Постанова № 72964660, 20.03.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 727/8052/17

Головуючий у 1-й інстанції: Семенко О.В.

Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.

20 березня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Білої Л.М. Граб Л.С. ,

секретаря судового засідання :Аніщенко А.О.

за участю :

позивача: ОСОБА_2

третьої особи: ОСОБА_3

представника третьої особи :ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 24 листопада 2017 року (ухвалена в м. Чернівці) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Чернівецької міської ради, Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання нечинними рішення Чернівецької міської ради та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2017 року позивачі звернулись до суду з позовом до Чернівецької міської ради, Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання не чинними рішення Чернівецької міської ради та зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 24 листопада 2017 року закрито провадження по справі.

Закриваючи провадження по справ суд першої інстанції виходив з того, що даний спір стосується права власності та користування земельними ділянками ОСОБА_10 та ОСОБА_8, а тому повинен розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Не погоджуючись із судовим рішенням, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить змінити ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 24.11.2017 року, скасувавши її в частині закриття адміністративного провадження стосовно позовних вимог про визнання нечинним (неправомірним) п.3 рішення Чернівецької міської ради від 23.12.2015 року про надання дозволу ОСОБА_8 на складання проекту відведення земельної ділянки безоплатно у власність та постановити нову ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_3 вказує на невідповідність ухвали суду першої інстанції вимогам чинного законодавства, оскільки вважає, що оскарження рішення Чернівецької міської ради, як суб'єкта владних повноважень, має здійснюватись в порядку адміністративного, а не цивільного судочинства.

Сторони не скористались своїм правом, передбаченим ст. 300 КАС України, та не подали відзиви на апеляційну скаргу.

19.03.2018 року до суду від Чернівецької міської ради надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі.

У судовому засіданні третя особа та її представник підтримали доводи апеляційної скарги, просили суд скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Позивач також підтримала апеляційну скаргу та просила суд її задовольнити.

Інші сторони в судове засідання не з'явились, про час, день та місце розгляду справи повідомлені завчасно та належним чином. Причини неявки суду не відомі.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, третьої особи та її представника, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, надавши правову оцінку обставинам у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (чинна на моменти прийняття рішення) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС України (чинна на моменти прийняття рішення) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС України, чинна на моменти прийняття рішення).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Оцінюючи доводи апелянта стосовно наявності підстав для розгляду даної справи в порядку адміністративного судочинства, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Як вбачається з матеріалів справи позивачі звернулись до суду з позовом, в якому просили визнати не чинними :

- п.3 рішення Чернівецької міської ради 2 сесії 11 скликання від 24.12.2015 року №59 про надання дозволу ОСОБА_11 на складання проекту відведення земельної ділянки безоплатно у власність, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 площею 0.1200 га;

- п.4 рішення Чернівецької міської ради 8 сесії 11 скликання від 05.07.2016 року №295 про затвердження ОСОБА_8 проекту відведення земельної ділянки і передачі йому безоплатно у власність земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, біля будинковолодіння № 13 площею 0.1200 га;

- п.3 рішення Чернівецької міської ради 6 сесії 11 скликання від17.05.2016 року №208 про надання дозволу ОСОБА_10 на складання проекту відведення земельної ділянки безоплатно у власність, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 площею 0.1200 га;

- п.4 рішення Чернівецької міської ради 15 сесії 11 скликання від 31.10.2016 року №458 про затвердження ОСОБА_10 проекту відведення земельної ділянки і передачі йому безоплатно у власність земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 площею 0.1200 га;

Як встановлено з матеріалів справи, на підставі оскаржуваних рішень ОСОБА_9 та ОСОБА_8 набули права власності на земельні ділянки, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 площею 0.1200 га, яке зареєстровано в Державному реєстрі прав на нерухоме майно, що підтверджується довідками з Державного реєстру прав.

Так, відповідно до висновків Верховного суду України викладених в постанові № 21-3412а16 від 29 березня 2017 року, у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про надання у власність земельної ділянки (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) подальше оспорювання цього права власності має вирішуватися у порядку цивільного судочинства, оскільки виникає спір про цивільне право.

Таким чином, колегія суддів вважає, що в даному випадку спір стосується права власності та користування ОСОБА_10 та ОСОБА_8 вищевказаними земельними ділянками, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що подальше оспорювання цього права власності має вирішуватися у порядку цивільного судочинства, оскільки виникає спір про цивільне право.

Аналогічна правова позиція висловлена зокрема Верховним Судом України у постановах від 11 листопада 2014 року у справі 21-493а14 та від 4 листопада 2015 року у справі № 21-3296а15.

На підставі викладеного, виходячи з заявлених вимог, суб'єктного складу спору, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що даний спір підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства, а тому провадження у справі необхідно закрити.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята ухвала відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 24 листопада 2017 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 26 березня 2018 року.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Біла Л.М. Граб Л.С.