Постанова № 72963555, 15.03.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2018 рокуЛьвів№ 876/11600/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Бруновської Н.В., Затолочного В.С.,

при секретарі судового засідання: Богдан А.О.

з участю представника позивача Мудрик М.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на окрему ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2017 року у справі №813/3266/17, винесену головуючим суддею Ланкевич А.З., у м. Львові, за адміністративним позовом Кредитної спілки «Бойківщина» до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання нечинним рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач Кредитної спілки «Бойківщина» звернувся з позовом до Головного управління ДФС у Львівській про визнання нечинним та скасування рішення відповідача про виключення Кредитної спілки «Бойківщина» з Реєстру неприбуткових установ та організацій №1713094600189 від 25.07.2017 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2017 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДФС у Львівській області №1713094600189 від 25.07.2017 року. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області на користь Кредитної спілки «Бойківщина» судовий збір, сплачений за подання цього позову, в сумі 1600 гривень 00 копійок.

Крім того, Львівським окружним адміністративним судом 1 листопада 2017 р. винесено окрему ухвалу, відповідно до якої суд ухвалив вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню Головним управлінням ДФС у Львівській області вимог Кодексу адміністративного судочинства України, про які зазначено в мотивувальній частині ухвали та окрему ухвалу направлено Державній фіскальній службі України для вжиття відповідних заходів реагування.

Відповідачем подана апеляційна скарга на окрему ухвалу суду, в якій зазначає, що така прийнята судом першої інстанції із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Зокрема апелянт зазначає, що подання заперечення на адміністративний позов відповідно до ст. 49 КАС України (в редакції чинній на момент винесення оскаржуваної окремої ухвали) є правом сторони у с праві, а не обов'язком. Крім цього, у випадку необхідності, суд вправі витребувати докази у суб'єкта владних повноважень ухвалою суду. Просить окрему ухвалу суду скасувати.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник позивача проти апеляційної скарги заперечила, Просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а окрему ухвалу суду без змін.

Відповідач в судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату судового засідання. Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Підставою винесення окремої ухвали слугувало те, що ухвалою судді від 06.10.2017 року, якою відкрито провадження у вказаній справі, суд зобов'язав відповідача до дати судового розгляду справи надати суду письмові заперечення проти позову, в разі заперечення такого, та всі матеріали з приводу даного спору.

Судовий розгляд справи, відповідно до ухвали від 06.10.2017 року про закінчення підготовчого провадження, було призначено на 18.10.2017 року. Копію зазначеної ухвали відповідач отримав 11.10.2017 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

У зв'язку із неприбуттям в судове засідання відповідача, суд відклав розгляд справи на 01.11.2017 року, про що відповідача також було повідомлено (23.10.2017 року), підтвердженням чого є повідомлення про вручення поштового відправлення.

При цьому, зазначені ухвали та судові повістки вручені відповідачу належним чином, як того вимагають приписи ч.3 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент винесення окремої ухвали), а саме не пізніше ніж за три дні до судового засідання.

Проте відповідач жодного разу не забезпечив участі свого представника в судовому засіданні і причини неприбуття суду не повідомив. Письмових заперечень проти позову, а також витребовуваних судом документів, відповідач не надав, клопотань процесуального характеру також не надходило.

В силу наведених вище положень процесуального закону, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, зобов'язаний доводити правомірність свого рішення. Однак, всупереч імперативним вимогам, останній не виконав покладених на нього обов'язків, проігнорувавши вимоги суду, як щодо необхідності надання доказів та письмових пояснень стосовно оскаржуваного рішення, так і щодо участі в судовому засіданні, тим самим, по суті, створив умови, за яких розгляд справи було ускладнено. Окрім того, такі дії могли призвести до затягування розгляду адміністративної справи. Також, така поведінка суб'єкта владних повноважень свідчить про неповагу до суду.

Проте апеляційний суд з таким висновком суду першої інстанції не погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.166 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи суд повідомляється не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.

Окрема ухвала суду є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили ( зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому.

Відповідно до п. 1 та п. 4 ч. 3 ст. 49 КАС України, в редакції чинній на момент винесення окремої ухвали, особи, які беруть участь у справі, мають право знати про дату, час і місце судового розгляду справи; давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 128 КАС України, в редакції чинній на момент винесення окремої ухвали, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Таким чином, з аналізу наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України, слідує, що подання заперечення та присутність у судовому засіданні - є правом сторони у справі, а не обов'язком.

Крім цього, апеляційний суд зазначає наступне. Відповідно до ч. 4 ст. 71 КАС України, суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.

Таким чином, суд у випадку необхідності наявності документів та матеріалів, які можуть бути використані як докази, суд витребовує такі ухвалою суду.

З матеріалів справи слідує, що справа була призначена до судового розгляду на 18.10.2017р., та у зв'язку із неявкою сторін розгляд справи відкладено на 01.11.2017р. 01.11.2017р. року сторони в судове засідання також не прибули і судом було ухвалено судове рішення у справі.

Листів, запитів чи ухвал на адресу відповідача, Головного управління ДФС у Львівській області з приводу надання чи витребування будь - яких документів та матеріалів, які можуть бути використані як докази, матеріали даної адміністративної справи не містять.

Таким чином, з урахуванням наведеного вище, апеляційний суд приходить до висновку, що наведені судом першої інстанції у мотивувальній частині окремої ухвали підстави для її винесення, не є тим «порушенням закону» у розумінні статті 166 КАС України (в редакції чинній на момент винесення окремої ухвали), що є підставою для винесення окремої ухвали, та крім цього, такі підстави відсутні.

Вказані обставини не враховано судом першої інстанції при постановленні окремої ухвали.

Судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає скасуванню з підстав визначених п.4 ч.1 ст. 317 КАС України.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а окрема ухвала суду першої інстанції скасуванню.

Керуючись статтями, 243, 249, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області - задовольнити.

Окрему ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2017 року у справі №813/3266/17 - скасувати.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в порядку і строки встановленні статтями 328, 329 КАС України шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя З. М. Матковська судді Н. В. Бруновська В. С. Затолочний Повний текст постанови складено 23.03.2018р.