
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Головуючий І інстанції: Панов М.М.
21 березня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/5662/17Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого судді: Старосуда М.І.
суддів: Яковенка М.М. , Лях О.П.
при секретарі судового засідання Жданюк А.О.
за участю представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - Камишанової М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2018, повний текст складено 30.01.18 по справі № 820/5662/17
за позовом ОСОБА_3
до Харківського міського центру зайнятості
третя особа Міністерство соціальної політики України
про визнання незаконними дій та бездіяльності,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ОСОБА_3 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківського міського центру зайнятості, третя особа - Міністерство соціальної політики України в якому просить суд визнати незаконними дії Харківського міського центру зайнятості у видачі позивачу 12 жовтня 2017 року направлення на непідходящу роботу до ТОВ "Афет" за професією "Швачка"; визнати незаконною бездіяльність Харківського міського центру зайнятості під час здійснення прийому 12 жовтня 2017 року, яка полягає у не укладанні з позивачем договору на проходження індивідуального навчання у ТОВ "Афет" за професією "Швачка"; визнати незаконною бездіяльність Харківського міського центру зайнятості, яка полягає у не укладенні договору з ТОВ "Афет" на працевлаштування після закінчення навчання, згідно корінцю направлення на працевлаштування №20391709250067005 від 12.10.2017.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2018р. відмовлено у задоволенні зазначеного адміністративного позову.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позов, оскільки суд першої інстанції не врахував: що відповідач зобов'язаний був видати йому направлення на навчання, а не направлення на працевлаштування на роботу, по якій апелянт не має відповідної кваліфікації.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, позивач неодноразово перебував на обліку в службі зайнятості як безробітний (2002- 2003 рр., 2004 р., 2006 - 2015 рр. ).
27 вересня 2016 року ОСОБА_3 звернувся за сприянням у працевлаштуванні до Харківського міського центру зайнятості, де був зареєстрований як такий що шукає роботу з відкриттям персональної картки № 203916092700052.
Підбір роботи для ОСОБА_3 проводиться у відповідності до ст. 46 Закону України "Про зайнятість населення" з урахуванням медичної довідки №265 від 30.01.2015, згідно з якою позивачу не рекомендована праця пов'язана з підйомом вантажів біліше 5 кг., довготривале перебування на ногах, переохолодження, психоемоційні навантаження.
ОСОБА_3 має диплом спеціаліста ХНУ ім. В.Н. Каразіна зі спеціальності "Соціологія" та здобув кваліфікацію соціолога, викладача соціологічних дисциплін, а також диплом бакалавра ХНУВС за напрямом підготовки "Право".
19.12.2016 ОСОБА_3 відвідав спеціаліста з профорієнтації де йому було надано консультацію з питань стажування на робочому місці, ознайомлено з порядком направлення на стажування. Позивач наполягав на продовженні пошуку роботи за фахом соціальна робота (за умови стажування): модератор, інтервьюер, організатор проведення фокус групи, викладач соціальних дисциплін в навчальних закладах - за допомогою служби зайнятості і за умови особистого сприяння. ОСОБА_3 надано консультацію з питань пошуку в мережі інтернет.
Тому ОСОБА_3 01.03.2017 вдруге відвідав спеціаліста з профорієнтації після закінчення шести місяців з дня перебування на обліку.
На індивідуальній профконсультації із застосуванням профдіагностиіного тестування 07.04.2017 фахівець з профорієнтації відповідно висновків тестування та рекомендацій лікарів порадив здійснювати пошук позивачу за робітничими професіями.
22.06.2017 фахівець з профорієнтації ОСОБА_4, враховуючи тривалий час перебування на обліку особи ОСОБА_3, згідно до п. 3 ст. 46 Закону України "Про зайнятість населення запропонувала позивачу можливість працевлаштування за умов проходження професійного навчання.
Під час прийому ОСОБА_3 12.10.2017 фахівцем з профнавчання було з'ясовано, що позивач бажає пройти індивідуальне навчання за професією швачка для подальшого працевлаштування до ТОВ "Афет". Фахівець з профнавчання направила ОСОБА_3 до спеціаліста з працевлаштування для отримання направлення на працевлаштування до ТОВ "Афет".
На прийомі у спеціаліста з працевлаштування, ним було зателефоновано роботодавцю ТОВ "Афет" та з'ясовано про можливість навчання на підприємстві за професією швачка, за згодою роботодавця ОСОБА_3 було видано направлення на працевлаштування. Позивачу було надано час для відвідування роботодавця ТОВ "Афет" та проходження співбесіди, наступний прийом було призначено на 23.10.2017.
