Постанова № 72971829, 27.03.2018, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2018 року Справа № 904/10003/17

м. Дніпро

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,

суддів: Науменка І.М., Кузнецова В.О.

при секретарі: Ковзикові В.Ю.

за участю представників:

позивача: не явився

відповідача: не явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Будмакс-Компані» (м. Дніпро), подану представником ОСОБА_1 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2018р. у справі №904/10003/17, ухваленого суддею Рудовською І.А. в м. Дніпрі з оголошенням вступної і резолютивної частини рішення 17.01.2018р. о 15:24, повний текст якого складено 19.01.2018р. у справі №904/10003/17

за позовом: комунального підприємства «Дніпровські міські теплові мережі» Дніпровської міської ради (м. Дніпро)

до: товариства з обмеженою відповідальністю «Будмакс-Компані» (м. Дніпро)

про: стягнення 2234290 грн. 04 коп. збитків

ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги комунального підприємства «Дніпровські міські теплові мережі» Дніпровської міської ради (м. Дніпро) до товариства з обмеженою відповідальністю «Будмакс-Компані» (м. Дніпро) складались зі стягнення 2234290 грн. 04 коп. збитків у вигляді завищення вартості виконаних робіт ТОВ «Будмакс-Компані», встановлених за результатами проведеної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.07.2015р. по 31.03.2017р.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2018р. (підписано 19.01.2018р.) у справі №904/10003/17 позовні вимоги задоволені повністю.

Не погодившись, із зазначеним рішенням, відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Будмакс-Компані» подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого господарського суду і прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Скаржник вказує, що підставами для скасування даного рішення місцевого господарського суду є порушення норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 190, 216, 218, 224 ГК України, ст.ст. 627,843, 844, 853 ЦК України, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, і невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи. Відповідач звертає увагу суду на те, що згідно п. 6.4.4.1 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, на який посилається в акті ревізії Східний офіс Держаудитслужби, прямі витрати при визначенні вартості виконаних робіт розраховуються на підставі нормативних витрат трудових і матеріально-технічних ресурсів, виходячи з фізичних обсягів виконаних робіт та уточнених цін ресурсів, прийнятих у договірній ціні. Компенсація підряднику витрат, спричинених зростанням вартості матеріально-технічних ресурсів, здійснюється у складі вартості цих ресурсів за поточними цінами. Відповідно до п. 2.1. кожного з договору підряду від 16.11.2015р. №№440-477 договірна ціна визначається на підставі кошторисної документації і є динамічною. Вказана в договорах вартість матеріальних ресурсів перевищена не була. Позивачем підписані без зауважень акти приймання-передачі виконаних підрядних робіт. Відповідач вважає, що за умови існування між сторонами договірних правовідносин, посилання на висновки Східного офісу Держаудитслужби, як на підставу для задоволення позовних вимог є неправомірними. Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладених між сторонами договорів. Факт нібито завищення вартості будівельних робіт не відповідає поняттю збитків, визначення яких наведено у ч. 2 ст. 224 ГК України.

Позивач - комунальне підприємство «Дніпровські міські теплові мережі» Дніпровської міської ради відзив на апеляційну скаргу не надав.

20.03.2018р. представником відповідача до суду апеляційної інстанції подані додаткові доводи до апеляційної скарги, а саме правова позиція Верховного Суду стосовно того, що акт ревізії Східного офісу Держаудитслужби, в якому встановлено завищення вартості будівельних робіт, не є належним доказом вчинення відповідачем господарського правопорушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді стягнення збитків.

В судове засідання представники сторін не явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання

Беручи до уваги, що неявка сторін не перешкоджає вирішенню спору по суті, матеріали справи є достатніми для прийняття рішення по справі, сторони ухвалою суду попереджені, що їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті, справа переглядалася без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що 30.08.2017р. головним державним фінансовим інспектором відділу контролю у галузі ЖКГ, інфраструктури та зв’язку ОСОБА_2 проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності комунального підприємства «Дніпровські міські теплові мережі» Дніпропетровської міської ради за період з 01.07.2015 по 31.03.2017. Висновки ревізії оформлено актом ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності комунального підприємства «Дніпровські міські теплові мережі» Дніпровської міської ради за період з 01.07.2015 по 31.03.2017 року №06-21/06.

03.10.2017р. комунальним підприємством «Дніпровські міські теплові мережі» Дніпровської міської ради від Східного офісу Держаудитслужби було отримано вимогу за вих. №04-06-15/8049 від 27.09.2017р. щодо усунення виявлених порушень у встановленому законодавством порядку.

За результатами вказаної ревізії встановлені, зокрема:

в порушення п. 6.4.4.1. Правил визначення вартості будівництва ДСТУ Б Д.1.1.-1:2013, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 №293, КП «Дніпровські міські теплові мережі» зайво оплачено ТОВ «Будмакс-Компані» за роботи з капітального ремонту електродвигунів насосів, вентиляторів та димососів (зі встановленням частотних перетворювачів) в котельнях, внаслідок завищення вартості матеріальних ресурсів і устаткування на загальну суму 1725919,00 грн., чим нанесено матеріальну шкоду (збитки) місцевому бюджету на суму 1725919,00 грн. (п.1).;

в порушення п. 6.4.4.1, п.6.3.6. Правил визначення вартості будівництва ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 №293, п. 6.3.1. Національного стандарту України «Настанова щодо визначення прямих витрат у вартості будівництва» ДСТУ-Н Б Д.1.1-2:2013, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 №405, КП «Дніпровські міські теплові мережі» зайво оплачено ТОВ «Будмакс-Компані» за роботи з капітальних ремонтів трубопроводів опалення та теплоізоляції, переключення житлових будинків до котельні, ремонту покрівель, внаслідок завищення вартості матеріальних ресурсів на загальну суму 508371,04 грн., чим нанесено матеріальну шкоду (збитки) місцевому бюджету на суму 508371,04 грн.

На підставі акту ревізії №06-21/06 від 30.08.2017р., керуючись ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України і ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України КП «Дніпровські міські теплові мережі» Дніпровської міської ради звернулось до господарського суду з позовними вимогами про стягнення з ТОВ «Будмакс-Компані» 2234290,04 грн. збитків, спричинених в результаті оплати будівельних робіт, вартість яких була завищена.

Зі змісту акту ревізії вбачається, що перевіркою було охоплено 38 договорів підряду від 16.11.2015р. №№440-477 (з розрахунками динамічної договірної ціни), предметом яких є капітальний ремонт електродвигунів насосів, вентиляторів та димососів (зі встановленням частотних перетворювачів) в котельнях Замовника – КП «Дніпровські міські теплові мережі» загальною вартістю 7472657,55 грн. з ПДВ, які виконувалися Підрядником ТОВ «Будмакс-Компані» за період з 01.07.2015р. по 31.12.2015р. Проведеною перевіркою та порівнянням даних підсумкових відомостей ресурсів до актів ф. №КБ-2в з даними видаткових накладних постачальників ТОВ «Т ОСОБА_3» від 08.12.2015 №49 (за договором від 01.11.2015 №2204/2015-3) і ТОВ «АЗ ТЕХНІКА» від 01.12.2015 №778 від 03.12.2015 №791, від 16.12.2015 №855, від 22.12.2015 №868 та від 23.12.2015 №879 (за договором від 13.11.2015 №АZTBM2015) встановлено завищення вартості виконаних будівельних робіт за грудень 2015 року по вищевказаних договорах внаслідок завищення вартості матеріальних ресурсів і устаткування на загальну суму 1725919,00 грн. з ПДВ.

За ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. (ст. 224 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Згідно приписів ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Частиною 1 ст. 623 ЦК України передбачено обов'язок боржника, який порушив зобов'язання, відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Встановлено ч. 2 ст. 217 ГК України, що відшкодування збитків є господарською санкцією.

Згідно ст. 218 ГК України підставою для господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, у т. ч. у вигляді відшкодування збитків, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною умовою є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв’язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Позивач повинен довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Під час розгляду справи позивачем не було доведено належними та допустимими доказами склад правопорушення, необхідного для настання цивільно правової відповідальності виконавця, а саме наявності причинно-наслідкового зв'язку між заподіяними збитками та діями відповідача, а також вини останнього в завданні шкоди.

Як вже було наведено вище між сторонами у справі були укладені договори підряду.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1. ст. 844 ЦК України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. В акті ревізії Східний офіс Держаудитслужби посилається на п. 6.4.4.1. ДСТУ Б Д.1.1-1:2013,яким встановлено, що прямі витрати при визначенні вартості виконаних робіт розраховуються на підставі нормативних витрат трудових і матеріально-технічних ресурсів, виходячи з фізичних обсягів виконаних робіт та уточнених цін ресурсів, прийнятих у договірній ціні.

Суб'єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни (ч. 3 ст. 189 ГК України).

За ст. 190 ГК України вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни. Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання.

Під час ревізії досліджено, що відповідно до п. 2.1. кожного з укладених між сторонами цього спору договорів підряду було погоджено, що договірна ціна визначається на підставі кошторисної документації і є динамічною. Динамічна ціна це договірна приблизна ціна.

Відповідач правильно звертає увагу також на те, що судом першої інстанції не враховано і умови ст. 853 ЦК України, якою встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (ч.1).

Як вбачається зі змісту акту ревізії, в якому є посилання на копії довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (довідка ф. КБ-3), акти приймання виконаних будівельних робіт (ф.КБ-2в) і не заперечується позивачем всі роботи за договорами підряду були виконані відповідачем у повному обсязі. Роботи прийняті позивачем, а акти приймання-передачі виконаних робіт підписані без зауважень. Таким чином, позивач погодився із вартістю виконаних робіт, зобов’язання виконані відповідачем належним чином.

Обовязок з відшкодування збитків настає для суб’єктів господарювання у разі порушення господарського зобов’язання в результаті неналежного виконання (або невиконання) умов договору (ст.ст. 224,225 ГК України, ст. 623 ЦК України) або внаслідок завдання шкоди без договірних правовідносин (глава 82 ЦК України).

Оскільки між сторонами у справі були укладені договори підряду і кошти, які позивач просить стягнути з відповідача, отримані останнім як оплата за виконані за договором роботи, такі кошти є набутими за наявності правової підстави – договору, отже не є збитками і не можуть бути стягнуті на підставі ч. 2 ст. 224 ГК України.

Відповідно до ч.1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частиною 1 ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст.77 ГПК України).

Суд апеляційної інстанції вважає безпідставним посилання позивача на акт ревізії Східного офісу Держаудитслужби №06-21/06 від 30.08.2017р., оскільки виявлені фінансові порушення не впливають на погоджені сторонами умови укладених договорів. Акт ревізії не може змінювати або припиняти договірні правовідносини сторін, визначені договорами зобов’язання і підтверджені відповідними актами виконаних робіт.

Акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності не може встановлювати обов’язкових правил для сторін за господарсько-правовим договором. Такий акт контролюючого органу лише фіксує фінансові порушення учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась, не є належним доказом порушення відповідачем зобов'язань за договорами; не доводить протиправності поведінки відповідача (невиконання чи неналежне виконання ним своїх обов'язків за договорами підряду)

Отже, акт ревізії фінансово-господарської діяльності не може розглядатись як підстава виникнення господарсько-правового зобов'язання відповідача повернути сплачені йому позивачем кошти.

Таким чином, колегія суддів вважає, що не тільки позивач не довів факт заподіяння йому збитків, а й те, що відповідач належним чином довів відсутність його вини у заподіяних позивачу збитках (навіть і у разі їх відсутності). Крім того, колегія суддів зазначає, що факти, зазначені в акті ревізії, не можуть бути беззаперечними доказами заподіяння збитків і підлягають доведенню у загальному порядку.

За наведених обставин і чинного законодавства рішення суду є таким, що не відповідає нормам матеріального і процесуального права, прийнятим з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, а тому апеляційна скарга є такою, що підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, п.2 ч.1 ст. 275, ст.ст. 277, 281-284 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Будмакс-Компані» (м. Дніпро) задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17 січня 2018 року у справі №904/1003/17 скасувати.

Прийняти нове рішення.

У позовних вимогах відмовити.

Стягнути з комунального підприємства «Дніпровські міські теплові мережі» Дніпровської міської ради (49029, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, б.28, ідентифікаційний код юридичної особи 32082770) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Будмакс-Компані» (49087 м. Дніпро, вул.. Калинова, б. 87 «ж», ідентифікаційний код юридичної особи 39091713) 50271 грн. 53 коп. витрат по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Зобов’язати господарський суд Дніпропетровської області видати наказ відповідно до вимог ст.ст. 147, 148, 150, 155, 327 ГПК України.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів в порядку, встановленому ст. 288 ГПК України.

Головуючий суддя О.С.Євстигнеєв

Судді: І.М.Науменко

ОСОБА_4