Постанова № 72962585, 21.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 823/2031/17 Суддя (судді) першої інстанції: Кульчицький С.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

21 березня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючогосудді Петрика І.Й.

суддів Собківа Я.М., Ісаєнко Ю.А.

при секретарі Кузьміній Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису) апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Черкаській області

на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09 січня 2018 року

у справі № 823/2031/17

за позовом публічного акціонерного товариства ``Черкасиобленерго``

до відповідача Головного управління ДФС у Черкаській області

про визнання протиправними і скасування рішень,-

в с т а н о в и в:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось публічне акціонерне товариство ``Черкасиобленерго `` з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області (далі - відповідач), в яких просить визнати протиправними і скасувати рішення відповідача від 22.09.2017 № 0018621310, від 29.09.2017 № 0000851700 та від 04.10.2017 № 0000821300.Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 09 січня 2018 року адміністративний позов задоволено з посиланнями на мораторій у справі про банкрутство.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Головне управління ДФС у Черкаській області подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, у зв'язку із чим просить скасувати рішення першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволені позовних вимог відмовити повністю.

Згідно з частиною 2 статті 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.Оскільки учасники справи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Головним управлінням ДФС у Черкаській області 22.09.2017, 29.09.2017 та 04.10.2017 р. винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0018621310, №0000851700 та № 0000821300 згідно з яким на підставі ч. 10 та п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування» до позивача (Золотоніський район електричних мереж) застосовано штрафи та нараховано пені.

Підставою для винесення відповідачем вказаних рішень є сплата позивачем єдиного внеску за період з лютого по червень 2017 року з порушенням строку встановленого чинним законодавством України.

Відповідно до пунктів 5, 8 статті 9 Закону, платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця. Згідно з ч. 10 ст. 9 Закону №2464 днем сплати єдиного внеску вважається: 1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів; 2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі; 3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Частинами 11, 12 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.Відповідно до пункту 10 статті 25 Закону №2464, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1% суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Згідно матеріалів справи вбачається, що провадження у справі про банкрутство позивача та відповідно введення мораторію було здійснено на підставі ухвали Господарського суду Черкаської області від 14.05.2004, тоді як застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску було здійснено за 2017 рік, тобто після введення мараторію.

Відповідно до ст.ст. 1, 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» № 2343-XII, мораторій на задоволення вимог кредиторів- це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, а також припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення та введення мораторію.

Мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, а отже і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Невиконання таких зобов'язань є правопорушенням. Отже, нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення за невиконання згаданих зобов'язань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на виконання таких грошових зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також штрафних санкцій ґрунтується на законі.

Вказана позиція узгоджується з висновками викладеними у постанові Верховного Суду України від 26 лютого 2013 року у справі №21-34а12 та позицією Вищого адміністративного суду України.

Оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, то і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.Невиконання таких зобов'язань є правопорушенням. Отже, нарахування санкцій застосування заходів забезпечення за невиконання зазначених зобов'язань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на виконання таких грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також штрафних санкцій грунтується на законі.Враховуючи те, що строк виконання зобов'язань зі сплати страхових внесків настав у позивача після 14 травня 2004 року, тобто після порушення провадження у справі про банкрутство, дія мораторію на виконання цих зобов'язань не поширюється.

Таким чином, аналізуючи обставини даної справи та оцінюючи зібрані у справі докази, колегія суддів знаходить не обґрунтованими висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення вимог даного позову, а тому постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, доводи викладені в апеляційній скарзі спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє належне підтвердження в суді апеляційної інстанції

Оскільки, судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи і порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, в зв'язку з цим виникає необхідність у задоволенні апеляційної скарги та відповідно у скасуванні рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09 січня 2018 року.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 242, 243, 308, 310, 313, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Черкаській області задовольнити.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09 січня 2018 року скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в порядку до Верховного суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 22 березня 2018 року.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді Собків Я.М.

Ісаєнко Ю.А.