Рішення № 72971607, 19.03.2018, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2018 р.Справа № 922/26/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Мороз Ю.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківрегіонгаз", м. Харків до ОСОБА_1 обласного Територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків про визнання недійсним рішення за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2 довіреність №1 від 02.01.18р., ОСОБА_3 довіреність №105 від 12.02.18р.;

відповідача - ОСОБА_4 довіреність №28 від 01.08.17р., ОСОБА_5 довіреність №31 від 01.08.2017р.;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківрегіонгаз" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - ОСОБА_1 обласного Територіального відділення Антимонопольного комітету України, в якій позивач просить: 1) визнати недійсними пункти 18, 22, 30, 36, 44, 50, 55, 61, 68 резолютивної частини рішення адміністративної колегії ОСОБА_1 обласного територіального відділення №148-р/к у справі №1/01-69-15 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" в частині визнання ТОВ "Харківрегіонгаз" по схожому підвищенні роздрібних цін на скраплений газ у якості моторного пального, порушенням про захист економічної конкуренції, передбаченим частиною третьою статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, а саме схожих дій на ринку роздрібної реалізації скрапленого газу в якості моторного пального в територіальних межах №№3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 12, які можуть призвести до обмеження конкуренції, в той час, коли аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій; 2) визнати недійсними пункти 20, 26, 32, 38, 46, 53, 57, 63, 69 резолютивної частини рішення адміністративної колегії ОСОБА_1 обласного територіального відділення №148-р/к у справі №1/01-69-15 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" в частині накладення на ТОВ "Харківрегіонгаз" штрафів на загальну суму 145 678,39 грн. за вчинення порушення, передбаченого п. 1 ст. 50 та ч.3 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції"; 3) зупинити виконання рішення адміністративної колегії ОСОБА_1 обласного територіального відділення № 148-р/к у справі №1/01-69-15 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" на час розгляду цієї справи. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2185,18 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.01.2018р. судом залишено позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківрегіонгаз" без руху. Позивачу запропоновано усунути недоліки позовної заяви шляхом подання господарському суду Харківської області у 10-денний строк з дня вручення даної ухвали доказів сплати судового збору у розмірі 2614,82 грн.

15.01.2018р. позивачем надані на виконання вимог ухвали господарського суду Харківської області від 04.01.2018 року: оригінал платіжного доручення №13 від 10.01.2018р. про сплату судового збору у розмірі 2614,82 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.01.2018р. судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін. Підготовче засідання призначено на "14" лютого 2018 р. о (об) 10:00.

02.02.2018р. відповідачем у справі надано до суду відзив на позовну заяву за вх.№2939, в якому відповідач проти позову заперечує та просить у його задоволенні відмовити, посилаючись на те, що в ході розгляду справи ОСОБА_1 обласним Територіальним відділенням Антимонопольного комітету України, що знаходилась в його провадженні, було встановлено, що на ринку роздрібної реалізації скрапленого газу в якості моторного пального в територіальних межах №3-12 в період з 01.07.2016р. по 12.07.2016р. позивачем у справі вчинено схожі дії по підвищенню роздрібної ціни разом з суб'єктами господарювання, які здійснюють свою діяльність з позивачем у вказаних територіальних межах, в результаті таких дій споживачі придбавали скраплений газ в якості пального за завищеними цінами, чим суб'єкти господарюванні вказані у рішенні в тому числі й позивач вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене ч.3 ст. 6 п.1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції». Також зазначив про те, що твердження позивача щодо не проведення відповідачем належного аналізу та не доведення об'єктивних причин для схожої поведінки суб'єктів господарювання на ринку, та узгодженості між суб'єктами господарювання та координацію між ними щодо встановлення цін а також звуження відповідачем поняття конкуренції на ринку лише до цінової конкуренції є безпідставним та не відповідає дійсності та суперечить доданим до матеріалів справи доказам.

У судовому засіданні 14.02.2018р. було оголошено перерву у підготовчому засіданні до 05.03.2018р. о 10:15.

У судовому засіданні 05.03.2018р. відбулося підготовче засідання за правилами встановленими статтями 196-205 ГПК України, судом з'ясовано всі питання на стадії підготовчого провадження та згідно п.3 ч.2 ст. 185 ГПК України, постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 19.03.2018р. о 11:00.

