Ухвала суду № 72961086, 16.02.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/8774/18-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Матійчук Г.О.,

при секретарі Винник С.М.,

за участю: прокурора Тищенко Ю.О.,

захисника ОСОБА_1,

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Пересічана Д.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, -

В С Т А Н О В И В:

16.02.2018 року у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Матійчук Г.О. надійшло вказане клопотання, яке обґрунтовується наступним.

Печерським управлінням поліції ГУНП України в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №120 18100060000677 від 14.02.2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, будучи притягнений до кримінальної відповідальності 30.03.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченого ч.1 ст.358, ч.1 ст.190 КК України, а також 18.08.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став.

На почату лютого 2018 року, у вечірній час, перебуваючи за місцем реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_1 у ОСОБА_2 виник злочинний умисел направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом шляхом шахрайства, а також підроблення та використання підроблених документів, повторно.

Судовим розглядом встановлено, 15.02.2018 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: 16.11.2010 Деснянським районним судом м.Києва за ч.1 ст. 185 КК України, звільнено від кримінальної відповідальності за ст.45 КК України; 05.04.2017 Дніпровським районним судом м.Києва за ч. 1 ст. 358, ч.1 ст. 190 КК України до штрафу в розмірі 100 нмдг (1700 грн.); 18.08.2017 обвинувальний акт за ч.2 ст. 289 КК України направлено до Дарницького районного суду м.Києва, остаточного рішення не прийнято,- повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.

14.02.2018 ОСОБА_2 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

В діях ОСОБА_2 вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, відповідальність за вчинення яких передбачена ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України. Згідно ст. 12 КК України, ОСОБА_2 вчинив кримінальні правопорушення, одне з яких відноситься до тяжких злочинів, за яке законом передбачене позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.

Як зазначає у своєму клопотанні слідчий, обґрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого злочину підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.

Більш того, як вважає сторона обвинувачення, що передбачені ст. 177 КПК України ризики дають підстави вважати, що ОСОБА_2 буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки, йому було повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, та в разі визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні тяжкого злочину йому загрожує реальна міра покарання - позбавлення волі, так як ОСОБА_2 є судимим, на шлях виправлення не став, не зробив жодних висновків щодо своєї протиправної поведінки, не влаштувався на роботу, та продовжив вчиняти злочини, вибравши більш легкий шлях отримання грошей - вчинення корисливих злочинів; незаконно впливати на свідків, оскільки з додатками до клопотання отримав копії процесуальних документів із їх анкетними даними; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню, оскільки, раніше 26.07.2017 відносно ОСОБА_2 вже обирався запобіжний захід у вигляді домашнього арешту Дарницьким районним судом м. Києва в рамках розслідування кримінального провадження за ч.2 ст. 289 КК України, однак, покладені обов`язки підозрюваним не виконувались, останній, після направлення обвинувального акту до Дарницького районного суду, в судові засідання не з`являвся, що перешкодило прийняттю остаточного рішення в розумні строки, а також вчинив новий злочин; у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 не працює, офіційного джерела доходів не має, соціально-корисною працею не займається, раніше судимий за корисливі злочини, є підстави вважати, що і в подальшому останній може продовжити свою злочинну діяльність щодо вчинення інших корисливих злочинів.

Так, санкцією ч. 4 ст. 368 КК України передбачено покарання за вчинення цього злочину в виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, що вже само по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від слідства та суду.

Сторона обвинувачення вважає, що запобігти ризикам, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України можливо лише шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з підстав, викладених у ньому.

Захисник та підозрюваний в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання слідчого з підстав його необґрунтованості. Зазначили, що підозрюваний вину визнає та щиро кається у скоєному.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Законним є арешт за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(c) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Слідчим у клопотанні та доданих документів з достатньою на даній стадії кримінального провадження повнотою підтверджується наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, санкція якої визначає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, що відповідно до ст. 12 КК України кваліфікується як особливо тяжкий злочин.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи певного запобіжного заходу.

Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового слідства відносно ОСОБА_2, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_2, виходячи лише з фактичних даних, що містяться в матеріалах клопотання, приходжу до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_2 до вчинення кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/ або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне звернути увагу, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує усі обставини, що визначені ст. 178 КПК України, які в сукупності дають достатні підстави слідчому судді прийти до висновку про наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України стосовно неналежної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 у разі обрання йому менш суворого запобіжного заходу.

У відповідності з вимогами ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч 5. ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 195 КПК України застосування електронних засобів контролю полягає у закріпленні на тілі підозрюваного, обвинуваченого пристрою, який дає змогу відслідковувати та фіксувати його місцезнаходження. Такий пристрій має бути захищений від самостійного знімання, пошкодження або іншого втручання в його роботу з метою ухилення від контролю та сигналізувати про спроби особи здійснити такі дії. Електронні засоби контролю можуть застосовуватися слідчим на підставі ухвали слідчого судді, суду про обрання стосовно підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі, якою на останнього покладено відповідний обов'язок.

Слідчий суддя погоджується з обсягом обов'язків, які необхідно покласти на підозрюваного ОСОБА_2 у разі внесення ним застави, що зазначені у клопотанні слідчого та обґрунтованість застосування яких була доведена прокурором в судовому засіданні, у тому числі доцільність застосування електронного засобу контролю.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що сума застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб забезпечить з високою вірогідністю виконання підозрюваним ОСОБА_2, покладених на нього обов'язків та запобігатиме ризикам, що визначені ч. 1 ст. 177 КПК України. При цьому слідчий суддя враховує презумпцію невинуватості та забезпечення доведеності вини, що відносить до компетенції сторони обвинувачення під час досудового розслідування кримінального провадження та не виходить за рамки судового розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2 з наданням йому права внести заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (35 240грн.), оскільки на думку слідчого судді, саме така сума з достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 176, 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 205, ч. 2 ст. 276, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання - задовольнити.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Києва, громадянину України, українцю, з середньою освітою, не одруженому, офіційно не працевлаштованому, зареєстрованому та фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимому, до 16.04.2018 року до 21:50 включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_2 обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 35 240 грн. 00 коп., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний рахунок:

Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві;

ЄДРПОУ: 26268059;

МФО: 820172;

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ

р/р 37318005112089.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2, у разі внесення застави наступні обов'язки:

- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та роботи;

- не відлучатися із місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 16.04.2018 року включно.

Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі установи в якій підозрюваний тримається під вартою.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, в якій підозрюваний тримається під вартою негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора у кримінальному провадженні та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва Матійчук Г.О.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: Матійчук Г. О.