Постанова № 72969092, 20.03.2018, Апеляційний суд Хмельницької області

Копія

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

Справа № 683/1211/15-ц

Провадження № 22-ц/792/324/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2018 року м. Хмельницький

Апеляційний суд Хмельницької області у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Грох Л.М. (суддя-доповідач), Костенка А.М., Ярмолюка О.І.,

секретар судового засідання Задвірний В.І.,

з участю апелянта та його представника,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на заочне рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області у складі судді Цимбалюка О.В. від 14 вересня 2015 року.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд

в с т а н о в и в :

В травні 2015 року ПАТ КБ «Надра», звертаючись до суду з цим позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, посилався на те, що 19 грудня 2006 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №19/12/2006/840-К/425, згідно умов якого останній отримав кредит на купівлю автомобіля в сумі 14000 дол.США зі сплатою 9,5 % річних та платою за управління кредитом із розрахунком 0,4 % від розміру фактичного залишку заборгованості за кредитом строком до 18.12.2012 року. В якості забезпечення виконання зобов'язань по договору від 19.12.2006 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_5 і ОСОБА_6 укладено договори поруки.

28.11.2013 року в зв'язку з простроченням сплати заборгованості по кредиту було проведено реструктуризацію заборгованості, між банком та позичальником підписано Додатковий договір про внесення змін та доповнень №1 до кредитного договору № 19/12/2006/840-К/425 від 19.12.2006 року, згідно якого встановлено нову відсоткову ставку на рівні 14,3% річних, складено графік погашення кредитної заборгованості та нарахованих відсотків, змінено строк користування кредитними коштами до 05.12.2016 року.

У зв'язку з цим 28.11.2013 року з поручителями ОСОБА_5 та ОСОБА_6 банком також укладено Додаткові договори про внесення змін та доповнень №1 до Договорів поруки від 19.12.2006 року.

ОСОБА_4 неналежно виконував зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого станом на 17.02.2015 року утворилася заборгованість за тілом кредиту - 8 468, 13 доларів США; заборгованість по відсотках за користування кредитом - 1 200, 50 доларів США; пеня - 4 752,22 грн.

Тому позивач просив солідарно стягнути з відповідачів вказану заборгованість.

Заочним рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 14.09.2015 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 солідарно на користь ПАТ «Комерційний банк «Надра» (к/р 32002180102, МФО 321024, код ЕДРПОУ 20025456) заборгованість за договором кредиту №19/12/2006/840-К/425 від 19 грудня 2006 року, яка виникла станом на 17.02.2015 року, в сумі 260 084,32 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 вважає заочне рішення суду необґрунтованим та незаконним, просить його скасувати і постановити нове, яким відмовити в позові. Посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, а також неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що до позовної заяви не долучено докази направлення на її адресу досудової вимоги та отримання нею, позивач звернувся до неї з позовом без дотримання вимог договору поруки, - не направивши на її адресу письмову вимогу, а відтак, обов'язку виконувати вимоги позивача у неї не виникло. Суд не повідомив її належно про розгляд справи, повідомлення про вручення рекомендованого листа 05 червня з підписом без прізвища не є належним доказом її повідомлення. При зверненні до суду з позовом позивач не зазначив всі відомості про її особу як відповідача, зокрема, засоби зв'язку, йому відомі.

15.02.2018 року у відзиві ПАТ КБ «Надра» не погоджується з доводами апелянта, вказує, що банком направлено претензію ОСОБА_5 рекомендованим листом з повідомленням і цю претензію ОСОБА_5 отримала особисто, про що є відмітка в рекомендованому повідомленні. Матеріалами справи підтверджується належне повідомлення апелянтки. В позовній заяві вказано адресу ОСОБА_5, зазначену нею в своїй анкеті поручителя.

В засіданні апеляційного суду апелянт та її представник підтримали апеляційну скаргу з викладених у ній мотивів.

ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_6 в судове засідання не з'явились, будучи повідомленими про розгляд справи.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України ОСОБА_4 вважається належно повідомленим про розгляд справи.

Колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Так, встановлено, що 19.12.2006 року між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_4 був укладений договір кредиту №19/12/2006/840-К/425, за умовами якого позивач надав ОСОБА_4 кредит на купівлю автомобіля в розмірі 14 000 доларів США строком до 18.12.2012 року.

За цим договором ОСОБА_4 взяв на себе зобов'язання до 18.12.2012 року повернути отримані грошові кошти та проценти за користування ними в розмірі 9,5% річних та платою за управлінням кредитом із розрахунку 0,4 % від розміру фактичного залишку заборгованості за кредитом (п.1.3.1, п.1.3.2 договору кредиту).

