Постанова № 72961319, 23.03.2018, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №467/696/17 23.03.2018

Провадження №22-ц/784/402/18

Справа № 467/696/17

Провадження № 22-ц/784/402/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2018 року місто Миколаїв

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі :

Головуючого Прокопчук Л.М.

Суддів Базовкіної Т.М., Кушнірової Т.Б.,

Із секретарем судового засідання Яценко Л.В.

без участі учасників справи та їх представників

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Арбузинського районного суду Миколаївської області від 04 січня 2018 року про призначення амбулаторної судово-психологічної експертизи та зупинення провадження, проголошену в приміщенні того ж суду о 15:13 у складі судді Догарєвої І.О., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відібрання малолітньої дитини та стягнення аліментів на утримання дитини, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання малолітньої дитини, В С Т А Н О В И Л А :

18 липня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просила відібрати малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у відповідача ОСОБА_2, який незаконно утримує дитину у себе дома в смт. Арбузинка, по АДРЕСА_1, не виконуючи рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 08 грудня 2016 року у справі №467/1073/16-ц, яким місце проживання сина визначено з матір'ю, а також стягнути з відповідача аліменти на утримання сина в розмірі ? частини його доходу щомісяця (а.с. 1-3).

ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою, в якій просив визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з батьком ОСОБА_2 (а.с. 31-33).

Ухвалою суду від 11 жовтня 2017 року зустрічна позовна заява прийнята до спільного розгляду з первісним позовом (а.с. 38-39).

Представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про призначення судово-психологічної експертизи з метою забезпечення інтересів дитини та встановлення найліпших психологічних умов її проживання з одним із батьків (а.с. 109).

Ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 04 січня 2018 року вказане клопотання задоволено та призначено амбулаторну судово-психологічну експертизу, провадження по справі на час проведення експертизи зупинено (а.с. 111-112).

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права, порушення вимог процесуального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просила скасувати ухвалу суду першої інстанції, у задоволенні клопотання про призначення судово-психологічної експертизи - відмовити (а.с. 121-124).

Відзив на апеляційну скаргу надійшов від Арбузинської районної державної адміністрації Миколаївської області, який в якості органу опіки та піклування надав висновок суду про доцільність визначити місце проживання дитини з батьком. У відзиві вказаний орган вважає, що ухвала суду є законною та обгрунтованою, просить залишити її без змін (а.с. 146-147).

Учасники справи, належно повідомлені про час та місце судового засідання, в засідання не з'явились (а.с. 166-167).

Заслухавши доповідача, дослідивши наявні в справі докази, перевіривши законність і обгрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до такого.

Відповідно до пункту 9 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України N 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - ЦПК України) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам закону судове рішення не відповідає.

Задовольняючи клопотання про призначення амбулаторної судово-психологічної експертизи, суд виходив з того, що предметом розгляду у даній справі є визначення місця проживання дитини, проти батьки не дійшли згоди з даного питання. При цьому згідно висновків органу опіки та піклування Арбузинської районної державної адміністрації Миколаївської області від 13 листопада 2017 року та від 20 листопада 2017 року доцільним є проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 з батьком з мотивів саме психічного відношення дитини до батьків. В той же час згідно висновку органу опіки і піклування виконавчого комітету Вознесенської міської ради від 05 грудня 2017 року доцільним є проживання дитини з матір'ю. Суд вважав, що за наведених обставин з метою забезпечення інтересів дитини, для з'ясування обставин, що мають значення по справі, є доцільним призначення судово-психологічної експертизи.

З висновками суду погодитись не можна.

Матеріали справи свідчать про те, що спір щодо визначення місця проживання малолітньої дитини сторін - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, був вирішений у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про відібрання дитини та визначення її місця проживання та за зустрічною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини, за результатами розгляду якого 08.12.2016 року Арбузинський районний суд Миколаївської області ухвалив рішення, яким визначив місце проживання малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір'ю ОСОБА_1 (а.с. 9-10). Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 18 січня 2017 року рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області залишено без змін (а.с. 51-53).

Відповідно до п.п.72, 73, 74 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою КМ України від 24.09.2008 року № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини", після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення. Під час вирішення питання щодо визначення місця проживання дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, стан здоров'я дитини та інші обставини, що мають істотне значення.

Під час розгляду судом спорів між батьками щодо виховання дитини районна, районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об'єднаної територіальної громади подає суду письмовий висновок про способи участі одного з батьків у вихованні дитини, місце та час їх спілкування, складений на підставі відомостей, одержаних службою у справах дітей в результаті проведення бесіди з батьками, дитиною, родичами, які беруть участь у її вихованні, обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються зазначеної справи.

Арбузинська районна державна адміністрація Миколаївської області, як орган опіки та піклування, суду першої інстанції надала висновок від 13.11.2017 року про не доцільність відібрання малолітньої дитини у батька (а.с. 64-65), також висновок від 20.11.2017 року про доцільність визначення місця проживання дитини з батьком (а.с. 105-106). В той же час виконавчий комітет Вознесенської міської ради Миколаївської області надав суду висновок від 05.12.2017 року про визначення місця проживання дитини з матір'ю (а.с. 108). В жодному з висновків не зазначено, чи намагалися органи опіки та піклування отримати від дитини пояснення про те, до кого з батьків вона прихильна, з ким бажає проживати.

Суд в оскаржуваній ухвалі, посилаючись на приписи ст. 12 Конвенції про права дитини, якою передбачено надання можливості дитині бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства, не звернув увагу на те, що наданих висновках органів опіки не відображена думка дитини щодо того з ким з батьків він бажає проживати, сам не прийняв заходів для того, щоб її з'ясувати.

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд мав з'ясувати обставини, що мають значення для справи, але не з'ясував їх.

Відповідно до ч.1 ст. 103 ЦПК України однією з умов призначення експертизи є з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Відповідно до п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року № 5 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду" для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів.

Аналіз наведеного свідчить про те, що при вирішенні питання про призначення експертизи, суд повинен враховувати обставини справи та надані сторонами докази.

Але зазначені норми закону залишились поза увагою суду, що призвело до винесення судом немотивованої ухвали, що є порушенням ч.3 ст. 260 ЦПК України.

За наведених вище мотивів не можна погодитись з доводами відзиву на апеляційну скаргу, який надійшов від Арбузинської районної державної адміністрації Миколаївської області.

За таких обставин відповідно до вимог п. 6 ч.1 ст. 374 ЦПК України ухвалу суду слід скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, задовольнивши апеляційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргуОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Арбузинського районного суду Миколаївської області від 04 січня 2018 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття. Може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий Л.М. Прокопчук

Суддя Т.М. Базовкіна

Суддя Т.Б.Кушнірова

Повний текст постанови складено 26 березня 2018 року.