Постанова № 72963765, 22.03.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2018 р.м. ОдесаСправа № 815/5132/17

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н. В. Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Бітова А.І.

За участю: секретаря - Недашковської Я.О.

представника відповідача - Чернової О.М. (згідно Статуту)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Березівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року по справі за адміністративним позовом Березівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області до Селянського фермерського господарства «Демидівське» про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах,-

В С Т А Н О В И В:

Березівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило стягнути з Селянського фермерського господарства «Демидівське» витрати на відшкодування виплати та доставки пенсій, призначених за віком на пільгових умовах, у розмірі 4237,83 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач є платником збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, проте всупереч вимог законодавства про пенсійне страхування не сплачує фактичні витрати на виплату та доставку пільгової пенсії, призначеної колишньому працівнику підприємства, що призвело до виникнення заборгованості у сумі 4237,83 грн. за липень-вересень 2017 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі Березівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та ухвалити нову постанову про задоволення позову у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та як вбачається з матеріалів справи, Селянське фермерське господарство «Демидівське» перебуває на обліку в Березівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Одеської області як платник внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до листа Лиманської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області № 552/9/15-10-12-00 від 27.03.2017 року відповідач не включений до переліку платників податків єдиного податку 4 групи, які набули статус платника у 2017 році.

Відповідач є боржником перед Управлінням по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, зокрема, заборгованість складає 4237,83 грн., яка утворилась за липень-вересень 2017 року.

Як вбачається з матеріалів справи, колишньому працівнику Селянського фермерського господарства «Демидівське», а саме ОСОБА_3, призначено пенсію на пільгових умовах відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 від 09.07.2003 року та згідно із п. «ж» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII.

Управлінням надіслано на адресу відповідача розрахунки сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що належать до сплати підприємством за липень-вересень 2017 року (а.с. 23-28), проте останнім не відшкодовується збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у вигляді відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах, що призвело до виникнення заборгованості у сумі 4237,83 грн.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що до загального стажу колишнього працівника селянського фермерського господарства входить період робіт на інших підприємств, відшкодування витрат та виплати та доставку пільгової пенсії має здійснюватись всіма страхувальниками пропорційного відпрацьованого періоду таким працівником.

Водночас, оскільки органом пенсійного фонду не здійснено розрахунок виплат за пропорційним принципом, покладення обов'язку щодо повного погашення таких виплат на відповідача суперечить чинному законодавству, у зв'язку із чим заявлена до стягнення сума заборгованості є необґрунтованою та у задоволенні позову слід відмовити.

Колегія суддів висновки суду першої інстанції вважає неправильними, з огляду на наступне.

Відповідно до п. «ж» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.1992 року №244 «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей» жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро або більше дітей до 14-річного віку, в тому числі усиновлених, пенсії на пільгових умовах призначаються незалежно від віку та наявного трудового стажу; право на таку пенсію мають жінки, які зайняті на постійній роботі у сільськогосподаpському виробництві у колгоспах, державних господарствах, міжгосподарських підприємствах, кооперативах, орендних колективах, а також в фермерських та інших господарствах незалежно від форм власності та господарювання.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-ХІІ. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності зазначеним Законом.

За правилами абз. 4 п.п. 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в»-«е» та «ж» статті 13 Закону № 1788-XII, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в»-«е» та «ж» статті 13 Закону № 1788-XII, покриваються підприємствами та організаціями.

Зазначена правова позиція неодноразово висловлювалась у постановах Верховного Суду України, зокрема від 25.09.2012 року № 21-251а12, № 21-293а12, від 17.12.2013 року № 21-453а13, від 07.07.2015р. № 21-735а15, від 11.11.2015р. № 817/463/15.

Згідно з пунктом 6 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року № 21-1, відшкодуванню підлягають витрати ПФУ на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV.

За приписами пункту 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів ПФУ щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом десяти днів з новопризначених пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до ПФУ зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що визначено пунктом 6.8 Інструкції.

Як вбачається з матеріалів справи, за СФГ «Демидівське» рахується пенсіонер-пільговик ОСОБА_3, якій пенсія призначена відповідно до п. «ж» ст. 13 Закону № 1788-ХІІ.

На адресу СФГ «Демидівське» надсилались повідомлення про розрахунки сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії, призначеної ОСОБА_3, за липень-вересень 2017 року на загальну суму 4237,83 грн.

Водночас, оскільки у добровільному порядку селянське фермерське господарство суму фактичних виплат органу пенсійного фонду не сплатило, колегія суддів вважає обґрунтованими вимоги Управління про стягнення з відповідача цих сум в судовому порядку.

При цьому, колегія суддів не може погодитись із висновком суду першої інстанції про необхідність пропорційного розподілу вказаних сум між підприємствами, період робіт на яких враховано у стаж пенсіонера, оскільки призначення пільгової пенсії вказаному пенсіонеру не пов'язано із набуттям особою пільгового стажу, а залежало від настання у особи відповідних обставин, а саме пенсію призначено як жінці, яка працює у сільськогосподарському виробництві та виховала п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу.

Таким чином, з урахуванням наведених норм законодавства, колегія суддів вважає що СФГ «Демидівське» повинно покривати витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Пільг щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підприємство не має, пенсія, призначена його колишньому працівнику, фінансуються на загальних підставах, тобто за рахунок коштів Пенсійного фонду України, які підлягають відшкодуванню підприємством.

Оскільки відповідач, як платник внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування, не відшкодовує Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пенсії колишньому працівнику, ці суми залишаються не сплаченими, розрахунки та протокол про призначення працівнику пенсії підприємством не оскаржені, в судовому порядку не скасовані, колегія суддів вважає вимоги позивача обґрунтованими та вбачає всі підстави для задоволення позову.

З огляду на те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки обставинам справи, невірно застосував норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідно до ст. 317 КАС України підлягає скасуванню з винесенням нового судового рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 308, 310, п. 2 ч. 1 ст. 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Березівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року - скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов Березівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області до Селянського фермерського господарства «Демидівське» про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах - задовольнити.

Стягнути з Селянського фермерського господарства «Демидівське» заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії за період з 01.07.2017 року по 30.09.2017 року у розмірі 4237 (чотири тисячі двісті тридцять сім) грн. 83 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений 26.03.2018 року.

Головуючий суддя: О.В. Єщенко

судді: О.О. Димерлій

А.І. Бітов