Рішення № 72971559, 16.03.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" березня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/2605/17

За позовом: Фізичної особи-підприємця Селезньової Тетяни Володимирівни (65123, м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, 62, кв.38, ІПН 1946021589)

До відповідача: Концерну "Військторгсервіс" в особі філії "Одеське управління військової торгівлі" (65028, м. Одеса, вул. Армійська, 10-А, код ЄДРПОУ 33689922)

За участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Міністерства оборони України (03168, м. Київ 168, пров. Повітрофлотський, б. 6, код ЄДРПОУ - 00034022)

про усунення перешкод у користуванні майном

Суддя Рога Н.В.

Секретар судового засідання Лазуренко Є.С.

Представники:

Від позивача: Селезньова Т.В. - паспорт серія № КК 432953; Величко К.Г. - на підставі довіреності № 480 від 20.07.2017 р.;

Від відповідача: Назаровець В.В. - на підставі довіреності № 13/18 від 02.01.2018 р.;

Від третьої особи: Дубчак Д.В. - на підставі довіреності № 220/223/д від 10.05.2017 р.;

Вільний слухач: ОСОБА_1. - паспорт серія НОМЕР_1

Суть спору: Позивач, Фізична особа - підприємець Селезньова Тетяна Володимирівна (далі- ФОП Селезньова Т.В.), звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Концерну «Військторгсервіс» в особі філії «Одеське управління військової торгівлі» (далі- Концерн «Військторгсервіс») про визнання недійсними Договору №44/2009 про надання права платного користування місць для встановлення 20-футових контейнерів на території ТОВ «Промтоварний ринок» по вул.Рожевій від 26.03.2009р., та зобов'язання усунути перешкоди у користуванні ФОП Селезньовою Т.В. торговим місцем НОМЕР_2 за Договором №ВКС-1242 від 01.08.2016р. шляхом зобов'язання Концерну «Військторгсервіс» не здійснювати будь-яких дій , що можуть призвести до унеможливлення або обмеження в здійсненні ФОП Селезньовою Т.В. господарської діяльності з використання торгового місця НОМЕР_2 за Договором №ВКС-1242 від 01.08.2016р.

05 грудня 2017р. позивач надав до суду заяву про зміну предмету позову, відповідно до прохальної частини якої просить суд зобов'язати Концерн «Військторгсервіс» в особі філії «Одеське управління військової торгівлі» усунути перешкоди у користуванні ФОП Селезньовою Т.В. торговим місцем НОМЕР_2 за Договором №ВКС-1242 від 01.08.2016р. шляхом зобов'язання Концерну «Військторгсервіс» не здійснювати будь-яких дій, що можуть призвести до унеможливлення або обмеження в здійсненні ФОП Селезньовою Т.В. господарської діяльності з використання торгового місця НОМЕР_2 за Договором №ВКС-1242 від 01.08.2016р.

Представник позивача позовні вимоги підтримує, наполягає на задоволенні позову.

Відповідач - Концерн «Військторгсервіс» проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

З метою повного та всебічного розгляду справи, ухвалою суду від 23.11.2017р. залучено до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Міністерство оборони України. Третя особа повністю підтримує позицію відповідача у справі з мотивів, викладених у поясненнях по справі, та заперечує проти задоволення позову ФОП Селезньової Т.В.

Ухвалою суду від 20.12.2017р., у зв'язку із набранням чинності Закону України від 03.10.2017р. №2147-УІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», справу прийнято до розгляду за правилами нової редакції ГПК України в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 15 лютого 2018р. на підставі ст.185 ГПК України закрито підготовче провадження у справі №916/2605/17 та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 13.03.2018р.

Разом із позовом позивачем було подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення заборони Концерну «Військторгсервіс» в особі філії «Одеське управління військової торгівлі» та будь-яким третім особам до завершення розгляду справи по суті використовувати торгове місце НОМЕР_2, яке розташоване за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт.Авангард, територія ТОВ «Промтоварний ринок», АДРЕСА_1. В обґрунтування зазначеної заяви позивач посилається на те, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого розгляду справи, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури , в тому числі й процесуальні заборони і обмеження , зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим , Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. (Рішення Європейського суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992р.) .

