Постанова № 72972133, 22.03.2018, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" березня 2018 р. Справа № 920/1047/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В. О. , суддя Шевель О. В.

за участю секретаря судового засідання Курченко В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ДП "Сумський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (вх. №85 С/2) на рішення господарського суду Сумської області від 11.12.2017 у справі №920/1047/17 (ухвалене суддею Резніченко О.Ю. у приміщенні господарського суду Сумської області, повний текст складено 12.12.2017)

за позовом фізичної особи - підприємця Єськової Людмили Іванівни, с. Зарічне, Путивльський район, Сумська область,

до Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Путивльський райавтодор" Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Суми

про стягнення 144197,84 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2017 ФОП Єськова Л.І. звернулася до господарського суду з позовною заявою про стягнення з ДП "Сумський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" на свою користь 144197,84 грн. боргу за поставлений товар. У грудні 2017 ФОП Єськова Л.І. звернулася з уточненою позовною заявою, в якій просила стягнути з ДП "Сумський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" в особі її відокремленого підрозділу філії "Путивльський райавтодор" ДП "Сумський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" на свою користь 144197,84 грн. боргу за поставлений товар.

Рішенням господарського суду Сумської області від 11.12.2017 (суддя Резніченко О.Ю.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Путивльський райавтодор" Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь фізичної особи - підприємця Єськової Людмили Іванівни 144197 грн. 84 коп. заборгованості за товар, 2162 грн. 97 коп. витрат по сплаті судового збору.

Суд першої інстанції встановивши факт виконання позивачем умов договорів поставки товару та неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати товару, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задовольнив їх у повному обсязі.

ДП "Сумський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" з рішенням не погодилося та звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Сумської області від 11.12.2017 у справі №920/1047/17 скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу ДП "Сумський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" зазначає таке.

1. Договори поставки та додаткові угоди до них, за якими здійснюється стягнення заборгованості підписані не уповноваженими особами.

Так, заявник апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не звернув уваги на той факт, що договори укладено з представником юридичної особи, який не мав повноважень на укладення цих договорів, тому не міг бути їх стороною. Оскільки Філія самостійно не може укладати договори, з тих підстав, що вона не має необхідної цивільної дієздатності, для того, щоб договори вважалися дійсними і належно укладеними, особа (начальник філії) повинен мати достатній рівень юридичної (господарської, цивільної) дієздатності, яка виражається у наданій йому для цієї конкретної цілі належним чином підписаної та завіреної довіреності. Проте у даному випадку стосовного жодного з договорів поставки довіреності юридичною особою філії не надавалось.

2. Видаткові накладні, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, не можуть вважатися належними та достатніми доказами передачі товару, оскільки не відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» для первинного документу, зокрема не вказано посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції з отримання матеріальних цінностей, що поставляються (крім того на окремих накладних відсутній підпис отримувача), не зазначають зміст та обсяг господарської операції (не мають посилань на жоден з договорів).

3. В матеріалах справи відсутні довіреності на представників, що отримували товар. При цьому, у будь-якому разі відповідач повинен був надати довіреність для отримання товарно-матеріальних цінностей. Оскільки відповідач (в особі філії «Путивльський райавтодор») веде відповідний журнал реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на отримання матеріальних цінностей, і в ньому відсутні відомості на отримання будь-яких матеріальних цінностей від позивача, то є спірним факт отримання товару.

4. Суд першої інстанції передчасно дійшов висновку про те, що поставка товарів за окремо взятими видатковими накладними відбувалася в межах дії різних договорів поставки.

Відповідач зазначає, що оскільки у видаткових накладних, які позивач надає як доказ поставки матеріальних цінностей, відсутнє посилання на жоден договір поставки, а договір №2 від 08.01.2012 є автоматично пролонгованим, то можна припустити, що всі поставки були здійснені в межах дії цього договору, а решту договорів необхідно вважати такими, поставки по яким не відбулися. У той же час сторони не погодили порядок здійснення поставок понад рік, що не відповідає положенням ст. 267 ГК України.

5. Відповідач не зміг скористатися своїм правом на застосування строків позовної давності до вимог про стягнення заборгованості за договорами поставки 2012 та 2013 у зв'язку з тим, що не був присутній у ході розгляду справи по суті, що порушує його процесуальні права.

6. Судом помилково прийнято як належний доказ визнання факту існування заборгованості відповідача перед позивачем акт звірки взаємних розрахунків.

Відповідач зазначає, що суд належним чином не дослідив існування повноважень на підписання акту взаємних розрахунків у головного бухгалтера філії, враховуючи те, що для підписання вказаного акту головний бухгалтер філії «Путивльський райавтодор» повинен був отримати довіреність у юридичної особи.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 09.01.2018 залишено апеляційну скаргу без руху.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 05.02.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДП "Сумський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" на рішення господарського суду Сумської області від 11.12.2017 у справі №920/1047/17. Встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - 5 днів з дня вручення даної ухвали. Попереджено сторони, що апеляційна скарга на рішення господарського суду Сумської області від 11.12.2017 у справі №920/1047/17 буде розглядатися за правилами п. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України без повідомлення учасників справи.

26.02.2018 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому ФОП Єськова Л.І. просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду Сумської області від 11.12.2017 у справі №920/1047/17 без змін (вх.№1848).

03.03.2018 від ДП "Сумський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" надійшла заява про зупинення провадження у справі №920/1047/17 про стягнення за договорами поставки до набрання законної сили судовим рішенням у справі №920/1175/17 про визнання договорів недійсними (вх.№2028).

03.03.2018 від ДП "Сумський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (вх.№2029).

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 05.03.2018 призначено розгляд апеляційної скарги ДП "Сумський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" на рішення господарського суду Сумської області від 11.12.2017 у справі №920/1047/17 та заяви про зупинення провадження у справі на 22.03.2018.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги. Також відмовився від клопотання про зупинення провадження у даній у справі до набрання законної сили судовим рішення у справі №920/1175/17 про визнання договорів недійсними, враховуючи прийняття господарським судом Сумської області рішення від 28.02.2018 у справі №920/1175/17 про відмову у задоволенні позову ДП "Сумський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" до ФОП Єськової Л.І. про визнання договорів недійсними. При цьому представник відповідача заявив клопотання про оголошення перерви у зв'язку з необхідністю з'ясування питання щодо набрання законної сили вказаним рішенням у справі №920/1175/17.

Відповідно до ч. 2 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

Колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції станом на час його ухвалення. Враховуючи те, що як на час ухвалення оскаржуваного рішення, так і на час даного судового засідання договори поставки не визнано недійсними, за даними Єдиного державного реєстру в провадженні судів відсутня справа №920/1175/17, з'ясування питання щодо набрання законної сили рішення у вказаній справі не впливає на можливість розгляду справи №920/1047/17 в даному судовому засіданні, а тому у апеляційного господарського суду відсутні підстави для оголошення перерви.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила таке.

08.01.2012 між ФОП Єськовою Л.І. (постачальник) та філією "Путивльський райавтодор" (покупець) в особі начальника філії Тарасенка В.В., який діє на підставі Положення, укладено договір поставки № 2, відповідно до умов якого постачальник приймає на себе зобов'язання поставити і передати у власність покупцю запасні частини для автомобілів та тракторів, автохімію, масла та інше (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар у порядку і на умовах, передбачених договором.

Згідно п. 2.2. договору від 08.01.2012, кількість, асортиментний перелік, вартість товару визначаються у видатковій накладній, що видається на кожну партію товару і є невід'ємною частиною договору.

Товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем за кількістю і якістю згідно з підписаними сторонами накладними (п. 4.2. договору).

Відповідно до п. 5.2. договору від 08.01.2012, у редакції додаткової угоди від 09.01.2012, оплата товару здійснюється протягом шести місяців після поставки товару, але кінцевим строком розрахунку сторонами встановлюється не пізніше ніж 08.07.2012.

Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами у день, зазначений на початку та діє до 31.12.2012, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором. Сторони мають право за допомогою укладання додаткової угоди пролонгувати дію договору на певний строк (п. 7.7. договору).

Додатковою угодою від 09.01.2012 до договору поставки №2 від 08.01.2012 сторони погодили доповнити договір наступним пунктом такого змісту: «В разі порушення покупцем умов договору в частині оплати товару, договір вважається автоматично пролонгованим до повного виконання покупцем своїх зобов'язань».

На виконання вимог договору позивач поставив відповідачу товар, на підтвердження чого надав наступні накладні: № 21 від 30.01.2012 на суму 4574,00 грн., № 40 від 28.02.2012 на суму 4370,00 грн., № 91 від 29.03.2012 на суму 4465,00 грн.,№ 162 від 27.04.2012 на суму 1785,00 грн.,№ 493 від 30.10.2012 на суму 5908,00 грн., № 567 від 30.11.2012 на суму 7330,00 грн., № 397 від 30.08.2012 на суму 5409,60 грн., № 448 від 28.09.2012 на суму 10371,00 грн., № 315/2 від 30.07.2012 на суму 3400,00 грн., № 627 від 28.12.2012 на суму 7404,00 грн., № 289 від 29.06.2012 на суму 4461,00 грн., № 336 від 31.07.2012 на суму 3453, 60 грн., № 217 від 28.05.2012 на суму 14017,24 грн., № 287 від 29.06.2012 на суму 4014,20 грн., № 164 від 27.04.2012 на суму 1988,00 грн., всього на загальну суму 82950,64 грн.

03.01.2013 між ФОП Єськовою Л.І. (постачальник) та філією "Путивльський райавтодор" (покупець) в особі начальника філії Тарасенка В.В., який діє на підставі Положення укладено договір поставки № 1, відповідно до умов якого постачальник приймає на себе зобов'язання поставити і передати у власність покупцю запасні частини для автомобілів та тракторів, автохімію, масла та інше, а покупець - зобов'язується прийняти й оплатити товар у порядку і на умовах, передбачених договором.

Згідно п. 2.2. договору від 03.01.2013, кількість, асортиментний перелік, вартість товару визначаються у видатковій накладній, що видається на кожну партію товару і є невід'ємною частиною договору.

Товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем за кількістю і якістю згідно з підписаними сторонами накладними (п. 4.2. договору).

Відповідно до п. 5.2. договору від 03.01.2013, у редакції додаткової угоди від 05.01.2013, оплата товару здійснюється протягом шести місяців після поставки товару, але кінцевим строком розрахунку сторонами встановлюється не пізніше ніж 03.07.2013.

Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами у день, зазначений на початку та діє до 31.12.2013, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором. Сторони мають право за допомогою укладення додаткової угоди пролонгувати дію договору на певний строк (п. 7.7 договору).

Додатковою угодою від 05.01.2013 до договору поставки від 03.01.2013 сторони погодили доповнити договір наступним пунктом такого змісту: «В разі порушення покупцем умов договору в частині оплати товару, договір вважається автоматично пролонгованим до повного виконання покупцем своїх зобов'язань».

На виконання вимог договору позивач поставив відповідачу товар, на підтвердження чого надав наступні накладні: № 57 від 29.03.2013 на суму 7023,40 грн., № 190 від 31.05.2013 на суму 3000,00 грн., № 373 від 19.08.2013 на суму 5542,60 грн., № 32 від 27.03.2013 на суму 6038,00 грн., всього на загальну суму 21604,00 грн.

05.01.2015 між ФОП Єськовою Л.І. (постачальник) та філією "Путивльський райавтодор" (покупець) в особі начальника філії Червяцова О.А., який діє на підставі Положення, укладено договір поставки № 1, відповідно до умов якого постачальник приймає на себе зобов'язання поставити і передати у власність покупцю запасні частини для автомобілів та тракторів, автохімію, масла та інше, а покупець - зобов'язується прийняти й оплатити товар у порядку і на умовах, передбачених договором.

Згідно п. 2.2. договору від 05.01.2015, кількість, асортиментний перелік, вартість товару визначаються у видатковій накладній, що видається на кожну партію товару і є невід'ємною частиною договору.

Товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем за кількістю і якістю згідно з підписаними сторонами накладними (п. 4.2. договору).

Відповідно до п. 5.2. договору, у редакції додаткової угоди від 06.01.2015, оплата товару здійснюється протягом шести місяців після поставки товару, але кінцевим строком повного розрахунку сторонами встановлюється не пізніше ніж 05.07.2015.

Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами у день, зазначений на початку та діє до 31.12.2015, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором. Сторони мають право за допомогою укладання додаткової угоди пролонгувати дію договору на певний строк (п. 7.7. договору).

Додатковою угодою від 06.01.2015 до договору поставки від 05.01.2015 сторони погодили доповнити договір наступним пунктом такого змісту: «В разі порушення покупцем умов договору в частині оплати товару, договір вважається автоматично пролонгованим до повного виконання покупцем своїх зобов'язань».

На виконання вимог договору позивач поставив відповідачу товар, на підтвердження чого надав наступні накладні: № 3 від 28.01.2015 на суму 5600,00 грн., № 200 від 28.05.2015 на суму 29950,00 грн., всього на загальну суму 35550,00 грн.

04.01.2016 між ФОП Єськовою Л.І. (постачальник) та філією "Путивльський райавтодор" (покупець) в особі начальника Червяцова О.А., який діє на підставі Положення укладено договір поставки № 1, відповідно до умов якого постачальник приймає на себе зобов'язання поставити і передати у власність покупцю запасні частини для автомобілів та тракторів, автохімію, масла та інше, а покупець - зобов'язується прийняти й оплатити товар у порядку і на умовах, передбачених договором.

Згідно п. 2.2. договору від 04.01.2016, кількість, асортиментний перелік, вартість товару визначаються у видатковій накладній, що видається на кожну партію товару і є невід'ємною частиною договору.

Товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем за кількістю і якістю згідно з підписаними сторонами накладними (п. 4.2. договору).

Відповідно до п. 5.2. договору від 04.01.2016, у редакції додаткової угоди від 05.01.2016, оплата товару здійснюється протягом шести місяців після поставки товару, але кінцевим строком повного розрахунку сторонами встановлюється не пізніше ніж 04.07.2016.

Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами у день, зазначений на початку та діє до 31.12.2016, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором. Сторони мають право за допомогою укладання додаткової угоди пролонгувати дію договору на певний строк.

Додатковою угодою від 05.01.2016 до договору поставки від 04.01.2016 сторони погодили доповнити договір наступним пунктом такого змісту: «В разі порушення покупцем умов договору в частині оплати товару, договір вважається автоматично пролонгованим до повного виконання покупцем своїх зобов'язань».

На виконання вимог договору позивач поставив відповідачу товар, на підтвердження чого надав наступні накладні: № 520 від 02.02.2016 на суму 42423,70 грн.

Таким чином, в період 2012 - 2016 на виконання умов договорів від 08.01.2012, 03.01.2013, 05.01.2015 та 04.01.2016 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 182528,34 грн.

08.02.2016 між ФОП Єськовою Л.І. та філією "Путивльський райавтодор" підписано та скріплено печатками акт звірки взаєморозрахунків, за яким сальдо станом на 08.02.2016 на користь ФОП Єськової становить 144197,84 грн.

01.03.2016 ФОП Єськова Л.І. направила ДП "Сумський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та Філії "Путивльський райавтодор" ДП "Сумський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" претензію № 1 про виплату заборгованості за договорами від 08.01.2012, 03.01.2013 та 05.01.2015 у розмірі 101774,14 грн.

11.10.2017 ФОП Єськова Л.І. направила ДП "Сумський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та Філії "Путивльський райавтодор" ДП "Сумський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" претензію № 2 про виплату заборгованості за договорами від 08.01.2012, 03.01.2013, 05.01.2015 та 04.01.2016 у розмірі 144197,84 грн.

У зв'язку з несплатою заборгованості у встановлений в претензії строк ФОП Єськова Л.І. звернулася до господарського суду з позовною заявою, в якій з урахуванням уточнень, просила стягнути з ДП "Сумський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" в особі її відокремленого підрозділу філії "Путивльський райавтодор" ДП "Сумський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" на свою користь 144197,84 грн. боргу за поставлений товар.

11.12.2017 прийнято оскаржуване рішення.

Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлена обов'язковість договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем грошових зобов'язань перед позивачем з оплати отриманого товару. Представник відповідача у судовому засіданні також не підтвердив обставин сплати заборгованості. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 144197,84 грн. суми заборгованості за поставлений товар.

Стосовно доводів відповідача щодо підписання з його сторони договорів поставки та додаткових угод до них, за якими здійснюється стягнення заборгованості, не уповноваженими особами, колегія суддів зазначає таке.

З Положення про філію "Путивльський райавтодор" ДП "Сумський облавтодор" "Автомобільні дороги України" вбачається, що остання створена як відособлений структурний підрозділ ДП "Сумський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" з метою забезпечення економічних інтересів та задоволення потреб держави, населення та оборони країни в удосконаленні розвитку автомобільних доріг загального користування, розширення можливостей виробничого та соціального розвитку підприємства, підвищення ефективності використання матеріальних, фінансових та інших ресурсів на основі спільної діяльності, розподілу праці і кооперації.

Предметом діяльності філії є, в тому числі, закупівля, постачання та збут продукції, матеріалів та енергоносіїв.

Статтею 3 Положення визначено, що Філія є відособленим підрозділом підприємства, не є юридичною особою, діє відповідно до чинного законодавства і цього Положення (п. 3.1.). Філія здійснює свою діяльність на принципах внутрішнього господарського розрахунку підпорядкованості та підзвітності органам управління підприємства, а її керівник несе матеріальну і дисциплінарну відповідальність за стан фінансово-господарської діяльності і внутрішнього обліку цього підрозділу. Підприємство несе відповідальність по зобов'язанням Філії (п. 3.2.).

Філія може від імені і за дорученням директора підприємства: укладати договори вартістю до 5 тис. грн. відповідно до предмета діяльності підприємства, більше 5 тис. грн. за погодженням директора підприємства. Представляти інтереси філії і підприємства у всіх установах, організаціях, підприємствах, об'єднаннях, асоціаціях у межах наданих їй повноважень (п. 3.3.). Філія має окремий баланс, розрахунковий рахунок у банку, печатку та штамп зі своїм найменуванням (п. 3.5.).

Відповідно до ст. 95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності. Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.

З договорів поставки вбачається, що останні укладені начальником філії "Путивльський райавтодор" на підставі Положення. В свою чергу, відповідач зазначає, що довіреності, які б уповноважували посадових осіб Філії підписувати договори поставки, не надавалися, однак довести вказані обставини не має можливості.

Разом з цим, обставини відсутності у представника довіреності на підписання договорів можуть свідчити про перевищення повноважень вказаним представником при їх укладенні, проте (наприклад, в силу положень ст. 241 Цивільного кодексу України) не є безумовною підставою для визнання їх недійсними.

При цьому, відповідачем не доведено, а матеріали справи не містять належних та допустимих доказів визнання вказаних договорів поставки недійсними в установленому законодавством порядку.

Відповідно до приписів статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Необхідно також звернути увагу, що за положеннями ч. 3 ст. 92 Цивільного кодексу України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Проте, відповідачем не доводяться обставини, що позивач був обізнаний про наявність обмежень у представника відповідача.

Окрім того, позовні вимоги ґрунтуються не лише на укладених договорах поставки, а й на накладних, які були додані до позовної заяви. А тому, навіть визнання недійсними вказаних договорів поставки не звільняє відповідача від обов'язку оплати товару, отриманого за накладними.

Стосовно доводів відповідача, що видаткові накладні не відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» для первинного документу.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідач вказує, що накладні не містять даних, які б давали можливість ідентифікувати особу, яка прийняла товар (серія та номер паспорту фізичної особи), а також посади особи, відповідальної за здійснення господарської операції з отримання матеріальних цінностей, що поставляються.

