Рішення № 72965921, 14.03.2018, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/3661/16-ц

2/583/14/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2018 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого-судді - Плотникової Н.Б.

при секретарі - Логвиненко Л.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Охтирка Сумської області справу за позовом

ОСОБА_1, ОСОБА_2

до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Чупахівської селищної ради Охтирського району Сумської області

про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ :

12.12.2016 р. позивачі звернулися до суду з позовом до відповідачів про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно, в наступному 09.03.2017 року уточнивши позовні вимоги, в якому просять суд поновити ОСОБА_1, ОСОБА_2 строк звернення до суду з позовом; встановити факт своєчасного прийняття спадщини ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як першої черги спадкоємців за законом, яка відкрилася після смерті їх батька ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_10 року, на спадкове майно у виді житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 Охтирського району площею 16,7 кв.м. з надвірними будівлями сараю Б, прибудови б, погребу пг, огорожі № 1-3, приватної земельної ділянки площею 0,71 га за цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку (0,12 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, 0,59 га для особистого підсобного господарства) за адресою : АДРЕСА_1 на території Лантратівської сільської ради Охтирського району, земельної ділянки (паю) площею 3,51 га на території Лантратівської сільської ради Охтирського району Сумської області відповідно до правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомості на спадкодавця; визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право приватної власності за кожною по ? частині спадкового майна після смерті батька ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_10 року, у виді житлового будинку за адресою по АДРЕСА_1 (Лантратівська сільська рада) Охтирського району, площею 16,7 кв.м. з надвірними будівлями сараю Б, прибудови б, погребу пг, огорожі № 1-3, приватної земельної ділянки площею 0,71 га за цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку (0,12 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, 0,59 га для особистого підсобного господарства) за адресою по АДРЕСА_1 на території Лантратівської сільської ради Охтирського району, та право на земельну ділянку (пай) площею 3,51 га на території Лантратівської сільської ради Охтирського району Сумської області відповідно до правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомості на спадкодавця в наслідку своєчасного прийняття спадщини та вступу в управління та володіння переліченим спадковим майном.

Свої вимоги мотивують тим, що за життя їх батьки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 для свого сина ОСОБА_10 шляхом купівлі придбали у власність будинковолодіння по АДРЕСА_1 Охтирського району Сумської області. ІНФОРМАЦІЯ_11 року ОСОБА_10 помер. Спадщину після його смерті на будинковолодіння по АДРЕСА_1 прийняв їх батько ОСОБА_8. ОСОБА_8 також належали на праві приватної власності згідно державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 14.02.2002 року земельна ділянка площею 0,71 га за цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку (0,12 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, 0,59 га для особистого підсобного господарства) по АДРЕСА_1 Охтирського району, крім того, відповідно до сертифікату на земельну частку (пай) серії НОМЕР_3 від 23.08.1996 р. їх батькові за життя була виділена земельна частка (пай) площею 3,51 га. ІНФОРМАЦІЯ_10 року їх батько ОСОБА_8 помер. Після смерті ОСОБА_8 спадщину на житловий будинок по АДРЕСА_1 Охтирського району, на земельну ділянку площею 0,71 га для обслуговування житлового будинку та на земельну частку (пай) площею 3,51 га на території Лантратівської сільської ради Охтирського району оформила його дружина -ОСОБА_9 (яка також є матірю позивачів), отримавши три свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.03.2002 року. Однак державною реєстрацією вказані свідоцтва проведені не були, тому вважають, що право власності на спадкове майно в установленому законом порядку ОСОБА_9 не набуто і всі три свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.03.2002 року є нікчемними. Тому після смерті їх батька - ОСОБА_8 спадщина на вищевказані об'єкти нерухомості відкрилася на загальних підставах за законом відповідно до вимог чинного законодавства станом на ІНФОРМАЦІЯ_10 року. Протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, позивачі, які є рідними дочками ОСОБА_8, прийняли спадщину, яка відкрилась після сметрі ОСОБА_8, шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, яке залишилося після смерті батька, а саме: приїздили з м. Охтирка в с. Новопостроєне та фактично використовували будинковолодіння та земельну ділянку по АДРЕСА_1 Охтирського району як підсобне домашнє господарство, зберігали його, прийняли на зберігання документи на будинковолодіння та ключі від будинку, особисті документи та фотоальбом, які у наступному передали на збереження своїй матері, надавали власні кошти для проведення поточних і капітальних ремонтів та власними зусиллями проводили ремонтні роботи у вказаному домоволодінні, користувалися речами батька. А тому просять встановити факт прийняття ними спадщини після смерті батька - ОСОБА_8 та визнати за ними право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька на ? частину спадкового майна за кожною, так як мати в установленому законом порядку права власності на спадкове майно не набула, бо не здійснила державної реєстрації отриманих нею свідоцтв про право на спадщину. ІНФОРМАЦІЯ_12 року їх (позивачів) мати - ОСОБА_9 померла. Після її смерті була відкрита спадкова справа № 27/2016 від 01.04.2016 р. Про порушення свого права на спадкування після смерті їх батька вони (позивачі) дізналися лише у квітні 2016 року, отримавши інформацію про заповіт матері. В зв'язку з чим звернулися до суду з вищевказаним позовом.

