Постанова № 72964640, 20.03.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/2735/17

Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук О.К.

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

20 березня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Сторчака В. Ю. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Красилівський машинобудівний завод" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2017 року (прийняту у м. Хмельницький, повний текст складено 14 грудня 2017 року) у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Красилівський машинобудівний завод" (далі - позивач) до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області (далі - відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Позивач 03.10.2017 звернувся із адміністративним позовом до Хмельницького окружного адміністративного суду в якому просив визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.07.2017 № 0011311205, № 0011321205, № 0011291205 і № 0011301205.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.12.2017 в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано, те що законодавством встановлено заборону на проведення органами ДФС України перевірок суб'єктів господарювання у 2015, 2016, 2017 роках за попередній рік. При цьому, вказана заборона стосується будь-яких видів перевірок, тобто документальних, фактичних або камеральних.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу вказавши, що відповідач діяв правомірно, оскільки законодавством встановлено, що лише у 2015 та 2016 роках заборонено проведення перевірок. Також вказав, що штраф у розмірі 10 та 20 відсотків застосований до позивача за порушення граничного строку сплати орендної плати за різні періоди.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлені та неоспорені сторонами такі обставини.

ПАТ "Красилівський машинобудівний завод" зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та як платник податків в Красилівській ОДПІ.

Згідно договору оренди від 23.10.2009 укладеного з Заслученською сільською радою, та договору оренди від 14.11.2009, укладеного з Красилівською міською радою, позивач орендує земельну ділянку водного фонду площею 7,7749 га та земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 33,7003 га.

В поданій до Красилівської ОДПІ податковій декларації з плати за землю на 2016 рік від 15.02.2016 року № 9016711110 позивач визначив розмір орендної плати за користування земельною ділянкою площею 33,7003 га на 2016 рік в сумі 1 259 647,64 грн, щомісячно 104970,64 грн.

11.07.2016 позивач подав уточнюючу декларацію на 2016 рік № 9115870093, в якій визначив розмір цієї орендної плати на 2016 рік в сумі 879 007,06 грн, щомісячно 73250,59 грн, зменшивши своє податкове зобов'язання за 2016 рік на 380 640,58 грн, 31720,05 грн. в місяць.

В поданій до Красилівської ОДПІ податковій декларації з плати за землю на 2016 рік від 15.02.2016 № 9016710247 позивач визначив розмір орендної плати за користування земельною ділянкою площею 7,7749 га на 2016 рік в сумі 52 620,52 грн, щомісячно 4 385,04 грн.

22.05.2017 позивач подав уточнюючу декларацію на 2016 рік № 9270949614, в якій визначив розмір цієї орендної плати на 2016 рік в сумі 36 707,13 грн, щомісячно 3 058,93 грн, зменшивши своє податкове зобов'язання за 2016 рік на 15 913,39 грн, 1 326,11 грн в місяць.

07.07.2017 працівники головного управління ДФС у Хмельницькій області провели камеральну перевірку з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання по податковій декларації з орендної плати за землю (земельний податок та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) ПАТ "Красилівський машинобудівний завод".

За наслідками перевірки складений акт від 07.07.2017 № 3423-22-01-05-05/14310394, яким зафіксовані порушення позивачем пункту 57.1 статті 57, пункту 287.3 статті 287 ПК України щодо своєчасної сплати орендної плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік в сумі 648 955,95 грн.

На підставі зазначеного акту та відповідно до статті 126 ПК України відповідач 11.07.2017 виніс:

- податкове повідомлення-рішення № 0011291205, яким зобов'язав позивача сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 38 632,71 грн;

- податкове повідомлення-рішення № 0011301205, яким зобов'язав позивача сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 48 947,49 грн;

- податкове повідомлення-рішення № 0011311205, яким зобов'язав позивача сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 930,10 грн;

- податкове повідомлення-рішення № 0011321205, яким зобов'язав позивача сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 1752,08 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення позивач оскаржив в адміністративному порядку.

13.09.2017 за наслідками розгляду скарги позивача, ДФС України рішенням від № 20403/6/99-99-11-03-01-25 залишило вказане податкове повідомлення-рішення без змін.

Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх до суду.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач зобов'язаний був сплатити визначений ним та узгоджений у податковій декларації розмір орендної плати в строки, визначені ПК України, відповідач правомірно прийняв рішення про застосування до позивача штрафу в загальному розмірі 90 245,38 грн.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, визначених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст.36 ПК України).

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (п. 286.2 ст. 286 ПК України).

Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п. 49.18 ст. 49 ПК України).

Згідно п. 287.3 ст. 287 ПК України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (п. 54.1 ст. 54 ПК України).

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно відомостей, які містяться в інтегрованій картці платника податків, в порушення вимог п. 287.3 ст. 287 ПК України, позивач несвоєчасно сплачував узгоджене зобов'язання по орендній платі за землю.

На дату подачі позивачем уточнюючої декларації від 11.07.2016 № 9115870093, борг останнього за січень-травень за основним зобов'язанням складав 226 667,40 грн.

Протягом червня-серпня 2016 року позивач, в порушення встановлених пунктом 287.3 статті 287 ПК України термінів, сплачував орендну плату за користування земельною ділянкою площею 33,7003 га у розмірі, меншому, ніж задекларований в уточнюючій декларації, а протягом січня-травня 2016 року - орендну плату за користування земельною ділянкою площею 7,7749 га - з порушенням граничних термінів, визначених ПК України.

Судом І інстанції вірно встановлено, що подання позивачем уточнюючої декларації у липні 2016 року не звільняє його від відповідальності за порушення строків сплати узгодженого грошового зобов'язання з орендної плати за землю, яке відбулось до її подання, а тому, відповідач правомірно прийняв рішення про застосування до позивача штрафу в загальному розмірі 90 245,38 грн.

При цьому, безпідставними є доводи позивача щодо відсутності заборгованості на дату проведення перевірки, оскільки позитивне сальдо у позивача виникло з 01.01.2017, а штраф нарахований останньому за несвоєчасну сплату орендної плати за 2016 рік.

Разом з тим, судом першої інстанції вірно вказано, що згідно даних інтегрованих картки платника податків ПАТ "Красилівський машинобудівний завод", штраф у розмірі 10% та штраф у розмірі 20% застосований до позивача за порушення граничного строку сплати орендної плати за різні періоди.

Відносно доводів апелянта про незаконність проведеної перевірки та посилання на положення Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 03.11.2016 № 1728-VIII яким накладено мораторій на проведення перевірок суб'єктів господарювання апеляційний суд зазначає, що запроваджені наведеним законом обмеження не стосуються камеральних перевірок, які є функцією здійснення повноважень контролюючим органом, оскільки об'єктом камеральної перевірки є виключно дані, які знаходяться в розпорядженні податкового органу, будь-які інші дані не можуть бути предметом дослідження податковим органом.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 20.02.2018 у справі №810/700/17.

З урахуванням зазначеного суд вважає, що фіскальним органом правомірно прийнято податкові повідомлення-рішення від 11.07.2017 № 0011311205, № 0011321205, № 0011291205 і № 0011301205, якими за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб позивача зобов'язано сплатити штраф в загальному розмірі 90 245,38 грн.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що відповідач діяв в межах повноважень та на підставі норм чинного законодавства що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Красилівський машинобудівний завод" залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2017 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Мельник-Томенко Ж. М. Сторчак В. Ю.