Постанова № 72961606, 21.03.2018, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2018 року м. ОдесаСправа № 915/1098/17Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Лашина В.В., Лавриненко Л.В.

секретар судового засідання Кияшко Р.О.

за участю представників учасників справи:

від позивача – не з’явився;

від відповідача – не з’явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.12.2017 року (суддя Коваль С.М., м. Миколаїв, повний текст складено 11.12.2017р.)

у справі №915/1098/17

за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області

до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства “Державний ощадний банк” України” в особі філії-Миколаївського обласного управління ОСОБА_1 акціонерного товариства “Державний ощадний банк України”

про стягнення 2254, 99 грн.

ВСТАНОВИВ

У жовтні 2017 р. Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_1 акціонерного товариства “Державний ощадний банк” України” в особі філії-Миколаївського обласного управління ОСОБА_1 акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” про стягнення суми безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 3022, 58 грн.

В обґрунтування позову Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області посилається на те, що пенсія громадянки ОСОБА_2 за червень 2017 року в сумі 3022, 58 грн. була перерахована на її картковий рахунок, згідно із списком №1 на зарахування пенсій (допомог) на поточні (карткові) рахунки одержувачів в АТ «Ощадбанк» філії - Миколаївського обласного управління ОСОБА_1 акціонерного товариства “Державний ощадний банк України”, яка померла 26.05.2017 р. Позивач вважає, що смерть пенсіонера є підставою для припинення виплати йому пенсії, а тому кошти, перераховані на картковий рахунок одержувача після його смерті підлягають поверненню на рахунки органу Пенсійного фонду України. Дані обставини і стали підставою для звернення до господарського суду Миколаївської області з відповідним позовом щодо стягнення суми безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 3022, 58 грн.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 06.12.2017р. у справі №915/1098/17 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

В мотивах оскаржуваного рішення суд першої інстанції зазначив, що твердження позивача, щодо безпідставного отримання відповідачем оспорюваних грошових коштів у сумі 3022 грн. 58 коп. є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи, а також, погодженими сторонами умовами договору.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 06.12.2017р. у справі №915/1098/17 та винести нове рішення, яким задовольнити позов Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо стягнення з ОСОБА_1 акціонерного товариства ПАТ «Ощадбанк» на їхню користь суму безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 3022,58 грн.

Звертаючись з апеляційною скаргою апелянт посилається на те, що судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваного судового рішення в неповному обсязі було досліджено всі фактичні обставини справи, які суттєве значення мали для розгляду справи по суті.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт зазначає, що судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваного судового рішення не було враховане те, що установа Банку повинна повернути Фонду суми пенсій, що зараховані на поточний (картковий) рахунок одержувача разом з нарахованими на них відсотках, починаючи з місяця наступного за місяцем його смерті, а саме: громадянки ОСОБА_2

Посилаючись на приписи п.п.1.3, 1.39 ст. 1, п.7.1.2. ст.7 та ст.30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та ч. 4 ст. 25 ЦК України, апелянт зазначає, що вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що власником коштів, виплачених особі, яка отримує пенсію, є безпосередньо одержувач страхових виплат, а не банківська установа, в якій відкрито банківський рахунок одержувача цих виплат, оскільки після смерті пенсіонера, всі майнові права, які він мав за життя, припинилися.

05.02.2018 р. до Одеського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_1 акціонерного товариства “Державний ощадний банк” України” в особі філії-Миколаївського обласного управління ОСОБА_1 акціонерного товариства “Державний ощадний банк України”, в якому посилаючись на те, що оскаржуване судове рішення було прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області без задоволення.

Ухвалами Одеського апеляційного господарського суду від 22.01.2018 р. справу №915/1098/17 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.12.2017 року у справі №915/1098/17 колегією суддів у складі головуючого судді Жекова В.І., суддів Лашина В.В., Лавриненко Л.В. та призначено справу до розгляду на 06.03.2018 р.

Враховуючи положення підпункту 17.4 підпункту 17 пункту 1 розділу XІ “Перехідні положення” ГПК України, підпунктів 2.3.17, 2.3.50 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, підпункту 3.2.1 пункту 3.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Одеському апеляційному господарському суді, у зв’язку прийняття рішення Вищої ради правосуддя про звільнення судді Жекова В.І. в зв’язку з відставкою, розпорядженням В.о. керівника апарату суду №263 від 03.03.2018 р. призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи №915/1098/17.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2018 р. для розгляду апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.12.2017 року у справі №915/1098/17 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Лашина В.В., Лавриненко Л.В.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 06.03.2018 р. апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.12.2017 року у справі №915/1098/17 прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Лашина В.В., Лавриненко Л.В. та призначено справу до розгляду на 21.03.2018 р.

У судове засідання від 21.03.2018 р. представники учасників справи не з’явились, про причини нез’явлення суд не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується реєстром на відправку рекомендованої пошти від 12.03.2018 р. та відомостями з офіційного сайту «Укрпошта», у відповідності до якого позивач отримав судову ухвалу про призначення справи на 21.03.2018 р. – 19.03.2018 р., а відповідач – 16.03.2018 р.

Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Миколаївської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.09.2009 р. між Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області та ОСОБА_1 акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" було укладено договір № 1 (а.с.11-14), відповідно до розділу 1 статті 1 якого визначено, що за умовами вказаного договору передбачено, що банк виконує функції виплати пенсій пенсіонерам з числа осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, а також іншим особам, які мають право на пенсію згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), допомоги на поховання та недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю зазначених пенсіонерів, а також одноразової грошової допомоги членам сімей померлих пенсіонерів, що виплачується згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 (із змінами та доповненнями) (надалі - порядок).

Параграфом 2 статті 1 вказаного договору визначено, що Банк виконує функції, зазначені у параграфі 1 статті 1 цього договору у Миколаївській області.

У відповідності до параграфу 3 ст.1 договору сторони визнають, що виплата пенсій та допомог банком здійснюється відповідно до чинного законодавства України та у порядку, передбаченому нормативно-правовими актами НБУ.

Згідно з параграфом 2 ст. 3 договору визначено, що до зобов’язань банку, зокрема, входить зарахування сум пенсій та допомоги на поточні (карткові) рахунки одержувачів не пізніше наступного банківського дня після надходження коштів від Фонду.

Відповідно до ст. 8 договору суми пенсій, зараховані на поточний рахунок одержувача по місяць його смерті включно, разом з відсотками є його спадщиною і розподіляються відповідно до чинного законодавства України. З місяця, наступного за місяцем смерті одержувача, установа Банку, при отриманні письмового повідомлення від Фонду про його смерть, припиняє зарахування сум пенсій та допомог на поточний (картковий) рахунок. Суми пенсій, що зараховані на поточний (картковий) рахунок одержувача, разом з нарахованими на них відсотками починаючи з місяця, наступного за місяцем його смерті установи Банку повертають Фонду, за умови наявності цих сум на поточному (картковому) рахунку одержувача, у містах - не пізніше одного банківського дня, а в сільській місцевості – не пізніше трьох банківських днів, після дня отримання письмового розпорядження від Фонду про повернення коштів.

Згідно з параграфом 1 ст. 10 договору він набирає чинності з моменту його підписання та діє до 1 січня 2011 року. Дія договору продовжується на кожний наступний рік, якщо жодна зі сторін не заявила про його розірвання у термін до 30 календарних днів до закінчення строку його дії.

02.02.2017 р. між позивачем та відповідачем укладено додатковий договір №1 до договору від 01.09.2009 р. №1 у відповідності до якого до договору було внесено певні зміни та доповнення.

Відомостей щодо розірвання або визнання даного договору недійсним матеріали справи не містять.

Також, з матеріалів справи вбачається, що 25.08.2016 р. між ОСОБА_1 акціонерним товариством “Державний ощадний банк” України” в особі філії-Миколаївського обласного управління ОСОБА_1 акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” та пенсіонером ОСОБА_2 було укладено договір комплексного банківського обслуговування (далі - ДКБО) фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням, електронного платіжного засобу (платіжної картки), відповідно до якого ОСОБА_2 було встановлено кредитний ліміт в розмірі 5000 грн. на підставі Заяви про приєднання та Заяви про встановлення відновлювальної кредитної лінії.

07.06.2017 року Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області отримало відомості, відповідно до яких пенсіонерка ОСОБА_2 померла 26.05.2017 р.

08.06.2017 р. Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області звернулось до ОСОБА_1 акціонерного товариства “Державний ощадний банк” України” в особі філії-Миколаївського обласного управління ОСОБА_1 акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” із розпорядженням вих. № 1701/03 про повернення грошових коштів, перерахованих на рахунок ОСОБА_2 в сумі 3022,58 грн., нарахованої на ім'я зазначеного пенсіонера.

