
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" березня 2018 р. Справа№ 927/1099/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Агрикової О.В.
суддів: Чорногуза М.Г.
Жук Г.А.
при секретарі судового засідання Степанці О.В.,
від позивача - не з'явилися,
від відповідача - Ковальчук О.О.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги
Управління житлово - комунального господарства Чернігівської міської ради
на рішення господарського суду Чернігвської області від 14.12.2017 року
у справі №927/1099/17 (суддя Оленич Т.Г.)
за позовом Управління житлово - комунального господарства Чернігівської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхово-будівельне управління №14"
про стягнення 123362,65 грн., -
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2017 року Управління житлово - комунального господарства Чернігівської міської ради звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхово-будівельне управління №14" про стягнення 123 362,65 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем робіт у строк, встановлений договором.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 14.12.2017 р. у справі № 927/1099/17 позов задоволено частково. Присуджено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхово-будівельне управління №14" на користь Управління житлово - комунального господарства Чернігівської міської ради 3 055, 19 грн. пені та 45, 83 грн. судового збору.
При прийнятті вказаного рішення суд першої інстанції виходив, зокрема, з того, що нараховані позивачем пеня у розмірі 72 256, 36 грн. та штраф у розмірі 48 051, 10 грн. не обґрунтовані та не підтверджені доказами.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Управління житлово - комунального господарства Чернігівської міської ради 22.12.2017 р. подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції винесено з неповним з`ясуванням справи в їх сукупності, як наслідок з невірним застосуванням норм матеріального права. Зокрема, апелянт вважає, що прострочка виконання робіт понад 30 діб є абсолютно підтвердженою під час судового розгляду, тому, що відповідач повинен був виконувати роботи до моменту розірвання. А в результаті частина робіт, яка повинна була бути виконання до дня розірвання так і не була зроблена досі.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2018 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Чорногуз М.Г., Жук Г.А.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суд від 12.01.2018 у справі №927/1099/17 апеляційну скаргу залишено без руху з підстави неподання документів, які підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2018 у справі №927/1099/17 відкрито апеляційне провадження та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 21.02.2018.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2018 року розгляд апеляційної скарги призначено на 22.03.2018 року.
19.03.2018 року до відділу забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника.
В судовому засіданні 22.03.2018 року представник відповідача надав усні пояснення, відповів на запитання суду, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Представник позивача в судове засідання не з`явився.
Відповідно до ч. 12, ст. 270Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.
Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
Між Управлінням житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради (далі - замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління №14" (далі - Генпідрядник) 23.12.2016 року було укладено договір на виконання робіт по капітальному ремонту ділянки дороги по вул. Івана Мазепи в м. Чернігові №170703_51 (надалі - Договір; а.с. 10-13).
Відповідно до п. 1.1. Договору Генпідрядник зобов'язується з власних матеріалів, своїми засобами та на свій ризик, у передбачений Договором строк виконати роботи "Капітальний ремонт ділянки дороги по вул. Івана Мазепи в м. Чернігові (згідно ДСТУ Б Д.1.1-1:2013) (CPV за ДК 021:2015 код 45453000-7 "Капітальний ремонт і реставрація)" відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації та пропозиції конкурсних торгів, а Замовник - прийняти і оплатити вказані роботи, у порядку визначеному Договором та чинним законодавством України.
Згідно п. 3.1 Договору ціна цього Договору становить 3 019 700, 67 грн., крім того ПДВ - 603 940, 13 грн.; разом з ПДВ ціна Договору становить 3 623 640, 80 грн.
Відповідно до п. 5.1. Договору строки виконання робіт за Договором визначаються календарним графіком виконання робіт, який є невід'ємною частиною Договору. Кінцевий термін виконання робіт за Договором - 31 грудня 2017 року.
Згідно п. 8.4 Договору у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за Договором щодо строків виконання робіт Генпідрядник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Згідно п. 11.1. Договору, договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2017 року, а в частині розрахунків, сплати штрафних санкцій та гарантійного строку - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором.
До договору позивачем додано підписаний та скріплений печатками сторін календарний графік на виконання робіт по капітальному ремонту ділянки дороги по вул. Івана Мазепи м. Чернігові, а також проектну документацію щодо здійснення капітального ремонту ділянки дороги по вул. Івана Мазепи в м. Чернігові, а саме: договірна ціна, зведений кошторисний розрахунок вартості об'єкта будівництва, що передбачають найменування, види, обсяги, вартість таких робіт. (а.с. 16-18).
Згідно Акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2016 року відповідачем було виконано робіт на суму 470 121, 14 грн. за договором. (а.с. 25-27).
