Вирок № 72966381, 23.03.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.03.2018 Справа №607/1944/18

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого Ломакіна В.Є.

за участю секретаря Кісіль Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м. Тернополі у режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1201821001000006 від 01 січня 2018 року про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Джурин, Чортківського району Тернопільської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

-03.10.2013 року Чортківським районним судом Тернопільської області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.186, ч.2 ст.186, ст.70 КК України з призначенням покарання у виді позбавлення волі на строк 04 роки 06 місяців. На підставі ст.104 КК України, звільнений від відбування покарання із встановленням іспитового терміну на строк 2 роки;

-31.07.2014 року Чортківським районним судом Тернопільської області за ч.2 ст.186 КК України з призначенням остаточного покарання на підставі ст.71 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст.104 КК України, звільнений від відбування покарання із встановленням іспитового терміну на строк 2 роки;

-20.03.2015 року Чортківським районним судом Тернопільської області за ч.2 ст.185, ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України з призначенням остаточного покарання на підставі ст.71 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць. Звільнений 23.02.2017 року на підставі постанови Дубненського районного суду Рівненської області від 15.02.2017 року умовно-достроково на невідбутий термін 2 роки 4 місяці,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, за участю сторін кримінального провадження: прокурора Побер І.І., обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2, -

В С Т А Н О В И В:

30 грудня 2017 року, в період часу з 06 год. по 09 год. год. у обвинуваченого ОСОБА_1, який перебував в приміщенні хостелу «Кімната відпочинку», що на Привокзальному майдані в м. Тернополі спільно з потерпілим ОСОБА_2, виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, 30 грудня 2017 року, в період часу з 06 год. по 09 год., обвинувачений ОСОБА_1, який перебував в приміщенні хостелу «Кімната відпочинку», що на Привокзальному майдані в м. Тернополі спільно з потерпілим ОСОБА_2, скориставшись тим, що потерпілий спить, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає і його дії не будуть помічені сторонніми особами, викрав пальто марки « Casual Suns Group », вартістю 980 гривень, мобільний телефон торгової марки «Bravis А504», вартістю 1456.67 гривень, чоловічий светр чорного кольору, вартістю 193 гривень, годинник марки «QQ», вартістю 250 гривень та грошові кошти в сумі 1400 гривень.

Із викраденим майном обвинувачений ОСОБА_1 з місця вчинення злочину втік, чим спричинив ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 4029,67 гривень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та погодився зі всіма обставинами, викладеними у обвинувальному акті. Крім цього, обвинувачений ОСОБА_1 показав, що в кінці грудня 2017 року відпочивав у барі «Амстердам», який знаходиться в м.Тернополі. Саме там він познайомився з потерпілим ОСОБА_2, з яким продовжив відпочивати у вказаному закладі. Після цього, вони направились до залізничного вокзалу в м.Тернополі, де знаходяться кімнати відпочинку для того, щоб винайняти кімнату та переночувати у ній. Поселившись у кімнаті відпочинку, потерпілий заснув. Близько 07 години, коли потерпілий спав, він викрав у нього годинник, мобільний телефон, светр, пальто та гроші в розмірі 1400 гривень. Викрадені гроші витратив на власні потреби, годинник викинув, мобільний телефон здав у ломбард в м.Тернополі, за що отримав гроші в розмірі 600 гривень. 01 січня 2018 року, коли він спав у приміщенні залізничного вокзалу в м.Тернополі, то був затриманий потерпілим та працівниками поліції. У вчиненому щиро розкаюється, просить пробачення у потерпілого.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 показав, що з 29 на 30 грудня 2017 року він знаходився у приміщенні бару «Амстердам» в м.Тернополі, де познайомився з обвинуваченим. Після цього, він з обвинуваченим зранку 30 грудня 2017 року, продовжуючи відпочинок, направились у відпочинковий заклад «Ріверпул» в м.Тернополі. Згодом, обвинувачений йому запропонував переночувати у кімнаті відпочинку, що на залізничному вокзалі в м.Тернополі, на що він погодився. Орендувавши кімнату відпочинку, він заснув. Коли прокинувся, то виявив відсутність своїх речей, а саме, годинника, мобільного телефону, светра, пальто та грошей в розмірі 1400 гривень. Обвинуваченого в цей час не було. Після святкування «Нового року», 01 січня 2018 року він побачив на другому поверсі залізничного вокзалу в м.Тернополі обвинуваченого, котрий спав у кріслі. Тоді він покликав працівників поліції, розповівши їм про викрадення особистих речей обвинуваченим, які в подальшому затримали ОСОБА_1 Обвинуваченого він пробачив, просить суд повернути йому речі, які знаходяться в камері зберігання речових доказів.

Крім власного визнання вини, обвинувачений ОСОБА_1 повністю погодився зі всіма доказами у провадженні, що були зібрані під час досудового розслідування і підтверджували його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, згідно обвинувального акта, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду.

З'ясувавши думку учасників судового провадження про визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильність розуміння обвинуваченим та потерпілим зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, оцінивши всі докази в кримінальному провадженні, суд вважає встановленим, що ОСОБА_1 вчинив: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно та знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч.2 ст.185 КК України.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд враховує вимоги ст.ст.50, 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч.2 ст.185 КК України, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, конкретні обставини справи, його вік, стан здоров'я.

Обставини, які пом'якшують покарання ОСОБА_1, передбачених ст.66 КК України - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання, скоєного ОСОБА_1, передбачених ст.67 КК України, судом не встановлено.

Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства є неможливим, а тому йому слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді позбавлення волі, оскільки саме такий вид покарання, на думку суду є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Підстав для застосування ст.ст.69, 75 КК України, суд не вбачає.

Також, суд враховує те, що обвинувачений ОСОБА_1 20 березня 2015 року засуджений вироком Чортківського районного суду Тернопільської області за ч.2 ст.185, ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України та за сукупністю вироків остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць. Звільнений 23 лютого 2017 року на підставі постанови Дубненського районного суду Рівненської області від 15 лютого 2017 року умовно-достроково на невідбутий термін 2 роки 4 місяці.

Оскільки до повного відбуття покарання протягом умовно-дострокового строку обвинувачений ОСОБА_1 вчинив новий злочин, за який притягується до кримінальної відповідальності, то до покарання, призначеного за новим вироком слід частково приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком в порядку ст.71 КК України за сукупністю вироків.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 відраховувати з часу звернення вироку до виконання.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

У справі є процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи №6-16/18 від 25.01.2018 року в розмірі 572 гривні, судової товарознавчої експертизи №6-7/18 від 30.01.2018 року в розмірі 715 гривень, всього на загальну суму 1287 гривень (одна тисяча двісті вісімдесят сім гривень), які суд вважає слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 в користь держави (УК у м. ТЕРНОПОЛІ /м. Тернопіль/ 24060300 р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).

Речові докази: светр чоловічий чорного кольору та пальто чорного кольору, які знаходяться, згідно квитанції №009387 від 30.01.2018 року в камері зберігання речових доказів Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області - повернути потерпілому ОСОБА_2, до набрання вироку законної сили.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України і призначити йому покарання за цією статтею у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

Згідно ст.71 КК України, до призначеного покарання за даним вироком частково приєднати невідбуте покарання за вироком Чортківського районного суду Тернопільської області від 20 березня 2015 року у виді 6 (шести) місяців позбавлення волі і за сукупністю вироків остаточно визначити покарання ОСОБА_1 у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 6 (шість) місяців.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 відраховувати з часу звернення вироку до виконання.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи №6-16/18 від 25.01.2018 року в розмірі 572 гривні, судової товарознавчої експертизи №6-7/18 від 30.01.2018 року в розмірі 715 гривень, всього на загальну суму 1287 гривень (одна тисяча двісті вісімдесят сім гривень) в користь держави (УК у м. ТЕРНОПОЛІ /м. Тернопіль/ 24060300 р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).

Речові докази: светр чоловічий чорного кольору та пальто чорного кольору, які знаходяться, згідно квитанції №009387 від 30.01.2018 року в камері зберігання речових доказів Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області - повернути потерпілому ОСОБА_2, до набрання вироку законної сили.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддяВ. Є. Ломакін