При цьому, у якості підстав для вжиття заходів забезпечення позову позивач зазначає, що невідомі особи, які представляються від імені відповідача - Концерну «Військторгсервіс» в особі філії «Одеське управління військової торгівлі» або Розумного А., вимагають звільнити торгове місце НОМЕР_2, посилаючись на дійсність іншого договору, ніж Договір №ВКС-1242 від 01.08.2016р. , що був укладений між Міністерством оборони України, від імені якого діяв Концерн «Військторгсервіс» та ФОП Селезньовою Т.В. З урахуванням зазначеного, позивач вважає, що наявні об'єктивні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до неможливості виконання рішення суду в майбутньому. Такий спосіб забезпечення позивач вважає обґрунтованим та адекватним , адже, з одного боку заборона відповідачу та будь-яким третім особам до завершення розгляду справи по суті використовувати торгове місце НОМЕР_2 , яке розташоване за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт.Авангард, територія ТОВ «Промтоварний ринок», АДРЕСА_1, не призведе до перешкоджання господарській діяльності відповідача, а з іншого боку - може забезпечити виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Відповідач проти задоволення заяви ФОП Селезньової Т.В. про вжиття заходів забезпечення позову заперечує, посилаючись на те, що позивачем не надано до матеріалів справи належних та допустимих доказів вчинення зі сторони Концерну «Військторгсервіс» в особі філії «Одеське управління військової торгівлі» будь-яких дій, направлених на перешкоджання ФОП Селезньовій Т.В. у користуванні торговим місцем НОМЕР_2.

Третя особа - Міністерство оборони України проти задоволення заяви ФОП Селезньової Т.В. про вжиття заходів забезпечення позову заперечує.

Розглянув клопотання позивача у справі, заслухав пояснення учасників судового процесу, суд вважає, що клопотання позивача про забезпечення позову шляхом накладення заборони Концерну «Військторгсервіс» в особі філії «Одеське управління військової торгівлі» та будь-яким третім особам до завершення розгляду справи по суті використовувати торгове місце НОМЕР_2 , яке розташоване за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт.Авангард, територія ТОВ «Промтоварний ринок», АДРЕСА_1, задоволенню не підлягає, адже, відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, вжиття заходів забезпечення позову є правом, а не обов'язком суду.

За приписами ч.1 ст.137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.

При цьому, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретними заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів. Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

На думку суду, позивачем не доведено належними та допустимими доказами необхідність застосування до відповідача такого способу забезпечення позову як заборона використовувати торгове місце НОМЕР_2, яке розташоване за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт.Авангард, територія ТОВ «Промтоварний ринок», АДРЕСА_1.

Згідно із ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Ухвалою суду від 16.03.2018р. відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ФОП ОСОБА_2.

Розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін та третьої особи, суд встановив:

Позивач у справі зазначив, що 01 серпня 2016р. між Міністерством оборони України, від імені якого діяв Концерн «Військторгсервіс» на підставі Договору - доручення №1 від 14.06.2016р., та ФОП Селезньовою Т.В. , був укладений Договір №ВКС-1242 про надання права платного користування місцем для встановлення 20-футових контейнерів (далі- майно), відповідно до п.1.1. якого Міністерство оборони України надає ФОП Селезньовій Т.В. право платного користування місцем для встановлення 20-футового контейнеру на спеціально визначеній для цієї мети відкритій території , а ФОП Селезньова Т.В. зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги по розміщенню майна згідно з умовами цього Договору. Відповідно до п.1.2 Договору для встановлення майна Міністерство оборони України виділяє відкриту територію, яка розташована за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт.Авангард, територія ТОВ «Промтоварний ринок», АДРЕСА_1, торгове місце НОМЕР_2, згідно з планом розташування, який є невід'ємною часиною цього Договору.

Строк дії Договору : з 01.08.2016р. до 31.05.2019р. включно (п.7,1 Договору).

Згідно п.2.2 Договору Міністерством оборони України зобов'язалося, зокрема, виділити та надати ФОП Селезньовій Т.В. відкриту територію для встановлення майна, а саме - торгове місце НОМЕР_2; не вчиняти дій, які б перешкоджали ФОП Селезньовій Т.В. використовувати виділену територію на умовах даного Договору.

За умовами п.п.2.3.2 Договору ФОП Селезньова Т.В. має право здійснювати торговельну діяльність згідно законодавства України. Крім того, відповідно до п.2.4 Договору ФОП Селезньова Т.В., зокрема, зобов'язана використовувати виділену територію відповідно до умов цього Договору, призначенню та дотримуватись правил пропускного режиму, діючих на території; використовувати виділену територію та контейнери за призначенням і мати належні документи, підтверджуючи законне придбання майна, що зберігається в контейнерах.

Позивач у справі зазначає, що Концерн «Військторгсервіс» систематично не виконує взяті на себе зобов'язання, зокрема, здійснює дії, що перешкоджають ФОП Селезньовій Т.В. належним чином використовувати торгове місце НОМЕР_2, що, за посиланнями позивача, полягає в тому, що ФОП Селезньова Т.В. періодично не має змоги скористатися своїм правом платного користування торговим місцем у зв'язку із вчиненням перешкод у здійсненні права користування невідомими особами, які, представляючись від імені відповідача, вимагають звільнити зазначене торгове місце.