Крім цього, відповідно до Акту № 2 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2017 року та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за березень 2017 року відповідачем було виконано робіт на суму 962 288, 40 грн. (а.с. 29-31).
Згідно наявних у матеріалах даної справи копій платіжних доручень (а.с. 28, 32) вказані роботи виконані відповідачем позивачем були оплачені.
Відповідач листом від 11.04.2017 року № 180 просив позивача розглянути можливість збільшення ціни договору та внести відповідні зміни у зв'язку з значним збільшенням мінімальної заробітної плати та підвищенням вартості матеріалів, які використовуються при виконанні робіт за Договором. (а.с. 33).
Позивачем листом від 12.04.2017 року № 526 було відмовлено відповідачу у збільшенні ціни Договору від 23.12.2016 року № 170703_51 у зв'язку з відсутністю на те законних підстав (а.с. 46).
Враховуючи відмову позивача у збільшенні ціни Договору відповідачем направлено Управлінню житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради листа від 13.04.2017 №189, в якому він просив розірвати договір від 23.12.2016 року № 170703_51 у зв'язку з тим, що оскільки ціна договору не може бути змінена відповідно до вимог чинного законодавства, а подальше виконання договору за встановленими на момент підписання договору цінами призведе до значних збитків Генпідрядника. (а.с. 47).
Листом від 14.04.2017 №526 позивач зазначив, що враховуючи обставини, що склались та унеможливлюють належне виконання умов договору, Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради не заперечує проти розірвання договору. (а.с. 48).
Між сторонами 18.04.2017 року укладено Додаткову угоду про дострокове розірвання Договору №170703_51 від 23.12.2016 року на виконання робіт по капітальному ремонту ділянки дороги по вул. Івана Мазепи в м. Чернігові (далі - Додаткова угода; а.с. 15), за умовами п. 1 якої, враховуючи обставини, що склались та унеможливлюють належне виконання умов Договору №170703_51 від 23.12.2016 року на виконання робіт по капітальному ремонту ділянки дороги по вул. Івана Мазепи в м. Чернігові , сторони дійшли взаємної згоди, достроково розірвати Договір.
Підписанням даної Додаткової угоди, сторони підтверджують виконання Генпідрядником робіт на загальну суму 1 432 409, 54 грн. (п. 2 Додаткової угоди).
Згідно п. 3 вказаної угоди сторони вважають Договір таким, що припинив свою чинність з 18 квітня 2017р.
Предметом позову є вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 53 206, 36 грн. за період з 19.04.2017 року по 31.07.2017 року, пені в розмірі 22 105, 19 грн. за період з 01.04.2017 року по 31.07.2017 року та штрафу в розмірі 48 051, 10 грн. за прострочення виконання робіт згідно договору.
Так, обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідачем до моменту розірвання договору не виконано будівельні роботи на суму 686 444, 24 грн.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 Цивільного кодексу України).
За загальним правилом зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (стаття 598 Цивільного кодексу України, стаття 202 Господарського кодексу України). Перелік цих підстав наведено у статтях 599- 601, 604- 609 Цивільного кодексу України.
Разом з цим, згідно ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
Розірванням договору є припинення договірного зобов'язання, тобто зникнення правового зв'язку між сторонами договірного зобов'язання на підставах, встановлених у законі або договорі, та припинення їх прав та обов'язків.
Відповідно до частин другої і третьої статті 653 Цивільного кодексу України в разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором. Зі змісту цих норм випливає, що домовленість сторін про розірвання договору не виключає проведення між сторонами розрахунків за зобов'язаннями, що виникли до розірвання договору, в тому числі застосування заходів майнової відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань.
Приписами ст. 846 Цивільного кодексу України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються в договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання в розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Згідно з ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до п. 8.4. Договору у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за Договором щодо строків виконання робіт Генпідрядник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Колегія суддів зазначає, що для нарахування штрафних санкцій, зокрема пені, яка нараховується за кожен день прострочення, в першу чергу необхідним є встановлення з якого дня відповідач вважатиметься таким, що прострочив виконання свого зобов'язання, і у позивача, як замовника, настане підстава для нарахування штрафних санкцій.
Як зазначалось вище, умовами Договору передбачено, що строки виконання робіт визначаються календарним графіком виконання з кінцевим терміном до 31.12.2017 року.
У позовній заяві позивач зазначає, що в 2017 році (до дати розірвання договору) передбачалось виконати певні роботи на суму 676 444, 24 грн.
