Постанова № 72963470, 21.03.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2018 рокуЛьвів№ 876/160/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді - Мікули О.І.,

суддів - Курильця А.Р., Кушнерика М.П.,

з участю секретаря судового засідання - Федчук М.Р.,

представника відповідача- Тенети Н.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року у справі №813/2185/17 за позовом Фермерського господарства "Пчани-Денькович" до Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень-

суддя в 1-й інстанції - Гавдик З.В.,

час ухвалення рішення - 11.12.2017 року, 14:22 год.,

місце ухвалення рішення - м. Львів,

дата складання повного тексту рішення - 18.12.2017 року,

в с т а н о в и в:

Позивач - Фермерське господарство "Пчани-Денькович" звернулось в суд з позовом до відповідачів - Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, Головного управління ДФС у Львівській області, в якому просило визнати протиправними дії щодо проведення камеральної перевірки з питань своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання, за результатами якої складено акт перевірки №668/13-18-12/36738335 від 29 грудня 2016 року, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення №0001231201, №0001241201, №0001251201 від 03 травня 2017 року про застосування штрафних санкцій.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 03 травня 2017 року № 0001231201, №0001241201, № 0001251201. В іншій частині адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач- ГУ ДФС у Львівській області оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що позивачем станом на останній день строку сплати узгодженого податкового зобов'язання не забезпечено перерахування на їхні рахунки у системі електронного адміністрування податку, зазначеного у п.209.2.1 п.209.1 ст.209 ПК України, коштів у розмірі, достатньому для перерахування до державного бюджету та на спеціальний рахунок, на підставі поданих податкових декларацій. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача (апелянта) - Тенета Н.Р. у судовому засіданні підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необґрунтованими. Просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином, подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити постанову суду першої інстанції без змін, тому суд вважає можливим проведення розгляду справи у його відсутності за наявними в справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника відповідача (апелянта), перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 29 грудня 2016 року Жидачіським відділенням Стрийської ОДПІ проведено камеральну перевірку Фермерського господарства "Пчани-Денькович" з питань своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання до бюджету з ПДВ сільськогосподарських підприємств за операціями з продукцією тваринництва, ПДВ сільськогосподарських підприємств за операціями із зерновими та технічними культурами та сільськогосподарських підприємств із вироблених в Україні товарів, якою встановлено порушення позивачем п.57.1 ст.57 ПК України, а саме: протягом граничних строків несвоєчасно сплату суму самостійно визначних податкових зобов'язань з ПДВ.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 668/13-18-12/36738335 від 29 грудня 2016 року.

30 травня 2017 року на підставі вказаного акта ГУ ДФС у Львівській області прийняла податкові повідомлення - рішення: № 0001231201, яким за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість с/г підприємств за операціями із зерновими і технічними культурами, визначеного п.57.1 ст.57 ПК України, та на підставі ст.126 глави ПК України за затримку на 2;2;1 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 68628,44 грн. позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 6862,80 грн. за платежем податок на додану вартість с/г підприємств за операціями із зерновими і технічними культурами; № 0001241201, яким за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість с/г підприємств за операціями з продукцією тваринництва, визначеного п.57.1 ст.57 ПК України, та на підставі ст.126 глави ПК України за затримку на 1 календарний день сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 74478,00 грн. позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 7447,80 грн. за платежем податок на додану вартість с/г підприємств за операціями з продукцією тваринництва; № 0001251201, яким за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів, визначеного п.57.1 ст.57 ПК України, та на підставі ст.126 ПК України за затримку на 2;1 календарний день сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 326463,66 грн. позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 36256,40 грн. за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що перевірка фактично проведена, тому позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача - Стрийської ОДПІ щодо проведення камеральної перевірки з питань своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання, за результатами якої складено акт перевірки №668/13-18-12/36738335 від 29 грудня 2016 року, не підлягають до задоволення. Разом з тим, підлягають до задоволення позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень №0001231201, №0001241201, №0001251201 від 03 травня 2017 року, оскільки позивачем при здійсненні двох платежів не порушено строк сплати суми грошового зобов'язання з ПДВ, а в частині, де є порушення на 1 день суд не має повноважень здійснити адміністрування вказаного податку та нарахувати штраф за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання з податку на додану вартість, оскільки це є дискреційні повноваження податкового органу.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до положень ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах вимог апеляційної скарги.

Апелянт- ГУ ДФС у Львівській області оскаржує постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року у справі №813/2185/17 в частині визнання протиправними та скасовання податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Львівській області від 03 травня 2017 року № 0001231201, №0001241201, № 0001251201

Даючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції в цій частині, колегія суддів виходить з таких підстав.

