Постанова № 72963336, 21.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/1669/17 Суддя (судді) першої інстанції: Арсірій Р.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кобаля М.І., секретар судового засідання Харитонова Х.Б., за участі представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Молчанової Н.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 січня 2018 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Державної фіскальної служби України, третя особа - Президент України Порошенко Петро Олексійович, про зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

30 січня 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Державної фіскальної служби України про зобов'язання здійснити заходи щодо присвоєння спеціального звання ОСОБА_4 ОСОБА_6 радника податкової та митної справи 11 рангу, яке відповідає за співвідношенням (визначено п.2 постанови Кабінету Міністрів України №839 від 23.10.2013) спеціальному званню Державного радника податкової служби II рангу, присвоєного Позивачу ОСОБА_7 № 129-о від 06.02.2002 року та внести відповідні записи до трудової книжки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 січня 2018 р. позовну заяву залишено без розгляду.

Суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано клопотань про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску.

Позивачем подано апеляційну скаргу на вказану ухвалу суду, в якій просить її скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що він звернувся до адміністративного суду протягом 6 місяців з дня, коли дізнався про бездіяльність Відповідача відносно не приведення у відповідність спеціального звання Позивача до вимог Постанови від 23 жовтня 2013 року № 839.

Відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу щодо залишення апеляційної скарги без задоволення як необґрунтовану.

У судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Справу розглянуто в межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до ч.1 ст.308 КАС України.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Статтею 99 КАС України (в редакції чинній на час подання позову до суду) визначені строки звернення до адміністративного суду. Відповідно до ч.1 вказаної статті адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 ст.99 КАС України (в редакції чинній на час подання позову до суду) встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав свобод чи інтересів.

Згідно статті 100 КАС України (в редакції чинній на час подання позову до суду) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Зазначені норми статтей узгоджуються з нормами КАС України в новій редакції, зокрема, статтею 122 КАС України визначені строки звернення до адміністративного суду, зокрема, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.

Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом встановленого законодавством строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.

Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Разом з тим, для встановлення чи пропущено позивачем строк звернення до суду необхідно встановити дату з якої особа дізналась або могла дізнатись про порушення своїх прав.

З матеріалів справи вбачається, що предметом оскарження у даній справі є не присвоєння спеціального звання ОСОБА_4 Державного радника податкової та митної справи ІІ рангу, яке відповідає за співвідношенням (визначено п.2 постанови Кабінету Міністрів України №839 від 23.10.2013) спеціальному званню Державного радника податкової служби II рангу, присвоєного Позивачу ОСОБА_7 № 129-о від 06.02.2002 року та внесення відповідних записів до трудової книжки.

Положення "Про спеціальні звання посадових осіб органів доходів і зборів" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 839 від 23.10.2013, яким позивач обґрунтовує позовну заяву, було опубліковано: Урядовий кур'єр від 26.11.2013 - № 218, Офіційний вісник України від 03.12.2013 - 2013 р., № 91, стор. 85, стаття 3347, код акта 70245/2013.

Водночас, після проходження з 20.02.1995 р. по 25.07.2016 р. державної служби в податкових органах та органах Державної фіскальної служби, ОСОБА_7 № 2712-0 від 25.07.2016 позивач 25.07.2016 року був звільнений із займаної посади за п.1 ст. 40 КЗпП України та п. 1 ч 1. ст. 87 ЗУ «Про Державну службу» у зв'язку зі зміною організаційної структури та скороченням чисельності.

Крім того, апелянт сам в апеляційній скарзі зауважує, що він 25.07.2016 року отримав трудову книжку, після ознайомлення з якою дізнався про відсутність інформації про приведення присвоєного йому 06.02.2002 р. ОСОБА_7 № 129-о від 06.02.2002 спеціального звання «ОСОБА_6 радник податкової служби 2 рангу» у відповідність до Постанови від 23.10.2013 № 839 "Про спеціальні звання посадових осіб органів доходів і зборів".

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що коли йдеться про дію нормативно-правового акта, то строк, з якого особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, починається з дня опублікування акта, незважаючи на те, що особа, на яку поширює дію цей акт, фактично ознайомилася з ним значно пізніше. Це пояснюється тим, що особа мала реальну можливість (повинна була) дізнатися про цей акт у день його опублікування, якщо таке опублікування було зроблено у встановленому порядку.

Крім того, за змістом ч.1 ст.6 Європейської Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Враховуючи все вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що розгляд по суті позовних вимог, пред'явлених ОСОБА_4 в межах даного адміністративного позову, виходить за межі строків, визначений положеннями КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Отже, з урахуванням вказаного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду з даним позовом, оскільки строк звернення до суду розпочався більш ніж три роки тому, після офіційного оприлюднення Положення "Про спеціальні звання посадових осіб органів доходів і зборів" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 839 від 23.10.2013, тому позовні вимоги вірно були залишені судом першої інстанції без розгляду.

Доводи апелянта не спростовують вірних висновків суду першої інстанції з вищевказаних обставин.

На підстав вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив ухвалу з додержанням норм процесуального права, тому відсутні підстави для скасування ухвали суду.

Повний текст постанови виготовлено 26.03.2018 року.

Керуючись статтями 308, 309, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 січня 2018 р. - залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 січня 2018 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Державної фіскальної служби України, третя особа - Президент України Порошенко Петро Олексійович, про зобов'язання вчинити дії - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В. Епель

М.І. Кобаль