Листом від 09.06.2017р. № 112.17-02/15-974 Публічне акціонерне товариство “Державний ощадний банк” України” в особі філії-Миколаївського обласного управління ОСОБА_1 акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” повідомило позивача про те, що сума коштів не може бути повернута, у зв'язку із відсутністю коштів на рахунку (а.с.8).

Означене стало підставою для звернення позивача із позовом до господарського суду Миколаївської області про стягнення з відповідача суми безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 3022, 58 грн.

Судом першої інстанції позовні вимоги визнано необґрунтованими та відмовлено в їх задоволенні.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим, з огляду на таке.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини (п. 1 ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України).

Механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, об'єднаними управліннями (далі - органи Пенсійного фонду), головними управліннями Пенсійного фонду України в областях, м. Києві та структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення), а також інших грошових виплат, що фінансуються органами соціального захисту населення за рахунок відповідних бюджетів (далі - пенсія та грошова допомога), шляхом зарахування на поточні рахунки одержувачів пенсії та грошової допомоги (далі - одержувачі) в уповноважених банках визначено у Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України, від 30.08.1999р. №1596.

Відповідно до п.3, п. 4 Порядку виплата і доставка пенсій та грошової допомоги здійснюється уповноваженими банками на умовах, визначених цим Порядком, та на підставі договорів, що укладаються, зокрема, між уповноваженими банками та органами Пенсійного фонду, а у разі централізованого нарахування пенсій - між уповноваженими банками та головними управліннями Пенсійного фонду України в областях, м. Києві та органами Пенсійного фонду, у разі централізованого фінансування пенсій - між уповноваженими банками та головними управліннями Пенсійного фонду України в областях, м. Києві.

Виплата пенсій та грошової допомоги відповідно до цього Порядку здійснюється за місцем проживання одержувачів у населених пунктах, в яких функціонують вибрані одержувачами уповноважені банки, їх відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо) (далі - установи уповноважених банків).

Уповноважені банки проводять операції з відкриття поточних рахунків, зарахування сум пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки і їх виплати відповідно до зобов'язань, визначених додатком 2 до Порядку проведення конкурсного відбору банків, через які здійснюється виплата пенсій, грошової допомоги та заробітної плати працівникам бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. №1231 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2016 р. №662), та укладених договорів, передбачених пунктом 3 цього Порядку (п.5).

Пунктом 7.1.2. ст. 7 Закону України від 05.04.2001р. №2346 «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (із змінами і доповненнями) визначено, що поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України

Відкриття рахунку, прийняття, зарахування, перерахування, видача грошових коштів, проведення інших операцій за рахунком відбувається на підставі договору банківського рахунку.

Відповідно до частин 1, 3 статті 1066 Цивільного кодексу України передбачено, за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Частиною 1 статті 1067 Цивільного кодексу України встановлено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

За приписами статті 1071 Цивільного кодексу України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

Відповідно до п.п.1.4, 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України №22 від 21.01.2004р., власником рахунку в банку є особа, яка відкриває рахунок у банку і має право розпоряджатися коштами на ньому. Кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції.

Згідно визначень наведених у п.п.1.38, 1.39 ст.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» списання договірне - списання банком з рахунка клієнта коштів без подання клієнтом платіжного доручення, що здійснюється банком у порядку, передбаченому в договорі, укладеному між ним і клієнтом; списання примусове - списання коштів, що здійснюється стягувачем без згоди платника на підставі встановлених законом виконавчих документів у випадках, передбачених законом.

У разі, якщо кредитором за договором є обслуговуючий платника банк, право банку на проведення договірного списання передбачається в договорі на розрахунково-касове обслуговування або в іншому договорі про надання банківських послуг (п. 26.4. ст. 26 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошових коштів в Україні»).

Пунктом 22.9 ст.22 ст.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що банки виконують розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження та виключно в межах залишку коштів на рахунках платників, крім випадків надання платнику обслуговуючим його банком кредиту. Порядок визначення залишку коштів встановлюється Національним банком України. У разі недостатності на рахунку платника коштів для виконання у повному обсязі розрахункового документа стягувача на момент його надходження до банку платника цей банк здійснює часткове виконання цього розрахункового документа шляхом переказу суми коштів, що знаходиться на рахунку платника, на рахунок отримувача.

За вимогами п.13 Порядку від 30.08.1999 р. №1596 у разі надходження до уповноваженого банку відомостей про смерть одержувача пенсії та грошової допомоги уповноважений банк зобов'язаний припинити зарахування коштів на поточний рахунок з місяця, наступного за місяцем смерті одержувача, і зробити відповідну помітку у примірнику списку на зарахування пенсій та допомоги, що підлягає поверненню органу Пенсійного фонду або органу праці та соціального захисту населення.

