Постанова № 72963576, 20.03.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2018 рокуЛьвів№ 876/12311/17

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Гулида Р.М.

суддів - Кузьмича С.М., Улицького В.З.

при секретарі судового засідання - Дробот М.Ю.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Городоцького об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Львівської області на постанову Яворівського районного суду Львівської області від 29 листопада 2017 року (Головуючий суддя: Кондратьєва Н.А., 13 год. 20 хв. м. Яворів) у справі за позовом ОСОБА_2 до Городоцького об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Львівської області про визнання протиправним, скасування рішення та забов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернулася з позовом до Городоцького ОУПФ України Львівської області в якому з врахуванням уточнених позовних вимог просить визнати протиправним та скасувати рішення УПФ в Яворівському районі Львівської області та зобов'язати Городоцьке ОУПФ України Львівської області зарахувати ОСОБА_2 (81053, вул.Львівська, 3/68, м. Новояворівськ, Яворівський район, Львівська область, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до стажу роботи у закладі охорони здоров'я на посаді медсестри палати інтенсивної терапії анестезіолого - реанімаційного відділення Комунальної міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги періоди перебування ОСОБА_2 у відпустці по догляду за двома дітьми до досягнення ними трирічного віку, а саме: з 17.11.2005 року по 15.09.2008 року та з 15.02.2007 року по 15.11.2009 року у подвійному розмірі.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що рішення відповідача щодо відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах за вислугу років, яке оформлене листом №21/ч-21 від 28.03.2017 року є протиправним, необґрунтованим, наданим без відповідних на те правових підстав та таким, що не відповідає фактичним обставинам, оскільки період перебування її в частково оплачуваних відпустках по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку (з 17.11.2005 року по 15.09.2009 року та з 15.02.2007 року по 15.11.2009 року) сукупно становить повних 3 роки 11 місяців та 28 днів, який за нормами статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі, а тому, у неї до досягнення 55-річного віку станом на 17.03.2016 року є необхідний спеціальний стаж роботи в закладі охорони здоров'я, а відтак і право на пенсію на пільгових умовах за вислугу років на підставі п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дня звернення 17.03.2017 року. Просить позов задоволити.

Постановою Яворівського районного суду Львівської області від 29 листопада 2017 року, позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення управління Пенсійного фонду в Яворівському районі Львівської області, оформлене листом № 21/Ч-21 від 28.03.2017 року щодо відмови ОСОБА_2 у призначення пенсії на пільгових умовах за вислугу років на підставі поданої заяви від 16.03.2017 року.

Зобов'язано Городоцьке об'єднане управління Пенсійного Фонду України Львівської області зарахувати ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до стажу роботи у закладі охорони здоров'я на посаді медсестри палати інтенсивної терапії анестезіолого - реанімаційного відділення Комунальної міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги періоди перебування ОСОБА_2 у відпустці по догляду за двома дітьми до досягнення ними трирічного віку, а саме: з 17.11.2005 року по 15.09.2008 року та з 15.02.2007 року по 15.11.2009 року у подвійному розмірі».

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Городоцьке ОУПФ України Львівської області подало апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а допущена упереджена оцінка зібраних доказів та довільне трактування законодавства за текстом постанови, не відповідає фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті позовних вимог.

Заслухавши доповідача - суддю Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, мотивуючи це наступним.

Судом першої інстанції встановлено, що в листопаді 2016 року ОСОБА_2 звернулася до УПФ України в Яворівському районі Львівської області із заявою про призначення їй пенсії за вислугу років на пільгових умовах.

03.01.2017 року згідно відповіді заступника начальника УПФ України в Яворівському районі Львівської області № 66/ч-66 їй було відмовлено через відсутність підстав для призначення пенсії за вислугу років. Крім цього, в даній відповіді також було зазначено про необхідність подання додаткових документів для правильного обчислення спеціального стажу та визначення права на пенсію за вислугу років.

У зв'язку з чим, позивач повторно звернулася до УПФ України в Яворівському районі Львівської області із заявою від 16.03.2017 року про призначення пенсії за вислугу років на пільгових умовах. На що, у відповіді за № 21/ч-21 від 28.03.2017 року відповідач повторно відмовив позивачці у призначенні пенсії за вислугу років, мотивуючи тим, що у неї відсутній необхідний для даного виду пенсії стаж роботи, зазначивши, що «... станом на 01.04.2015 року спеціальний стаж становив 22 роки 11 місяців 17 днів, станом на 31.12.2015 року - 24 роки 5 місяців 17 днів, що є недостатньою умовою для призначення пенсії за вислугу років за умови звільнення з даної посади.»

Згідно записів трудової книжки, 10.10.2001 року позивач прийнята на посаду медсестри палати інтенсивної терапії в анестезіолого - реанімаційне відділення Комунальної міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги (вул. Миколайчука, 9, м. Львів) на час відсутності основного працівника. 02.09.2003 року переведена на 1.0 ставки медсестри палати інтенсивної терапії цього ж відділення.

Відповідно до довідки № 61 виданої 07.03.2017 року відділом кадрів Комунальної міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, позивач працює на посаді медсестри палати інтенсивної терапії в анестезіолого - реанімаційне відділення Комунальної міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги з 10.10.2001 року по даний час.

За змістом статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991року (із змінами і доповненнями) передбачено, що пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або втирати придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 52 цього ж Закону, право на пенсію за вислугу років мають: працівники освіти, охорони здоров'я, а також соціального забезпечення, п.«е» статті 55.

