Постанова № 72962828, 19.03.2018, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа № 504/743/18

Провадження № 3/504/415/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2018смт. Доброслав

Суддя Комінтернівського районного суду Одеської області Барвенко В.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 4, матеріали, які надійшли з Управління Служби безпеки України в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

гр. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянин України, уродженець Р. Туркменістан,

ІПН матеріали справи не містять,

військовий комісар Доброславського військового комісаріату, полковник,

є особою, яка має допуск до державної таємниці за формою 2,

має допуск до інформації, яка має ступінь секретності «Цілком таємно»,

фактично проживає та зареєстрований за адресою:

Одеська область, Лиманський район,

АДРЕСА_1

за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212-2 ч.1 п.6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням УСБУ в Одеській області № 68-д від 06.08.2015 року ОСОБА_1 було оформлено допуск до державної таємниці за формою № 2, та надано доступ до інформації, яка має ступінь секретності «Цілком таємно».

ОСОБА_1 Наказом № 631 від 16.11.2016 року Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України призначений на посаду військового комісара Доброславського районного військового комісаріату Одеської області, ВОС 2904003.

На ОСОБА_1 як на керівника Доброславського районного військового комісаріату на підставі ч.6 ст. 5, ч.1 ст. 37 Закону України «Про державну таємницю», п.п. 3, 35, 116, 749 «Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях», затвердженого Постановою КМ України від 18.12.2013 року № 939 (далі- Порядок 939), покладено обов’язок щодо забезпечення охорони державної таємниці в установі, а також – обов’язки бути обізнаним з вимогами законодавства у сфері охорони державної таємниці, із станом справ у структурних підрозділах установи, своєчасно вживати заходи для забезпечення режиму секретності, здійснювати постійний контроль за охороною державної таємниці в установі, тощо.

У зв’язку із допуском до державної таємниці, ОСОБА_1 узяв на себе письмове «Зобов’язання громадянина України» у зв’язку з допуском до державної таємниці», форма якого визначена додатком 9 Порядку 939, щодо виконання вимог режиму секретності, додержання вимог законодавства про державну таємницю, а також був проінформований про відповідальність за порушення законодавства у зазначеній сфері.

25 січня 2018 року Спеціальною комісією УСБУ в Одеській області (далі –Комісія) проведено спеціальну експертизу наявності умов, необхідних для провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею у Доброславському районному військовому комісаріаті, про що було складено відповідний акт.

Комісією під час проведення вказаної перевірки встановлено численні порушення вимог режиму секретності за усіма напрямками охорони державної таємниці, які перевірялись та виявлені загрози витоку секретної інформації.

Зокрема, встановлено порушення вимог: абз.2 п. 49, абз.4, та 6 п.6, п.п. 3, 35 та 749, п.40, п.п. 41-45, п.п 88,98,212, п. 767, п.122, абз.2 п. 50, п. 160, п. 211, п.208, п. 228, п. 233, п. 741, п. 253, п. 336, абз. 3 п. 341, п. 345, п. 362, п. 70, п. 93 Порядку 939, що зафіксовано у вищенаведеному Акті спеціальної експертизи.

Будь- яких заходів, спрямованих на усунення вказаних порушень, у Доброславському РВК не вживалось.

Висновки Комісії ОСОБА_1 не оспорювались.

Внаслідок виявлених порушень режиму секретності та загрози витоку секретної інформації УСБУ в Одеській області, відповідно до вимог п.п. 6, 15, 23, 26 Порядку 939, 25.01.2018 року зупинено дію спеціального дозволу Доброславського РВК на провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею, що передбачає заборону відправлення та приймання секретних документів, та відповідно, обмежує можливість виконання Доброславським РВК покладених на нього функціональних завдань.

Отже, ОСОБА_1, будучи військовим комісаром Доброславського РВК, впродовж листопада 2016 року- січня 2018 року, тривало та систематично ігнорував свої функціональні обов’язки щодо забезпечення охорони державної таємниці, та здійснення контролю за охороною державної таємниці у підпорядкованій установі.

За даним фактом 07.03.2018 року спеціалістом 1 категорії відділу охорони державної таємниці УСБУ в Одеській області ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення, в якому дії (бездіяльність) ОСОБА_1 кваліфіковані за п. 6 ч.1 ст. 212-2 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з’явився, подав письмову заяву від 07.03.2018 року про те, що просить розглянути справу у свою відсутність через велике навантаження на місці роботи, свою вину в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні визнав в повному обсязі, зобов’язався усунути виявлені порушення законодавства, і у подальшому неухильно його дотримуватись.

Крім того, аналогічне пояснення ОСОБА_1 викладене у протоколі про адміністративне правопорушення у відповідній графі.

Суддя вважає, що цією заявою ОСОБА_1 реалізував свої права передбачені ст. 268 КУпАП, в тому числі щодо участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Крім того, вказана письмова заява ОСОБА_1 не тільки свідчить про реалізацію ним своїх процесуальних прав при розгляді справи про адміністративне правопорушення, вона не суперечить процесуальному закону, більш того, вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо забезпечення рівності та змагальності сторін, що випливає із практики Європейського Суду з прав людини ( Рішення у справах «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року (заява № 7460/03),«Гурепка проти України» від 08 липня2010 року (заява № 38789/04) «Лучанінова проти України» від 09 вересня 2011 року (заява №16347/02) та ін.).

Зокрема, у справі «Гурепка проти України», заявник стверджував, що його було позбавлено можливості особисто брати участь у розгляді своєї справи. Суд у цій справі нагадував, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Суд визнав що у провадженнях в адміністративній справі щодо заявника не забезпечувалися важливі процедурні гарантії і що, враховуючи обставини справи, ці процедурні недоліки були достатньо серйозними, аби ставити під сумнів справедливість провадження, та констатував порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.

Отже, в даній справі, поза всяким сумнівом, суддя дотримався обов’язку забезпечити ОСОБА_1 особисто брати участь у розгляді даної справи.

Дослідивши матеріали справи, суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у порушенні вимог: абз.2 п. 49, абз.4, та 6 п.6, п.п. 3, 35 та 749, п.40, п.п. 41-45, п.п 88,98,212, п. 767, п.122, абз.2 п. 50, п. 160, п. 211, п.208, п. 228, п. 233, п. 741, п. 253, п. 336, абз. 3 п. 341, п. 345, п. 362, п. 70, п. 93 Порядку 939, отже законодавства у сфері охорони державної таємниці, повністю доведена матеріалами справи, зокрема: змістом протоколу № 11 від 07.03.2018 року, змістом акту спеціальної експертизи УСБУ в Одеській області від 25.01.2018 року, змістом функціональних обов’язків Доброславського військового комісара, затверджених 28.12.2017 року, витягом з наказу № 213 від 18.11.2016 року військового комісара Одеського обласного військового комісаріату (по стройовій частині), змістом зобов’язання громадянина України у зв’язку із допуском до державної таємниці від 08.07.2015 року, змістом облікової картки громадянина про надання допуску та доступу до державної таємниці.

Суддя кваліфікує дії Доброславського військового комісара – ОСОБА_1 за пунктом 6 частини першої статті 212-2 КУпАП – порушення законодавства про державну таємницю, а саме, невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці, що тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб – від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При винесенні постанови в справі суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, належність та допустимість тих чи інших доказів, які мають значення для правильного вирішення справи по суті, керуючись законом і правосвідомістю.

Обставин що обтяжують відповідальність не встановлено.

Висловлення щирого каяття суду- суддя визнає пом’якшуючою обставиною.

Суддя, з урахуванням викладеного, при визначенні виду адміністративного стягнення, що підлягає накладенню на особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, ступінь її вини, ставлення особи до вчиненого проступку, відсутністю повторності чи грубості (як факультативної ознаки) правопорушення, з метою подальшого запобігання правопорушень та виховування особи в дусі дотримання поваги до сфери управління, дотримання обов’язку дотримання та охорони державної таємниці, вважає необхідним притягнути винну особу до адміністративної відповідальності у вигляді адміністративного штрафу, оскільки на думку судді таке покарання буде достатнім, розумним та справедливим.

В силу ст. 283 КУпАП з винної особи підлягає стягненню судовий збір у ставці, визначеній ч. 2 ст. 4 Законом України «Про судовий збір».

Керуючись ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 24, 27, 33-35, 37, 38, 212-2 ч.1 п.6, 221, 248, 249, 251, 252, 283, 284, 298, 299 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212-2 ч.1 п.6 КУпАП, притягнути до відповідальності у вигляді адміністративного штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510,00 (п’ятсот десять) грн. (30х17=510).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 352 грн. 40 коп.

Судовий збір має бути сплачений на наступні реквізити:

р/р 31214206700270, Банку ГУДКСУ в Одеській області, код Банку 828011; отримувач УДКСУ у Лиманському районі Одеської області, код отримувача 37984056, код платежу 22030001.

Постанову направити для примусового виконання відповідному органу державної виконавчої служби.

Постанова може бути пред’явлена до виконання в органи державної виконавчої служби Міністерства юстиції України протягом трьох місяців з моменту її винесення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів від дня її винесення.

Суддя В.К. Барвенко