Ст. 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з ст.36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

П.54.1 ст. 54 ПК України передбачає, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

За загальним правилом нарахування та сплати податків, визначеним в абз.1 п.57.1 ст.57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналогічно в п.203.2 ст.203 розд.V «Податок на додану вартість» ПК України визначено, що сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (а саме: податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця).

Таким чином, податкове зобов'язання з податку на додану вартість, визначене платником податку у податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації.

Відповідно до п.31.1 п.31.3 ст.31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному додатковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.

Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст. 38 ПК України).

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (п.111.2 ст.111 ПК України).

Зокрема, п.126.1. ст. 126 ПК України передбачає, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, 30 серпня 2016 року Фермерське господарство "Пчани-Денькович" своїм платіжним дорученням № 836 від 30 серпня 2016 року ініціювало перерахунок грошових коштів у розмірі 334471,00 грн. шляхом переказу безготівкових коштів через АТ «Райффайзен Банк Аваль» (призначення платежу: відшкодування коштів ПДВ спецрежиму оподаткування у сфері с/г згідно з податковою декларацією за липень 2016 року). Дане платіжне доручення прийнято до виконання банком та проведено 30 серпня 2016 року, про що свідчать відмітки банку на такому платіжному документі.

31 серпня 2016 року Фермерське господарство "Пчани-Денькович" своїм платіжним дорученням № 51 від 31 серпня 2016 року ініціювало перерахунок грошових коштів у розмірі 9000,00 грн. шляхом переказу безготівкових коштів через АТ «Райффайзен Банк Аваль» (призначення платежу: відшкодування коштів ПДВ спецрежиму оподаткування у сфері с/г згідно з податковою декларацією за липень 2016 року). Дане платіжне доручення прийнято до виконання банком та проведено 31 серпня 2016 року, про що свідчать відмітки банку на такому платіжному документі.

28 жовтня 2016 року Фермерське господарство "Пчани-Денькович" своїм платіжним дорученням № 51 від 28 жовтня 2016 року ініціювало перерахунок грошових коштів у розмірі 372900,00 грн. шляхом переказу безготівкових коштів через АТ «Райффайзен Банк Аваль» (призначення платежу: відшкодування коштів ПДВ спецрежиму оподаткування у сфері с/г згідно з податковою декларацією за вересень 2016 року). Дане платіжне доручення прийнято до виконання банком та проведено 28 жовтня 2016 року, про що свідчать відмітки банку на такому платіжному документі.

Письмові докази того, що станом на день ініціювання та виконання платежу на рахунку позивача у банку були відсутні кошті в обсязі, достатньому для перерахування коштів в оплату податку, відсутні.

П.8.1 ст.8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачає, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Відповідно до п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

Аналізуючи наведені вище правові норми та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що конституційний обов'язок платника зі сплати податків необхідно вважати виконаним з часу подання до обслуговуючого банку платіжного доручення на перерахування до бюджетної системи України на відповідний рахунок Державного казначейства грошових коштів з рахунку платника у банку за наявності у нього достатнього грошового залишку на день платежу, оскільки погашення платником податків податкового зобов'язання відбувається в момент подання до банку платіжного доручення на перерахування суми податку до бюджету.

При цьому платник не несе відповідальності за дії банківських та кредитних установ, які беруть участь у багатостадійному процесі сплати та перерахування податків до бюджету.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивач по двох платіжних дорученнях, а саме: № 836 від 30 серпня 2016 року та № 51 від 28 жовтня 2016 року своєчасно сплав суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, відповідно в цій частині ним не порушено вимоги п.57.1 ст.57 ПК України, тому податкові повідомлення-рішення №0001231201, №0001251201 від 03 травня 2017 року прийняті неправомірно та підлягають скасуванню.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що незважаючи на порушення позивачем строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1 день згідно з платіжним дорученням № 847 від 31 серпня 2016 року, суд не має можливості вирахувати суму штрафу за вказане порушення, оскільки не може собою підміняти установу банку та/або орган, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів і здійснювати адміністрування сплаченого позивачем податку, тому неможливість виокремити частину оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, яка є неправомірною, що тягне за собою скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0001241201 від 30 травня 2017 року повністю.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції з вищенаведених мотивів.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в межах вимог апеляційної скарги правильно і повно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.242, 243, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року у справі №813/2185/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий- суддя О.І. Мікула

Судді: А.Р. Курилець

М.П. Кушнерик

Повне судове рішення складено 26 березня 2018 року.