На вказану суму позивачем нараховано пеню в сумі 75 311, 55 грн., позивач зазначає період нарахування пені з 01.04.2017 року по 31.07.2017 року за невиконання робіт по фрезеруванню існуючого покриття та з 19.04.2017 року по 31.07.2017 року за невиконання робіт по розбиранню існуючих споруд та огорожі, улаштуванню дорожнього одягу та улаштуванню тротуарів, а також штраф в сумі 48 051, 10 грн. нараховує з 01.05.2017 року за невиконання робіт по фрезеруванню існуючого покриття та з 19.05.2017 року за невиконання робіт по розбиранню існуючих споруд та огорожі, улаштуванню дорожнього одягу та улаштуванню тротуарів.
Проте, з наявних в матеріалах справи доказів неможливо встановити термін виконання відповідачем певних різновидів підрядних робіт у 2017 році, оскільки з позначень клітинок у календарному графіку не можливо чітко встановити дату початку виконання визначених у такому графіку робіт, а як наслідок не можливо встановити час прострочення виконання таких робіт відповідачем.
При цьому, для нарахування штрафних санкцій встановлення дати початку прострочення є ключовим.
Крім того, з розрахунку позивача неможливо встановити вірність таких нарахувань, оскільки у ньому не конкретизовано вартість кожної окремої роботи, а лише зазначена загальна сума невиконаних, на думку позивача, робіт.
Позивачем суду не доведено, а зі змісту договору, додатків до нього не вбачається визначення дат, місяців та року, якими зафіксовано початок виконання певного виду підрядних робіт.
Як вже вказувалося, із календарного графіку також неможливо встановити чітку дату початку виконання визначених у ньому робіт.
Разом з цим, хоча у графіку виконання робіт не встановлено чіткої дати початку виконання таких робіт, однак сторони у графіку встановили, що відповідач повинен був виконати роботи по фрезеруванню існуючого покриття на суму 179 717, 00 грн. до закінчення І кварталу 2017 року (31.03.2017 року). (а.с. 16).
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 3 055, 19 грн. за період з 01.04.2017 року по 17.04.2017 року.
Щодо інших вимог позивача, колегія суддів також звертає увагу, що позивач зазначив, що всього вартість невиконаних робіт становить 676 444, 24 грн., що також дає підстави для сумніву щодо нарахування позивачем боргу, оскільки ціна договору відповідно до п. 3.1. становить 3 623 640, 80 грн., виконано роботи на суму 1 432 409, 54 грн., відтак залишок має становити 2 191 231, 26 грн.
З огляду на викладене, в календарному графіку не визначено коли та які роботи повинен був у 2017 році розпочати відповідач.
Договір сторонами достроково розірвано 18.04.2017 р., тобто на початку ІІ кварталу 2017 р., тоді як виконання робіт, на які позивачем нараховано штрафні санкції, графіком передбачалось і у ІІ і на початку ІІІ кварталу 2017 року.
Як вже вказувалось, позивач здійснює нарахування пені та штрафу за період з 01.04.2017 року по 31.07.2017 року, тоді як зобов'язання за Договором припинені з моменту підписання сторонами додаткової угоди про розірвання Договору, а саме з 18.04.2017.
Так, згідно поданого позивачем розрахунку нарахування штрафу та пені суд не може встановити правильність таких нарахувань з огляду на те, що у такому розрахунку позивачем чітко не визначено строки та вартість робіт.
Отже, суд не може перевірити та встановити вірність таких нарахувань, з огляду на те, що у такому розрахунку основні складові, як то період та сума прострочення не мотивовані, не обґрунтовані та чітко не визначені, вартісні показники зазначені як орієнтовні.
З урахуванням наведеного вище, апеляційний суд приходить до висновку, що нараховані відповідачем пеня у розмірі 72 256, 36 грн. та штраф у розмірі 48 051, 10 грн. не обґрунтовані, оскільки не містять доведених основних складових для здійснення обрахування та відповідно не можуть бути перевірені судом.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позову.
З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що підстави для зміни чи скасування оскаржуваного рішення відсутні.
Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача (апелянта).
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
Постановив:
1. Апеляційну Управління житлово - комунального господарства Чернігівської міської ради на рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.12.2017 року у справі №927/1099/17 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 14.12.2017 року у справі № 927/1099/17 залишити без змін.
3. Повернути до Господарського суду Чернігівської області матеріали справи №927/1099/17.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 288, 289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 22.03.2018 року.
Головуючий суддя О.В. Агрикова
Судді М.Г. Чорногуз
Г.А. Жук
Судове рішення № 72961010, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 22.03.2018. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 927/1099/17. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: