання-передачі закінчених робіт (об’єкту реконструкції) недоліків, допущених з вини підрядника, у визначений замовником строк зобов’язаний усунути їх і повторно повідомити замовника про готовність до передачі закінчених робіт (об’єкту реконструкції) (п.14.3). Підписання акту приймання передачі є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (п.14.4).

Відповідно до розділу 15 договору підряду взаєморозрахунки за виконані роботи проводяться на підставі фактично виконаних обсягів робіт та їх вартості, визначеної в договірній ціні. Акти приймання передачі виконаних робіт готує підрядник і передає для підписання уповноваженому представнику замовника. Уповноважений представник замовника протягом трьох днів перевіряє реальність акту і підписує його в частині фактично виконаних обсягів робіт. Замовник реєструє фінансові зобов’язання на сплату робіт протягом 10 днів та проводить розрахунок за виконані роботи після підписання уповноваженими представниками сторін форм КБ-2 і КБ-3, при наявності коштів на рахунках (п.15.1.). У разі виявлення невідповідності робіт, пред’явлених до оплати, встановленим вимогам, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін, розцінок та інших помилок, що вплинули на ціну виконаних робіт, замовник має право за участю підрядника скоригувати суму, що підлягає сплаті (п.15.2.). Кінцеві розрахунки за виконані роботи з підрядником здійснюються протягом 14 днів після підписання декларації про готовність об’єкту до експлуатації та після усунення всіх недоліків, виявлених експлуатуючими організаціями, при наявності коштів на рахунках (п.15.3.).

Як вбачається з наданої до матеріалів справи копії примірника договору №231 підряду на реконструкцію від 08.12.2015 року, договір підписаний сторонами та скріплений їх печатками, що за умовами цього договору свідчить про набрання ним чинності.

В подальшому між сторонами до договору №231 підряду на реконструкцію від 08.12.2015 укладені та підписані додаткова угода № 2 від 28.12.2015 і додаткова угода №3 від 11.07.2016, в яких сторони без зміни договірної (твердої) ціни по договору змінили умови визначення сум фінансування договору за рахунок місцевого бюджету.

Також, 28.11.2016 між сторонами укладено додаткову угоду №5 до договору №231 підряду на реконструкцію від 08.12.2015 щодо внесення змін до локального кошторисного розрахунку на будівельні роботи №2-5-1.

Доказів розірвання або визнання недійсним в судовому порядку вказаного договору підряду та додаткових угод до нього на час розгляду даної справи сторонами не надано.

Аналіз змісту договору №231 підряду на реконструкцію від 08.12.2015 року свідчить, що у зв’язку з його укладенням між сторонами виникли правовідносини будівельного підряду, які регулюються нормами глави 33 Господарського кодексу України та §1, 3 глави 61 Цивільного кодексу України.

В силу ч.1,2 ст.318 Господарського кодексу України за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов’язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об’єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов’язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об’єкти і оплатити їх. Договір підряду відповідно до цієї статті укладається на будівництво, розширення, реконструкцію та перепрофілювання об’єктів; будівництво об’єктів з покладенням повністю або частково на підрядника виконання робіт з проектування, поставки обладнання, пусконалагоджувальних та інших робіт; виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт, пов’язаних з будівництвом об’єктів.

Відповідно до ч.2 ст.317 Господарського кодексу України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно з приписами ст.875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов’язується збудувати і здати у встановлений строк об’єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов’язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов’язок не покладається на підрядника, прийняти об’єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов’язаних з місцезнаходженням об’єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

