Рішення № 72972443, 19.03.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/2918/17Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,

секретар судового засідання Цісельський К.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1,

від відповідача: ОСОБА_2,

від інших відповідачів: не з’явилися,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Одеської міської ради до Товариства з додатковою відповідальністю ,,РГМ”, Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ПОБЄДА-МАКС”, Комунального підприємства Новоселівської сільської ради ,,Регіональне бюро державної реєстрації” про визнання недійсними рішень і правочину та скасування запису про державну реєстрацію права власності.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.11.2017 р. прийнято позовну заяву Одеської міської ради, порушено провадження у справі № 916/2918/17, призначено її до розгляду в судовому засіданні на 18.12.2017 р.

В зв’язку з набранням чинності новою редакцією ГПК України ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.12.2017 р. постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання, останнє призначено на 10.01.2018 р.

Протокольними ухвалами Господарського суду Одеської області від 10.01.2018 р. підготовче засідання відкладено на 29.01.2018 р., від 29.01.2018 р. – на 12.02.2018 р., від 12.02.2018 р. – на 26.02.2018 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.02.2018 р. за клопотанням представника Товариства з додатковою відповідальністю ,,РГМ” продовжено строк підготовчого засідання до 19.03.2018 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.02.2018 р. закрито підготовче провадження та призначено справу для розгляду по суті на 19.03.2018 р.

Ухвалами Господарського суду Одеської області:

- від 10.01.2018 р. витребувано у Товариства з додатковою відповідальністю ,,РГМ” та Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ПОБЄДА-МАКС”: рішення загальних зборів учасників Товариства з додатковою відповідальністю ,,РГМ” щодо вступу до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ПОБЄДА-МАКС” та внесення до статутного капіталу останнього будівель та споруд, які знаходяться за адресою: м. Одеса, просп. Маршала Жукова,4; рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ПОБЄДА-МАКС” від 27.02.2017 р. щодо вступу до складу учасників Товариства з додатковою відповідальністю ,,РГМ”, збільшення статутного капіталу, перерозподілу часток у статутному капіталі; акт приймання-передачі від 27.02.2017 р. стосовно передачі Товариством з додатковою відповідальністю ,,РГМ” об’єктів нерухомого майна – будівель та споруд, які знаходяться за адресою: м. Одеса, просп. Маршала Жукова,4, вартістю 2395761,80 грн. до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ПОБЄДА-МАКС”;

- від 29.01.2018 р. відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_3 про залучення її до участі у справі третьою особою.

Товариство з обмеженою відповідальністю ,,ПОБЄДА-МАКС” та Комунальне підприємство Новоселівської сільської ради ,,Регіональне бюро державної реєстрації” не скористались наданим ст.42 ГПК України правом на участь у засіданнях суду. При цьому Комунальне підприємство Новоселівської сільської ради ,,Регіональне бюро державної реєстрації” повідомлене про час і місце проведення судових засідань, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення. Ухвали Господарського суду Одеської області, надіслані на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ПОБЄДА-МАКС”, зазначену у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулись до суду з відмітками поштової установи про закінчення терміну зберігання. З урахуванням змісту п.5 ч.6 ст.242 ГПК України та відсутністю інформації про іншу адресу Товариство з обмеженою відповідальністю ,,ПОБЄДА-МАКС” вважається належним чином повідомленим про час і місце засідань суду, тому неявка представника не перешкоджає їх проведенню.

Згідно із приписами ст.ст.233,240 ГПК України в судовому засіданні 19.03.2018 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Одеська міська рада (далі – ОМР) звернулась в Господарський суд Одеської області з позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю ,,РГМ” (далі – ТДВ ,,РГМ”), Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ПОБЄДА-МАКС” (далі – ТОВ ,,ПОБЄДА-МАКС”), Комунального підприємства Новоселівської сільської ради ,,Регіональне бюро державної реєстрації” (далі – КП ,,РБДР”) про: визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТДВ ,,РГМ” щодо вступу до складу учасників ТОВ ,,ПОБЄДА-МАКС” та внесення до статутного капіталу ТОВ ,,ПОБЄДА-МАКС” будівель та споруд за адресою: м. Одеса, просп. Маршала Жукова,4; визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ ,,ПОБЄДА-МАКС” від 27.02.2017 р. щодо вступу до складу учасників ТДВ ,,РГМ”, збільшення статутного капіталу, перерозподілу часток у статутному капіталі; визнання недійсним правочину щодо передачі ТДВ ,,РГМ” об’єктів нерухомого майна – будівель та споруд за адресою: м. Одеса, просп. Маршала Жукова,4 вартістю 2395761,80 грн. до статутного фонду ТОВ ,,ПОБЄДА-МАКС”, який оформлено рішенням загальних зборів учасників ТДВ ,,РГМ”, рішенням загальних зборів учасників ТОВ ,,ПОБЄДА-МАКС” та актом приймання-передачі від 27.02.2017 р.; скасування запису про державну реєстрацію права власності (номер запису про право власності: 19246165) на 946/1000 частки об’єкта нерухомого майна № 1176212451101 за адресою: м. Одеса, просп. Маршала Жукова (просп. Небесної сотні; просп. Ленінської Іскри), будинок 4, за ТОВ ,,ПОБЄДА-МАКС”, здійсненого державним реєстратором КП ,,РБДР” ОСОБА_4 28.02.2017 р.

Обґрунтовуючи позов, ОМР посилається на положення ст.ст.203,215,234 ЦК України, якими нормативно врегульовано визнання недійсними фіктивних правочинів, правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду України від 19.10.2016 р. у справі № 2/202/7607/14-ц, від 23.08.2017 р. у справі № 306/2952/14-ц, де вказано про необхідність встановлення дійсної мети правочину при визнанні його недійсним, п.2.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України ,,Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин” від 25.02.2016 р. № 4 тощо та зазначає, що оскаржені рішення загальних зборів приймались виключно з метою ухилення від виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 28.04.2016 р. у справі № 916/3294/14, якою стягнуто з ТДВ ,,РГМ” на користь ОМР 6762613,35 грн. збитків у вигляді неотриманого доходу за користування земельною ділянкою.

Підтвердженням цьому, на думку позивача, є те, що передача ТДВ ,,РГМ” нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ ,,ПОБЄДА-МАКС” відбулась через декілька днів після скасування ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.02.2017 р. у справі № 916/3294/14 постанови державного виконавця про арешт та заборону відчуження майна боржника. При цьому постановою Вищого господарського суду України від 26.09.2017 р. скасовано постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.05.2017 р. та ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.02.2017 р., якими скасовано накладену виконавцем заборону на відчуження майна, а, відтак, підтверджено законність дій органу ДВС.

Мотивуючи позов у частині визнання недійсним правочину щодо передачі майна до статутного капіталу, ОМР вказує, що він є фіктивним як вчинений з дефектом волі, під яким слід розуміти введення в оману міської ради та приховування від неї дійсних намірів учасників правочину. У контексті обставин даної справи це означає, що оспорюваний правочин, оформлений рішеннями загальних зборів ТДВ ,,РГМ” і ТОВ ,,ПОБЄДА-МАКС”, спрямований не на набуття корпоративних прав, а на унеможливлення виконання рішення суду у справі № 916/3294/14 про відшкодування збитків, про що свідчить те, що: станом на 27.02.2017 р. кінцевим бенефіціарним власником (контролером) ТДВ ,,РГМ” і ТОВ ,,ПОБЄДА-МАКС” була одна й та сама фізична особа; вступ ТДВ ,,РГМ” до складу учасників ТОВ ,,ПОБЄДА-МАКС” та набуття 98% у статутному капіталі останнього перетворило ТОВ ,,ПОБЄДА-МАКС” на повністю підконтрольне по відношенню до ТДВ ,,РГМ” товариство, у т.ч. щодо управління майном, переданим в якості внеску до статутного капіталу; через три дні після вступу ТДВ ,,РГМ” до складу учасників ТОВ ,,ПОБЄДА-МАКС” та внесення до його статутного капіталу об’єктів нерухомого майна – будівель та споруд за адресою: м. Одеса, просп. Маршала Жукова,4 ТДВ ,,РГМ” вийшло зі складу учасників ТОВ ,,ПОБЄДА-МАКС”.