Представник позивачів - ОСОБА_11 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які були допитані в судовому засіданні як свідки, позовні вимоги підтримали та пояснили, що вони фактично прийняли спадщину після смерті свого батька, так як після його смерті приїзджали до матері і ремонтували сарай та паркан у домоволодінні, що належало їх батьку, білили хату, заготовляли вугілля та дрова на зиму. Крім того, позивач ОСОБА_2 пояснила суду, що її батько ОСОБА_8 заповів їй свій грошовий вклад в Ощадбанку, і вона прийняла спадщину, так як розпорядилась даним вкладом, переоформивши його на своє ім'я.

Відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_3 та представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_12 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, в задоволенні позову просять відмовити, зазначивши, що позивачі жодних дій по прийняттю спадщини після смерті батька не вчинили. Всім було відомо, що спадщину після смерті їх батька - ОСОБА_8 прийняла їх матір - ОСОБА_9 Свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_8 на ім'я ОСОБА_9 не скасовані. Крім того, вважають, що позивачі пропустили строк на прийняття спадщини ще у 2001 році.

Представник відповідача Чупахівської селищної ради Охтирського району Сумської області в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце слухання справи повідомлений належним чином, в письмовій заяві просить справу розглядати без участі їх представника.

Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце слухання справи повідомлені належним чином в порядку, передбаченому ЦПК України, причин неявки не повідомили, відзиву не надали.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, покази свідків, вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2 перебували у зареєстрованому шлюбі та проживали у АДРЕСА_1, що раніше належав батькам ОСОБА_9, про що не заперечували сторони по справі. В послідуючому вказаний будинок успадкувала ОСОБА_9 після смерті своєї матері ОСОБА_14, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину від 13.01.1995 р. (а.с.28).

Від спільного життя у ОСОБА_13 та ОСОБА_9 народилися діти: ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_19., ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_9

З матеріалів справи вбачається, що у документах прізвище російською мовою «ОСОБА_15» записано як «ОСОБА_16» та «ОСОБА_16».

ОСОБА_10 належав на праві власності житловий будинок АДРЕСА_1 Лантратівської сільської ради, що підтверджується свідоцтвом про право особистої власності на жилий будинок, виданим Лантратівською сільською радою 28.09.1994 року на підставі рішення виконкому Охтирської районної ради народних депутатів від 27 жовтня 1988 року №198 «Про оформлення прав власності на жилі будинки в сільській місцевості».

ІНФОРМАЦІЯ_11 року ОСОБА_10 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_4, виданого 11.10.1993 р.

Після смерті ОСОБА_10 на ім'я його батька ОСОБА_8 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом від 26.12.1994 року, зареєстроване в реєстрі за №2502, відповідно до якого останній успадкував жилий будинок площею 16,7 кв.м. з надвірними будівлями : сарай Б, прибудова б, погріб пг, огорожа №1-3, розміщені на земельній ділянці Лантратівської сільської ради в АДРЕСА_1 (а.с.176 т.1).

Крім того, ОСОБА_8 на підставі рішення виконкому № 6 Лантратівської сільської ради від 25.03.1998 р. передана у приватну власність земельна ділянка площею 0,71 га в межах згідно з планом по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку 0,12 га, для ведення особистого підсобного господарства 0,59 га, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 від 14.02.2002 р. (а.с.174 т.1).

Згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серія НОМЕР_3, ОСОБА_8 належало право на земельну частку (пай), яка становить 3,51 в умовних кадастрових гектарах, яка знаходиться в САТЗТ ім.. Щорса що підтверджується довідкою Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 21.12.2016 р. № 1379/86-16, копією сертифікату на право на земельну частку (пай) серія НОМЕР_3 від 23.08.1996 р. (а.с. 175 т.1).

ІНФОРМАЦІЯ_10 року ОСОБА_8 помер, що підтверджується копією повторного свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 26.07.2016 р.

Після його смерті відкрилася спадщина на майно, а саме: жилий будинок в АДРЕСА_1; земельну ділянку площею 0,71 га по АДРЕСА_1 Охтирського району для будівництва та обслуговування жилого будинку 0,12 га, для ведення особистого підсобного господарства 0,59 га; та на земельну частку (пай), яка становить 3,51 в умовних кадастрових гектарах, яка знаходиться в САТЗТ ім. Щорса згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серія НОМЕР_3.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року, відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Таким чином, до відносин спадкування після смерті ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_10 року, застосовуються норми ЦК УРСР 1963 року.

Згідно положень ч. 1 ст. 524 ЦК УРСР (в ред. 1963 р.) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Згідно положень ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР (в ред. 1963 р.) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Статтею 548 ЦК України (в редакції 1963 року) передбачено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями.

Згідно із ст. 549 ЦК України (в ред. 1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.06.1983 р. №4 «Про практику розгляду судами України справ про спадкування» відповідно до гл. 7 Закону України від 2 вересня 1993 р. "Про нотаріат" свідоцтво про право на спадщину видається громадянам, організаціям, державі нотаріальними конторами за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину у встановленому чинним законодавством порядку.

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_8 спадщину прийняла його дружина - ОСОБА_9, що підтверджується копією спадкової справи № 78/2002, відкритої 13.03.2002 р. після смерті ОСОБА_8

13.03.2002 року ОСОБА_9 було видано свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_8 №№ НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8 на жилий будинок в АДРЕСА_1; земельну ділянку площею 0,71 га по АДРЕСА_1 Охтирського району для будівництва та обслуговування жилого будинку 0,12 га, для ведення особистого підсобного господарства 0,59 га; та на земельну частку (пай), яка становить 3,51 в умовних кадастрових гектарах, яка знаходиться в САТЗТ ім.. Щорса згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серія НОМЕР_3 (а.с. 177-178 т.1).

Дані свідоцтва про право на спадщину не скасовані.

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 15.11.2017 року, що набрало законної сили, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_5, Охтирської районної державної нотаріальної контори, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 про визнання недійсним оформлення спадщини - відмовлено за необґрунтованістю.

Згідно ч.3 ст. 12, ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до нотаріальної контори із відповідною заявою про прийняття спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини після смерті батька ОСОБА_8 не зверталися.

Доказів того, що позивачі протягом шести місяців з дня відкриття спадщини прийняли спадщину шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, яке залишилося після смерті батька - ОСОБА_8, суду надано не було.

Покази свідків ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24 суд не бере до уваги, так як вони не підтвердили жодної обставини, яка б свідчила про прийняття спадщини позивачами після смерті ОСОБА_8, дані свідки лише пояснили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 приїжджали в с. Новопостроєне допомагати своїй матері по господарству.

Покази допитаних в якості свідків позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про те, що вони протягом шестимісячного строку з дня смерті батька фактично вступили у володіння та управління спадковим майном, так як ремонтували сарай та паркан, білили хату в домоволодінні, яке належало їх батьку, заготовляли вугілля та дрова на зиму, - суд оцінює критично, так як позивачі заінтересовані в результатах розгляду справи, та не бере дані покази до уваги.

Доводи ОСОБА_2 про те, що вона прийняла спадщину після смерті батька - ОСОБА_8, так як розпорядилась грошовим вкладом в Ощадному банку, який їй заповів батько, суд не може взяти до уваги з наступних підстав.