За твердженням позивача, ним на виконання умов договору підряду в грудні 2016 року виконано будівельні роботи, про що складено акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року на загальну суму 344911грн.20коп. (далі по тексту – акт №2), який разом з довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2016 року, а також з підсумковою відомістю ресурсів по об’єкту: п’ята черга – реконструкція навчального корпусу та майстерень з улаштуванням індивідуального теплового пункту (витрати – по факту) 23.12.2016 був переданий відповідачу на перевірку та підписання. Проте, як зазначає позивач, відповідачем вказані документи не підписані, обгрунтована відмова від їх підписання не надана, в зв’язку з чим, на думку позивача, вважається, що виконані роботи прийняті відповідачем, а відтак у останнього виникли зобов’язання по оплаті вартості робіт, зазначених в акті №2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року. Однак, як зазначає позивач, відповідачем вартість вказаних в акті №2 робіт не оплачена, що свідчить про невиконання відповідачем зобов’язань по договору підряду, внаслідок чого відповідач зобов’язаний сплатити також й передбачені договором підряду та чинним законодавством штрафні санкції.

Отже, даній спір виник щодо невиконання замовником за договором підряду зобов’язань в частині оплати виконаних підрядних робіт.

Відповідно до ч.1,3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст.73 цього ж Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Позивачем на підтвердження факту виконання ним в грудні 2016 року будівельних робіт за договором підряду №231 надано до матеріалів позовної заяви копію акту №2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року (т.1, а.с.64-67), в якому зазначено, що роботи виконувались за локальним кошторисом 2-5-1 на загальнобудівельні роботи по розділу «Утеплення покриття» на суму 344911грн.20коп. На акті міститься підпис представника підрядника та відбиток печатки позивача. Дата підписання цього акту підрядником не зазначена.

Вказана в цьому акті вартість робіт відповідає зазначеній у довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2016 року (примірна форма КБ-3) вартості виконаних робіт за звітний місяць (т.1, а.с.68). Довідка підписана позивачем, засвідчена відбитком печатки позивача та не містить дати її підписання.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем 23.12.2016 листом за вихідним №131 передано відповідачу на перевірку “акт №2 виконаних робіт за грудень 2016 року по об’єкту «Енергоефективна реновація загальноосвітнього закладу №11 (реконструкція) по проспекту Миру, 137 в м. Чернігові з виділенням черговості: перша черга – реконструкція переходу із санвузлами; друга черга - реконструкція гімнастичної зали та харчоблоку; третя черга – реконструкція басейну; четверта черга – реконструкція переходу; п’ята черга – реконструкція навчального корпусу та майстерень з улаштуванням індивідуального теплового пункту», довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми №КБ-3а, акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, підсумкова відомість ресурсів.”. В даному листі також викладено прохання про підписання вищезазначених документів після перевірки (т.1, а.с.71).

Згідно з відбитком штампу на даному листі, цей лист отриманий відповідачем 23.12.2016, що не заперечувалось сторонами в ході вирішення спору.

Відповідно до ч.1,2 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Права та обов’язки сторін за договором №231 підряду на реконструкцію від 08.12.2015 передбачені в розділі 5 цього договору , відповідно до п.5.2. якого відповідач, як замовник за договором, зобов’язаний, зокрема, прийняти в установленому порядку та оплатити виконані роботи; негайно повідомити підрядника про виявлені недоліки в роботі.

Матеріали справи свідчать, що відповідач роботи, які відображені в акті №2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року, не прийняв, акт не підписав, про виявлені недоліки позивача не повідомив, роботи не оплатив.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За змістом положень, викладених у частинах 1,4 статті 882 Цивільного кодексу України, яка є спеціальною нормою для правовідносин будівельного підряду, замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов’язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Дослідження та аналіз інформації, наведеної в акті №2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року свідчить, що зазначивши в преамбулі акта найменування будови та її адреси, які відповідають визначеній в договорі підряду назві об’єкта реконструкції, позивач як найменування об’єкту зазначив в акті назву п’ятої черги – реконструкція навчального корпусу та майстерень з улаштуванням індивідуального теплового пункту. Крім того, як вбачається із змісту вказаного акта, зазначений в ньому перелік робіт є роботами, передбаченими окремим розділом 7. «Утеплення покриття», який входить до переліку робіт, що підлягали виконанню в межах п’ятой черги - реконструкція навчального корпусу та майстерень з улаштуванням індивідуального теплового пункту, передбаченими локальним кошторисним розрахунком на будівельні роботи №2-5-1 на загально-будівельні роботи (т.1, а.с.224-234).

