Постанова № 72961034, 14.03.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2018 р. Справа№ 910/4050/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Алданової С.О.

Зеленіна В.О.

За участю секретаря судового засідання Москаленко Г.С.

представників сторін:

від ТОВ «Байнер Груп» - не прибув;

від ТОВ «Санофі-Авентіс Україна» - Гук А.Р. дов. б/н від 13.02.2018;

від ТОВ «Хоса-Плекс Україна» - не прибув;

від ТОВ «Авісто» - Андраш А.О. дов. б/н від 12.12.2017;

від ДВС - Бігдан А.В. дов. № 3223/20.03-03 від 29.12.2017,

розглянувши матеріали

апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «Санофі-Авентіс

Україна» та Департаменту державної виконавчої служби

Міністерства юстиції України

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 23.01.2018

у справі № 910/4050/17 (суддя Ващенко Т.М.)

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Санофі-Авентіс

Україна»

на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту

державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Байнер Груп»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Санофі-Авентіс

Україна»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Хоса-Плекс

Україна»

про стягнення 42 801 340,00 грн.

за позовом третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю «Хоса-Плекс

Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Санофі-Авентіс

Україна»

про стягнення 17 083,92 грн.

за позовом третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору

Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова

компанія «Авісто»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Санофі-Авентіс

Україна»

про стягнення 48 343 976,24 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2018 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Санофі-Авентіс Україна» на дії (бездіяльність) Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 16.11.2017 задоволено частково.

Визнано неправомірними дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо накладення арешту на банківські рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю «Санофі-Авентіс Україна» у виконавчому провадженні № 54902012 від 12.10.17.

Визнано неправомірною платіжну вимогу № 2012/21 від 17.10.2017, виписану Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження №54902012 від 12.10.2017.

В іншій частині у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Санофі-Авентіс Україна» відмовлено.

Ухвала мотивована, зокрема, тим, що повторне накладення арешту на рахунки боржника та платіжна вимога № 2012/21 від 17.10.2017 є безпідставними. Стягнення коштів за платіжною вимогою є неправомірним втручанням у право володіння майном Товариства з обмеженою відповідальністю «Санофі-Авентіс Україна», яке виражене у повторному стягненні коштів на виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/4050/17 від 03.07.2017. При цьому, відмову в поверненні стягнутих повторно коштів мотивовано накладенням арешту у кримінальному провадженні.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Санофі-Авентіс Україна» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.01.2018 скасувати в частині відмови у задоволенні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Санофі-Авентіс Україна» та прийняти нове рішення яким зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вчинити дії щодо повернення коштів.

В обґрунтування скарги апелянт посилається, зокрема на те, що суд першої інстанції встановивши неправомірні дії державного виконавця в частині повторного стягнення коштів не зобов'язав останнього усунути порушення шляхом повернення грошових коштів на рахунок боржника, що на його думку суперечить ч. 2 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.01.2018 скасувати в частині задоволення вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Санофі-Авентіс Україна» та прийняти нове рішення яким у задоволенні цієї частини скарги відмовити. В іншій частині ухвалу залишити без змін.

В обґрунтування скарги апелянт посилається, зокрема на те, що судом першої інстанції помилково встановлено неправомірність дій державного виконавця, оскільки арешт накладений на кошти які були стягнуті раніше, позбавляє державного виконавця права перерахувати їх стягувачу, у зв'язку з чим, державний виконавець правомірно стягнув кошти вдруге, з метою їх перерахування стягувачу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2018 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Санофі-Авентіс Україна» відкрито апеляційне провадження у справі № 910/4050/17 у складі колегії суддів: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Алданова С.О., Зеленін В.О. та призначено до розгляду в судовому засіданні на 28.02.2018.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2018 апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишено без руху, у зв'язку з відхиленням клопотання про відстрочення сплати судового збору.

26.02.2018 через Відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - ДВС) надійшли докази сплати судового збору.

