Рішення № 72969286, 23.02.2018, Костопільський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/938/17

23 лютого 2018 року

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуючої судді Грипіч Л. А.

з участю секретаря Федас І. О.

представника позивача ОСОБА_1 та представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Свиспан Лімітед" про визнання наказів про відсторонення від роботи, про накладення дисциплінарних стягнень, звільнення з роботи та іх скасування, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до Костопільського районного суду з позовом до ТОВ «Свиспан Лімітед» про визнання незаконними наказів про відсторонення від роботи, про накладення дисциплінарних стягнень, звільнення з роботи та їх скасування, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди.

В обгрунтування позову, позивач покликається на те, що він був прийнятий на роботу до ТОВ «Свиспан Лімітед» на посаду контролера-ревізора служби промислової безпеки на підставі наказу №251 від 30.07.2010 року. Згідно із оскаржуваними наказами ТОВ «Свиспан Лімітед», у період з 12 по 14 квітня 2017 року його було відсторонено від роботи у зв'язку із проведенням службового розслідування. В подальшому, 14.04.2017 року на нього було накладено два дисциплінарних стягнень у виді догани, та дисциплінарне стягнення у виді звільнення та припинено з ним трудовий договір. Позивач вважає зазначені накази незаконними, а тому просить їх скасувати, поновити його на посаді контролера-ревізора служби промислової безпеки ТОВ «Свиспан Лімітед», стягнути з відповідача середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу та 10000 грн моральної шкоди.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі з врахуванням заяви про зміну предмету позову від 04.12.2017 року.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог ОСОБА_3 Вважає оскаржувані накази законними та обґрунтованими, просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, показання свідка ОСОБА_4, дослідивши письмові та електоронні (відеозаписи) докази по справі, та надавши правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що 01 серпня 2010 року позивач ОСОБА_3 був прийнятий на роботу в ТОВ «Свиспан Лімітед» на посаду охоронника служби охорони підприємства, що підтверджується наказом №251 від 30.07.2010 року та відповідним записом у трудовій книжці УТ №018380.

З 01 січня 2015 року позивач працював контролером-ревізором служби промислової безпеки на ТОВ «Свиспан Лімітед», що підтверджується наказом №2770 від 31.12.2015 року та відповідним записом №5 у трудовій книжці УТ №018380.

Відповідно до посадової інструкції №98 контролера-ревізора служби промислової безпеки в обов'язки працівників служби промислової безпеки входить контроль території, майна, товарно-матеріальних цінностей, що знаходяться на цій території, від розкрадань, зловживань та інших зловмисних дій і правопорушень, п.2.1 Посадової інструкції .

Наказом ТОВ «Свиспан Лімітед» №474 від 12.04.2017 року «Про відсторонення від роботи" ОСОБА_3, разом із іншими працівниками служби промислової безпеки, на підставі доповідної записки керівника СПБ ОСОБА_4, керуючись ст. 46 КЗпП України, було відсторонено від роботи на період проведення службового розслідування з 12 квітня 2017 року по 13 квітня 2017 року.

Наказом ТОВ «Свиспан Лімітед» №480 від 13.04.2017 року «Про продовження терміну відсторонення від роботи», у зв'язку із необхідністю проведення ретельнішого службового розслідування порушень посадових обов'язків працівниками служби промислової безпеки, було продовжено термін відсторонення від роботи до 14 квітня 2017 року ОСОБА_3, разом із іншими працівниками служби промислової безпеки.

Наказом ТОВ «Свиспан Лімітед» №503 від 14.04.2017 «Про застосування дисциплінарного стягнення» ОСОБА_3 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді догани за порушення вимог п.п.2.1, 2.8, 2.14, 2.36, посадової інструкції №98 контролера-ревізора служби промислової безпеки. У якості підстави для винесення наказу вказано акт службового розслідування 13.04.2017 року, посадова інструкція №98, постова відомість за 08.04.2017 року, акти відмови від дачі пояснень позивача від 14.04.2017 року.