Сторони також домовились, що у разі прострочення ОСОБА_4 строку сплати мінімально необхідного платежу по погашенню кредиту, а також у випадку прострочення строку виконання зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати всіх нарахованих відсотків, комісій та можливих штрафних санкцій у строк, визначений даним договором ОСОБА_4 сплачує позивачу пеню в розмірі 1% від суми заборгованості (п.5.1 договору кредиту).

19.12.2006 року в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_4, між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_5, ОСОБА_6 були укладені договори поруки, за умовами яких, у разі невиконання ОСОБА_4 зобов'язань за договором кредиту з повернення грошових коштів, вони, як поручителі зобов'язались нести разом з боржником солідарну відповідальність перед кредитором з повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, інших платежів, передбачених договором кредиту та можливих штрафних санкцій.

28.11.2013 року в зв'язку з простроченням сплати заборгованості по кредиту було проведено реструктуризацію заборгованості, між банком та позичальником підписано Додатковий договір про внесення змін та доповнень №1 до Кредитного договору №1 до кредитного договору № 19/12/2006/840-К/425 від 19.12.2006 року, згідно якого встановлено нову відсоткову ставку на рівні 14,3% річних, складено графік погашення кредитної заборгованості та нарахованих відсотків, та змінено строк користування кредитними коштами до 05.12.2016 року.

У зв'язку з цим 28.11.2013 року з поручителями ОСОБА_5 та ОСОБА_6 банком також укладено Додаткові договори про внесення змін та доповнень №1 до Договорів поруки від 19.12.2006 року.

ОСОБА_4, неналежно виконував зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого станом на 17.02.2015 року банком нараховано заборгованість за тілом кредиту - 8 468, 13 доларів США; заборгованість по відсотках за користування кредитом - 1 200, 50 доларів США; пеню - 4 752,22 грн.

Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 несуть перед ПАТ КБ «Надра» відповідальність солідарно з позичальником ОСОБА_4, тому слід стягнути з відповідачів солідарно заборгованість в сумі 260 084,32 грн. на користь ПАТ КБ «Надра».

У відповідності до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ч. 2 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Доводи апелянта про те, що позивач звернувся до неї з позовом, не направивши на її адресу письмову вимогу відповідно до договору, не спростовують висновків суду.

Так, пред'явленням вимоги до поручителя є не лише направлення письмової вимоги відповідно до умов договору поруки, але й також пред'явлення до нього позову.

Такий правовий висновок Верховний Суд України сформулював у постанові від 17.09.2014 року № 6-125цс14.

Аналогічне роз'яснення містить пункт 24 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України від 30.03.2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», за яким пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову.

Посилання апелянта на неналежне повідомлення спростовується матерілами справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 74 ЦПК України (в редакції на час виникнення правовідносин) судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Так, в договорі поруки, додатковому договорі від 19.12.2006 року, анкеті поручителя ОСОБА_5 вказана її місце реєстрації: АДРЕСА_1.

Факт реєстрації ОСОБА_5 за цією адресою перевірено судом (а.с.56).

Ухвала Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 28 травня 2015 року про відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду була направлена на адресу місця реєстрації відповідачки і згідно рекомендованого повідомлення ОСОБА_5 її отримала 05.06. 2015 року(а.с.59)

Також про належне її повідомлення про розгляд справи свідчить заява про відкладення розгляду справи, подана нею 15.06.2015 року до суду (а.с.60).

13.07.2015 року по справі оголошено перерву, про що було надіслано судову повістку ОСОБА_5, і згідно рекомендованого повідомлення вона її отримала 17.07.2015 року (а.с.79)

Згідно журналу судового засідання від 27.07.2015 року ОСОБА_5 була присутня в судовому засіданні і згідно письмової розписки повідомлена про те, що справа відкладена на 14.09.2015 року.(а.с.80-81,82).

Вищевказане свідчить про те, що суд першої інстанції виконав обов'язок щодо належного повідомлення сторони про розгляд справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Судове рішення суду ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Заочне рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 14 вересня 2015 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повна постанова складена 23 березня 2018 року.

Судді /підписи/

З оригіналом згідно

Суддя Апеляційного суду Л.М.Грох

Головуюча у першій інстанції: Цимбалюк О.В. Провадження № 22-ц/792/324/18

Доповідач: Грох Л.М. Категорія: 27