Постанова № 72964107, 21.03.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: О.В. Соп'яненко

21 березня 2018 р. м. ХарківСправа № 818/1921/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Старосуда М.І.

суддів: Лях О.П. , Яковенка М.М.

при секретарі судового засідання Жданюк А.О.

за участю представника позивача - Шевченко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління ДФС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20.12.2017, повний текст складено 26.12.17 по справі № 818/1921/17

за позовом приватного акціонерного товариство "Сумський завод продовольчих товарів"

до Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління ДФС у Сумській області , Управління Державної казначейської служби України у Сумському районі Сумської області

про стягнення пені,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, приватне акціонерне товариство "Сумський завод продовольчих товарів", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління ДФС у Сумській області, Управління Державної казначейської служби України у Сумському районі Сумської області, в якому просить суд: стягнути з Державного бюджету України на свою користь пеню в розмірі 18 454,92 грн. за період з 11.07.2017 по 11.12.2017.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 20.12.2017р. позовні вимоги задоволено.

Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невірне застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин норм процесуального та матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 22.02.2016 року позивач подав до ДПІ в м. Сумах декларацію з податку на додану вартість за січень 2016 року, а також відповідну заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, відображеного у поданій декларації, яка становила 437 00,00 грн. (а.с. 30-36).

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 28.09.2016 року по справі №818/845/16, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2016 року, визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Сумах щодо неподання до управління Державної казначейської служби України у Сумському районі висновку про суми відшкодування податку на додану вартість щодо відшкодування з бюджету на користь ПАТ "Сумський завод продовольчих товарів" 437 000,00 грн. за декларацією за січень 2016 року та зобов'язано ДПІ у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області подати до Управління Державної казначейської служби України у Сумському районі висновок про суми відшкодування податку на додану вартість щодо відшкодування з бюджету ПАТ "Сумський завод продовольчих товарів" 437 000,00 грн. за декларацією за січень 2016 року (а.с. 9-18).

25 жовтня 2016 року на розрахунковий рахунок платника було відшкодовано 150 237,75 грн. залишку бюджетного відшкодування по декларації за січень 2016 року, згідно з Висновком про суми відшкодування податку на додану вартість від 20 жовтня 2016 року № 2351-07. Висновок про відшкодування ПДВ в розмірі 286 762,25 грн. по декларації за січень 2016 року ДПІ в м. Сумах не подавала, що не заперечується відповідачем.

Постановами Сумського окружного адміністративного суду у справах №818/845/16, №818/1757/16, №818/969/16, які набрали законної сили, стягувалась пеня, нарахована на суму бюджетної заборгованості за період з 07.04.2016 по 10.07.2017. У даній справі позивач просить стягнути пеню за період з 11.07.2017 по 10.12.2017.

Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Відповідно до пп.14.1.18 п.14.1 ст.14 ПК України, бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно п.200.7 ст.200 ПК України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. У такій заяві платник податку зазначає про його відповідність або невідповідність критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті.

Пунктом 200.10 статті 200 ПК України встановлено, що протягом 30 календарних днів, які настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Так, п. 200.11 ст.200 ПК України передбачено, що контролюючий орган має право провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від'ємного значення, сформованого за операціями: за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками; з придбання товарів/послуг у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу, за період до 1 січня 2016 року.

Відповідно до п.200.12 ст.200 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний протягом п'яти робочих днів після закінчення перевірки: або подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету; або за заявою платника податку до відповідного контролюючого органу зарахувати таку суму в рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

Згідно п.200.13 ст.200 ПК України, на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

У зв'язку з вищенаведеним суд приходить до висновку, що у разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування, передбачених п.200.7 ст.200 ПК вимог, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування органом державної податкової служби за результатами проведення камеральної чи документальної позапланової виїзної перевірки, цей орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Протягом п'яти операційних днів після отримання зазначеного висновку орган Державного казначейства України повинен видати платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.

Пунктом 200.23 ст.200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Під час судового засідання було встановлено, що відповідач не відшкодував суму ПАТ "Сумський завод продовольчих товарів", у строки, встановлені п.п.200.10-200.13 ст.200 ПК України, а тому позивач набув право на нарахування пені в порядку, визначеному п.200.23 ст.200 ПК України.

Суд звертає увагу, що неподання органом державної податкової служби після закінчення перевірки до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв'язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ, не позбавляє платника податку права пред'явити вимоги про стягнення зазначеної пені.

Вказані висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 03.06.2014 року № 21-131а14.

Окрім того, під час судового засідання було встановлено, що на момент нарахування пені, вищезазначена сума була узгодженою.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час ії розгляду, а відтак, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість заявлених позовних вимог та їх задоволення.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши у межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи та прийняв законне рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права, що обумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління ДФС у Сумській області залишити без задоволення .

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20.12.2017 по справі № 818/1921/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення - з 26.03.2018 року.

Головуючий суддя (підпис)М.І. СтаросудСудді(підпис) (підпис) О.П. Лях М.М. Яковенко