Наказом ТОВ «Свиспан Лімітед» №504 від 14.04.2017 «Про застосування дисциплінарного стягнення» ОСОБА_3 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді догани за порушення вимог п.п.2.1, 2.8, 2.14, 2.36, посадової інструкції №98 контролера-ревізора служби промислової безпеки. У якості підстави для винесення наказу вказано акт службового розслідування 13.04.2017 року, посадова інструкція №98, постова відомість за 08.04.2017 року, акти відмови від дачі пояснень позивача від 14.04.2017 року.

Наказом ТОВ «Свиспан Лімітед» №505 від 14.04.2017 року «Про застосування дисциплінарного стягнення» до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього посадовою інструкцією з врахуванням того, що до ОСОБА_3 були застосовані дисциплінарні стягнення у вигляді догани (наказ №503 від 14.04.2017, №504 від 14.04.2017). У обґрунтуванні наказу зазначено, що згідно акта службового розслідування від 13.04.2017 встановлено, що на камеру відеоспостереження «PROHODNAY», зафіксовано як 08.04.2017 в період часу з 22:35 по 22:50год здійснюється передача через паркан біля прохідної №1 начальником варти служби промислової безпеки із припаркованого поруч автомобіля ємностей (каністр), які вподальшому останній транспортував на велосипеді на територію підприємства. В цей час в приміщенні охорони на посту №1 згідно постової відомості чергував контролер-ревізор ОСОБА_3

Наказом по ТОВ «Свиспан Лімітед» №510 від 14.04.2017 року з позивачем припинено трудовий договір (контракт) за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором, за п.3 ст.40 КЗпП. Підстава звільнення наказ про накладення на ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у виді звільнення від 14.04.2017 №505.

Розглядаючи позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування наказу ТОВ «Свиспан Лімітед» за №474 від 12.04.2017 року «Про відсторонення від роботи» в частині відсторонення від роботи ОСОБА_3, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено в судовому засіданні, спірний наказ мотивований необхідністю проведення службового розслідування щодо виявлених фактів невиконання працівниками варти ОСОБА_5м. служби промислової безпеки своїх безпосередніх посадових обов'язків із посиланням на ст.46 КЗпП України.

Так, відповідно до ст. 46 КЗпП України відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; відмови або ухилення від обов'язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

При відстороненні працівника від роботи трудові відносини не припиняються, також не припиняється і дія трудового договору, а працівник тимчасово до роботи не допускається.

Відсторонення від роботи викорстовується як тимчасовий захід до прийняття остаточного рішення про можливість чи неможливість виконання працівником передбаченої трудовим договором роботи або перебування його на певній посаді.

Як вбачається з Графіка роботи служби промислової безпеки та пожежної охорони підприємства на 2017 рік та Табеля обліку робочого часу за період з 01.04.2017 по 18.04.2017, відповідача відсторонили від виконання його трудових обов'язків із збереженням за ним середньоденного заробітку за період відсторонення.

Суд рахує, що позивачем не наведено доказів, що спірним наказом були порушені його права чи інтереси, а дії відповідача визнає такими, що були спрямовані на інтереси підприємства та в межах правового поля.

Згідно ч. 1ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» встановлені статтями 228, 233 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов»язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк. Якщо місячний чи тримісячний строк пропущено без поважних причин, у позові може бути відмовлено з цих підстав.

До суду із заявою пр зміну предмета позову, в якій просив визнати також незаконними та скасувати накази ТОВ «СВИСПАН ЛІМІТЕД» за №480 від 13.04.2017 року «Про відсторонення від роботи» в частині відсторонення від роботи ОСОБА_3, №503 від 14.04.2017 року «Про застосування дисциплінарних стягнень» в частині накладання на ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у вигляді догани, №504 від 14.04.2017 року «Про застосування дисциплінарних стягнень» позивач звернулася 04 грудня 2017 року, тобто після спливу тримісячного строку з дня, коли вона дізналася або повинна була дізнатися про порушення його трудових прав, тобто з порушенням строку звернення до суду. Суду не надано доказів на підтвердження поважності пропуску такого строку, клопотання про його поновлення не заявляв.

Суд рахує, що вимога про визнання незаконими та скасування спірних наказів: №480 від 13.04.2017 року, №503 від 14.04.2017 року та №504 від 14.04.2017 року пред'явлено після спливу позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, а тому не підлягає задоволенню.

Не можна погодитись із законністю наказу №510 від 14.04.2017 року про припинення трудового договору (контракту) з позивачем за п. 3 ст. 40 КЗпП України .

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо раніше до нього застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться в п. 22 постанови від 6 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясовувати, у чому конкретно проявилося порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за п. п. 3, 4, 7, 8 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Зокрема, у справі про звільнення за п.3 ст.40 КЗпП України суд повинен з'ясовувати, чи передував безпосередньо звільненню дисциплінарний проступок, за який не застосовувалися інші заходи дисциплінарного чи громадського стягнення, та чи можна вважати у зв'язку з вчиненням його систематичним невиконанням працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Отже, законодавством передбачено, що підставою звільнення може бути лише безпосереднє порушення трудової дисципліни чи невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, за наявності застосованого й не втратившого юридичної сили за давністю або не знятого заходу дисциплінарного чи громадського стягнення, а не фактична наявність сукупності застосованих заходів дисциплінарного стягнення.

Судом встановлено, що при звільнені позивача з роботи відповідачем не враховано ступінь тяжкості порушень в яких звинувачувався позивач, його попередня робота, обставини за яких вчинені дані проступки.

При вирішенні питання про розірвання трудового договору за систематичне порушення трудової дисципліни безпосередньою підставою для звільнення є новий конкретний випадок невиконання трудових обов'язків без поважної причини, якщо за раніше скоєні працівником порушення до нього вже були застосовні дисциплінарні стягнення.

Оскільки, під систематичним невиконанням трудових обов'язків мається на увазі неодноразове здійснення працівником цих вчинків, то для звільнення за п. 3 ст. 40 КЗпП необхідна наявність факту не першого, а повторного (тобто вдруге чи більше разів) здійснення працівником винного невиконання чи неналежного виконання обов'язків після того, як до нього уже застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення за вчинення таких дій раніше. Тобто працівник і раніше (до моменту вчинення проступку, за який його роботодавець прагне звільнити за п. 3 ст. 40 КЗпП) порушував трудову дисципліну, не виконував своїх посадових обов'язків, у результаті чого до нього застосовувались заходи дисциплінарного чи громадського стягнення. При цьому маються на увазі не заходи громадського впливу на кшталт проведення з ним так би мовити «виховної» бесіди, а саме стягнення, передбачені законодавством, які не погашені строком давності (з часу їх накладення пройшло менше року), зокрема, догана, оголошена наказом роботодавця.

На думку суду, відповідачем не доведено систематичності порушень в діях ОСОБА_3, оскільки п.3 ст.40 КЗпП України передбачає, що до працівника мали б бути застосовані раніше заходи дисциплінарного чи громадського стягнення, однак раніше такі заходи не застосовувалися, оскільки усі догани було винесено в один день 14 квітня 2017 року, у тому числі і наказ про звільнення, тому відсутня систематичність невиконання працівником своїх трудових обов'язків.

Суд також враховує, що при виданні наказу №505 від 148.04.2017 вбачається порушення порядку застосування п.3 ст.40 КЗпП України при звільненні працівника, оскільки повторна видача наказу про звільнення чи розірвання трудового договору чинним КЗпП України не передбачена. Як відомо, дисциплінарне звільнення за п.3 ст.40 КЗпП України можна застосувати тільки у випадку наступного вчинення порушення трудової дисципліни працівником. Підставою прийняття наказу №510 від 14.04.2017 року про розірвання трудового договору з позивачем вказано наказ №505 від 14.04.2017 року «Про застосування дисциплінарного стягнення», яким уже застосовано стягнення у виді звільнення. Тобто підставою прийняття наказу №510 від 14.04.2017 року про розірвання трудового договору з ОСОБА_3 не є вчинення порушення трудової дисципліни позивачем, відтак застосовувати норму п.3 ст.40 КЗпП України відповідач не мав права.