Проте, колегія суддів вважає такі посилання безпідставними оскільки накладні містять прізвище, ініціали особи, яка прийняла товар (практично у всіх накладних зазначено ОСОБА_4 та в одній накладній № 520 від 02.02.2016 зазначено Тарасенко В.В.) та її підпис, а також всі накладні завірені печаткою філії "Путивльський райавтодор". Крім того, представник відповідача у судовому засіданні не оспорював, що на підприємстві відповідача є працівник з прізвищем та ініціалами ОСОБА_4

Заявник апеляційної скарги зазначає, що для отримання товарно - матеріальних цінностей відповідачем повинні видаватися відповідні довіреності, однак в журналі реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на отримання матеріальних цінностей, відсутні відомості на отримання будь - яких матеріальних цінностей від позивача, у зв'язку з чим є спірним факт отримання товару.

В обґрунтування своїх доводів представник відповідача просив суд апеляційної інстанції долучити до матеріалів справи копію журналу реєстрації виданих довіреностей на отримання матеріальних цінностей.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Враховуючи, що відповідачем не надано обґрунтувань неможливість подання відповідних доказів до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього, суд апеляційної інстанції не приймає такі докази.

Разом з цим відсутність довіреності, за наявності інших первинних документів, що підтверджують здійснення господарської операції з передачі товару, не можуть заперечувати таку господарську операцію. В свою чергу відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження неотримання товару або спростування заявленого боргу, зокрема, документи бухгалтерського обліку.

Таким чином, підписання та завірення печаткою покупця накладних, які є первинними документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Проте, слід зазначити, що накладні №397 від 30.08.2012 на суму 5409,60 грн. та №448 від 28.09.2012 на суму 10371,00 грн. не відповідають вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", оскільки не містять підпису особи яка отримала товар, а тому не можуть бути доказом поставки товару. Однак, апеляційний господарський суд враховує, що загальна сума поставки товару за всіма накладними складає 182528,34 грн., водночас позивачем заявлено до стягнення суму у розмірі 144197,84 грн.

Припущення відповідача, що всі поставки були здійснені в межах дії договору № 2 від 08.01.2012 є безпідставними, не підтверджені жодними доказами та не спростовують доводи позивача про здійснення поставки в межах дії різних договорів.

Посилання заявника апеляційної скарги на відсутність повноважень у головного бухгалтера філії на підписання акту взаємних розрахунків також не приймається судом до уваги, оскільки вказаний факт відсутності у бухгалтера філії "Путивльський райавтодор" повноважень на підписання вказаного акту відповідачем не доведено.

Щодо доводів відповідача про порушення його процесуальних прав, колегія суддів зазначає таке.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 06.11.2017 порушено провадження у справі і прийнято позовну заяву до розгляду; справу призначено до розгляду на 22.11.2017.

Копію ухвали було отримано представником відповідача за довіреністю 09.11.2017, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

22.11.2017 відповідач звернувся з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю підготувати свою правову позицію.

У зв'язку з неявкою відповідача, ухвалою господарського суду Сумської області від 22.11.2017 відкладено розгляд справи на 11.12.2017. Копія вказаної ухвали була отримана представником відповідача 28.11.2017, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Однак відповідач у судове засідання 11.12.2017 не з'явився, відзиву на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, з клопотаннями про відкладення розгляду справи не звертався. Таким чином, будучі належним чином повідомленим про розгляд справи відповідач не скористатися своїм правом на подання заяви про застосування строків позовної давності. Крім того у судовому засіданні представник заявника апеляційної скарги не підтримав доводи апеляційної скарги про порушення процесуальних прав відповідача, враховуючи його належне повідомлення.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду Сумської області від 11.12.2017 у справі №920/1047/17 - без змін.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ДП "Сумський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 11.12.2017 у справі №920/1047/17 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 27.03.18

Головуючий суддя Крестьянінов О.О.

Суддя Фоміна В. О.

Суддя Шевель О. В.