Рішення № 72970993, 26.03.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.2018 м. Київ

Справа № 910/21550/17

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОКОМ";

до: товариства з обмеженою відповідальністю "НФ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА";

про: стягнення 28.160,00 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники: без виклику сторін.

С У Т Ь С П О Р У:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОКОМ" (далі – позивач) звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "НФ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА" (далі – відповідач) про стягнення 28.160,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач на підставі укладеного сторонами договору поставки від 29.12.2015 № ДГ-КАР009401 перерахував на користь відповідача грошові кошти в якості оплати товару, проте вказаний товар поставлений відповідачем позивачу не в повному обсязі.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 05.12.2017 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 910/21550/17. Розгляд справи призначений на 15.01.2018.

Судове засідання, призначене на 15.01.2018 не відбулося у зв’язку із набранням чинності нової редакції Господарського процесуального кодексу України (15.12.2017), відповідно до п. 9 перехідних положень якого визначено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.01.2018 у справі № 910/21550/17 розгляд справи вирішено здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.

Відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченого ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав, а тому відповідно до положень частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між товариством з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОКОМ", як покупцем, (далі – позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "НФ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА", як постачальником, (далі – відповідач) укладено договір поставки від 29.12.2015 № ДГ-КАР009401 (далі – Договір), відповідно до предмету якого відповідач зобов’язується передати (поставити) в обумовлені строки (строк) позивачу товар, зазначений у специфікації (специфікаціях) до Договору, а позивач зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (п. 1.1 Договору).

Пунктом 2.3 Договору, зокрема, визначено, що відповідач поставляє товар протягом сорока днів, від дня отримання транспортної інструкції позивача, за умови, якщо не була надана відмова в строки, передбачені п. 2.5 Договору. У випадку прострочення відповідачем строку поставки партії товару більше ніж на двадцять днів, позивач має право, повідомивши відповідача, відмовитись від прийняття партії товару, поставка якої прострочена.

Положеннями п. 2.5 Договору передбачено, що якщо відповідач протягом десяти днів з дня отримання транспортної інструкції позивача не надав останньому відмову в прийнятті такої транспортної інструкції до виконання, вважається, що транспортна інструкція позивача узгоджена сторонами і відповідач прийняв її до виконання.

Відповідно до пп. 3.3.1 п. 3.1 Договору, ціна товару зазначається у специфікації, яка є невід’ємною частиною Договору. Товар постачається на умовах повної попередньої оплати, якщо сторони не погодили інше у відповідній специфікації.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), які повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з поставки товару, відтак, права і обов’язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.

Приписом ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Так, позивач, на виконання своїх грошових зобов'язань за Договором, на підставі виставлених рахунків, здійснив на користь відповідача попередню оплату товару в загальній сумі 17.939.680,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунків позивача, які наявні в матеріалах справи у вигляді засвідчених копій.

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок допущенного з боку відповідача порушення у його зобов'язанні за Договором, відповідач у термін, визначений Договором, товар позивачеві поставив частково на суму 17.911.520,00 грн., що підтверджується видатковими накладними, які підписані сторонами, скріплені відбитками їх печаток та наявні в матеріалах справи у вигляді засвідчених копій.

Вказана обставина призвела до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості за Договором в сумі 28.160,00 грн., що водночас підтверджується актом звірки взаємних розрахунків в період з 01.01.2017 по 30.09.2017, який підписаний сторонами, скріплений відбитками їх печаток та наявний в матеріалах справи у вигляді засвідченої копії.

З урахуванням наведених вище фактичних обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю, з урахуванням такого.

Приписом ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (ст. 663 ЦК України).

У відповідності до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Так позивач звернувся до відповідача з листом від 28.11.2017 № 8-11/17-05 про відмову від отримання товару у зв’язку із простроченням терміну його поставки та повернення попередньої оплати в сумі 28.160,00 грн., за товар, який не був поставлений відповідачем.

Вказаний лист отриманий нарочно представником відповідача.

Суд відзначає, жодного підтвердження щодо факту поставки відповідачем позивачеві товару або повернення останньому суми попередньої оплати у розмірі 28.160,00 грн., сторонами спору суду не подано.

Враховуючи викладені вище обставини факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем належним чином доведений та документально підтверджений у зв’язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню повністю в сумі 28.160,00 грн.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250 (+), 252 (+), 240 (-),

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "НФ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА" (01601, М.КИЇВ, ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОН, ВУЛИЦЯ МЕЧНИКОВА, БУДИНОК 2, ідентифікаційний код 37883328) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАГРОКОМ" (02660, М.КИЇВ, ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОН, ВУЛИЦЯ БОРИСПІЛЬСЬКА, БУДИНОК 7, ідентифікаційний код 30530159) заборгованість в сумі 28.160 (двадцять вісім тисяч сто шістдесят) грн. 00 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.В. Балац