За таких обставин, суд рахує, що позивача звільнено з роботи з порушенням установленого законом порядку, накази директора ТОВ «СВИСПАН ЛІМІТЕД» за №505 від 14.04.2017 року «Про застосування дисциплінарних стягнень» в частині накладання на позивача ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення та за №510 про припинення трудового договору (контракту) від 14.04.2017 року з позивачем ОСОБА_3 є незаконними і позивач підлягає поновленню на роботі. Відповідно до ст.367 ЦПК України рішення про поновлення на роботі суд допускає до негайного виконання.

Відповідно до ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі одночасно приймається рішення про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку. Згідно поданої довідки про доходи, середньоденна заробітна плата позивача становить 161,42 грн. Виходячи із цього суд проводить її стягнення за 314 дні (з 14.04.2017 р. по 23.02.2018 р.) вимушеного прогулу в сумі 50685,88 грн.

Згідно з п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" задовольняючи вимоги про оплату праці, суд визначає суму стягнення без утримання податку й інших обов’язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Судом встановлено, що в результаті незаконного звільнення було порушено права позивача у сфері трудових відносин, що призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків та потребувало від нього додаткових зусиль для організації свого життя. А у відповідності до ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

З врахуванням характеру порушення законного права на працю з боку адміністрації підприємства, глибини душевних страждань, суд визначив розмір її грошового відшкодування в сумі 2000 грн.

В задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди в сумі 8000 грн - відмовити за необґрунтованістю.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин суд дійшов висновку про необхідність стягнути з ТОВ «Свиспан Лімітед» в дохід держави 2446,86 грн. судового збору за подання позовної заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 142, 176, 206, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Свиспан Лімітед" про визнання наказів про відсторонення від роботи, про накладення дисциплінарних стягнень, звільнення з роботи та іх скасування, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ ТОВ «СВИСПАН ЛІМІТЕД» №505 від 14.04.2017 року «Про застосування дисциплінарних стягнень» в частині накладання на позивача ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення.

Визнати незаконним та скасувати наказ ТОВ «СВИСПАН ЛІМІТЕД» №510 про припинення трудового договору (контракту) від 14.04.2017 року з позивачем ОСОБА_3

Поновити ОСОБА_3 на посаді контролера-ревізора служби промислової безпеки ТОВ «СВИСПАН ЛІМІТЕД» з 14 квітня 2017 року.

Стягнути з ТОВ «СВИСПАН ЛІМІТЕД» (код ЄДРПОУ 32358806, вул. Степанська,9, м.Костопіль Рівненської області) на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 50685,88 (п'ятдесят тисяч шістсот вісімдесят п'ять гривень 88 копійок) грн. за мінусом вирахувань податку та інших обов’язкових платежів, та 2000 (дві тисячі ) грн. на відшкодування моральної шкоди .

Стягнути з ТОВ «СВИСПАН ЛІМІТЕД» (код ЄДРПОУ 32358806, вул. Степанська,9, м.Костопіль Рівненської області) 2446,86 (дві тисячі чотириста сорок шість гривень 86 копійок) грн. судового збору в дохід держави.

В задоволені позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди в сумі 8000 ( вісім тисяч) грн. - відмовити.

В задоволенні позову в частині визнати незаконними та скасування наказів ТОВ «СВИСПАН ЛІМІТЕД» за №474 від 12.04.2017 року «Про відсторонення від роботи» в частині відсторонення від роботи ОСОБА_3, №480 від 13.04.2017 року «Про відсторонення від роботи» в частині відсторонення від роботи ОСОБА_3, №503 від 14.04.2017 року «Про застосування дисциплінарних стягнень» в частині накладання на ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у вигляді догани, №504 від 14.04.2017 року «Про застосування дисциплінарних стягнень» в частині накладання на ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у вигляді догани - відмовити .

Допустити до негайного виконання рішення суду щодо поновлення на роботі ОСОБА_3.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня отримання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяОСОБА_6