ОСОБА_3 відвідав Харківський міський центр зайнятості у незапланований час 20.10.2017.
Під час прийому позивач надав корінець направлення на працевлаштування до ТОВ "Афет" де було зазначено "працевлаштування за умови навчання". Фахівцем було рекомендовано ОСОБА_3 пройти профдіагностичне обстеження, були переглянуті вакансії де необхідна освіта бакалавр права - вакансії були відсутні.
На прийомі 23.10.2017 ОСОБА_3 планувалось укладання договору і видача направлення на професійне навчання за професією "швачка" проте, у назначену дату позивач на прийом не з'явився.
30.10.2017 керівник ТОВ "Афет" надав Харківському міському центру зайнятості лист в якому повідомив, що на заявлену вакансію "швачка" буде прийнята інша особа.
Під час прийому 31.10.2017 укласти договір, видати направлення та зарахувати на навчання за професією "швачка" до ТОВ "Афет" не було можливості, оскільки вакансія була зайнята.
Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з необґрунтованості та недоведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для відмови у задоволенні адміністративного позову.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
Відповідно ст. 33 Закону України "Про зайнятість населення" професійна орієнтація осіб, які звернулися до територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, здійснюється шляхом:
1) професійного інформування, що полягає у наданні відомостей про трудову діяльність та її роль у професійному самовизначенні особи, інформації про стан ринку праці, зміст та перспективи розвитку сучасних професій і вимоги до особи, форми та умови оволодіння професіями, можливості професійно-кваліфікаційного і кар'єрного зростання, що сприятиме формуванню професійних інтересів, намірів та мотивації особи щодо обрання або зміни виду трудової діяльності, професії, кваліфікації, роботи;
2) професійного консультування, спрямованого на оптимізацію професійного самовизначення особи на основі виявлення її індивідуально-психологічних характеристик, особливостей життєвих ситуацій, професійних інтересів, нахилів, стану здоров'я та з урахуванням потреби ринку праці;
3) проведення професійного відбору, що полягає у встановленні відповідності особи вимогам, які визначені для конкретних видів професійної діяльності та посад.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідачем були вчинені дії з метою сприяння працевлаштування позивача.
Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 46 Закону України "Про зайнятість населення" підходящою для безробітного вважається робота, що відповідає освіті, професії (спеціальності), кваліфікації особи з урахуванням доступності транспортного обслуговування, встановленої рішенням місцевої державної адміністрації, виконавчою органу відповідної ради. Заробітна плата повинна бути не нижче розміру заробітної плат такої особи за останнім місцем роботи з урахуванням середнього рівня заробітної плати, що склався у регіоні за минулий місяць, де особа зареєстрована як безробітний.
Згідно ч.2. ст. 6 "Про зайнятість населення" реалізація права на вибір місця, виду діяльності та роду занять здійснюється шляхом самостійного забезпечення особою своєї зайнятості чи звернення з метою працевлаштування до роботодавця або за сприяння центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, чи суб'єкта господарювання, який надає послуги з посередництва у працевлаштуванні.
Щодо посилання апелянта на порушення з боку відповідача положень Закону України "Про зайнятість населення" в частині статей 15 та 16, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 15 Закону України "Про зайнятість населення" закріплені принципи та мета, основні напрями державної політики у сфері зайнятості населення, згідно зі змістом ст. 16 Закону України "Про зайнятість населення" закріплена реалізація державної політики у сфері зайнятості населення.
Суд апеляційної інстанції не приймає твердження позивача, щодо не продовження реалізації державної політики у сфері зайнятості населення з боку відповідача та по не вчиненню дій з боку відповідача спрямованих на реалізацію зазначених статей, оскільки статус особи в обліках Харківського міського центру зайнятості не змінився, взаємовідносини між ОСОБА_3 та Харківським міським центром зайнятості з приводу здійснення активного пошуку роботи, який полягає у вжитті цілеспрямованих заходів до працевлаштування з боку відповідача, не припинились.
Таким чином виконання ст. 15 та 16 Закону України "Про зайнятість населення" по відношенню до ОСОБА_3 Харківським міським центром зайнятості здійснюється і після прийому.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час ії розгляду, а відтак, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
З огляду на викладені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість заявлених позовних вимог.
Таким чином, колегія суддів, переглянувши у межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи та прийняв законне рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права, що обумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення .
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2018 по справі № 820/5662/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення - з 26.03.2018 року.
Головуючий суддя (підпис)М.І. СтаросудСудді(підпис) (підпис) М.М. Яковенко О.П. Лях
Судове рішення № 72964138, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 21.03.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 820/5662/17. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: