Постанова № 72966147, 26.03.2018, Апеляційний суд Сумської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2018 року

м.Суми

Справа №592/4765/17

Номер провадження 22-ц/788/391/18

Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Кононенко О. Ю. (суддя-доповідач),

суддів - Біляєвої О. М. , Криворотенка В. І.

з участю секретаря судового засідання -Кияненко Н.М.,

сторони:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кобелєва Алла Михайлівна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей Колект»,

третя особа - Ковпаківський відділ державної виконавчої служби м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Сумської області у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей Колект»

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 грудня 2017 року в складі судді Корольової Г.Ю., ухвалене у м. Суми,

в с т а н о в и в :

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А.М., ТОВ «Кей Колект» та, остаточно уточнивши вимоги, просила визнати протиправною та скасувати реєстрацію права власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 за ТОВ «Кей Колект» та земельну ділянку площею 0,0627 кв.м за цією адресою, проведену 16 березня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою А.М., як державним реєстратором прав на нерухоме майно; скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про реєстрацію права власності №12804079 про реєстрацію за ТОВ «Кей Колект» права власності на житловий будинок, загальною площею 73,4 кв.м, житлова площа 47,2 кв.м, з надвірними господарчими та побутовими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, що здійснений 16 березня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою А.М.; скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про реєстрацію права власності №13804362 про реєстрацію за ТОВ «Кей Колект» права власності на земельну ділянку площею 0,0627 кв.м кадастровий номер: НОМЕР_1, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, що здійснений 16 березня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою А.М. з відновленням запису про реєстрацію права власності ОСОБА_1 на зазначений будинок та земельну ділянку.

Свої вимоги мотивувала тим, що 13 лютого 2008 року між нею та АКІБ «УкрСиббанк» було укладено договір про надання споживчого кредиту №11296988000, відповідно до якого банк надав позивачу в кредит грошові кошти у розмірі 33900,00 доларів США на строк до 03 червня 2026 року.

З метою забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору, 13 лютого 2013 року між та АКІБ «УкрСиббанк» було укладено договір іпотеки №76919, відповідно до умов якого, вона передала в іпотеку житловий будинок по АДРЕСА_1 та земельну ділянку загальною площею 627 кв.м, на якій розташований житловий будинок з надвірними господарськими та побутовими будівлями.

Зазначала, що їй стало відомо, що між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей Колект» було укладено договір факторингу №2, відповідно до якого та додатку №1 до цього договору, до ТОВ «Кей Колект» перейшло право вимоги заборгованості по кредитному договору №11296988000 та право вимоги за договором іпотеки №76919 від 13 лютого 2013 року.

Також вказувала, що їй стало відомо, що 22 березня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою А.М. було зроблений запис №28862480 про державну реєстрацію права власності, згідно з яким право власності на об'єкт нерухомого майна житловий будинок з надвірними господарськими та побутовими спорудами та земельну ділянку у АДРЕСА_1, зареєстровано за ТОВ «Кей Колект».

Вважала, що вищевказані дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А.М. є незаконними та такими, що порушують її права на зазначене вище майно.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 грудня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 28862480 від 22 березня 2016 року, про проведення державної реєстрації права власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1 та земельну ділянку, що розташована: АДРЕСА_1 кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1 за ТОВ «Кей-Колект», податковий номер 37825968.

Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про реєстрацію права власності №12804079 про реєстрацію за ТОВ «Кей Колект» (код ЕДРПОУ 37825968) права власності на житловий будинок, загальною площею 73,4 кв.м, житлова площа 47,2 кв.м, з надвірними господарчими та побутовими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, що здійснений 16 березня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою А.М. Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про реєстрацію права власності №13804362 про реєстрацію за ТОВ «Кей Колект» (код ЕДРПОУ 37825968) права власності на земельну ділянку площею 0,0627, кадастровий номер: НОМЕР_1, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, що здійснений 16 березня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою А.М. з відновленням запису про реєстрацію права власності ОСОБА_1 на зазначений будинок та земельну ділянку.

Стягнуто з приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А.М. на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640 грн.

Стягнуто з ТОВ «Кей Колект» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640 грн.

В апеляційній скарзі ТОВ «Кей Колект», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

При цьому зазначає, що спори, які виникають у таких правовідносинах підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, тому суд повинен був закрити провадження у справі. Зазначає, що суд не з'ясував характер спірних правовідносин сторін, характер порушеного права позивача, також не з'ясував, що обраний позивачем спосіб захисту не відповідає специфіці правовідносин.

ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зазначала, що рішення суду є законним та обґрунтованим і суд дійшов правильного висновку про розгляд вказаного спору за нормами ЦПК України.

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Пунктом 8 частини першої розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України, в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року, також визначено, що утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ТОВ «Кей Колект» - адвоката ОСОБА_3, який підтримав доводи апеляційної скарги, представника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_4, яка заперечувала проти доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 13 лютого 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №11296988000, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 33900 доларів США у порядку і на умовах, зазначених у даному договорі.

У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 13 лютого 2013 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований за № 667, відповідно до умов якого іпотекодавець передав в іпотеку нерухоме майно - житловий будинок з надвірними господарчими та побутовими будівлями під номером п'ять в АДРЕСА_1 загальною площею 73,4 кв.м та земельну ділянку площею 627 кв.м, на якій розташованій вказаний житловий будинок і яка належить на підставі державного акту на праві власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, виданого Сумською міською радою 02 квітня 2007 року.