Тобто, аналіз змісту акту №2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року свідчить, що даний акт складений щодо окремих видів робіт, які відповідно до проектно-кошторисної документації є лише складовою частиною робіт п’ятої черги.

Обставина відображення в акті №2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року лише частини робіт, що мали виконуватися в межах виконання обсягу робіт, передбачених проектно-кошторисною документацією на об’єкт для п’ятой черги, визнана та підтверджена в ході вирішення справи й самим позивачем.

Як встановлено судом вище, порядок приймання-передачі виконаних робіт за договором підряду визначений сторонами у розділі 14 цього договору, згідно з п.14.1. якого замовник зобов’язаний почати приймання робіт після одержання повідомлення підрядника про готовність до передачі закінчених робіт (об’єкту реконструкції).

Згідно із дефініціями, наведеними у Загальних умовах укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668, закінченими є роботи, виконані підрядником відповідно до договору підряду, проектної та кошторисної документації.

В силу ч.1 ст.877 Цивільного кодексу України обсяги, зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт, а також ціна робіт визначаються у проектній документації та у кошторису. Підрядник зобов’язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

В розділі 1 договору підряду термін «Реконструкція», який застосовується в тексті договору, визначається як «Енергоефективна реновація загальноосвітнього закладу №11 (реконструкція) по проспекту Миру, 137 в м. Чернігові з виділенням черговості: перша черга – реконструкція переходу із санвузлами; друга черга - реконструкція гімнастичної зали та харчоблоку; третя черга – реконструкція басейну; четверта черга – реконструкція переходу; п’ята черга – реконструкція навчального корпусу та майстерень з улаштуванням індивідуального теплового пункту». В пункті 2.1. договору підряду сторонами визначено, що позивач виконує та здає в установлені договором строки роботи, виконані в межах узгодженої та прийнятої до виконання проектно-кошторисної документації «Енергоефективна реновація загальноосвітнього закладу №11 (реконструкція) по проспекту Миру, 137 в м. Чернігові з виділенням черговості: перша черга – реконструкція переходу із санвузлами; друга черга - реконструкція гімнастичної зали та харчоблоку; третя черга – реконструкція басейну; четверта черга – реконструкція переходу; п’ята черга – реконструкція навчального корпусу та майстерень з улаштуванням індивідуального теплового пункту».

Отже, враховуючи вищезазначені умови договору підряду та положення чинного законодавства, суд приходить до висновку, що під зазначеними у розділі 14 договору підряду закінченими роботами (об’єкт реконструкції) розуміються роботи, виконані в повному обсязі, передбаченому проектно-кошторисною документацією, без виділення окремих етапів таких робіт та/або окремих видів робіт, визначених у відповідних розділах локальних кошторисних розрахунків.

При цьому, згідно з п.14.2. договору підряду передача виконаних робіт (об’єкту реконструкції) підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом про виконані роботи, а підставою для остаточних розрахунків між сторонами є підписання акту приймання-передачі, про що зазначено у п.14.4. договору підряду.

Таким чином, суд доходить висновку, що договір підряду не містить умов, які передбачають можливість передання підрядником замовнику окремих етапів робіт, в ньому відсутні умови, що визначають порядок передачі виконаних окремих етапів робіт та обов’язок замовника приймати окремі етапи робіт.

Згідно з приписами ч.4 ст.879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об’єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

В пункті 98 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668, також передбачається, що оплата за виконані роботи проводиться у порядку, визначеному договором підряду. Договором підряду може бути передбачено, що оплата виконаних робіт проводиться після прийняття замовником закінчених робіт (об’єкта будівництва) або поетапно проміжними платежами в міру виконання робіт. У договорі підряду сторони можуть передбачати надання замовником авансу з визначенням порядку його використання.

Системний аналіз норм, визначених у статтях 879, 882 Цивільного кодексу України, положень п.98 вищезазначених Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві свідчить, що загальною умовою оплати підрядних робіт є прийняття замовником закінчених робіт (збудованого об’єкта будівництва), якщо договором підряду не передбачено авансових платежів, або здійснення поетапних проміжних платежів в міру виконання робіт.

Як встановлено судом вище, порядок проведення розрахунків за виконані роботи визначений сторонами в розділі 15 договору підряду. Зокрема, в п.15.1. цього договору сторонами передбачено, що взаєморозрахунки за виконані роботи проводяться на підставі фактично виконаних обсягів робіт та їх вартості, визначеної в договірній ціні. Акти приймання-передачі виконаних робіт готує підрядник і передає для підписання уповноваженому представнику замовника. Уповноважений представник замовника протягом 3-х днів перевіряє реальність акту і підписує його в частині фактично виконаних обсягів робіт. Замовник реєструє фінансові зобов’язання на сплату робіт протягом 10 днів та проводить розрахунок за виконані роботи після підписання уповноваженими представниками сторін форм КБ-2 і КБ-3, при наявності коштів на рахунках.

Здійснивши аналіз умов договору підряду щодо порядку оплати виконаних робіт в сукупності з умовами договору, які визначають порядок прийняття-передачі закінчених робіт (об’єкту будівництва), суд приходить до висновку, що договором підряду не передбачається як обов’язок замовника прийняти окремі етапи та/або окремі види робіт, виконані до повного виконання підрядником всього визначеного проектно-кошторисною документацією обсягу робіт, так й обов’язок замовника здійснювати проміжні оплати поетапних робіт в міру їх виконання.

При цьому, суд вважає, що зазначення в п.15.1. договору підряду про проведення взаєморозрахунків за виконані роботи на підставі фактично виконаних обсягів робіт та їх вартості є лише уточненням, що оплата робіт має проводитися з урахуванням обсягів робіт, виконання яких підтверджено в ході перевірки замовником реальності акту передачі закінчених робіт (об’єкту реконструкції), складення та підписання якого передбачено розділом 14 договору підряду.

З огляду на вищевикладене суд не приймає до уваги посилання позивача на пункт 15.1. як на підставу виникнення у відповідача зобов’язань по оплаті робіт, зазначених в акті №2 за грудень 2016.

Крім того, вирішуючи даний спір, суд приймає до уваги інші обставини, які були встановлені в ході розгляду справи.

Так, як встановлено судом вище, позивач на підтвердження факту надсилання відповідачу повідомлення про виконання робіт в грудні 2016 року, посилається на лист від 23.12.2016 за вихідним №131 (т.1, а.с.71), проти отримання якого не заперечує відповідач.

Разом з тим, надаючи оцінку змісту вказаного листа, суд приходить до висновку, що із його тексту не вбачається, які саме “акти приймання виконаних будівельних робіт №2 та форми КБ-2в” були передані відповідачу на перевірку, на яку суму складені ці акти, а також щодо якого періоду виконання робіт складені довідка про вартість виконаних робіт та витрати форми №КБ-3а та підсумкова відомість ресурсів.

При цьому суд приймає до уваги, що до матеріалів справи відповідачем також надана копія підписаного позивачем та засвідченого відбитком печатки позивача акту №2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року (т.1, а.с.267-268), який, за твердженням відповідача, отриманий разом з листом позивача від 23.12.2016 вихідний №131, та оригінал якого досліджено судом в ході розгляду справи.

Співставлення акту №2 за грудень 2016 року, в редакції, наданої позивачем до позовної заяви, та акту №2 за грудень 2016 року, наявного у відповідача та наданого ним до матеріалів справи, свідчить про наявність в них суттєвих розбіжностей при відображенні інформації про використані мати теплоізоляційні із мінеральної вати, та кількісних і вартісних показників робіт і витрат.

Належних та допустимих доказів надсилання відповідачу акту №2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року у редакції, копія якого додана позивачем до позовної заяви, останнім суду не надана.

Таким чином, з огляду на наявність встановлених розбіжностей суд критично сприймає посилання позивача на акт №2 за грудень 2016 року, як на належний доказ виконання ним робіт.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч.1 ст.875 Цивільного кодексу України основним обов’язком підрядника за договором будівельного підряду є виконання будівельних робіт відповідно до проектно-кошторисної документації та здача об’єкта у встановлений строк, а обов’язком замовника є прийняття об’єкту або закінчених будівельних робіт та оплата таких робіт.

Отже, виникнення зобов’язання з оплати будівельних робіт закон пов’язує з фактом виконання таких робіт відповідно до проектно-кошторисної документації, а акт приймання-передачі робіт не є визначальним для виникнення такого зобов’язального правовідношення. Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №916/446/16.

За результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи, яка була призначена судом, встановлено, що обсяги робіт на об’єкті будівництва: «Енергоефективна реновація загальноосвітнього навчального закладу №11 (реконструкція) по проспекту Миру, 137 в м. Чернігові з виділенням черговості: перша черга – реконструкція переходу із санвузлами; друга черга – реконструкція гімнастичної зали та харчоблоку; третя черга – реконструкція басейну; четверта черга – реконструкція переходу; п’ята черга – реконструкція навчального корпусу та майстерень з улаштуванням індивідуального теплового пункту», зазначені у акті №2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року (т.1, а.с.64-67), не відповідають проектно-технічній документації на вказаний об’єкт та вимогам нормативно-правових актів, а саме: відсутні жалюзі дерев’яні, не відповідають розмірі встановлених вікон, відсутня вогнезахисна обробка дерев’яних конструкцій покрівлі та ходові дошки (містки). Роботи, які відображені в акті №2 за грудень 2016 року, не відповідають технічним рішенням та послідовності виконання робіт, визначених робочим проектом «Енергоефективна реновація загальноосвітнього навчального закладу №11 (реконструкція) по проспекту Миру, 137 в м. Чернігові з виділенням черговості: перша черга – реконструкція переходу із санвузлами; друга черга – реконструкція гімнастичної зали та харчоблоку; третя черга – реконструкція басейну; четверта черга – реконструкція переходу; п’ята черга – реконструкція навчального корпусу та майстерень з улаштуванням індивідуального теплового пункту» і календарним графіком до договору підряду у зв’язку з відсутністю вогнезахисту дерев’яних елементів конструкцій кроквяної системи нової покрівлі. Використання результатів виконаних робіт, зазначених в акті №2 за грудень 2016 року, за призначенням як невід’ємну частину будівлі загальноосвітнього навчального закладу можливо за умови приведення виконаних обсягів робіт у відповідність з передбаченими проектними рішеннями.

Отже, як вбачається із висновку експертів, роботи, які відображені в акті №2 за грудень 2016 року, не відповідають проектно-технічній документації, а результати цих робіт не можуть бути використані за призначенням. При цьому суд звертає увагу, що експертами досліджувався акт в редакції, наданої позивачем до позовної заяви.

Крім того, суд звертає увагу на те, що в п.2.2. договору підряду сторонами встановлено строк дії договору – з дня його підписання і до 31.12.2016 або до повного виконання його сторонами.

В пункті 3.1. договору підряду, в редакції додаткової угоди №1 від 16.12.2015, сторонами встановлено строк виконання підрядником робіт по всіх чергах – до 31 грудня 2016 року.