Окремо позивач звертає увагу суду на те, що навмисне ухилення від виконання рішення суду порушує право на справедливий суд, гарантоване ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та принцип верховенства права, закріплений в Конституції України.

ТДВ ,,РГМ” подало відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні вимог відмовити, т.я.:

- стверджувати про законність постанови виконавця можливо буде лише після розгляду скарги на його дії та набрання законної сили відповідним судовим рішенням господарського суду по справі 916/3294/14;

- позивач, звертаючись до суду з позовом про визнання правочину фіктивним, повинен довести відсутність в учасників правочину наміру створити юридичні наслідки. З огляду на те, що ТДВ ,,РГМ”, вступаючи до складу учасників ТОВ ,,ПОБЄДА-МАКС”, передало майно за актом приймання-передачі від 27.02.2017 р., такий правочин не може вважатись фіктивним;

- твердження про кінцевого бенефіціарного власника не знаходять обґрунтованого відображення у матеріалах справи;

- той факт, що після вступу ТДВ ,,РГМ” до складу ТОВ ,,ПОБЄДА-МАКС” перше набуло 98% статутного капіталу другого, не може свідчити про необхідність визнання недійсним правочину, адже процедура вступу однієї юридичної особи до іншої була проведена із дотриманням чинного законодавства, а, отже, будь-які мотиви для визнання недійсним рішення загальних зборів, зокрема названі в постанові пленуму Вищого господарського суду України ,,Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин” від 25.02.2016 р. № 4, відсутні.

У доповненій відповіді на відзив ОМР в т.ч. зазначає, що підставою для задоволення позову являється не обставина стосовно невиконання відповідачами спірного правочину, а те, що він вчинений без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Крім того, позивач вказує, що спір у даній справі не є корпоративним, тому положення постанови пленуму Вищого господарського суду України ,,Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин” від 25.02.2016 р. № 4 не підлягають застосуванню.

В запереченнях проти відповіді на відзив ТДВ ,,РГМ” додатково зауважує, що специфіка правочинів корпоративного характеру не дозволяє застосування до них особи приписів ст.ст.203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину, передбачені ст.216 ЦК України. Крім того, доводи позивача з посиланням на судову практику та її узагальнення з цивільних справ є недоречними, оскільки предмету спору не стосуються, а наявність узагальнення судової практики по господарським спорам підтверджує правильність міркувань, викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши відповідність їх міркувань фактичним обставинам справи та нормам законодавства, господарський суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується представниками сторін, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.04.2016 р. у справі № 916/3294/14, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 06.12.2016 р., стягнуто з ТДВ ,,РГМ” на користь ОМР 6762613,35 грн. збитків у вигляді неотриманого доходу за користування земельною ділянкою та 80388,00 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги.

13.05.2016 р. на виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 28.04.2016 р. у справі № 916/3294/14 видано відповідні накази. 16.06.2016 р. головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області відкрито виконавче провадження.

У зв’язку з тим, що боржником рішення у добровільному порядку не виконано, постановою державного виконавця від 30.06.2016 р. накладено арешт на все майно, що належить ТДВ ,,РГМ” у межах суми звернення стягнення, а також заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить ТДВ ,,РГМ” в межах суми боргу. Записи про арешт внесено до Єдиного державного реєстру обтяжень 04.08.2016 р. Окрім цього, 01.08.2016 р. державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника у різних банківських установах на суму 7438974,69 грн.

Не погоджуючись із такими діями органу ДВС, ТДВ ,,РГМ” оскаржило їх у судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.02.2017 р. у справі № 916/3294/14 скаргу ТДВ ,,РГМ” з урахуванням уточнень задоволено, а саме: визнано протиправними дії в частині накладання арешту на грошові кошти та нерухоме майно ТДВ ,,РГМ”; скасовано постанову від 01.08.2016 р., якою накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках ТДВ ,,РГМ”; скасовано постанову від 30.06.2016 р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику ТДВ ,,РГМ”. Вказана ухвала набрала законної сили з дня її винесення.

