Ухвала суду № 72962949, 23.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/14346/17

УХВАЛА

23 березня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Ісаєнко Ю.А.,

суддів: Земляної Г.В., Мельничук В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про відстрочення сплати судового збору та поновлення строку на апеляційне оскарження на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.12.2017 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Еко Лідер" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.12.2017 позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду, апелянтом подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2018 року апеляційну скаргу залишено без руху з огляду на пропуск строку апеляційного оскарження та несплатою апелянтом судового збору, а також роз'яснено апелянту, що він вправі протягом десяти днів з моменту отримання копії даної ухвали звернутися до суду апеляційної інстанції з обґрунтованим клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження, вказавши поважні підстави для поновлення цього строку.

Вказана ухвала отримана апелянтом 28.02.2018, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Оскаржувана постанова від 04.12.2017 була отримана представником апелянта 08.12.2017, що підтверджується розпискою, яка міститься в матеріалах справи.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2018 апеляційна скарга вперше була повернута Головному управлінню Державної фіскальної служби у м. Києві у зв'язку з не усуненням недоліків апеляційної скарги. Зазначена ухвала була направлена апелянту 26.01.2018 у встановленому порядку.

Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві 08.02.2018 повторно подано апеляційну скаргу, що підтверджується відбитком штампу суду першої інстанції. А тому, суд приходить до висновку про порушення апелянтом встановленого десятиденного строку на оскарження зазначеної постанови суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України, підставою для поновлення пропущеного процесуального строку може бути лише наявність інших поважних причин такого пропуску.

Так, поважними визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. На переконання суду, обґрунтовуючи своє клопотання, відповідач повинен зазначити поважні причини, які б вказували на наявність обґрунтованих підстав для поновлення строку апеляційного оскарження.

12 березня 2018 року апелянтом було подано заяву про усунення недоліків, в якій містилось клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Апелянт в даному клопотанні не зазначив жодної поважної причини пропуску строку апеляційного оскарження.

Вивчивши матеріали справи та подану заяву, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 299 КАС України, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Крім того, апелянтом заявлено також клопотання про відстрочення сплати судового збору до закінчення апеляційного провадження у справі.

За приписами частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З викладеного вбачається, що скаржник не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом в ухвалах від 11.01.2018 по справі №809/1045/16 (суддя-доповідач Смокович М.І.), від 10.01.2018 по справі № 242/3169/17 (суддя-доповідач Мороз Л.Л.) та ін.

Імперативними приписами частин 5, 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору.

Відтак, недоліки апеляційної скарги апелянтом у встановленому порядку не усунуто.

Враховуючи викладене, у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою слід відмовити.

Керуючись ст. 169, 298, 299, 321, 325, 328, 329, 331 КАС України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про відстрочення сплати судового збору та поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.12.2017 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Еко Лідер" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Ісаєнко Ю.А.

Суддя Земляна Г.В.

Суддя Мельничук В.П.