Постанова № 72962971, 22.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 380/9/18 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Косович Т.П. Суддя-доповідач Шурко О.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Коцюбі Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу Виконавчого комітету Тетіївської міської ради в особі Відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Тетіївської міської ради на рішення Тетіївського районного суду Київської області від 08 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Тетіївської міської ради в особі Відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Тетіївської міської ради про визнання протиправною та скасування накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до Тетіївського районного суду Київської області з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Тетіївської міської ради Київської області № 06-07/43 від 18.12.2017 року про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення штрафу в сумі 6800 гривень.

Рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 08 лютого 2018 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується копією договору дарування від 23.12.2003 та копією свідоцтва про право власності на житло від 09.04.1998.

15.11.2017 начальником відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Тетіївської міської ради на підставі заяви ОСОБА_4 від 07.11.2017 та наказу №06-04/28 від 15.11.2017 видано направлення для проведення позапланової перевірки реконструкції житлової квартири з переобладнанням приміщення загального користування (колясочної) під житлове по АДРЕСА_1. Строк дії направлення з 20.11.2017 по 30.11.2017, про що було повідомлено власника ОСОБА_3 листом № 06-09/127 від 15.11.2017, який ОСОБА_3 отримав 20.11.2017 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

У зв'язку з неможливістю проведення зазначеної перевірки в установлений строк, начальником відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Тетіївської міської ради позапланову перевірку реконструкції житлової квартири з переобладнанням приміщення загального користування (колясочної) під житлове по АДРЕСА_1 продовжено до 04.12.2017, про що виданий наказ № 06-04/31 від 01.12.2017. Власник ОСОБА_3 про продовження перевірки був повідомлений листом від 15.12.2017.

Однак, вказана перевірка не була здійснена у зв'язку з недопуском спеціаліста відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Тетіївської міської ради Балдиги В.М. на об'єкт. У зв'язку з цим останній 04.12.2017 склав акт про недопущення посадової особи до об'єкту перевірки, припис про усунення правопорушення та протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за ст. 188-42 ч. 2 КУпАП. 18.12.2017 в.о. начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Тетіївської міської ради Поліщук Г.М. винесена постанова № 06-07/43 про визнання ОСОБА_3 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 188-42 КУпАП за те, що він в період з 20.11.2017 по 04.12.2017 не допустив посадову особу відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Тетіївської міської ради на об'єкт перевірки «реконструкція житлової квартири з переобладнанням приміщення загального користування (колясочної) під житлове по АДРЕСА_1».

Вважаючи вказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, зазначив, що відповідачем не доведено суду правомірності прийнятого ним рішення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245).

Провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачає низку визначених у законі послідовних дій відповідного органу (посадової особи). За загальним правилом фіксація адміністративного правопорушення починається зі складення уповноваженою посадовою особою протоколу про його вчинення. У ньому зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи (частина перша статті 256 Кодексу). Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами (частина друга статті 256 Кодексу). У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це; така особа має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до нього, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання (частина третя статті 256 Кодексу). Протокол разом з іншими матеріалами справи, зокрема процесуально оформленими доказами, перелік яких встановлено у статті 251 Кодексу, надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення (частина перша статті 257 Кодексу). Підвідомчість справ про адміністративні правопорушення визначено у главі 17 Кодексу.

Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до частини 2 статті 188-42 КУпАП, недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва під час здійснення ними державного архітектурно-будівельного контролю - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Колегія суддів звертає увагу, що про проведення перевірки 04.12.2017 позивач дізнався 15.12.2017, а отже вона не міг вчинити 04.12.2017 правопорушення, за яке встановлена відповідальність ч. 2 ст. 188-42 КУпАП.

Винність ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення не підтверджена належними доказами, зокрема не зазначено яким саме чином останній не допустив посадову особу відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Тетіївської міської ради на об'єкт перевірки «реконструкція житлової квартири з переобладнанням приміщення загального користування (колясочної) під житлове по АДРЕСА_1».

Крім того під час накладення адміністративного стягнення посадовою особою не було з'ясовано чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, проте стягнення накладено в максимальному розмірі.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено правомірності прийнятої ним постанови про визнання ОСОБА_3 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення штрафу в сумі 6800 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 229, 242, 250, 270, 271, 286, 308, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Тетіївської міської ради в особі Відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Тетіївської міської ради - залишити без задоволення, а рішення Тетіївського районного суду Київської області від 08 лютого 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.

Повний текст постанови виготовлено 22.03.2018.