27.02.2018 через Відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авісто» надійшов відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Санофі-Авентіс Україна», в якому заявник просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін. ТОВ «ФК «Авісто» зазначає про відсутність підстав для повернення повторно стягнутих коштів, оскільки у кримінальному провадженні винесено постанову про визнання вказаних коштів речовими доказами і до моменту зняття арештів, кошти не можуть бути повернуті.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2018, у зв'язку з усуненням недоліків, за апеляційною скаргою Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито апеляційне провадження у справі № 910/4050/17, апеляційні скарги Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та Товариства з обмеженою відповідальністю «Санофі-Авентіс Україна» об'єднано в одне апеляційне провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 14.03.2018.

Вимоги та доводи апеляційних скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми процесуального права, що призвело до прийняття невірного судового рішення.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Санофі-Авентіс Україна» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені в його апеляційній скарзі, просив суд ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.01.2018 скасувати в частині відмови у задоволенні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Санофі-Авентіс Україна» та прийняти нове рішення яким зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вчинити дії щодо повернення коштів. Проти задоволення апеляційної скарги Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заперечив.

Представник Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав проти доводів апелянта, у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені в його апеляційній скарзі, просив суд ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.01.2018 скасувати в частині задоволення вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Санофі-Авентіс Україна» та прийняти нове рішення яким у задоволенні цієї частини скарги відмовити. В іншій частині ухвалу залишити без змін. Проти задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Санофі-Авентіс Україна» заперечив.

Представники Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авісто» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, заперечував проти доводів Товариства з обмеженою відповідальністю «Санофі-Авентіс Україна», викладених в апеляційній скарзі останнього, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду як таку, що прийнята з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи.

Представники інших сторін у судове засідання не прибули, причини неявки суду не повідомили, про розгляд справи повідомлялися за адресами зазначеними в апеляційній скарзі.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення представників присутніх сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

З матеріалів справи встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 15.06.2017 у справі № 910/4050/17 в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Байнер Групп» (далі - ТОВ «Байнер Групп») відмовлено. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Хоса-Плекс Україна» (далі - ТОВ «Хоса-Плекс Україна») задоволено повністю та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Санофі-Авентіс Україна» (далі - ТОВ «Санофі-Авентіс Україна») на користь ТОВ «Хоса-Плекс Україна» заборгованість у розмірі 17 083,92 грн. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авісто» (далі - ТОВ «ФК «Авісто») задоволено частково та стягнуто з ТОВ «Санофі-Авентіс Україна» на користь ТОВ «ФК «Авісто» заборгованість у розмірі 32 198 736,06 грн., інфляційні витрати у розмірі 7 405 709,29 грн. та 3% річних у розмірі 2 003 378,89 грн.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 у справі № 910/4050/17 не прийнято до розгляду апеляційну скаргу ТОВ «Санофі-Авентіс Україна» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2017 у справі № 910/4050/17 та повернуто її заявникові.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (в редакції станом на час винесення зазначеного рішення та ухвали), після закінчення строку на апеляційне оскарження та повернення апеляційної скарги, рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2017 у справі № 910/4050/17 набрало законної сили.

На виконання вказаного рішення 03.07.2017 Господарським судом міста Києва видано відповідні накази. Зокрема, наказ Господарського суду міста Києва № 910/4050/17 від 03.07.2017 про стягнення з ТОВ «Санофі-Авентіс Україна» на користь ТОВ «ФК «Авісто» заборгованості у розмірі 32 198 736,06 грн., інфляційних витрат у розмірі 7 405 709,29 грн. та 3% річних у розмірі 2 003 378,89 грн. та судового збору у розмірі 206 558,88 грн.

03.07.2017 ТОВ «ФК «Авісто» звернулося до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою про відкриття виконавчого провадження за вказаним наказом Господарського суду міста Києва № 910/4050/17 від 03.07.2017.

04.07.2017 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бурлою В.Е. винесено постанови:

- про відкриття виконавчого провадження № 54231464, якою, зокрема, зобов'язано боржника подати декларацію про доходи та майно, постановлено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 4 181 438,31 грн.;

- про накладення арешту на все майно, що належить боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору.

05.07.2017 грошові кошти боржника у сумі 41 814 383,12 грн. надійшли на рахунок з обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого провадження.

06.07.2017 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бурлою В.Е. винесено постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у розмірі 89,46 грн.

Розпорядженням № 54231464/2 від 06.07.2017 вирішено, що кошти у розмірі 37 632 864,29 грн. необхідно перерахувати стягувачу, 4 181 429,37 грн. виконавчого збору - до Державного бюджету України та 89,46 грн. витрат на проведення виконавчих дій на спеціальний реєстраційний рахунок Міністерства юстиції України.

Оскільки коштів, які надішли 05.07.2017 було недостатньо для задоволення вимог стягувача в повному обсязі, 06.07.2017 державним виконавцем виставлено платіжні вимоги для списання залишку боргу у розмірі 4 181 527,77 грн.

06.07.2017 грошові кошти боржника у сумі 4 181 527,77 грн. надійшли на рахунок з обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого провадження, з яких 4 181 518,83 грн. було вирішено перерахувати стягувачу згідно розпорядження № 54231464/2 від 07.07.2017.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2017 у справі № 910/4050/17 відновлено ТОВ «Санофі-Авентіс Україна» строк подання апеляційної скарги та прийнято її до провадження.

11.07.2017 через канцелярію Міністерства юстиції України боржником подано клопотання до якого долучено ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2017 у справі № 910/4050/17.

14.07.2017 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бурлою В.Е. винесено постанову про повернення виконавчого документу - наказу Господарського суду міста Києва № 910/4050/17 від 03.07.2017, до суду, а також припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2017 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Санофі-Авентіс Україна» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2017 у справі № 910/4050/17 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2017 у справі № 910/4050/17 залишено без змін.

10.10.2017 через відділ діловодства суду надійшло клопотання ТОВ «ФК «Авісто» про видачу наказу.

Листом від 11.10.2017 Господарський суд міста Києва повернув ТОВ «ФК «Авісто» наказ Господарського суду міста Києва № 910/4050/17 від 03.07.2017.

12.10.2017 ТОВ «ФК «Авісто» звернулося вдруге до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою про відкриття виконавчого провадження за вказаним наказом Господарського суду міста Києва № 910/4050/17 від 03.07.2017.

З копії наказу Господарського суду міста Києва № 910/4050/17 від 03.07.2017 встановлено, що державним виконавцем було зроблено відмітку про стягнуті з боржника в повному розмірі суми боргу, виконавчого збору та витрат. Зазначено також, що вказані кошти містяться на рахунку ДВС в Державній казначейській службі України станом на 14.07.2017 (станом на час здійснення виконавчих дій у ВП № 54231464).

Тобто, при здійсненні виконавчого провадження № 54231464 з боржника була стягнута заборгованість на рахунок ДВС в Державній казначейській службі України, проте з вказаного рахунку кошти не були перераховані стягувачу, оскільки їх було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні. Крім того, боржник подав апеляційну скаргу на рішення суду за яким відбувалося стягнення, що у відповідності до ст. 38, 40 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції станом на дату проведення виконавчих дій у ВП № 54231464) було підставою для повернення до суду даного Наказу та закінчення виконавчих дій.

Таким чином, кошти за Наказом були стягнуті з боржника, проте не перераховані стягувачу.

Згідно з п. 5 Розділу ІІІ Інструкції організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012, у разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

12.10.2017 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 54902012 з виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/4050/17 від 03.07.2017, якою зобов'язано боржника подати декларацію про доходи та майно; та постановлено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 4 181 438,31 грн.

12.10.2017 державним виконавцем надано розпорядження на перерахунок грошових коштів, стягнутих з боржника у виконавчому провадженні № 54231464, та того ж дня направлено відповідні вимоги Державній казначейській службі України.

13.10.2017 державним виконавцем направлено вимогу Державній казначейській службі України щодо повернення платіжної вимоги про перерахунок коштів стягувачу у сумі 41 814 383,12 грн. у зв'язку із зміною реквізитів стягувача.

13.10.2017 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України В.О. Башіловим надано до Державної казначейської служби України вимогу здійснити перерахунок коштів у сумі 41 814 383,12 грн. стягувачу на виконання спірного наказу.

13.10.2017 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Башіловим В.О. винесено постанову про арешт коштів боржника.

17.10.2017 державним виконавцем було виставлено ПАТ «Креді Агріколь Банк» платіжну вимогу № 2012/21.

18.10.2017 грошові кошти боржника у сумі 45 995 821,43 грн. надійшли на рахунок з обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого провадження.

19.10.2017 державним виконавцем було винесено постанову про зняття арешту з коштів у виконавчому провадженні № 54902012.

16.11.2017 ТОВ «Санофі-Авентіс Україна» звернулось до Господарського суду міста Києва з скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якій просило:

- визнати незаконними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Башілова В.О. щодо накладення арешту на банківські рахунки боржника у виконавчому провадженні № 54902012 від 12.10.2017;

- визнати незаконною платіжну вимогу № 2012/21 від 17.10.2017 на ПАТ «Креді Агріколь Банк»;

- зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вчинити дії щодо повернення коштів у розмірі 45 995 821,43 грн., які були списані за платіжною вимогою № 2012/21 від 17.10.2017, на банківські рахунки боржника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2017 у справі № 910/4050/17 відкладено вирішення питання про прийняття скарги ТОВ «Санофі-Авентіс Україна» на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України до повернення матеріалів справи № 910/4050/17 до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2018 у справі № 910/4050/17 скаргу ТОВ «Санофі-Авентіс Україна» від 16.11.2017, у зв'язку з поверненням справи, призначено до розгляду.

22.01.2018 від представника ТОВ «Санофі-Авентіс Україна» надійшла заява щодо зміни скарги на бездіяльність державного виконавця, зі змісту якої вбачається, що скаржник просить вважати вимогами за скаргою від 16.11.2017:

- визнати неправомірними рішення та дії державного виконавця та Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо накладення арешту на банківські рахунки ТОВ «Санофі-Авентіс Україна» у виконавчому провадженні № 54902012 від 12.10.2017;

- визнати неправомірною платіжну вимогу № 2012/21 від 17.10.2017 на ПАТ «Креді Агріколь Банк» виписану відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження № 54902012 від 12.10.2017;

- зобов'язати державного виконавця та Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України усунути порушення та поновити порушене право шляхом здійснення дій щодо повернення коштів у розмірі 45 995 821,43 грн. на банківські рахунки ТОВ «Санофі-Авентіс Україна», які були списані за неправомірною платіжною вимогою № 2012/21 від 17.10.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2018 у справі № 910/4050/17 не прийнято до розгляду заяву ТОВ «Санофі-Авентіс Україна» щодо зміни скарги на бездіяльність державного виконавця від 22.01.2018 та повернуто її заявникові на підставі положень ст.ст. 46, 80, 169, 170 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з тим, що скаржником не надано суду жодних доказів направлення таких заяв іншим учасникам суду та Відділу.

Судова колегія звертає увагу, що доводи ТОВ «Санофі-Авентіс Україна» в апеляційній інстанції зводяться фактично до безпідставної відмови суду першої інстанції у задоволенні вимоги скаржника про зобов'язання державного виконавця вчинити дії щодо повернення коштів у розмірі 45 995 821,43 грн. на банківські рахунки ТОВ «Санофі-Авентіс Україна», які були списані за платіжною вимогою № 2012/21 від 17.10.2017 на ПАТ «Креді Агріколь Банк».

У свою чергу, доводи ДВС в апеляційній інстанції зводяться до того, що державний виконавець діяв у межах наданих йому повноважень.

15.12.2017 набула чинності нова редакція Господарського процесуального кодексу України, у відповідності до пункту 9 частини 1 Перехідних положень якого справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Таким чином, якщо судом буде встановлено неправомірність дій чи бездіяльності державного виконавця, суд має зобов'язати державного виконавця усунути порушення, поновивши право заявника, у відповідності та у порядку передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Щодо накладення арешту у виконавчому провадженні № 54902012 та платіжної вимоги № 2012/21 від 17.10.2017 на ПАТ «Креді Агріколь Банк» слід відмітити наступне.

У зв'язку з тим, що кошти стягнуті липні 2017 року з боржника за Наказом у виконавчому провадженні № 54231464 не були перераховані стягувачу, старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 12.10.2017 правомірно виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 54902012 з виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/4050/17 від 03.07.2017.

Як встановлено вище, 13.10.2017 державним виконавцем надано до Державної казначейської служби України вимогу здійснити перерахунок коштів у сумі 41 814 383,12 грн. стягувачу на виконання спірного наказу.

Листом №13-08/768-17271 від 18.10.2017 у виконанні вказаної вимоги ДВС було відмовлено Державною казначейською службою України на тій підставі, що Київською місцевою прокуратурою № 5 до казначейської служби було подано клопотання про арешт грошових коштів на рахунку Міністерства юстиції України № 37319006000177 в сумі 41 814 383,12 грн. на користь ТОВ «ФК «Авісто» в якості речового доказу у межах кримінального провадження № 4201710150000123.

Відповідно до постанови № 54902012 про результати перевірки законності виконавчого провадження від 20.10.2017, державному виконавцю про відмову Державної казначейської служби України від виконання вказаних платіжних вимог органу виконавчої служби стало відомо з усної відповіді працівників ДКС України.

Наведені обставини відмови, стали підставою для винесення старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Башіловим В.О. спірної постанови про арешт коштів боржника 13.10.2017.

При цьому, 17.10.2017 державним виконавцем було виставлено ПАТ «Креді Агріколь Банк» платіжну вимогу № 2012/21, а 18.10.2017 на депозитний рахунок ДВС надійшли кошти за даною вимогою у сумі 45 995 821,43 грн., у зв'язку з чим 19.10.2017 було винесено постанову про зняття арешту з коштів у виконавчому провадженні № 54902012.

Таким чином, ДВС на виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/4050/17 від 03.07.2017 стягнуло з боржника кошти у подвійному розмірі від суми стягнутої рішенням Господарського суду міста Києва від 15.06.2017 у справі № 910/4050/17.

Слід зазначити, що 23.10.2017 в рамках виконавчого провадження №54231464 начальником Відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби України Міністерства юстиції України було надано доручення старшому державному виконавцю цього Відділу Бурлі В.Е. підготувати розпорядження на повернення грошових коштів у сумі 45 995 910,89 грн. ТОВ «Санофі-Авентіс Україна», які містяться на депозитному рахунку відділу та які стягнуті при примусовому виконанні ВП № 54231464, оскільки на виконанні у відділі перебуває виконавче провадження № 54902012 з примусового виконання того ж наказу Господарського суду міста Києва № 910/4050/17 від 03.07.2017.

На виконання вказаного доручення старшим державним виконавцем Бурлою В.Е. видано розпорядження № 54231464/2 від 23.10.2017 на повернення коштів у сумі 45 995 910,89 грн., що надійшли 05.07.2017 та 06.07.2017 на рахунок обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого провадження № 54231464.

Державною казначейською службою України листом №13-08/784-17605 від 24.10.2017 повернуто платіжне доручення № 4799 від 23.10.2017 про перерахунок ТОВ «Санофі-Авентіс Україна» коштів у сумі 45 995 910,89 грн., оскільки постановою від 06.07.2017 та постановою від 07.07.2017 спірна сума коштів визнана доказом у межах кримінального провадження № 4201710150000123.

09.01.2018 аналогічне за змістом розпорядження № 54231464/2 на повернення коштів у сумі 45 995 910,89 грн., що надійшли 05.07.2017 та 06.07.2017 на рахунок обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого провадження № 54231464, було прийняте старшим державним виконавцем Бурлою В.Е.

Державна казначейська служба України листом № 13-08/32-1034 від 16.01.2018 повернула без виконання платіжне доручення № 109 від 10.01.2018 про перерахунок ТОВ «Санофі-Авентіс Україна» коштів у сумі 45 995 910,89 грн., оскільки ухвалами слідчого судді Соломянського районного суду м. Києва від 24.10.2017 № 760/22316/17 та від 25.10.2017 № 760/22441/17 накладено арешт на кошти в загальній сумі 91 991 732,32 грн. (стягнуті у липні 2017 та повторно у жовтні 2017), які знаходяться на рахунку Міністерства юстиції України.

Таким чином, за доводами ДВС будь-які дії щодо перерахування вказаних коштів не можуть бути вчинені до зняття з них арештів.

Суд першої інстанції дійшов висновку про формальну відповідність дій державного виконавця вимогам Закону України «Про виконавче провадження», оскільки законодавством не врегульовано випадків виконання виконавчого документу у разі, якщо до його надходження до органу виконавчої служби відповідна сума коштів вже була стягнута державним виконавцем в іншому виконавчому провадженні та знаходиться на депозитному рахунку відповідного органу, проте не може бути перерахована стягувачу з незалежних від державного виконавця причин.

При цьому, місцевий господарський суду встановив, що повторне стягнення з боржника коштів на виконання спірного наказу суду свідчить про втручанням у мирне володіння майном боржника, зумовлене нечіткістю національного законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо втручанням у мирне володіння майном, у зв'язку з повторним стягненням з боржника коштів на виконання спірного Наказу суду.

Таким чином, дії державного виконавця є подвійним стягненням коштів з боржника на підставі спірного Наказу, виданого на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2017 у справі № 910/4050/17.

При цьому, судова колегія відмічає, що формальні дії державного виконавця відповідають Закону України «Про виконавче провадження», але суперечить гарантіям встановленим ст. 61 Конституції України, якою визначено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Більш того, станом на дату прийняття постанови про накладення арешту від 13.10.2017 у ВП № 54902012, державний виконавець не отримав відповідь Державної казначейської служби України про неможливість перерахування коштів, які були стягнуті у ВП № 54231464, у зв'язку з визнанням їх речовими доказами у кримінальному провадженні. Така відповідь була надана листом №13-08/768-17271 від 18.10.2017.

Посилання ДВС на постанову № 54902012 про результати перевірки законності виконавчого провадження від 20.10.2017, в які зазначено, що державний виконавець дізнався про відмову Державної казначейської служби України від виконання платіжних вимог з усної відповіді працівників ДКС України, судовою колегією сприймається критично, оскільки зазначені обставини не підтверджуються достатніми доказами.

Наведені обставини свідчать про невідповідність дій державного виконавця в частині накладення арешту, надіслання платіжної вимоги № 2012/21 від 17.10.2017 на ПАТ «Креді Агріколь Банк» для повторного стягнення коштів у ВП № 54902012, які уже були стягнуті у ВП № 54231464.

Враховуючи наведені обставини, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення скарги в частині вимоги скаржника про визнання неправомірними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Башілова В.О. щодо накладення арешту на банківські рахунки боржника у виконавчому провадженні № 54902012 від 12.10.2017 та визнання неправомірною платіжну вимогу № 2012/21 від 17.10.2017 на ПАТ «Креді Агріколь Банк» , оскільки були вчинені після того, як з ТОВ «Санофі-Авентіс Україна» було стягнуто кошти, необхідні для виконання спірного наказу суду та забезпечення реального виконання рішення суду, та такі кошти знаходились на депозитному рахунку органу виконавчої служби, а відтак була відсутньою необхідність накладення арешту на кошти боржника та направлення платіжної вимоги для їх повторного стягнення до банку.

Стосовно вимоги скаржника про зобов'язання ДВС вчинити дії щодо повернення коштів у розмірі 45 995 821,43 грн., які були списані за платіжною вимогою № 2012/21 від 17.10.2017, на банківські рахунки боржника, слід відмітити наступне.

Судом першої інстанції з відповіді Державної казначейської служби України встановлено, що ухвалами слідчого судді Соломянського районного суду м. Києва від 24.10.2017 № 760/22316/17 та від 25.10.2017 № 760/22441/17 накладено арешт на стягнуті у даній справі кошти в загальній сумі 91 991 732,32 грн., які знаходяться на рахунку Міністерства юстиції України. Зазначені обставини були підтверджені поясненнями сторін у судовому засіданні апеляційної інстанції.

Враховуючи, що арешт на вказані кошти було накладено саме в межах кримінального провадження, то на час дії такого арешту, у суду відсутні повноваження щодо зобов'язання ДВС перерахувати такі кошти боржнику, оскільки такі дії фактично призведуть до виведення даних коштів з під арешту.

Судова колегія звертає увагу, що ДВС вживались заходи на усунення порушення прав боржника та повернення йому спірних коштів шляхом надання розпоряджень про перерахування йому коштів у розмірі 45 995 821,43 грн., однак фактичне виконання таких розпоряджень є неможливим у зв'язку з накладенням на них арешту, а відтак необхідність у зобов'язанні вчинити дії на повернення спірних коштів, на думку суду, відсутня.

Доказів зняття арешту з вказаних коштів, станом на час перегляду справ у суді апеляційної інстанції, суду не надано.

Таким чином, вимога скаржника про зобов'язання Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вчинити дії щодо повернення коштів у розмірі 45 995 821,43 грн., які були списані за платіжною вимогою № 2012/21 від 17.10.2017, на банківські рахунки боржника, - задоволенню не підлягає.

Стосовно посилання стягувача на те, що ДВС у даному випадку зобов'язаний буде повернути боржнику стягнуті кошти у ВП № 54231464 і у ВП № 54902012, слід відмітити наступне.

Розглядаючи скаргу від 17.07.2017 на дії та бездіяльність ДВС у ВП № 54231464 було встановлено, що державний виконавець вчинив всі дії прямо передбачені Законом України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин) щодо виконання Наказу.

Також зазначено, що вчинення державним виконавцем дій з повернення коштів після подання ТОВ «Санофі-Авентіс Україна» до виконавчої служби ухвали Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2017 у справі № 910/4050/17 про відкриття апеляційного провадження, не призвело б до повернення коштів боржнику, оскільки їх було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

З матеріалів оскарження та пояснень сторін встановлено, що на час перегляду скарг на дії ДВС в апеляційному порядку, рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2017 у справі № 910/4050/17, залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2017, було оскаржене до Верховного Суду, який зупинив виконання рішення до Господарського суду міста Києва від 15.06.2017 до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Колегія суддів звертає увагу, що стягнення коштів у межах ВП № 54231464 було встановлено законним та обґрунтованим. У зв'язку з залишенням рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2017 у справі № 910/4050/17 без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2017, підстави для повернення боржнику стягнутих у ВП № 54231464 коштів станом на сьогодні відсутні.

У випадку залишення Верховним Судом рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2017 у справі № 910/4050/17 без змін, ДВС має перерахувати стягнуті ним кошти на користь стягувача. У випадку скасування та відмови у позові ТОВ «ФК «Авісто», повернути кошти на рахунок боржника. При цьому, ДВС зможе вчинити зазначені дії після зняття арешту з спірних коштів, які перебувають на рахунках ДВС.

Стосовно повторно стягнутих коштів у ВП № 54902012, безпідставність стягнення яких встановлена під час розгляду даної скарги, то ДВС повинно повернути ці кошти на користь боржника відразу після зняття арешту.

Враховуючи встановлені обставини справи, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення скарги ТОВ «Санофі-Авентіс Україна» від 16.11.2017 в частині визнання неправомірними дії державного виконавця щодо накладення арешту та визнання неправомірною платіжну вимогу № 2012/21 від 17.10.2017 на ПАТ «Креді Агріколь Банк». В іншій частині скарга задоволенню не підлягає.

Інших доводів та доказів, які б слугували підставою для скасування судового рішення по даній справі апелянтами не наведено.

Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Обставини, викладені Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та Товариством з обмеженою відповідальністю «Санофі-Авентіс Україна» в апеляційних скаргах, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.01.2018 у справі № 910/4050/17 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм процесуального права, у зв'язку з чим апеляційні скарги Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та Товариства з обмеженою відповідальністю «Санофі-Авентіс Україна» задоволенню не підлягають.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційних скарг, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за їх подання і розгляд покладаються на апелянтів.

Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 129, 269-270, 275-276, 282, 284, 339-343 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та Товариства з обмеженою відповідальністю «Санофі-Авентіс Україна» залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.01.2018 у справі № 910/4050/17 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 910/4050/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288, 289 ГПК України.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді С.О. Алданова

В.О. Зеленін

Повний текст рішення складено 19.03.2018.