27.02.2017 р. загальними зборами учасників ТОВ ,,ПОБЄДА-МАКС” прийнято рішення, оформлене протоколом № 5, щодо включення до складу учасників вказаної юридичної особи ТДВ ,,РГМ” з внеском до статутного капіталу у вигляді 946/1000 часток об’єкту нерухомого майна – будівель та споруд за адресою: просп. Маршал Жукова,4 вартістю 2395761,80 грн., збільшення статутного капіталу та перерозподілу часток, внаслідок якого ТДВ ,,РГМ” набуло частку в розмірі 98% статутного капіталу ТОВ ,,ПОБЄДА-МАКС”. Того ж дня складено акт приймання-передачі майна. Рішенням позачергових загальних зборів ТДВ ,,РГМ” від 12.09.2017 р., оформленим протоколом б/н, затверджено вступ до ТОВ ,,ПОБЄДА-МАКС”. Державна реєстрація права власності (номер запису про право власності: 19246165) на 946/1000 частки об’єкта нерухомого майна за адресою: м. Одеса, просп. Маршала Жукова,4 за ТОВ ,,ПОБЄДА-МАКС” здійснена державним реєстратором КП ,,РБДР” ОСОБА_4 28.02.2017 р.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.05.2017 р. скасовано ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.02.2017 р., однак скаргу ТДВ ,,РГМ” повторно задоволено.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.09.2017 р. скасовано постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.05.2017 р. та ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.02.2017 р. у справі № 916/3294/14, матеріали скарги направлено на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.01.2018 р., залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.02.2018 р., у задоволенні скарги ТДВ ,,РГМ” на дії Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області по виконанню наказу суду від 13.05.2016р. по справі № 916/3294/14 відмовлено.

Вказуючи на те, що скасування постанов державного виконавця створило надзвичайно сприятливі умови для ухилення від виконання рішення суду про стягнення збитків, чим і скористалось ТДВ ,,РГМ”, вчинивши з ТОВ ,,ПОБЄДА-МАКС” фіктивний правочин шляхом передачі майна в обмін на корпоративні права у день зняття обтяження, ОМР звернулась до господарського суду з позовом у рамках провадження у даній справі.

Згідно ч.5 ст.203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

В п.24 постанови пленуму Верховного Суду України ,,Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” від 06.11.2009 р. № 9 роз’яснено, що для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Судам необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

Тлумачення змісту ст.234 ЦК України наведено і в п.3.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України ,,Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними” від 29.05.2013 р. № 11, де зазначено, що фіктивний правочин (ст.234 ЦК України) є недійсним незалежно від мети його укладення, оскільки сторони не мають на увазі настання правових наслідків, що породжуються відповідним правочином. Таким може бути визнаний будь-який правочин, в т.ч. нотаріально посвідчений. Якщо сторонами не вчинено ніяких дій на виконання фіктивного правочину, господарський суд приймає рішення лише про визнання фіктивного правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі коли на виконання правочину було передано якесь майно, такий правочин не може розцінюватися як фіктивний. Саме лише невчинення сторонами тих чи інших дій на виконання правочину не означає його фіктивності. Визнання фіктивного правочину недійсним потребує встановлення господарським судом умислу його сторін. З урахуванням того, що фіктивний правочин не спрямований на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов’язків, він не створює цивільно-правових наслідків незалежно від того, чи він був визнаний судом недійсним. У розгляді відповідних справ суд має враховувати, що ознака фіктивності має бути притаманна діям усіх сторін правочину. Якщо хоча б одна з них намагалася досягти правового результату, то даний правочин не може визнаватися фіктивним. Позивач, який вимагає визнання правочину недійсним, повинен довести, що всі учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент його вчинення.

Проаналізувавши зміст ст.ст.203,234 ЦК України та їх тлумачення пленумами касаційних інстанцій, Господарський суд Одеської області звертає увагу позивача на ту обставину, що недійсним як фіктивний може бути визнаний в судовому порядку лише правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які ним обумовлені, та на виконання якого будь-яке майно не передавалось.

Матеріалами справи встановлено, що вступ ТДВ ,,РГМ” до складу учасників ТОВ ,,ПОБЄДА-МАКС” супроводжувався реальними внесенням до статутного капіталу останнього нерухомого майна (фактична передача у власність ТОВ ,,ПОБЄДА-МАКС” оформлена актом приймання-передачі майна від 27.02.2017 р.) та набуттям корпоративних прав в обмін на внесене до статутного капіталу майно.

Враховуючи викладене, те, що жодних заборон на момент відчуження ТДВ ,,РГМ” належного йому нерухомого майна не існувало, а також те, що в зв’язку зі вступом ТДВ ,,РГМ” до складу ТОВ ,,ПОБЄДА-МАКС” настали передбачені ним правові наслідки, господарський суд вважає відсутніми передумови для визнання оспорюваного правочину з мотивів, названих позивачем, фіктивним, тому у задоволенні вимог ОМР про визнання недійсними рішень і правочину та скасування запису про державну реєстрацію права власності відмовляє.

Посилання позивача на те, що оскаржені рішення загальних зборів приймались виключно з метою ухилення від виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 28.04.2016 р. у справі № 916/3294/14, якою стягнуто з ТДВ ,,РГМ” на користь ОМР 6762613,35 грн. збитків, Господарський суд Одеської області вважає такими, які на правильність юридичної оцінки відповідності закону оспорюваних правочину та рішень загальних зборів, не впливають, оскільки єдиним правовим обґрунтуванням позову названо фіктивність угоди, яка, як вже вказано вище, місця не має.

Крім того, потрібно звернути увагу ОМР на те, що її позиція, згідно якої дії відповідачів унеможливлюють виконання рішення суду у справі № 916/3294/14, адже вони закінчилися виходом ТДВ ,,РГМ” зі складу учасників ТОВ ,,ПОБЄДА-МАКС”, не ґрунтуються на правильному розумінні норм законодавства з питань виконавчого провадження, яке дозволяє звернення стягнення на майно (майнові права) боржника, яке (які) набуто в результаті виходу особи зі складу господарського товариства.

Окремо суд вважає за необхідне вказати на те, що з наданих у судових засіданнях усних та письмових пояснень представників сторін вбачається, що на виконання постанови апеляційної інстанції у справі № 916/3294/14, якою стягнуто з ТДВ ,,РГМ” на користь ОМР 6762613,35 грн. збитків, органом ДВС реалізовано інше майно боржника на суму, яка дорівнює 4937248,00 грн., тобто погашено більшу частину наявного у ТДВ ,,РГМ” боргу. Причини, з яких боржник не здійснив відчуження цього майна, в т.ч. шляхом внесення до статутного капіталу юридичної особи, представник позивача назвати не зміг, а, отже, не обґрунтував викладене в позовній заяві твердження про те, що ТДВ ,,РГМ” ухиляється від виконання судового рішення про стягнення з нього коштів.

Інші доводи ОМР стосовно того, що вступ ТДВ ,,РГМ” до складу учасників ТОВ ,,ПОБЄДА-МАКС” порушує право на справедливий суд, гарантоване ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принцип верховенства права, закріплений в Конституції України, та того, що постанови Верховного Суду України від 19.10.2016 р. у справі № 2/202/7607/14-ц, від 23.08.2017 р. у справі № 306/2952/14-ц містять висновки, які зумовлюють ухвалення судового рішення на користь позивача, являються хибними, з огляду на що до уваги не приймаються.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, – на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.129,232,233,236-238,240,241 ГПК України, вирішив:

У позові відмовити.

Витрати по сплаті судового збору за подачу позову покласти на Одеську міську раду.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання його повного тексту і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 26 березня 2018 р.

Суддя Л.В. Лічман