У якості доказів позивач надав до матеріалів справи копії Талону-повідомлення №001042 від 27.06.2017р. щодо прийняття заяви (Реєстр №804) Авангардівським ВП Овідіопольського ВП ГУ НП в Одеській області; Талону-повідомлення №001046 від 02.07.2017р. щодо прийняття заяви (реєстр №826) Авангардівським ВП Овідіопольського ВП ГУ НП в Одеській області; першої сторінки заяви гр. Селезньової Т.В. на ім'я начальника Авангардівського ВП Овідіопольського ВП ГУ НП в Одеській області щодо прийняття заходів відносно ОСОБА_2, який 06.11.2017р. перешкоджав їй у здійсненні торгової діяльності ; Талону-повідомлення №005928 від 06.11.2017р. щодо прийняття заяви (реєстр №1554) Авангардівським ВП Овідіопольського ВП ГУ НП в Одеській області; копію повідомлення філії «Одеське управління військової торгівлі» Концерну «Військторгсервіс» (вих.№1294 від 27.12.2016р. ) на адресу Селезньової Т.В. щодо тимчасового припинення використання торгового місця НОМЕР_2, а саме: до погашення ОСОБА_2. заборгованості за договором №44/2009 від 26.03.2009р.; копію повідомлення філії «Одеське управління військової торгівлі» Концерну «Військторгсервіс» (вих.№0136 від 12.05.2017р.) на адресу Селезньової Т.В. щодо тимчасового припинення використання торгового місця НОМЕР_2 до вирішення питання щодо погашення заборгованості ОСОБА_2. за договором №44/2009 від 26.03.2009р. та передачі торгового місця відповідальному повноваженому представнику філії; копії заяви гр. Селезньової Т.В. від 13.11.2017р. на імя начальника Авангардівського ВП Овідіопольського ВП ГУ НП в Одеській області щодо перешкоджання ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_6 та невідомими особами у здійсненні гр. Селезньовою Т.В. господарської діяльності на торговому місці НОМЕР_2; копії Талону-повідомлення №005938 від 13.11.2017р. щодо прийняття заяви (реєстр №1590) Авангардівським ВП Овідіопольського ВП ГУ НП в Одеській області ; копію заяви ФОП Селезньової Т.В. від 30.11.2017р. на адресу ТОВ «Промтоварний ринок»; копію листа від 30.11.2017р. на адресу ТОВ «Промтоварний ринок», підписаного користувачами торгових місць, у тому числі і ФОП Селезньовою Т.В.; копію заяви ФОП Селезньової Т.В. від 30.11.2017р. на імя начальника Авангардівського ВП Овідіопольського ВП ГУ НП в Одеській області щодо притягнення до кримінальної відповідальності гр. ОСОБА_2. та інших ; копію заяви ФОП Селезньовою Т.В. від 20.11.2017р. на імя начальника Авангардівського ВП Овідіопольського ВП ГУ НП в Одеській області щодо притягнення до кримінальної відповідальності гр. ОСОБА_2. та інших ; копію талону -повідомлення №005955 від 21.11.2017р. щодо прийняття заяви (реєстр №1632) Авангардівським ВП Овідіопольського ВП ГУ НП в Одеській області; копію талону - повідомлення №005973 від 30.11.2017р. щодо прийняття заяви (реєстр №1675) Авангардівським ВП Овідіопольського ВП ГУ НП в Одеській області; копію заяви ФОП Селезньової Т.В. від 04.12.2017р. на адресу філії «Одеське управління військової торгівлі» Концерну «Військторгсервіс» щодо вжиття запобіжних дій для забезпечення законного користування торговим місцем НОМЕР_2 згідно укладеного Договору №ВКС-1242; копію заяви ФОП Селезньової Т.В. від 31.05.2017р. на адресу ТОВ «Промтоварний ринок» щодо прийняття на зберігання товару, який їй не належить; копію талону - повідомлення №005974 від 30.11.2017р. щодо прийняття заяви (реєстр №1676) Авангардівським ВП Овідіопольського ВП ГУ НП в Одеській області; копії фото на 13 аркушах; копію заяви від 16.02.2017р. на адресу ТОВ «Промтоварний ринок» щодо прийняття заходів до забезпечення охорони АДРЕСА_1 торгове місце НОМЕР_2; копію листа Державного підприємства «ТВК» від 20.07.2016р. за №092/35 щодо припинення договору №44/2009 від 26.03.2009р. ; копію листа Концерну «Військторгсервіс» (вих. №1003 від 20.10.2016р.) на адресу ТОВ «Промтоварний ринок» щодо анулювання перепусток на доступ до торгового місця НОМЕР_2, опечатування даного торгового місця з метою недопущення осіб, з якими не укладено договору на його використання; копію листа Концерну «Військторгсервіс» (вих. №963 від 11.10.2016р.) на адресу ТОВ «Промтоварний ринок» щодо анулювання перепусток на доступ , зокрема, до торгового місця НОМЕР_2 , виданих на підставі договорів , укладених з ДП «ТВК», дія яких станом на даний час припинена; копію листа Концерну «Військторгсервіс» (вих. №199 від 27.02.2017р.) на адресу ТВО начальника Авангардівського ВП Овідіопольського ВП ГУ НП в Одеській області, яким повідомлено про укладання Договору №ВКС-1242 з ФОП Селезньовою Т.В. про надання права платного користування місцем для встановлення 20-футового контейнеру; копії квитанцій щодо оплати за торгове місце НОМЕР_2;

Позивач також зазначає, що з огляду на природу правовідносин, що виникли між позивачем та відповідачем, а також специфіку майна , переданого у користування, у ФОП Селезньової Т.В. наявні всі правові підстави вимагати від Концерну «Військторгсервіс» усунення перешкод у користуванні торговим місцем НОМЕР_2 шляхом зобов'язання не здійснювати будь-яких дій, що можуть призвести до унеможливлення або обмеження в здійсненні ФОП Селезньовою Т.В. господарської діяльності з використання торгового місця НОМЕР_2 за Договором №ВКС-1242 від 01.08.2016р.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідно до ст.627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України та ч.1 ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, із посиланням на ст.ст.133, 139 Господарського кодексу України, позивач вважає, що відкрита територія для встановлення майна , а саме - торгове місце НОМЕР_2 надано ФОП Селезньовій Т.В. на праві господарського відання , у зв'язку з чим вона , на підставі ст.391 Цивільного кодексу України , має право вимагати від відповідача усунення перешкод у здійсненні нею права користування майном , а саме: встановити для Концерну «Військторгсервіс» зобов'язання не здійснювати будь-яких дій , що призвести до унеможливлення або обмеження в здійсненні ФОП Селезньовою Т.В. господарської діяльності з використання торгового місця НОМЕР_2 за Договором №ВКС-1242 від 01.08.2016р.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що дійсно між 01 серпня 2016р. між Міністерством оборони України, від імені якого діяв Концерн «Військторгсервіс» на підставі Договору - доручення №1 від 14.06.2016р., та ФОП Селезньовою Т.В., був укладений Договір №ВКС-1242 про надання права платного користування місцем для встановлення 20-футових контейнерів (далі - майно), відповідно до п.1.1. якого ФОП Селезньовій Т.В. надано право платного користування місцем для встановлення 20-футового контейнеру на спеціально визначеній для цієї мети відкритій території, але жодного акту про передачу торгового місця НОМЕР_2 у користування ФОП Селезньовій Т.В. сторонами не укладалося.

Відповідач зауважив, що наданий позивачем у якості додатку до позовної заяви акт приймання-передачі від 01.08.2016р. зі сторони Концерну не підписувався та містить недостовірні дані, зокрема, щодо посилання на підтвердження повноважень представника Концерну на довіреність №133 від 30.12.2016р., натомість як дата складання акту визначена як 01.08.2016р.

Крім того, відповідач зауважив, що позивачем не визначено які конкретно перешкоди слід усунути та які саме протиправні дії вчиняються Концерном «Військторгсервіс» у якості перешкоджання ФОП Селезньовій Т.В. у використанні торгового місця.

Відповідач також вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що саме Концерн «Військторгсервіс» вчиняв дії щодо перешкоджання ФОП Селезньовій Т.В. у використанні торгового місця. Посилання позивача на вчинення дій зі сторони ОСОБА_2, який був стороною за Договором №44/2009 від 26.03.2009р., на думку відповідача, не є підставою вважати, що саме Концерн «Військторгсервіс» перешкоджає ФОП Селезньовій Т.В. у здійсненні торгової діяльності на торговому місці НОМЕР_2, адже Концерн «Військторгсервіс» не має жодного відношення ані до ОСОБА_2., ані до правовідносин за Договором №44/2009 від 26.03.2009р., сторонами за яким були ОСОБА_2. та Міністерство оборони України від імені якого діяло ДП МОУ «Південь».

Відповідач також звернув увагу суду на надані позивачем у якості доказів копії листів - повідомлень філії «Одеське управління військової торгівлі» Концерну «Військторгсервіс» (вих.№1294 від 27.12.2016р. та вих.№0136 від 12.05.2017р.), які начебто направлялися на адресу Селезньової Т.В. щодо тимчасового припинення використання торгового місця НОМЕР_2 . Відповідач заперечував щодо видання таких листів та зазначив, що вказані листи не проходили обов'язкової реєстрації вихідної кореспонденції філії «Одеське управління військової торгівлі» Концерну «Військторгсервіс», зазначені на листах вихідні номери не відповідають дійсності , так як у журналі реєстрації вихідної кореспонденції під цими номерами зареєстровано зовсім інші документи , які направлялись іншим адресатам; на копіях листів вихідні номери надруковано, тоді як у філії «Одеське управління військової торгівлі» вихідний порядковий номер присвоюється секретарем та вписується від руки; вихідні документи філії «Одеське управління військової торгівлі» містять боковий номер , який складається з шести цифр та ставиться на бланку, і надані позивачем копії листів такі номери не містять; на вихідних документах філії «Одеське управління військової торгівлі» обов'язково зазначається прізвище та ініціали виконавця , а надані позивачем копії листів вих.№1294 від 27.12.2016р. та вих.№0136 від 12.05.2017р.) таких даних не містять.