Згідно ст. 564 ЦК України (в ред. 1963 року) порядок розпорядження на випадок смерті вкладами в державних ощадних касах і Державному банку СРСР за спеціальними вказівками вкладників визначається статутами названих кредитних установ і виданими в установленому порядку правилами. Якщо вкладник не зробив розпорядження ощадній касі або банку, то в разі смерті вкладника його вклад переходить до спадкоємців на загальних підставах за правилами цього розділу.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.06.1983 р. №4 «Про практику розгляду судами України справ про спадкування» за змістом ст.564 ЦК і розд. IV Закону України "Про банки і банківську діяльність" вклад в іншій кредитній установі, крім Ощадного банку України, на який спадкодавцем зроблено розпорядження на випадок смерті або складено заповіт, не входить до складу загального спадкового майна і переходить в порядку спадкування у власність особи, вказаної в розпорядженні або в заповіті. В разі смерті особи, на користь якої зроблено заповіт на вклад, до смерті спадкодавця, а також при відсутності таких розпоряджень спадкодавця, вклад включається у спадкове майно і спадкується на загальних підставах.

Позивач ОСОБА_2 не надала достатніх та допустимих доказів на підтвердження тієї оставини, що спадкодавцем ОСОБА_8 було зроблено розпорядження на випадок смерті або складено заповіт на належний йому грошовий вклад в Ощадному банку на ім'я ОСОБА_2

Надана позивачем ОСОБА_2 ощадна книжка Ощадного банку СРСР (компенсаційний рахунок № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_2) не містить відомостей про наявність розпорядження спадкодавця ОСОБА_13 на випадок смерті на належний йому грошовий вклад.

З відповіді ПАТ «Державний ощадний банк України» від 03.01.2018 року № 9 вбачається, що на імя ОСОБА_8 в філії-Сумське обласне управління АТ «Ощадбанк» рахунки відсутні. Рахунок НОМЕР_1 відкритий 12.05.2003 року в ТВБВ №10018/050 на імя ОСОБА_2 був переведений з її власного рахунку № НОМЕР_9, що обліковувався в ТВБВ №10018/052 (рахунок закритий 19.04.2003 року).

Свідок ОСОБА_25 підтвердила суду, що вона, працюючи у відділенні Ощадбанку № 2833 м. Охтирка з 1980 по 2011 р., перевела компенсаційний рахунок, виписаний на ім'я ОСОБА_2, з філії № 2833/03 села Чупахівка Охтирського району у центральну філію № 2833 в м. Охтирка, однак кому саме належав рахунок, з якого був оформлений компенсаційний рахунок на імя ОСОБА_2, даному свідку невідомо.

Суд також вважає недопустимим доказом покази свідка ОСОБА_26 про те, що він на власному автомобілі возив позивачку ОСОБА_2 в ощадкасу в с. Чупахівка для отримання коштів на поховання батька, так як ці покази не можуть підтверджувати наявність розпорядження спадкодавця на випадок смерті на вклад.

Крім того, згідно з положеннями ЦК УРСР 1963 року грошовий вклад, на який спадкодавцем зроблено розпорядження на випадок смерті, не входить до складу загального спадкового майна.

Таким чином, судом встановлено, що лише ОСОБА_9 (дружина померлого) є такою, що прийняла спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_8 відповідно до положень ст. 549 ЦК УРСР 1963 р. Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спадщину після смерті батька ОСОБА_8 у розумінні ст. 549 ЦК УРСР 1963 р. не прийняли, до нотаріуса з відповідною заявою не зверталися, доказів фактичного вступу в управління або володіння спадковим майном суду не надали. А тому відсутні підстави для встановлення факту прийняття спадщини ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як спадкоємців першої черги за законом, яка відкрилася після смерті батька ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_10 року, та визнання за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 права приватної власності за кожною по ? частині спадкового майна.

Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Аналізуючи приведені докази в їх сукупності та даючи їм оцінку, суд не знаходить законних підстав для задоволення позову та вважає, що позов необґрунтований, задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.524, 529, 548, 549, 564 ЦК УРСР 1963 р., ст.ст. 12, 81, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Чупахівської селищної ради Охтирського району Сумської області про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно - залишити без задоволення за безпідставністю вимог.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Охтирський міськрайонний суд Сумської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Плотникова Н.Б.