Постанова № 72963667, 22.03.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2018 рокуЛьвів№ 876/1300/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Пліша М.А., Довгополова О.М.,

з участю секретаря судового засідання Гром І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 січня 2018 року про відмову в задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду (суддя першої інстанції Панікар І.В., м. Івано-Франківськ, ухвала складена в повному обсязі 05.02.2018),

В С Т А Н О В И В :

Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (далі - ДПІ у м. Івано-Франківську) звернулася до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.06.2017 у адміністративній справі № 809/824/17 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 січня 2018 року в задоволенні заяви відмовлено.

Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції, ДПІ у м. Івано-Франківську оскаржила його в апеляційному порядку. Вважає, що судом неповно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, просить скасувати її та прийняти постанову, якою в позові відмовити. В апеляційній скарзі зазначила, що в даному випадку нововиявленою обставиною є отримання ДПІ у м. Івано-Франківську інформації від Івано-Франківської міської ради щодо офіційного оприлюднення рішення Івано-Франківської міської ради від 16.01.2015 №1610-51, яким на території міста Івано-Франківська встановлено, зокрема, податок на майно, до якого належить і транспортний податок.

ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому вказала, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дав їм належну оцінку, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, що викладені в судовому рішенні.

Представник апелянта ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу з підстав, що в ній викладені.

Представник відповідача Гуменюк Б.С. заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційні скарги, в межах викладених в ній доводів, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань.

Судом встановлено, що постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.06.2017 адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №50062-17 від 09.09.2015, задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області за № 50062-17 від 09.09.2015, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб в розмірі 25 000,00 гривень.

Це судове рішення набрало законної сили.

17 листопада 2017 року ДПІ у м. Івано-Франківську звернулось до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з заявою про перегляд постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.06.2017 за нововиявленими обставинами.

Заявник як нововиявлену обставину зазначає отримання ДПІ у м. Івано-Франківську інформації від Івано-Франківської міської ради щодо офіційного оприлюднення рішення Івано-Франківської міської ради від 16.01.2015 №1610-51, яким на території міста Івано-Франківська встановлено, зокрема, податок на майно, до якого належить і транспортний податок.

Залишаючи без задоволення заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції виходив з того, що вказана як нововиявлена обставина інформація не є нововиявленою обставиною.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до частин 1, 2 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Таким чином, нововиявленими вважаються обставини, які об'єктивно існували на момент вирішення адміністративної справи, але не були і не могли бути відомі на той час особі, що звертається із заявою. Саме наявність обох цих умов для визнання обставини нововиявленою є обов'язковою.

Завданням провадження за нововиявленими обставинами є перегляд справи у зв'язку з виявленням обставин, про які не міг знати адміністративний суд, та ознаками яких є їх істотність, наявність під час розгляду справи й невідомість таких обставин.

Істотними обставинами справи вважаються такі, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це передусім ті, що взагалі не були предметом розгляду по даній адміністративній справі в адміністративному суді у зв'язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи.

Істотними для справи обставинами вважаються такі факти і події, які мають юридичне значення для взаємовідносин сторін з метою розгляду спірної ситуації, тобто ці факти існували вже під час розгляду спірної ситуації в суді, але не були і не могли бути відомі.

Звернувшись до суду з заявою про перегляд постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.06.2017 за нововиявленими обставинами, заявник зазначив як нововиявлену обставину інформацію про факт опублікування рішення Івано-Франківської міської ради.

Проте, як правильно вказав суд першої інстанції, ця обставина не може бути визнана нововиявленою.

Івано-Франківський окружний адміністративний суд розглядаючи справу про визнання протиправним і скасування податкового повідомленння-рішення, вирішив публічно-правовий спір з точки зору правомірності рішення суб'єкта владних повноважень на час його прийняття.

Крім того, як вірно зазначено судом першої інстанції, рішення Івано-Франківської міської ради за № 1610-51 від 16.01.2015 року та «Положення про податок на майно», досліджувалося судом під час розгляду даної адміністративної справи. Висновком суду визначено, що зазначене рішення не підлягає застосуванню в даних правовідносинах, а застосування контролюючим органом положень Податкового кодексу України з метою оподаткування транспортним податком, не може мати місця у 2015 році.

Отже, обставина опублікування рішення Івано-Франківської міської ради за № 1610-51 від 16.01.2015, не є нововиявленою обставиною, що дає підстави для перегляду постанови суду.

Згідно вимог статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23.02.2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

В рішенні у справі «Христов проти України» від 19 лютого 2009 року, заява № 24465/04, Європейський суд з прав людини зазначив, що:

п. 33. «… право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [GC], № 28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII).

п. 34. « Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу resjudicata (див. там же, п. 62), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. справу «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-IX)».

Таким чином, виходячи з вищенаведеної практики Європейського суду з прав людини, скасування рішення суду, що набрало законної сили, в провадженні за нововиявленими обставинами за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права, буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто пункту 1 статті 6 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», а також статті 1 протоколу першого цієї Конвенції, оскільки у позивача після задоволення його позову були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ДПІ у м. Івано-Франківську про перегляд постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.06.2017 за нововиявленими обставинами у даній справі.

Отже підстав для скасування оскаржуваної ухвали немає.

Керуючись ч. 3 ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 січня 2018 року про відмову в задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у справі № 809/824/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя О.О. Большакова

Судді М.А. Пліш

О.М. Довгополов

Повний текст виготовлено 26 березня 2018 року.