Рішення № 72964409, 26.03.2018, Глухівський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 576/267/18

Провадження № 2/576/179/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2018 рокуГлухівський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого – судді Колодяжного А.О.,

за участю секретаря – Терені Л.О.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості, -

встановив:

ПАТ КБ «Приватбанк» звернулось до суду з позовом, який обґрунтовується тим, що 15.07.2011 р. банк надав відповідачу кредит у розмірі 8000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Так як відповідач порушив взяті на себе зобов’язання за кредитним договором, позивач просить стягнути з нього заборгованість станом на 21.11.2017 р. в сумі 12064,30 грн. (а.с.2-6).

21.02.2018 р. суд відкрив провадження у цій справі та з урахуванням ч. 4 ст. 19 ЦПК України вирішив її розглянути у порядку спрощеного провадження, без призначення судового засідання (а.с.41-42).

21.02.2018 р. на зареєстровану адресу відповідача була направлена ухвала про відкриття провадження у справі із пропозицією направити до суду свій відзив на позов (а.с.43).

01.03.2018 р. відповідач отримав цю ухвалу, проте відзиву на позов в установлений судом строк не подав. Також він не подавав клопотань про призначення судового засідання або ж розгляд справи за правилами загального позовного провадження (а.с.45).

Розглянувши наявні у справі документи і матеріали, суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 15.07.2011 р. між сторонами укладено кредитний договір, шляхом оформлення й підписання анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна» (а.с.10-11).

Згідно ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

З розрахунку позивача вбачається, що після укладення договору, відповідач користувався кредитними коштами, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість по тілу кредиту в сумі 222,96 грн. (а.с.7-9). Отже вказану заборгованість по тілу кредиту слід стягнути з відповідача.

Також, у довідці про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна», сторони погодили розмір процентної ставки за користування кредитними коштами (а.с.11). Отже заборгованість за процентами в сумі 2699,25 грн. слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Стосовно вимог про стягнення з відповідача пені та штрафів, суд звертає увагу, що такі санкції також були передбачені і погоджені сторонами у довідці про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна».

Водночас ч. 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, зазначена норма з урахуванням положень ст. 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та ч. 4 ст. 12 ЦПК України щодо обов’язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав, дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір є значним.

Така ж правова позиція висловлена у правовому висновку Верховного Суду України, викладеному у постанові від 03.09.2014 № 6-100цс14.

Враховуючи те, що позивачем визначено пеню у досить високому розмірі порівняно з борговими кредитними зобов’язаннями відповідача, і дана пеня не може бути джерелом невиправданого збагачення, а також приймаючи до уваги, що відповідач хоч і частково, проте стабільно погашав заборгованість перед позивачем, відсутність будь-яких збитків та фінансових втрат для позивача у зв’язку з неналежним виконанням кредитного договору, керуючись принципами справедливості та розумності, суд вирішує зменшити розмір пені до 3000 грн.

Поряд з цим, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафів є необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення – строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Така правова позиція висловлена у правовому висновку Верховного Суду України, викладеному у постанові від 21.10.2015 р. № 6-2003цс15.

За таких обставин, суд не знаходить підстав для задоволення позову щодо стягнення з відповідача штрафів.

Отже, загальна сума заборгованості станом на 21.11.2017 р., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за кредитним договором, укладеним між ними 15.07.2011 р., становить 5922,21 грн. (222,96 грн. за тілом кредиту + 2699,25 грн. за процентами + 3000 грн. пені).

Зважаючи на те, що позовні вимоги суд задовольняє частково на 49,09 %, то з відповідача у відповідності до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню судовий пропорційно до задоволених вимог в сумі 864,97 грн.

На підставі викладеного та відповідно до ст.ст. 3, 526, 527, 530, 551, 554, 651, 654, 1048, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 2, 19, 141, 263, 265, 274-279 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (вул. Первомайська, буд. 87, с. Слоут Глухівського району Сумської області, 41437, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 14360570) 5922,21 грн. заборгованості за кредитним договором б/н від 15.07.2011 р.

В іншій частині вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (вул. Первомайська, буд. 87, с. Слоут Глухівського району Сумської області, 41437, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 14360570) судовий збір в сумі 864,97 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Апеляційного суду Сумської області протягом тридцяти днів з дня його складання.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності діючою редакцією ЦПК України.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.О. Колодяжний