Ухвала суду № 72971123, 26.03.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

26.03.2018Справа № 910/23158/15За позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кавицький"

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, 1)ОСОБА_1

треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

2) Національний банк України

3) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про стягнення 21405002,71 грн.

та за зустрічним

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кавицький"

до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк"

треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору,

4)Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тверська Інесса

Володимирівна;

5) Департаментом культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання договору іпотеки недійсним

Суддя Усатенко І.В.

Представники учасників справи:

від позивача (відповідач за зустрічним) ОСОБА_3

від відповідача (позивач за зустрічним) ОСОБА_4

від третьої особи 1 не з'явились

від третьої особи 2 ОСОБА_5

від третьої особи 3 ОСОБА_6

від третьої особи 4 не з'явились

від третьої особи 5 ОСОБА_7

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Кавицький", третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 про звернення стягнення заборгованості за кредитним договором № 601-Ф від 31.05.2006 в сумі 21405002,71 грн., з яких: 17374722,02 грн. сума заборгованості за кредитом, 2 532 901,25 грн. сума заборгованості за відсотками, 1425988,67 грн. пеня, 71390,76 грн. 3% річних, звернення стягнення за Іпотечним договором від 13.05.2010, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. за реєстровим №552, шляхом визнання за публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" права власності на предмет іпотеки.

Ухвалою суду від 20.10.2015 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кавицький" до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про визнання недійсним з моменту укладення Іпотечного договору від 13.05.2010, укладеного між ТОВ "Кавицький" та ПАТ "Сведбанк", правонаступником якого є ПАТ "Дельта Банк", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. зареєстрованим № 552, відповідно до якого ТОВ "Кавицький" передано в іпотеку нежитлові приміщення (в літ Б) - заклад торгівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 20/1 та складаються з нежитлового приміщення №8, площею 80,8 м.кв., нежитлового приміщення № 10 площею 126,4 кв.м., вітрини, площею 4,0 кв.м., загальною площею 211,2 кв. м. та належить на праві власності ТОВ "Кавицький" прийнято для спільного розгляду з первісним позовом.

Ухвалою суду від 22.02.2018 відкладено підготовче засідання у справі на 26.03.2018, викликано у судове засідання для дачі пояснень провідного судового експерта відділу досліджень будівельних конструкцій, визначення вартості робіт і нерухомого майна та дорожньо-технічних досліджень лабораторії інженерно-технічних видів досліджень Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Ворфлік Тетяну Олегівну щодо наданого нею висновку експерта за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи від 30.11.2016 № 742/16-42.

Через канцелярію суду 23.03.2018 від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист, в якому вказано, що викликаний судом експерт станом на дату судового засідання перебуватиме у відпустці та не зможе прийняти у ньому участь. В разі можливості директор інституту просив надати письмовий перелік питань, які цікавлять суд та сторони по справі, на які експертом будуть викладені обґрунтовані відповіді в можливо стислі строки.

Через канцелярію суду 19.03.2018 відповідачем за первісним позовом подано клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення справи № 757/61632/16-ц касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду, оскільки обставини, якими обґрунтовано позов у справі № 757/61632/16-ц не можуть бути встановлені в рамках господарського судочинства.

26.03.2018 через канцелярію суду від позивача за первісним позовом надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі до винесення Великою Палатою Верховного Суду рішення у справі № 760/14438/15-ц.

В судове засідання представники третіх осіб 1,4 не з'явились, про дату та час судового розгляду були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Суд розглянув клопотання позивача за первісним позовом про зупинення провадження у справі.

Представники учасників справи, присутні в судовому засіданні не заперечували проти задоволення клопотання позивача про зупинення провадження у справі.

Предметом розгляду у справі № 910/23158/15 за первісним позовом є звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на майно за іпотекодержателем.

Предметом розгляду у справі № 760/14438/15-ц є аналогічний спір з приводу виникнення права власності у іпотекодержателя на предмет іпотеки за рішенням суду.

Тобто предметом розгляду обох справ є аналогічні правовідносини.

Постановою Верховного суду України від 30.03.2016 № 6- 1851 цс 15 зазначено, що можливість виникнення права власності за рішенням суду передбачено у статтях 335 та 376 Цивільного кодексу України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав (ч. 1 ст. 328 ЦК України) Стаття 392 ЦК України у якій йдеться про визнання права власності не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому числі, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності. При вирішенні даної категорії справ судам слід встановити наявність чи відсутність згоди іпотекодавця на позасудовий спосіб врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань, а також здійснення виконавчого напису нотаріусом, як правову підставу для реєстрації права власності іпотеко держателя, якщо такі умови передбачені умовами договору іпотеки.

14 вересня 2016 року Верховний суд України відійшов від указаної вище правової позиції та в постанові № 6-1219цс16 зазначив про те. що можливість виникнення права власності за рішення суду ЦК України передбачена лише у статтях 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (частина перша ст. 328 ЦК України ). Отже аналізуючи положення статей 33, 36, 37, 39 Закону України «Про іпотек} . 328, 335, 376, 392 ЦК України слід дійти висновку про те, що законодавцем визначено три способи захисту на задоволення вимог кредитора - на підставі рішення суду та два позасудових способи захисту: на підставі виконавчого напису нотаріуса і згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. У свою чергу позасудовий спосіб захисту за договором про задоволення вимог іпотекодержателя або за відповідним застереженням в іпотечному договорі реалізується шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки або надання права іпотекодержателю від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу. При цьому згідно частини першої ст. 37 Закону України «Про іпотеку» правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими підставами та передбачає передачу іпотекодержателю права власності.

У даній справі, і у наведених вище постановах Верховного суду України доводиться, що позичальник порушив кредитні зобов'язання і допустив заборгованість, що право кредитора порушено діями позичальника.

Частиною другою ст. 16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом бути визнання права, в тому числі права власності на майно. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до частини третьої ст. 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

У частині першій ст. 36 Закону України «Про іпотеку» зазначено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Положеннями частини третьої зазначеної статті визначено, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку, встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку»; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього закону.

Відповідно до частини першої статті 37 Закону України «Про іпотеку» правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності.

Так, Верховний Суд своєю ухвалою від 25.01.2018 у справі № 760/14438/15-ц, провадження № 61-497св18 ухвалив передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття майна у власність банку.

Ухвалою від 14 лютого 2018 року справа № 760/14438/15-ц, провадження № 14-38цс18 прийнято до провадження Великою Палатою Верховного Суду та призначено розгляд на 21 березня 2018 року.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених: пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Тобто Великою Палатою Верховного Суду переглядається рішення у справі № 760/14438/15-ц у правовідносинах подібних до правовідносин у справі № 910/23158/15, а тому суд вбачає за необхідне задовольнити клопотання позивача за первісним позовом та зупинити провадження у справі № 910/23158/15 до винесення Великою Палатою Верховного Суду рішення у справі № 760/14438/15-ц, тобто до закінчення перегляду у касаційному порядку.

Відтак, провадження у даній справі підлягає зупиненню на час проведення експертизи.

Відповідач за первісним позовом просив перенести розгляд його клопотання про зупинення провадження у справі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 228, 229, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі № 910/12358/15 зупинити до винесення Великою Палатою Верховного Суду рішення у справі № 760/14438/15-ц.

2. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.

Суддя І.В.Усатенко