Рішення № 72970736, 19.03.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 5/6/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2018 Справа № 908/180/18

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі Рачук О.О., розглянувши матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “СПЕЦІМІДЖ” (69035, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 35842316)

До відповідача: Комунального підприємства “ЗАПОРІЖРЕМСЕРВІС” Запорізької міської ради (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 23-А, код ЄДРПОУ 22144952)

про стягнення 68 342,06 грн.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність №б/н від 29.09.2017р.;

Від відповідача: не з’явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

02.02.2018р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “СПЕЦІМІДЖ” від 31.01.2018р. за вих. №31-01-03 (вх. №191/08-07/18 від 02.02.2018р.) до Комунального підприємства “ЗАПОРІЖРЕМСЕРВІС” Запорізької міської ради про стягнення 68 342,06 грн.

Ухвалою суду від 02.02.2018р. позовну заяву від 31.01.2018р. за вих. №31-01-03 залишено без руху. Ухвалою суду від 19.02.2018р. №908/180/18 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, справі присвоєно номер провадження – 5/6/18, розгляд якої призначено на 19.03.2018р. без повідомлення (виклику) сторін. У судовому засіданні 19.03.2018р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 19.03.2018р. здійснювалось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою ПАК “Оберіг”.

Позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Суду надано наступні пояснення: між Товариством з обмеженою відповідальністю “СПЕЦІМІДЖ” та Комунальним підприємством “ЗАПОРІЖРЕМСЕРВІС” Запорізької міської ради було укладено договір постачання №339 від 15.05.2017р. Позивачем було здійснено передачу товару відповідачу за видатковими накладними. Товар було прийнято представниками відповідача згідно довіреностей. Відповідачем частково було сплачено позивачу за поставлений товар. Однак, до сьогодні за іншими видатковими накладними відповідачем не було сплачено суму боргу. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст. 193 ГК України, ст. ст. 11, 16, 509, 525, 530, 625, 692 ЦК України, ст.ст. 162, 163, 164 ГПК України та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 68 342,06 грн., а саме: суму основного боргу у розмірі 67 999,00 грн. та суму трьох відсотків річних в розмірі 343,06 грн.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 19.02.2018р. №908/180/18 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 69006, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 23-А.

З матеріалів справи вбачається, що до суду повернуто рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення представнику відповідача ОСОБА_2 23.02.2018р. ухвали господарського суду Запорізької області від 19.02.2018р. про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п’яти днів з дня отримання відзиву.

Разом з тим, суд звертає увагу, що від відповідача відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 15.05.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “СПЕЦІМІДЖ” (далі – Постачальник) та Комунальним підприємством “ЗАПОРІЖРЕМСЕРВІС” Запорізької міської ради (далі – Покупець) було укладено договір постачання №339 (далі – договір), відповідно до п. 1.1.договору, постачальник зобов’язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію КОД ДК 021:2015 18130000-9спеціальний робочий одяг (Костюм комбіне зонного типу, костюм зварника, халати) (далі – Товар) в асортименті та за цінами, вказаними в Додатку №1 до цього договору, які є його невід’ємною частиною.

Відповідно до п. 2.2., 2.3. договору встановлено, що ціна на узгоджений обсяг та період поставки товару вказується в заявках. Загальна сума договору на момент його складання 296 614,20 грн. з ПДВ (двісті дев’яносто шість тисяч шістсот чотирнадцять гривень 20 копійок) в тому числі ПДВ 49 435,70 грн.

Отже, визначена стонами сума у договорі складає 296 614,20 грн.

Згідно п. 4.1., 4.2. договору передбачено, що постачальник зобов’язаний: разом з поставкою товару надати покупцеві наступні оригінали документів, оформлені державною мовою: - накладну на відпуск товару, оформлені відповідно до вимог п.2.4. «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» від 24.05.1995р. №88»; - податкову накладну оформлену відповідно до вимог «Порядку заповнення податкових накладних», затвердженого наказом Мінфіну від 22.09.2014р. №957 із змінами, внесеними наказами Мінфіну від 14.11.2014р. №1129, від 23.01.2015р. №13.У разі, якщо товар підлягає сертифікації – гігієнічний, екологічний сертифікат (оригінали або належним чином завірені копії). Покупець зобов’язаний: прийняти товар та здійснити оплату згідно умов цього договору.

Пунктом 5.1. договору зазначено, що покупець згідно рахунку постачальника здійснює оплату за фактом постачання протягом 10 календарних днів.

Відповідно до п. 6.1., 6.2. договору, термін постачання – 2017 рік, протягом 10 (десяти) календарних днів дня з моменту отримання заявки від замовника. Поставка товару виконується за рахунок постачальника на склад покупця за адресою: Україна, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова 23-А.

Згідно п. 9.1., 9.2. договору, усі спори, що виникають в процесі виконання цього договору, вирішуються шляхом переговорів між сторонами. Усі спори між сторонами, з яких не було досягнуто згоди, розв’язуються у відповідності до законодавства України в господарському суді. Сторони визначають, що всі ймовірні претензії за даним договором повинні бути розглянуті сторонами протягом 20 (двадцяти) днів з моменту отримання претензії.

Пунктом 11.1. договору вказано, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2017р., а в частині гарантійних зобов’язань – до терміну їх закінчення.

Також між сторонами була підписана Специфікація, як додаток №1 до договору №339 від 15.05.2017р., якою встановлено ціни на товар, яка у загальному розмірі складає 296 614,20 грн. (а.с. 15-16).

Крім цього, сторони уклали додаткову угоду №3 до договору про постачання №339 від 15.05.2017р., якою виклали специфікацію у новій редакції на суму 296 614,20 грн. (а.с. 17-18).

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договір, укладений сторонами з дотримання вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обов'язкову силу для сторін. Будучи пов'язаними взаємними правами та обов'язками (зобов'язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов'язання.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 692 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

На виконання п. 2.2. відповідачем було надіслано позивачу заявки на постачання товару, а саме: заявка №1 від 08.06.2017р. за вих. №2065/01-05, заявка №2 від 04.07.2017р. за вих. №4095/01-05, заявка №3 від 31.08.2017р. за вих. №4718/01-05, заявка №4 від 31.08.2017р. за вих. №4717/01-05, заявка №5 від 04.03.2017р. за вих. №4719/01-05.

Факт поставки та отримання товару відповідачем підтверджується видатковими накладними на загальну суму 241 431,60 грн., а саме: №РН-0000320 від 12.06.2017р. на суму 19 373,40грн.; №РН-0000327 від 13.06.2017р. на суму 24 732,00 грн.; №РН-0000346 від 16.06.2017р. на суму 35 449,20грн.; №РН-0000349 від 19.06.2017р. на суму 31 327,20 грн.; №РН-0000353 від 05.07.2017р. на суму 25 968,60 грн.; №РН-0000384 від 11.07.2017р. на суму 17 567,40 грн.; №РН-0000397 від 27.07.2017р. на суму 9 892,80 грн.; №РН-0000429 від 27.07.2017р. на суму 4 122,00грн.; №РН-0000661 від 09.11.2017р. на суму 864,00 грн.; №РН-0000712 від 24.11.2017р. на суму 64 303,20 грн.; №РН-0000713 від 24.11.2017р. на суму 7 831,80грн. (а.с. 26-36). Також факт поставки товару підтверджується довіреностями на відповідальних осіб на отримання товару (а.с. 49-52).

Відповідач здійснив розрахунок за поставлений товар згідно видаткових накладних: №РН-0000320 від 12.06.2017р.; №РН-0000327 від 13.06.2017р.; №РН-0000346 від 16.06.2017р.; №РН-0000349 від 19.06.2017р.; №РН-0000353 від 05.07.2017р.; №РН-0000384 від 11.07.2017р.; №РН-0000397 від 27.07.2017р.; №РН-0000429 від 27.07.2017р. в повному обсязі на загальну суму 168 436,60 грн. Розрахунок за поставлений товар по видатковій накладній №РН-0000713 від 24.11.2017р., було здійснено відповідачем частково у сумі 5 000,00 грн., неоплачена частина товару по цій накладній складає 2 831,80 грн. Таким чином, відповідачем було частково сплачено за поставлений товар суму у розмірі 173 432,60 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень наявних у матеріалах справи (а.с.37— 45).

Таким чином, сума основного боргу складається з неоплачених видаткових накладних: №РН-0000661 від 09.11.2017р. на суму 864,00 грн.; №РН-0000712 від 24.11.2017р. на суму 64 303,20 грн. та №РН-0000713 від 24.11.2017р. на суму 2 831,80 грн., яка у загальному розмірі становить 67 999,00 грн.

Позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію від 27.12.2017р. за вих. №27-12-01, в якій позивач просить відповідача, у зв’язку із наявною заборгованістю здійснити оплату за поставлений товар. Однак, відповідач своєї відповіді на претензію позивачу не надав.

Позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 67 999,00 грн. Вказана сума підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 343,06 грн.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Три відсотки річних - це спосіб захисту майнового права і інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд вказує, що кредитор вправі вимагати, в т.ч. в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних, як разом зі сплатою суми боргу, так і окремо від неї.

Згідно із розрахунками позивача відповідачу нараховано 343,06 грн. 3 % річних за видатковими накладними №РН-0000712 та №РН-0000713 від 24.11.2017р., а також за видатковою накладною №РН-0000661 від 09.11.2017р. Розрахунки позивача перевірено судом за допомогою КП «Законодавство», є вірними, відповідають нормам діючого законодавства та підлягають стягненню.

Контррозрахунку спірної суми відповідачем суду не надано.

Доказів сплати суми боргу у повному обсязі відповідачем суду не надано.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Згідно із п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, належними, допустимими, достовірними, достатніми та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відносяться на відповідача.

Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 233, 236 – 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути Комунального підприємства “ЗАПОРІЖРЕМСЕРВІС” Запорізької міської ради (69006, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 23-А, код ЄДРПОУ 22144952) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “СПЕЦІМІДЖ” (69035, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 35842316) суму основного боргу у розмірі 67 999 (шістдесят сім тисяч дев’ятсот дев’яносто дев’ять) грн. 00 коп. Видати наказ.

3. Стягнути Комунального підприємства “ЗАПОРІЖРЕМСЕРВІС” Запорізької міської ради (69006, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 23-А, код ЄДРПОУ 22144952) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “СПЕЦІМІДЖ” (69035, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 35842316) суму трьох відсотків річних у розмірі 343 (триста сорок три) грн. 06 коп. Видати наказ.

4. Стягнути Комунального підприємства “ЗАПОРІЖРЕМСЕРВІС” Запорізької міської ради (69006, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 23-А, код ЄДРПОУ 22144952) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “СПЕЦІМІДЖ” (69035, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 35842316) витрати на сплату судового збору у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят два) грн. 00 коп. Видати наказ.

Суддя К.В. Проскуряков

Повне рішення складено: 26.03.2018 р.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.