Суми пенсій та грошової допомоги, зараховані на поточний рахунок разом з нарахованими на них відсотками починаючи з місяця, наступного за місяцем смерті пенсіонера, підлягають поверненню уповноваженим банком відповідно органам Пенсійного фонду та соціального захисту населення не пізніше наступного операційного дня надходження відомостей про смерть одержувача.

Наявними матеріалами справи підтверджується, Розпорядження позивача від 08.06.2017 р. вих. № 1701/03 про повернення грошових коштів, перерахованих на рахунок ОСОБА_2 в сумі 3022,58 грн., нарахованої на ім'я зазначеного пенсіонера, отримано відповідачем 08.06.2017 р.

06.06.2017 р. відповідачем було списано з рахунку пенсіонерки ОСОБА_2 3022,58 грн., як грошове зобов’язання (а.с. 23).

Станом на час звернення позивача про повернення коштів на пенсійному рахунку ОСОБА_2, грошові кошти були відсутні.

Відповідно до ч.4 ст.25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Статтею 608 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Разом з тим, як передбачено ст. 1281, 1282 Цивільного кодексу України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.

Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Отже, оскільки зі смертю боржника зобов'язання по поверненню кредиту включаються до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України щодо обов'язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї норми (вказана правова позиція викладена, зокрема у постановах Верховного Суду України від 17.04.2013 у справі № 6-18цс13 та від 08.04.2015 у справі № 6-33цс15).

Таким чином, у випадку смерті боржника за кредитним договором його права і обов'язки за цим договором переходять до спадкоємців, які зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину, у зв’язку із чим колегія суддів вважає, що грошові кошти, які були перераховані позивачем на рахунок пенсіонера, який помер, та були списанні відповідачем в рахунок погашення кредитної заборгованості, підлягають поверненню Головному управлінню Пенсійного фонду України в Миколаївській області, у зв’язку із чим позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Статтею 277 ГПК України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням вищевикладеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції помилково відмовлено у задоволенні позовних вимог, у зв’язку з цим апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення господарського суду Миколаївської області від 06.12.2017 року р. у справі №915/1098/17 скасуванню, із задоволенням позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч.2 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору стягуються з відповідача в дохід бюджету.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 06.12.2017 року р. у справі №915/1098/17 скасувати.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути ОСОБА_1 акціонерного товариства “Державний ощадний банк” України” (01000, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-Г, ЄДРПОУ 00032129) в особі філії-Миколаївського обласного управління ОСОБА_1 акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” (54028, м. Миколаїв, вул. Херсонське шосе, 50, МФО 326461, ЄДРПОУ 09326464) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (54020, м. Миколаїв, вул. Морехідна, 1, ЄДРПОУ 13844159) грошові кошти у розмірі 3022 грн. 58 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства “Державний ощадний банк” України” (01000, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-Г, ЄДРПОУ 00032129) в особі філії-Миколаївського обласного управління ОСОБА_1 акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” (54028, м. Миколаїв, вул. Херсонське шосе, 50, МФО 326461, ЄДРПОУ 09326464) в дохід бюджету (отримувач коштів: УК у м. Одесі/Приморський район, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38016923, Банк отримувача: ГУДКС України в Одеській області, Код банку отримувача (МФО): 828011, Рахунок отримувача: 31210206783008, Код класифікації доходів бюджету: 22030101) судовий збір за подання позовної заяви у сумі 1 600 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства “Державний ощадний банк” України” (01000, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-Г, ЄДРПОУ 00032129) в особі філії-Миколаївського обласного управління ОСОБА_1 акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” (54028, м. Миколаїв, вул. Херсонське шосе, 50, МФО 326461, ЄДРПОУ 09326464) в дохід бюджету (Отримувач коштів: Управління Державної казначейської служби України у м. Одеса, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38016923, Банк отримувача: ГУДКС України в Одеській області, Код банку отримувача (МФО): 828011, Рахунок отримувача: 31217206782002, Код класифікації доходів бюджету: 22030101) судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 2400 грн. 00 коп.

Доручити господарському суду Миколаївської області видати наказ із зазначенням необхідних реквізитів.

Постанова, відповідно до вимог ст. 284 ГПК України, набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 23.03.2018 р.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Лашин В.В.

Суддя Лавриненко Л.В.