Відповідач також звернув увагу суду на те, що відповідно до умов Договір №ВКС-1242 від 01.08.2016р. ФОП Селезньовій Т.В. надано право платного користування місцем для встановлення 20-футового контейнеру на спеціально визначеній для цієї мети відкритій території. При цьому, торгове місце НОМЕР_2 не надавалося ФОП Селезньовій Т.В. ані у власність, ані у господарське відання або в оперативне управління. На думку відповідача, Договір №ВКС-1242 від 01.08.2016р. за своєю правовою природою є договором найму майнових прав.

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Міністерство оборони України вважає позов ФОП Селезньової Т.В. необгрунтованим, безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.

Третя особа зазначає, що відповідно до п.5.1 особливих умов Договору №181/9-83р від 21.01.2000р., що був укладений між Міністерством оборони України , Авангардівською селищною радою Овідіопольського району Одеської області та ТОВ «Промтоварний ринок», Міністерство має право протягом 99 років безкоштовно користуватися на власний розсуд 50 місцями під 20-футові контейнери, що розміщені на вул.Рожевій Промтоварного ринку. За договором доручення №1 від 14.06.2016р. Міністерство оборони України доручило Концерну «Військторгсервіс» вчиняти юридичні дії, пов'язані з укладанням та розірванням договорів про надання права платного користування місцем для встановлення 20-футових контейнерів. Відповідно до умов Договір №ВКС-1242 від 01.08.2016р. ФОП Селезньовій Т.В. надано право платного користування місцем для встановлення 20-футового контейнеру на спеціально визначеній для цієї мети відкритій території - торгове місце НОМЕР_2.

Третя особа вважає, що позивачем до матеріалів справи не надано доказів, що підтверджують фактичне існування перешкод, створених саме Концерном «Військторгсервіс» у користуванні торговим місцем НОМЕР_2, у зв'язку з чим всі доводи позивача є припущеннями .

Крім того, третя особа повністю підтримує позицію відповідача щодо відсутності у позивача права господарського відання на передане їй у користування торгове місце, адже, у даному випадку, торгові місця взагалі не перебувають на балансі у Концерну «Військторгсервіс», і Концерн користується відповідними правами щодо цих місць за договором доручення №1 від 14.06.2016р., але на земельній ділянці ТОВ «Промтоварний ринок».

Розглянув матеріали справи,на підставі норм чинного законодавства України, суд доходить до такого висновку:

Як вбачається з тексту позовної заяви та встановлено судом в ході розгляду справи, предметом позову у даній справі є зобов'язати відповідача у справі - Концерну «Військторгсервіс» не здійснювати будь-яких дій, що можуть призвести до унеможливлення або обмеження в здійсненні ФОП Селезньовою Т.В. господарської діяльності з використання торгового місця НОМЕР_2 за Договором №ВКС-1242 від 01.08.2016р.

При цьому, судом встановлено, що 01 серпня 2016р. між Міністерством оборони України, від імені якого діяв Концерн «Військторгсервіс» на підставі Договору -доручення №1 від 14.06.2016р., та ФОП Селезньовою Т.В., був укладений Договір №ВКС-1242 про надання права платного користування місцем для встановлення 20-футових контейнерів (далі - майно), відповідно до п.1.1. якого Міністерство оборони України надає ФОП Селезньовій Т.В. право платного користування місцем для встановлення 20-футового контейнеру на спеціально визначеній для цієї мети відкритій території, а ФОП Селезньова Т.В. зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги по розміщенню майна згідно з умовами цього Договору. Відповідно до п.1.2 Договору для встановлення майна Міністерство оборони України виділяє відкриту територію, яка розташована за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт.Авангард, територія ТОВ «Промтоварний ринок», АДРЕСА_1, торгове місце НОМЕР_2, згідно з планом розташування, який є невідємною часиною цього Договору.

Згідно п.2.2 Договору Міністерством оборони України зобов'язалося, зокрема, виділити та надати ФОП Селезньовій Т.В. відкриту територію для встановлення майна , а саме - торгове місце НОМЕР_2.