Присутні представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримували та просили позов задовольнити. Також, позивачем надана до суду через канцелярію 09.02.2018р. письмова відповідь на відзив за вх.№3710, в якій на думку позивача заперечення відповідача є необґрунтованими.

Присутні представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечували та просили у його задоволенні відмовити, з підстав викладених ними у відзиві на позов.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз'яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.

Таким чином, виходячи з тлумачення норми ст. 13 ГПК України суд створив сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Адміністративною колегією ОСОБА_1 обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, розглянувши матеріали справи №1/01-69-15, що знаходились у вказаному відділі, про порушення операторами ринку роздрібної реалізації скрапленого газу в якості моторного пального порушення законодавства про захист економічної конкуренції та подання другого досліджень і розслідувань від 22.09.2017 №417, було встановлено порушення позивачем у справі ТОВ "Харківрегіонгаз" та іншими суб'єктами господарювання, що вказані у рішенні положень Закону України "Про захист економічної конкуренції".

За результатами розгляду вищевказаної справи Адміністративною колегією ОСОБА_1 обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України винесено рішення №148-рк, яким зокрема у діях позивача у справі визнано ознаки порушення передбаченого ч. 3 ст. 6, п. 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", зокрема відносно позивача були винесені пункти 18, 22, 30, 36, 44, 50, 55, 61, 68, а також п. 20, 26, 32, 38, 46, 53, 57, 63, 69 якими було на позивача було накладено штрафи на загальну суму 145678,39 грн.

На думку позивача ОСОБА_1 обласним Територіальним відділенням Антимонопольного комітету України при винесенні рішення №148-р/к: не проведено належного аналізу та не доведено відсутності об'єктивних причин для схожої поведінки суб'єктів господарювання на ринку, не доведено наявність узгодженості між суб'єктами господарювання та координацію між ними щодо встановлення цін та не проведено аналізу ступеня впливу об'єктивних причин на формування ними ціни; звужене поняття конкуренції на ринку лише до цінової конкуренції.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Згідно з статтею 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", конкуренція - змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", антиконкурентними узгодженими діями також визнається вчинення схожих дій (бездіяльності) на ринку товару, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції у разі, якщо аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій (бездіяльності).

Таким чином, частина третя статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачає необхідність одночасного встановлення таких обставин: вчинення суб'єктами господарювання схожих дій (бездіяльності) на ринку товару; такі схожі дії призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції; при цьому аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій (бездіяльності).

Пунктами 18, 22, 30, 36, 44, 50, 55, 61, 68 резолютивної частини рішення №148-р/к визнано дії ТОВ "ХАРКІВРЕГІОНГАЗ" та інших, відповідачів (далі по тексту - відповідачі) по зазначеній справі, що знаходилась у ОСОБА_1 обласному Територіальному відділенні Антимонопольного комітету України, по схожому підвищенні роздрібних цін на скраплений газ в якості моторного пального, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим ч.3 ст.6, п.1 ст.50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, а саме схожих дій на ринку роздрібної реалізації скрапленого газу в якості моторного пального в територіальних межах №3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 12 які можуть призвести до обмеження конкуренції, в той час, коли аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій.

За порушення законодавства про захист економічної конкуренції, наведені в пунктах 18, 22, 30, 36, 44, 50, 55, 61, 68 резолютивної частини рішення №148-р/к, пунктами 20, 26, 32, 38, 46, 53, 57, 63, 69 зазначеного рішення відповідно до статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» на ТОВ "ХАРКІВРЕГІОНГАЗ" накладено штрафи на загальну суму 145 678,39 грн.

В період вчинення антиконкурентних узгоджених дій певний рівень конкуренції на ринку залишався, але в територіальних межах №3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 12 свідомо не змагались в частині встановлення роздрібних цін реалізації на скраплений газ в якості моторного пального.

В результаті схожих дій відповідачі в територіальних межах №3, 4, 5, 6, 7, 8, 9,10,12 досягли ринкової влади в період вчинення порушення та отримали можливість підвищувати ціни понад рівень, що існував би за умови значної конкуренції на ринку роздрібної реалізації скрапленого газу в якості моторного пального., що є наслідком антиконкурентних узгоджених дій відповідачів.

Такі схожі дії є горизонтальними антиконкурентними узгодженими діями, що могли призвести до обмеження конкуренції на ринку роздрібної реалізації скрапленого газу в якості моторного пального в визначених територіальних межах. В результаті таких дій споживачі придбавали скраплений газ в якості моторного пального за завищеними цінами.

В ході розгляду справи ОСОБА_1 обласним Територіальним відділенням Антимонопольного комітету України встановлено, що на ринку роздрібної реалізації скрапленого газу в якості моторного пального в територіальних межах № З, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 12 в період з 1 до 12 липня 2016 року ТОВ "ХАРКІВРЕГІОНГАЗ", що є позивачем вчинило схожі дії по підвищенню роздрібної ціни разом з суб'єктами господарювання, які здійснюють свою діяльність з ТОВ "ХАРКІВРЕГІОНГАЗ" у вказаних територіальних межах.

Цінова поведінка суб'єктів господарювання у територіальних межах №3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 12 в період з 01.07.2016 до 12.07.2016 наведена в додатках № 7, 10, 13, 16, 19, 22, 25, 28, 34 до рішення № 148-р/к.

В Територіальних межах №3 в зазначений період роздрібні ціни на скраплений газ в якості моторного пального зросли в середньому на 20 % (з 7,85 гри. за л до 9,40 гри. за л).

В Територіальних межах №4 в зазначений період роздрібні ціни на скраплений газ в якості моторного пального зросли в середньому на 20 % (з 7,88 грн. за л до 9,36 гри. за л).

В Територіальних межах №5 в зазначений період роздрібні ціни на скраплений газ в якості моторного пального зросли в середньому на 20 % (з 7,96 грн. за л до 9,42 грн. за л).

В Територіальних межах №6 в зазначений період роздрібні ціни на скраплений газ в якості моторного пального зросли в середньому на 20 % (з 7,79 грн. за л до 9,22 грн. за л).

В Територіальних межах №7 в зазначений період роздрібні ціни на скраплений газ в якості моторного пального зросли майже на 16 % (з 7,88 грн. за л до 9,12 грн. за л).

в Територіальних межах №8 в зазначений період роздрібні ціни на скраплений газ в якості моторного пального зросли майже на 18 % (з 7,94 гри. за л до 9,4 гри. за л).

В Територіальних межах №9 в зазначений період роздрібні ціни на скраплений газ в якості моторного пального зросли в середньому майже на 19,5 % (з 7,83 гри. за л до 9,36 гри. за л).

В Територіальних межах №10 в зазначений період роздрібні ціни на скраплений газ в якості моторного пального зросли в середньому майже на 18,3 % (з 8,02 гри. за л до 9,49 гри. за л).

В Територіальних межах №12 в зазначений період роздрібні ціни на скраплений газ в якості моторного пального зросли в середньому на 16 % (з 7,85 грн. за л до 9,14 грн. за л).

З метою виявлення схожості у діях суб'єктів господарювання щодо ціноутворення відповідачем проаналізовано наявність взаємозв'язку між даними щодо їх цін в Територіальних межах №3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 12 шляхом розрахунку коефіцієнтів кореляції між рядами їх цін роздрібної реалізації скрапленого газу в якості моторного пального, що встановлені у період, який був досліджений.

Коефіцієнти кореляції, розраховані для рядів даних цін роздрібної реалізації на скраплений газ в якості моторного пального з 01.07.2016 до 12.07.2016 в Територіальних межах №3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 12 наведений в додатках № 8,11,14,17, 20, 23, 26, 29, 35 до рішення №148-р/к.

Коефіцієнти кореляції від 0,80 до 0,99 свідчать про тісну взаємозалежність цінових траєкторій зазначених суб'єктів господарювання та підтверджують схожість їх поведінки.

Матеріалами справи встановлено, що при роздрібній реалізації скрапленого газу в якості моторного пального суб'єкти господарювання в Територіальних межах № З, 4, 5, 6, 7, 8, 9,10,12 застосовують різні методики оцінки вибуття запасів: ФІФО (собівартості перших за часом надходження запасів) або середньозваженої собівартості.

Структура інших витрат також відрізняється у учасників ринку в залежності від: наявності власних чи орендованих АГЗС (АГЗП); наявності власних чи орендованих резервуарних парків для зберігання скрапленого газу; наявності власного чи орендованого транспорту.

ТОВ "ХАРКІВРЕГІОНГАЗ" (позивач) в межах Харківської області здійснює реалізацію скрапленого газу в якості моторного пального через 29 АЗК.

У рішенні №148-р/к, зазначено розмір збільшення вартості роздрібної реалізації скрапленого газу та розмір торгівельної надбавки, по кожній АЗК ТОВ "ХАРКІВРЕГІОНГАЗ" в період з 1 до 12 липня 2016 року.

Динаміка змін торговельних надбавок ТОВ "ХАРКІВРЕГІОНГАЗ" та інших суб'єктів господарювання в Територіальних межах №3, 4, 5, 6, 7, 8 9, 10, 12 наведена в додатках № 9, 12, 15, 18, 21, 24, 27, 30, 36 до рішення № 148-р/к.

Листом від 03.08.2016 №587 позивачем надано до відповідача інформацію про обсяги поставок, реалізації та залишків, цін обліку (закупівлі) скрапленого газу в якості моторного пального, що реалізувався в роздріб через АГЗС (АГЗП), якими користувався позивач в межах Харківської області (в тому числі як комісіонер), за період з 01.06.2016 до 19.07.2016.

Проаналізувавши отриману інформацію відповідачем зроблено висновок, що підвищення відбулось, в основному, за рахунок збільшення торговельних надбавок.

Отже, аналіз економічної ситуації на ринку роздрібної реалізації скрапленого газу в якості моторного пального свідчить про відсутність об'єктивних економічних причин, які могли б обумовити одночасне підвищення роздрібних цін суб'єктами господарювання в територіальних межах №3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 12 в період з 01.07.2016 до 12.07.2016.

Таким чином, у справі, що знаходилась у ОСОБА_1 обласному територіальному відділенні Антимонопольного комітету України встановленими обставинами, у їх сукупності доведено, що дії ТОВ "ХАРКІВРЕГІОНГАЗ" разом з іншими суб'єктами господарювання, які полягають у схожому підвищенні роздрібних цін на скраплений газ в якості моторного пального, порушують законодавство про захист економічної конкуренції, передбаченим ч.3 ст. 6, п.1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, а саме схожих дій на ринку роздрібної реалізації скрапленого газу в якості моторного пального в територіальних межах №3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 12, а саме дії, які можуть призвести до обмеження конкуренції, в той час, коли аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій.

Схоже підвищення цін реалізації скрапленого газу в якості моторного пального з динамікою, що випереджає динаміку зростання оптових цін без наявності об'єктивних причин, дає змогу суб'єктам господарювання збільшити доходи від реалізації скрапленого газу в якості моторного пального. Досягнення такого результату відповідає економічним інтересам кожного із вищезазначених суб'єктів господарювання. Фактором збільшення контролю на ринку, а саме над однією з його умов - рівнем ціни товару є отримання додаткової виручки.

В даному випадку суб'єктами господарювання в територіальних межах №3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 12 своїми діями спотворили цінове змагання один з одним, що обмежило можливість кожного із них встановити ціну нижче, ніж у конкурентів.

Суб'єкти господарювання в період порушення не здійснювали будь-яких конкурентних дій, направлених на зміну ситуації, що склалась, шляхом ведення самостійної цінової політики.

Суб'єкти господарювання в територіальних межах №3, 4, 5, 6, 7, 8, 9,10, 12 вчиняючи вищенаведені дії, не несуть витрати, пов'язані з ціновою змагальністю та можливими змінами обсягів попиту, та, як результат таких дій, нівелюють ризик втрат, пов'язаних з конкурентною боротьбою з іншими учасниками ринку.

Для досягнення даного результату дії суб'єктів господарювання в територіальних межах №3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 12 взаємно доповнюють один одного, оскільки ведення одноманітної цінової політики при різних внутрішніх умовах господарювання неможливо без дотримання єдиної узгодженої поведінки на ринку роздрібної реалізації скрапленого газу.

Відповідно до пункту 8.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" з урахуванням приписів частини третьої статті 6 названого Закону України "Про захист економічної конкуренції" для кваліфікації дій (бездіяльності) суб'єктів господарювання на ринку товарів як антиконкурентних узгоджених дій у вигляді схожих дій (бездіяльність) на ринку товару (і які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції) не вимагається обов'язкове встановлення та доведення факту чи фактів формального узгодження зазначених дій, в тому числі укладення відповідної угоди (угод).

Враховуючи зазначене, підвищення цін на скраплений газ в якості моторного пального відбулось за відсутністю на момент підвищення цін об'єктивних на те причин, оскільки суб'єктами господарювання в територіальних межах №3, 4, 5, 6, 7, 8, 9,10,12 зокрема, застосовують різні методики оцінки вибуття запасів та мають різну кількість залишків палива, що підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, твердження позивача про те, що відділенням не доведено узгодженості спростовується матеріалами справи, та змістом оскаржуваного рішення.

Позивач зазначає, що підвищення роздрібних цін у відповідний період могло стати результатом моніторингу і оперативного реагування відповідачів на дії свого конкурента щодо зміни ціни, тобто, не було простим співпадінням.

Схожі дії щодо підвищення роздрібної ціни, яке стало результатом моніторингу і оперативного реагування на дії свого конкурента щодо зміни ціни, що не може тлумачитись, як просте співпадіння, зумовлене специфікою відповідного товарного ринку, є підтвердженням саме узгодженості конкурентної поведінки.

Підвищення цін на ринку роздрібної реалізації скрапленого газу не може бути результатом простого співпадіння дій суб'єктів господарювання, зумовленим специфікою відповідного товарного ринку. Адже специфікою цього ринку є саме його висококонкурентність і постійний моніторинг конкурентами цін один одного, що і було враховано відповідачем в ході розгляду справи, що знадилась в його провадженні.

Тобто, і матеріалами справи підтверджено, що схожі дії, були результатом узгодженості конкурентної поведінки, а не простим співпадінням.

Висновок позивача про не проведення відповідачем порівняльного аналізу динаміки зростання оптових цін на скраплений газ у якості моторного пального спростовуються матеріалами справи, оскільки при прийнятті рішення №148-р/к Відділенням було досліджено рівень оптових (закупівельних) цін, що підтверджується здійсненими розрахунками розмірів торгівельних надбавок суб'єктів господарювання в територіальних межах №3, 4, 5, 6, 7,8, 9,10,12.

На думку позивача відповідачем при винесенні рішення безпідставно звужене поняття конкуренції на ринку лише до цінової конкуренції, проте матеріалами справи спростовується вищевказане твердження позивача, з огляду на наступне.

У рішенні № 148-р/к дії відповідачів у Територіальних межах № З, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 12 кваліфіковані, як порушення передбачене частиною третьою статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а саме, вчинення схожих дій (бездіяльності) на ринку товару, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції у разі, якщо аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій (бездіяльності).

Таким чином, для кваліфікації порушення законодавства про захист економічної конкуренції передбаченого частиною третьою статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" не вимагається, обов'язкового погодження одразу всіх чинників конкурентної поведінки учасників ринку, тож достатнім є доведення факту погодження будь-якого чинника, що впливає на конкуренцію між суб'єктами господарювання.

Приписами статей 73, 74, 76, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, у рішенні № 148-р/к, відповідачем доведено, що саме цінового змагання, яке є найбільш вагомим чинником для споживачів, між відповідачами у Територіальних межах №3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 12 у період порушення, не відбувалося.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є безпідставним та необґрунтованим і спростовується доказами, що містяться у матеріалах справи, отже відсутні підстави передбачені статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" для визнання недійсним рішення №148-р/к, відповідно до цього суд вважає за необхідне у задоволенні позову відмовити.

Судовий збір у розмірі 4800,00 грн. із врахуванням ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, стягненню з відповідача не підлягає та покладається на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 231, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Згідно зі ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Апеляційна скарга подається до ОСОБА_1 апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області.

Повне рішення складено 26.03.2018 р.

Суддя ОСОБА_6