Ухвала суду № 72971163, 26.03.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

26.03.2018Справа № 910/3389/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову і додані до неї матеріали у справі

Особа, яка отримає статус учасника справи:

відповідач-1: Товариство з обмеженою відповідальністю «К.С.Камертон»

відповідач-2: Публічне акціонерне товариство «Київський річковий порт»

Представники: без виклику сторін.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду міста Києва з заявою про забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на наступне майно, яке на підставі спірного договору купівлі- продажу №1410/1 від 10.10.2014, належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю TOB «К.С. Камертон»:

1) Судноплавний засіб - катер прогулянковий Sport-600-l «Богун», номер судна в Державному судновому реєстрі - НОМЕР_2 (найменування за правовстановлюючими документами - ПП-502, тип - понтон, рік побудови - 1983, місце побудови - Любеч);

3) Судноплавний засіб - ПП-505, зареєстровано Інспекцією судноплавного та портового Нагляду в м. Києві у Судновій Книзі України серії НОМЕР_3 запис № 848 (найменування за правовстановлюючими документами - КИЕ-848-К, тип - понтон причальний, рік побудови - 1984);

9) Судноплавий засіб - Р-502, номер судна в Державному судновому реєстрі - НОМЕР_3 (найменування за правовстановлюючими документами - КПЛ-116, тип - несамохідний плавучий кран, рік побудови - 1986, місце побудови - Росія);

- заборони Державній службі України з безпеки на транспорті та іншим державним органам та установам, до повноважень яких належать відповідні дії, вчиняти будь-які дії та вносити будь-які зміни (записи) до Державного суднового реєстру України та Суднової книги України, окрім запису про накладення арешту, щодо проведення реєстрації судна, тимчасової реєстрації, присвоєння (зміни) назви судна, перереєстрації судна, виключення судна, оформлювати дублікати суднових реєстраційних документів на судно, оформлювати, замінювати та видавати будь-які суднові документи (у тому числі свідоцтва про право плавання під Державним прапором України та/або свідоцтва про право власності на судно) стосовно вищевказаних судноплавних засобів;

- заборонити будь-яким реєстраторам (нотаріусам, їх помічникам, ДП «Національні інформаційні системи» та його філіям) вносити будь-які зміни і записи) до Реєстру обтяжень рухомого майна, окрім запису про накладення арешту, та вчиняти будь-які дії щодо проведення реєстрації, скасування реєстрації, внесення змін до відомостей у стосовно вищевказаних судноплавних засобів;

- заборонити TOB «К.С. Камертон» вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження вищевказаних судноплавних засобів, в тому числі, але не виключно, шляхом продажу, дарування, міни, передачу в заставу, в управління, на зберігання, в оренду (крім чинного права оренди цих суден, що належить ПАТ «Київський річковий порт» за договором оренди №18-05/15-10 від 18.05.2015), у статутний капітал будь-яких господарських товариств та підприємств, у безоплатне користування будь-яким особам та/або розпорядження цим майном будь-яким іншим способом, здйснювати користування та/або Інші дії, спрямовані на переміщення, зменшення вартості, псування, пошкодження або знищеннявказаних судноплавних засобів.

Заява обгрунтована тим, що 10.10.2014 між Публічним акціонерним товариством «Київський річковий порт» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «К.С.Камертон» (покупець) укладено договір № 1410/1 купівлі-продажу, відповідно до якого продавець зобов'язався передати у власність, а покупець прийняти та оплатити на умовах даного договору судноплавні засоби у кількості 16 штук (згідно наведеного у договорі переліку). Як зазначає ОСОБА_1 укладенням зазначеного договору порушено її корпоративні права, як акціонера товариства Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт», оскільки не були скликані загальні збори акціонерів, договір вчинено від імені Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» з перевищенням повноважень, внаслідок укладення якого із власності ПАТ «Київський річковий порт» вибув основний актив, який використовувався у його господарській діяльності.

Крім того, заявник зазначає, що судноплавні засоби належали на праві власності ПАТ «Київський річковий порт» та використовувались у господарській діяльності товариства, зокрема для здійснення перевезень, проте відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань види господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «К.С.Камертон» не пов'язані із здійсненням будь-яких морських або річкових перевезень, у зв'язку з чим між Публічним акціонерним товариством «Київський річковий порт» та Товариством з обмеженою відповідальністю «К.С.Камертон» укладено договір оренди № 18-05/15-10 від 18.05.2015, відповідно до якого судноплавні засоби передані в оренду Публічному акціонерному товариству «Київський річковий порт».

Таким чином, ОСОБА_1 зазначає, що у разі невжиття судом заходів забезпечення позову, Товариство з обмеженою відповідальністю «К.С.Камертон» може вчинити дії по відчуженню суден, що унеможливить повернення судноплавних засобів у власність Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт», у разі задоволення позову та визнання недійсним договору № 1410/1 купівлі-продажу від 10.10.2014.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд відзначає наступне.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 138 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову подається, зокрама до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо;

Заява про арешт морського судна подається за місцезнаходженням порту реєстрації судна або за місцезнаходженням морського порту, в якому судно знаходиться або до якого прямує, незалежно від того, чи має такий суд юрисдикцію щодо розгляду по суті справи щодо морської вимоги, яка є підставою для арешту (ч. 2 ст. 138 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 чт. 137 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що позов забезпечується, зокрема арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги.

Дослідивши додані до заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви б/н від 21.03.2018 документи, а саме копії Свідоцтв про право власності на судно, суд зазначає, що частина наведених у прохальній частині заяви судноплавних засобів зареєстрована за Публічним акціонерним товариством «Київський річковий порт», місцезнаходженням якого є: 04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 70, а частина за Товариством з обмеженою відповідальністю «К.С.Камертон», місцезнаходженням якого є: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 21, літера «М».

Так, відповідно до п. 23 ч. 1 ст. 42 Кодексу торговельного мореплавства України, судно може бути арештоване тільки на морські вимоги. Морська вимога - це вимога, що виникає з права власності та інших майнових прав на судно, будівництво судна, управління, експлуатацію або комерційне використання судна, заставу судна чи здійснення заходів, пов'язаних з рятуванням судна, а саме вимога у зв'язку з будь-яким спором, що виникає з договору купівлі-продажу судна.

Таким чином, враховуючи, що предметом майбутніх позовних вимог є визнання недійсним договору № 1410/1 купівлі-продажу від 10.10.2014, предметом якого є судноплавні засоби у кількості 16 штук, суд, з урахуванням положень п. 23 ч. 1 ст. 42 Кодексу торговельного мореплавства України, приходить до висновку про наявність морської вимоги, оскільки спір виникає з договору купівлі-продажу судна.

Крім того, відповідно до п.п. 3-4 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах;

Згідно ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Між тим, відповідно до ч. 6 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України, спори, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі спори між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів, а також спори, що виникають з правочинів щодо корпоративних прав (крім акцій) в юридичній особі, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням юридичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Зважаючи на твердження заявника про те, що укладення спірного договору порушує його права як акціонера відповідача-2, оскільки загальні збори акціонерів ПАТ «Київський річковий порт» для вирішення питання щодо надання згоди на укладення договору купівлі-продажу майна не проводились, відповідне рішення не приймалось, суд приходить до висновку, що спір виникає також з корпоративних відносин.

Згідно зі ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Як вбачається з матеріалів заяви, заявник - ОСОБА_2, є акціонером Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт», частка якої у статутному капіталі товариства складає 0, 0001 %, що підтверджується випискою про стан рахунків в цінних паперах на 19.03.2018.

Так, 10.10.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «К.С.Камертон» (покупець) та Публічним акціонерним товариством «Київський річковий порт» (продавець) укладено договір № 1410/1 купівлі-продажу, відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити на умовах договору наступне майно:

1) Судноплавний засіб - катер прогулянковий Sport-600-l «Богун», номер судна в Державному судновому реєстрі - НОМЕР_4, тип - понтон причальний, рік побудови - 1984), що обліковується на балансі та є власністю ПАТ «Київпорт»;

9) Судноплавий засіб - Р-502, номер судна в Державному судновому реєстрі - НОМЕР_4 (найменування за правовстановлюючими документами - КПЛ-116, тип - несамохідний плавучий кран, рік побудови - 1986, місце побудови - Росія), що обліковується на балансі та є власністю ПАТ «Київпорт»;

Відповідно до п. 3.1. договору, загальна договірна вартість об'єкті по даному договору складає - 4 214 000, 00 грн., в т.ч. ПДВ 702 333, 33 грн.

Відповідно до п. 5.1. Статуту Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт», затвердженого рішенням Загальних зборів акціонерів ВАТ «Київський річковий порт», протокол б/н від 17.06.2011, акціонерами товариства є юридичні та фізичні особи (резиденти та нерезиденти), які набули право власності на акції товариства.

Згідно п. 5.2. Статуту, кожна акція товариства надає акціонеру - її власнику однакову сукупність прав, включаючи право, зокрема брати участь в управлінні товариством, у тому числі брати участь у загальних зборах акціонерів товариства та голосувати на них через своїх представників з усіх питань порядку денного, висувати себе особисто та/або іншу особу для участі в органах управління товариства, вносити свої пропозиції до порядку денного загальних зборів акціонерів товариства, отримувати дивіденди.

Пунктом 7.1. Статуту передбачено, що органами управління товариства є, загальні збори акціонерів товариства (загальні збори), наглядова рада, правління товариства (правління), ревізійна комісія.

Відповідно до п. 8.22 Статуту, до виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема прийняття рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 25 % вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності товариства.

Отже, як стверджує заявник укладенням зазначеного договору порушено її корпоративні права, як акціонера товариства Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт», оскільки не були скликані загальні збори акціонерів, договір вчинений від імені Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» з перевищенням повноважень, зокрема внаслідок укладення якого із власності ПАТ «Київський річковий порт» вибув основний актив, який використовувався у його господарській діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що листом від 16.03.2018 № 01-29-120/1 Публічне акціонерне товариство «Київський річковий порт» надало відповідь на лист ОСОБА_1 від 05.02.2018 про надання інформації щодо 16 судноплавних засобів, які використовуються у господарській діяльності ПАТ «Київський річковий порт», яким повідомлено, що 10.10.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «К.С.Камертон» (покупець) та Публічним акціонерним товариством «Київський річковий порт» (продавець) укладено договір № 1410/1 купівлі-продажу 16 судноплавних засобів, проте протягом 2014-2018 років питання про відчуження 16 судноплавних засобів на загальних зборах акціонерів ПАТ «Київпорт» не виносилось, не розглядалось та відповідне рішення про таке відчуження не приймалось. Протягом 2014 року рішення наглядової ради ПАТ «Київпорт» про затвердження ринкової вартості вказаних судноплавних засобів - не приймалось.

При цьому, як вбачається з матеріалів заяви в подальшому 18.05.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «К.С.Камертон» (орендодавець) та Публічним акціонерним товариством «Київський річковий порт» (орендар) укладено договір оренди № 18-05/15-10, відповідно до якого орендодавець надав, а орендар прийняв в оренду для перевезення пасажирів та вантажу судна без екіпажу в строкове платне користування згідно даного договору, на строк дії даного договору, за орендну плату, а саме 15 судноплавних засобів, що були предметом договору купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1-2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, враховуючи, підстави та предмет майбутніх позовних вимог щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу, приймаючи до уваги, що Товариство з обмеженою відповідальністю «К.С. Камертон» може, як новий власник, вчинити дії спрямовані на відчуження вищевказаних судноплавних засобів, шляхом продажу, дарування, міни, передачі в заставу тощо, суд приходить до висновку, що подана заява щодо вжиття заходів до забезпечення позову визнається судом обґрунтованою в частині накладення арешту на судноплавні засоби (16 штук), які на підставі договору купівлі- продажу №1410/1 від 10.10.2014 перейшли у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «К.С. Камертон».

В частині решти вимог заявника, суд відмовляє, оскільки накладення арешту на судноплавні засоби є достатнім, адекватним та ефективним способом забезпечення майбутніх позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 1410/1 від 10.10.2014, яким відчужено Товариству з обмеженою відповідальністю TOB «К.С. Камертон» 16 судноплавних засобів.

У зв'язку з наведеним, подана заява щодо вжиття заходів до забезпечення позову визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню частково.

Крім того, суд зауважує, що відповідно до частини третьої статті 138 Господарського процесуального кодексу України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів. За правилам статті 145 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом у разі неподання заявником відповідної позовної заяви.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 138-140 та ст. 234 Господарського процесуального кодексу України України, господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково.

2. Накласти арешт на судноплавні засоби, які є предметом договору купівлі- продажу №1410/1 від 10.10.2014 укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «К.С. Камертон» та Публічним акціонерним товариством «Київський річковий порт», а саме:

1) Судноплавний засіб - катер прогулянковий Sport-600-l «Богун», номер судна в Державному судновому реєстрі - НОМЕР_5, тип - понтон причальний, рік побудови - 1984);

6) Судноплавний засіб - ПП-517, зареєстровано Інспекцією судноплавного та портового Нагляду в м. Києві у Судновій Книзі України серії НОМЕР_6, тип - несамохідний плавучий кран, рік побудови - 1986, місце побудови - Росія).

Стягувач: ОСОБА_1 (04114, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код - НОМЕР_1).

Боржник-1: Товариство з обмеженою відповідальністю «К.С.Камертон» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 21, літ. М, ідентифікаційний код - 24367886).

Боржник-1: Публічне акціонерне товариство «Київський річковий порт» (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 70, ідентифікаційний код - 03150071)

Ухвала про вжиття заходів забезпечення позову набирає законної сили з 26.03.2018 та може бути пред'явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 26.03.2021.

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Щербаков С.О.