Як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами у справі, позивачем повний обсяг робіт по об’єкту реконструкції у встановлений договором строк не виконаний. Роботи на об’єкті реконструкції після 31 грудня 2016 року до повного виконання зобов’язань за договором позивач не здійснював, незважаючи на те, що сторонами у встановленому договором підряду порядку даний договір не розірваний, що підтверджено в ході розгляду справи обома сторонами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується не виконання позивачем основного обов’язку підрядника, а саме: виконання будівельних робіт відповідно до проектно-кошторисної документації щодо робіт, визначених в акті №2 приймання будівельних робіт за грудень 2016, які є предметом спору по даній справі. Відтак вказаний акт №2 не є визначальним документом для здійснення відповідачем оплати робіт, вказаних у ньому.

Враховуючи все вищенаведене, приймаючи до уваги, що позивачем заявляються позовні вимоги по оплаті окремих видів робіт, виконаних в грудні 2016 року, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Згідно зі 529 Цивільного кодексу України кредитор має право не приймати від боржника виконання його обов’язку частинами, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

Разом з тим, за змістом частин 1,2 ст.14 Цивільного кодексу України цивільні обов’язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов’язковим для неї.

Оскільки, як встановлено судом вище, договором підряду не передбачено обов’язку відповідача приймати окремі етапи та/або види виконаних робіт та здійснювати оплату проміжними платежами в міру виконання робіт, тому суд приходить до висновку, що у відповідача не виникли зобов’язання прийняти роботи, зазначені позивачем в акті №2 за грудень 2016 року, та зобов’язання оплатити ці роботи.

Судом не приймається до уваги твердження позивача про те, що відповідачем протягом грудня 2015 року – листопада 2016 року приймались окремі роботи, про що підписувались відповідні акти, та які були оплачені відповідачем, оскільки здійснення відповідачем таких дій є правом останнього, яким відповідач скористався на свій розсуд. Разом з тим, вчинення відповідачем дій по прийняттю та оплаті окремих видів робіт не свідчить про зміну сторонами суттєвих умов договору щодо порядку прийняття та оплати виконаних робіт, які можуть бути змінені лише у встановленому законодавством та договором підряду порядку, а саме шляхом підписання додаткових угод до договору.

Враховуючи, що у відповідача зобов’язання по оплаті робіт, зазначених позивачем в акті №2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 не виникли, тому є безпідставним твердження позивача про прострочення відповідачем оплати робіт, в зв’язку з чим є неправомірними вимоги позивача про стягнення пені, інфляційних нарахувань, трьох процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами, нарахованих за прострочення платежу.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є безпідставними та необгрунтованими в повному обсязі, в зв’язку з чим в їх задоволенні належить відмовити повністю.

Відповідно до ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а в силу ч.4 цієї ж статті, інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, у разі відмові в позові покладаються на позивача.

Враховуючи, що в задоволенні позовних вимог позивача судом відмовлено повністю, тому сплачений за подання даного позову судовий збір повністю покладається на позивача.

Згідно з ч.4 ст.127 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат, пов’язаних з проведенням експертиз, встановлюються судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Як вбачається із акту здачі-приймання висновку судових експертів №4031/4032/17-24 від 24.01.2018, вартість експертизи становить 10894грн.40коп., яка повністю сплачена відповідачем, що підтверджується оригіналом примірника платіжного доручення №7150 від 20.09.2017.

У зв’язку із відмовою судом у задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі, сплачена відповідачем за проведення судової експертизи сума повністю покладається на позивача.

Керуючись ст.74, 76, 77, 80, 86, 127, 129, 233, 237, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСПЕЦ» відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСПЕЦ», вул. Кирпоноса, 7 м.Чернігів, 14000 (ідентифікаційний код 39488116) на користь Управління освіти Чернігівської міської ради, пр.Перемоги, 141, м.Чернігів, 14013 (ідентифікаційний код 02147598) 10894грн.40коп. витрат за проведення судової будівельно-технічної експертизи.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено та підписано 26 березня 2018 року.

Суддя Т. Г. Оленич