Відповідно до тексту позовної заяви, позивач зазначає, що саме Концерн «Військторгсервіс» вчиняє дії , що перешкоджають їй у здійсненні права користування торговим місцем НОМЕР_2. Зазначене, на думку позивача, випливає з повідомлення філії «Одеське управління військової торгівлі» Концерну «Військторгсервіс» (вих.№1294 від 27.12.2016р. ) на адресу Селезньової Т.В. щодо тимчасового припинення використання торгового місця НОМЕР_2, а саме: до погашення ОСОБА_2. заборгованості за договором №44/2009 від 26.03.2009р.; повідомлення філії «Одеське управління військової торгівлі» Концерну «Військторгсервіс» (вих.№0136 від 12.05.2017р. ) на адресу Селезньової Т.В. щодо тимчасового припинення використання торгового місця НОМЕР_2 до вирішення питання щодо погашення заборгованості ОСОБА_2. за договором №44/2009 від 26.03.2009р. та передачі торгового місця відповідальному повноваженому представнику Філії.

Суд вважає за необхідне зазначити, що судом неодноразово витребовувалися від позивача та його представника оригінали зазначених повідомлень для огляду у судовому засідання, у зв'язку з тим, що відповідно до відзиву на позовну заяву, наданого до матеріалів справи відповідачем , вказані листи - повідомлення не проходили обов'язкової реєстрації вихідної кореспонденції філії «Одеське управління військової торгівлі» Концерну «Військторгсервіс», зазначені на листах вихідні номери не відповідають дійсності , так як у журналі реєстрації вихідної кореспонденції під цими номерами зареєстровано зовсім інші документи , які направлялись іншим адресатам; на копіях листів вихідні номери надруковано, тоді як у філії «Одеське управління військової торгівлі» вихідний порядковий номер присвоюється секретарем та вписується від руки; вихідні документи філії «Одеське управління військової торгівлі» містять боковий номер , який складається з шести цифр та ставиться на бланку, і надані позивачем копії листів такі номери не містять; на вихідних документах філії «Одеське управління військової торгівлі» обов'язково зазначається прізвище та ініціали виконавця , а надані позивачем копії листів вих.№1294 від 27.12.2016р. та вих.№0136 від 12.05.2017р.) таких даних не містять.

З урахуванням зазначеного, на підставі ч.6 ст.91 ГПК України, зазначені докази до уваги судом не приймаються.

Крім того, у якості доказів вчинення перешкод у користуванні торговим місцем позивач надав до матеріалів справи копії талонів - повідомлень щодо прийняття заяв Авангардівським ВП Овідіопольського ВП ГУ НП в Одеській області та заяв ФОП Селезньової Т.В. до Авангардівського ВП Овідіопольського ВП ГУ НП в Одеській області про вчинення фізичними особами, зокрема, ОСОБА_2. дій щодо перешкоджання ФОП Селезньовій Т.В. у користуванні торговим місцем НОМЕР_2.

Але, з даних заяв не вбачається що перешкоди позивачу вчиняє саме відповідач у справі - Концерн «Військторгсервіс» в особі філії «Одеське управління військової торгівлі».

Отже, позивачем у справі не доведено, що саме відповідач у справі порушує його права та охоронювані законом інтереси, що мало б мати наслідком задоволення зазначеного позову.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Позивачем доказів вчинення перешкод Концерном «Військторгсервіс» в особі філії «Одеське управління військової торгівлі» у здійсненні користування ФОП Селезньовою Т.В. місцем для встановлення 20-футового контейнеру на спеціально визначеній для цієї мети відкритій території користуванні - торговим місцем НОМЕР_2, до матеріалів справи не надано.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судові втрати по сплаті судового збору покласти на позивача згідно ст. 129 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст.123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Фізичної особи - підприємця Селезньової Тетяни Володимирівни відмовити повністю .

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.

Повне рішення складено 26 березня 2018 р.

Суддя Н.В. Рога