Рішення № 72961953, 14.02.2018, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/4422/17

Провадження № 2/496/100/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2018 року Біляївський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Буран В.М.,

при секретарі - Дигуляр А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біляївка Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на 63/100 житлового будинку в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду з даним позовом і просить винести рішення, яким визнати за нею право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом на 63/100 частин житлового будинку та господарські будівлі і споруди, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, що залишилось після смерті матері ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року померла її мати. Після смерті матері відкрилась спадщина на ? частину житлового будинку та господарські будівлі і споруди. Однак її мати за життя право власності на вказану частину житлового будинку в установленому законом порядку не зареєструвала. На вказане спадкове майно, позивач є спадкоємцем 1 (першої) черги, інші спадкоємці відмовилися від спадщини на її користь. З метою оформлення своїх прав на вказане спадкове майно, позивач звернулась до Біляївської районної державної нотаріальної контори Одеської області з заявою про прийняття спадщини, що залишилась після смерті матері, але їй було відмовлено та роз'яснено, що вона має право звернутись до суду з питання підтвердження права власності на ? частину житлового будинку та господарські будівлі і споруди та у судовому порядку визнати за собою право власності на вказаний спадковий житловий будинок. У зв'язку з зазначеним просить задовольнити позов.

Позивач у судове засідання не з'явилась, хоча була належним чином повідомлена про час та місце слухання справи.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, але надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Співвідповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилися, але надали заяви про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги ОСОБА_1 визнали в повному обсязі (а.с. 116-117).

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, але надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги ОСОБА_1 визнав в повному обсязі. (а.с. 115).

Відповідно до ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши докази по справі суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року померла ОСОБА_4, про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1, видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 117. (а.с. 10).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на житловий будинок та господарські будівлі і споруди, що розташовані в АДРЕСА_1 та відповідно до технічного паспорта складаються з житлового будинку - літ. «А», сараю - літ. «Б,И». літньої кухні - літ. «В,З», гаражу - літ. «Г,Е,Ж», вбиральні - літ. «Д», цистерні д/води - літ. «І», № 1-8 огорожі. (а.с. 16-22).

З свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 вбачається, що позивачка є донькою ОСОБА_4 (а.с.7).

25 липня 2000 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 уклали шлюб, і позивачка по справі змінила прізвище з ОСОБА_6 на Бабич, згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3

24 березня 2000 року ОСОБА_4 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на ? частини житлового будинку з надвірними спорудами під АДРЕСА_1 складається з ? частини житлового кам'яного будинку житловою площею 99,3 кв.м, та надвірних споруд: сараю, літньої кухні, гаражу, розташованих на земельній ділянці площею 0,16 гектарів. (а.с.9).

Згідно довідки Усатівсько сільської ради Біляївського району Одеської області № 388 від 16 березня 2015 року, ОСОБА_4 по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 року постійно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 50).

Згідно довідки Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області № 1905 від 23 жовтня 2017 року, відповідно до запису по господарської книги № 3, виконкому Усатівської сільської ради за 2011-2015 р.р. о/о НОМЕР_4, сторінка 49, ОСОБА_4 належить 63/100 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, дана частка житлового будинку визначена відповідно до технічного паспорту від 17 травня 2007 року та розрахунку часток у будинку згідно фактичного користування приміщеннями та господарськими будівлями, свідоцтвом про право власності на відповідну частку житлового будинку, 37/100 частини даного житлового будинку знаходиться у фактичному користуванні ОСОБА_7 (а.с. 15).

Позивач звернулась до приватного нотаріуса Біляївського районного нотаріального округу Одеської області Підгірняк О.А. з заявою про прийняття спадщини, що залишилась після смерті матері та 16 листопада 2017 року був отриманий лист № 535/02-14 від приватного нотаріуса з якого вбачається, що її заява про прийняття спадщини після смерті матері державним нотаріусом прийнята та відкрито спадкову справу № 23/2015, але видати свідоцтво про право на спадщину за законом неможливо оскільки після здійснення перерахунку часток, спадкодавцем ОСОБА_4 не було отримано документ, що посвідчує право власності на нерухоме майно, було роз'яснено, що позивач має право звернутись до суду для підтвердження права власності ОСОБА_4 померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року на 63/100 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 та роз'яснено, що вона має право у судовому порядку визнати за собою право власності на вказані 63/100 частки житлового будинку. (а.с. 25).

Згідно до спадкової справи № 23/2015, позивач є єдиним спадкоємцем першої черги за законом. (а.с. 33-110).

Згідно ч. 1 ст. 1276 ЦК України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися в наслідок його смерті.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та положеннями Закону України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, № 4, № 7 та № 11 до Конвенції» закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У Рішенні Європейського Суду від 29 листопада 1991 року у справі «Девелопмент Лтд. та інші проти Ірландії» зазначається, що власники мають право претендувати щонайменше на законне сподівання на можливість користуватися своєю власністю. Зазначені сподівання, тобто те, на що розраховує позивач.

Відповідно до ст. 1 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», Високі Договірні сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією права і свободи, визначенні в розділі І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».

Протокол № 1 стаття 1 «Захист власності» говорить «Кожна фізична або юридична особа має право на повагу своєї власності. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства й на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права». Тим самим у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод чітко встановлено: право власності кожної фізичної і юридичної особи, неурядової організації й групи приватних осіб, повинне поважатися.

При таких обставинах позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 328, 1216, 1217, 1218, 1261, 1268, 1297 ЦК України, ст.ст. 81, 263, 265 ЦПК України ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області про визнання права власності на 63/100 житлового будинку в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом на 63/100 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 житловою площею 112,1 кв.м та надвірними спорудами: «Б», «И» - сараї, «В», «З» - літні кухні, «Г», «Е»,»Ж» - гаражі, «Д» - вбиральня, «І» - цистерна д/в, 1-8 - огорожа, що залишилось після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

Згідно до пункту 15 підпункту. 15.5 частини 1 Перехідних положень та ст. 352, 354 ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року, рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області на протязі 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції.

Суддя Буран В.М.