Відповідно до п. 2.1.1 договору іпотеки, іпотекодержатель має право на усі передбачені Законом України права іпотекодержателя, а також вимагати від іпотекодавця дотримання прав іпотекодержателя, що передбачені Законом «Про іпотеку».

Згідно з п.п. 4.2.1 п. 4.2, п.4.4 договору іпотеки, сторони погодили, що звернення стягнення здійснюється на підставі рішення суду; на підставі виконавчого напису нотаріуса; позасудового врегулювання у відповідності до умов договору та Закону України «Про іпотеку». Звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду та виконавчим написом нотаріуса здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

13 лютого 2012 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей Колект» укладено договір факторингу № 2 та договір про відступлення вимоги за договором іпотеки, згідно з умовами яких, до ТОВ «Кей-Колект» перейшли права вимоги за кредитним договором №11296988000 від 13 лютого 2008 року та іпотечним договором від 13 лютого 2013 року.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №63958335 від 20 липня 2016 року, 16 березня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою А.М. проведена державна реєстрація права власності на земельну ділянку площею 0,0627 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 за ТОВ «Кей Колект» на підставі рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 28862480 від 22 березня 2016 року.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №13804079, 16 березня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою А.М. проведена державна реєстрація права власності на житловий будинок загальною площею 73,4 кв.м, житловою площею 47,2 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 за ТОВ «Кей Колект» на підставі рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 28862480 від 22 березня 2016 року.

Рішення про задоволення позову ОСОБА_1 мотивоване тим, що приватний нотаріус Кобелєва А.М., приймаючи рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень 16 березня 2016 року, індексний номер 28862489, не дотрималась положень Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також не врахувала заборону, встановлену Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, надану як забезпечення кредитів в іноземній валюті», а тому вказані рішення підлягають скасуванню.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції ухвалене правильне по суті рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно з ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Як убачається з матеріалів справи, ТОВ «Кей Колект» не направило ОСОБА_1, у порушення вимог ст. 35 Закону України «Про іпотеку», попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки, тому у товариства були відсутні правові підстави для позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки.

Отже, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кобелєва А.М., в порушення процедури звернення стягнення на іпотечне майно, вчинила реєстрацію права власності на нерухоме майно без отримання доказів на підтвердження того, що відповідно до вимог ст. 35 Закону України «Про іпотеку» письмові вимоги про усунення порушення основного зобов'язання та звернення стягнення на предмет іпотеки надсилались позивачу і були нею отримані. Також приватний нотаріус не перевірила безспірність заборгованості по наданим документам і визнала право власності на вищевказане нерухоме майно за ТОВ «Кей Колект».

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про іпотеку», сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

З матеріалів справи вбачається, що в розділі 5 договору іпотеки сторони визначили порядок позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки і погодили, що позасудове врегулювання здійснюється одним з наступних способів звернення стягнення на предмет іпотеки: передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку»; отримання іпотекодержателем права продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу від імені іпотекодавця на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку»; позасудове врегулювання може бути застосовано сторонами в будь-який момент звернення стягнення на предмет іпотеки, але в будь-якому разі лише до моменту набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Тобто, у разі звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання, при реєстрації прав власності на таке майно, правовстановлюючим документом повинен бути окремий договір про задоволення вимог іпотекодержателя, як то визначено умовами договору.

Проте, приватним нотаріусом Кобелєвою А.М. перереєстрацію права власності було здійснено на підставі договору іпотеки, а не на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя.

Крім того, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано керувався Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», відповідно до ст.1 якого, протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно зі ст. 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно зі ст. 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами -резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв.м для квартири та 250 кв.м для житлового будинку.

З матеріалів справи вбачається, що житловий будинок, загальною площею 73,4 кв.м, який знаходиться по АДРЕСА_1 виступає предметом іпотеки за споживчим кредитом в іноземній валюті, його загальна площа не перевищує 250 кв.м, житловий будинок використовується як місце постійного проживання позичальника, тому підпадає під дію Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що приватний нотаріус Кобелєвої А.М при прийнятті рішення про державну реєстрацію прав на спірне нерухоме майно в порядку звернення стягнення на іпотечне майно за ТОВ «Кей-Колект» діяв з порушенням положень ст. ст. 35, 36 Закону України «Про іпотеку» та всупереч вимогам Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Доводи апеляційної скарги про те, що спір, який виник між сторонами підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, не заслуговують на увагу, оскільки спірні правовідносини пов'язані із цивільно-правовою угодою та стосується права власності позивача на спірне нерухоме майно, тому цей спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і повинен вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

Колегія суддів вважає, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права відповідає вимогам ст. 16 ЦК України, а тому посилання ТОВ «Кей Колект» в апеляційній скарзі на протилежне, також є безпідставним.

Крім того, позивач зверталась за захистом свого порушеного права до суду з аналогічним позовом в порядку адміністративного судочинства і ухвалою окружного адміністративного суду м. Києва від 27 квітня 2017 року провадження у справі закрито та роз'яснено позивачу, що розгляд такої справи віднесено до юрисдикції загального суду в порядку цивільного судочинства.

Отже, за встановлених обставин справи та вимог закону, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи і надав їм належну правову оцінку, дослідив надані сторонами докази, на підставі яких дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову про скасування прийнятих відповідачем рішень про реєстрацію права власності та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381 - 384, 390 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей Колект» залишити без задоволення.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Судді: О.Ю.Кононенко

О.М. Біляєва

В.І.Криворотенко