Відповідно до абзаців 1, 2, 12, 13 пункту «е» частини 1 статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (зі змінами, внесеними Законом N 911-VIII від 24.12.2015), право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, працівники охорони здоров'я після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 року - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців, з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають працівники охорони здоров'я, які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абзацами першим та другим цього пункту, тобто 25 років 6 місяців.

За Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою КМ України № 909 від 4.11.1993, робота на посадах середнього медичного персоналу (незалежно від найменування посад) у, зокрема, лікарняних закладах, амбулаторно-поліклінічних закладах дає право на пенсію за вислугу років за наявності вищевказаних умов.

На підставі Наказу Міністерства охорони здоров'я України від 08.10.1997 року за № 303 «Про регламентацію діяльності анестезіологічної служби в Україні», відділення реанімації, які існували до його введення, перейменовані у відділення (групи) анестезіології та інтенсивної терапії і відділення інтенсивної терапії.

У складі лікувально-профілактичних закладів охорони здоров'я були створені такі відділення (групи, палати): відділення анестезіології з ліжками та без ліжок для інтенсивної терапії; анестезіологічна група; відділення інтенсивної терапії загального профілю; відділення анестезіології з ліжками (палатами) для інтенсивної терапії; вузькоспеціалізовані відділення інтенсивної терапії.

На виконання вищенаведеного нормативно-правового акта наказом головного лікаря №229 від 25.03.2002 року змінено штатний розпис анестезіолого-реанімаційного відділення та перейменовано його в анестезіологічне відділення з палатою інтенсивної терапії.

У зв'язку з чим, на підставі наказу головного лікаря № 299 від 25.03.2002 року було внесено відповідний запис у трудовій книжці позивачки.

Сторонами у справі не заперечується та обставина, що робота на зазначених у трудовій книжці позивачки посадах відповідає Переліку.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Як встановлено, ОСОБА_2 безперервно з 10.10.2001 року по теперішній час працює медсестрою палати інтенсивної терапії анестезіолого-реанімаційному відділення Комунальної міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, за цей час вона не звільнялась і не переводилась. Отже, стаж роботи на посаді медсестри палати інтенсивної терапії в анастезіолого-реанімаційного відділення Комунальної міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги без врахування періоду перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення 3-річного віку, сукупно становить 10 років та 5 місяців.

Колегія судді погоджується з висновком суду першої інстанції, що до стажу роботи зараховується також час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку (пункт ж) ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).

Спеціальний стаж - це період роботи в певних умовах праці чи на посадах, з якими законодавець пов'язує пільгове (або за особливими правилами) пенсійне забезпечення. Вислуга років є видом спеціального стажу. Це період виконання особливого роду трудової діяльності або державної служби, коли до особи, яка її здійснює, пред'являють особливі вікові, а також підвищені психічні та фізичні вимоги як робота в реанімаційних відділеннях, зараховується до стажу у подвійному розмірі, що не заперечується сторонами.

Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).

Пунктом 1, 3, 20 Порядку, підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою КМ України №637 від 12.08.1993, передбачено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються, зокрема, виписки із наказів. У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Відповідно до положення ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового, при тривалому виконанні якої особа втрачає відповідну професійну працездатність.

Так, ст.51 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачає, що пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Згідно довідки № 61, виданої 07.03.2017 року відділом кадрів Комунальної міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, позивач за період роботи на посаді медсестри палати інтенсивної терапії анестезіолого-реанімаційному відділення перебувала:

- згідно наказу № 236-к від 28.09.2005 року у частково оплачуваній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а саме: з 17.11.2005 року по 15.09.2009 року;

- згідно наказу № 11-к від 16.01.2007 року у частково оплачуваній відпустці по догляду за дитиною до досягнення не трирічного віку, а саме: з 15.02.2007 року по 15.11.2009 року.

Приступила до роботи 16.11.2009 року після закінчення відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на 1.0 ставки медсестри палати інтенсивної терапії цього ж відділенні (наказ № 262-к від 16.11.2009 року).

Відповідно до листа Управління Пенсійного фонду України в Яворівскому районі Львівської області № 21/ч-21 від 28.03.2017 року, відповідач не враховує зазначені періоди перебування позивачки у відпустці по догляду за дітьми до спеціального стажу роботи у подвійному розмірі, а зараховує лише в одинарному.

Суд апеляційної інстанції з даним висновком органу Пенсійного фонду не погоджується, оскільки частиною 2 статті 181 КЗпП України чітко передбачено, що відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку, зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю. Відтак, період перебування позивача у відпустці по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку може бути зарахований до спеціального стажу у подвійному розмірі.

Отже, позивачка до досягнення 55-річного віку, маючи станом на 01 січня 2016 року необхідний спеціальний стаж роботи в закладі охорони здоров'я, має право на пенсію на пільгових умовах за вислугу років на підставі п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дня звернення - 17 березня 2017 року, а позовні вимоги є підставними та підлягають безумовному задоволенню.

Перевіривши дійсні обставини справи та додатково проаналізувавши зібрані документальні докази по матеріалах справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.316 КАС України, правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 310, п.1 ч.1 ст. 315, ст. 316, ч.1 ст. 321, ст. 322, ст. 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Городоцького об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Львівської області - залишити без задоволення, а постанову Яворівського районного суду Львівської області від 29 листопада 2017 року у справі №460/1974/17 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. М. Гулид судді С. М. Кузьмич В. З. Улицький Повне судове рішення складено 26.03.2018 року