Постанова № 72960810, 20.03.2018, Донецький апеляційний господарський суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2018 справа № 908/1810/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,при секретарі судового засідання за участю представників сторін: від позивача: від відповідача-1: від відповідача-2: від третьої особи-1: від третьої особи-2: ОСОБА_4 ОСОБА_5, довіреність №76 від 20.07.2017р. ОСОБА_6, довіреність №18-117 від 26.12.2017р. ОСОБА_7, довіреність №289 від 13.02.2018р. не з’явився не з’явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів”, м.Запоріжжяна рішення господарського суду Запорізької області від06.12.2017р. (повне рішення складено 11.12.2017р.)у справі№ 908/1810/17 (суддя Дроздова С.С.), судді Боєва О.С., Корсун В.Л.)за позовомНаціонального антикорупційного бюро України, м.Київ до за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача1.Публічного акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів”, м.Запоріжжя 2.Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго”, м.Запоріжжя 1.Державного підприємства “Енергоринок”, м.Київ 2.Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, м.Київпровизнання недійсною угоди у формі заяви про припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 26.11.2015р.В С Т А Н О В И В:

Національне антикорупційне бюро України, м.Київ, позивач, звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача-1, Публічного акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів”, м.Запоріжжя та до відповідача-2, Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго”, м.Запоріжжя про визнання недійсною угоди у формі заяви Публічного акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” про припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 26.11.2015р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.09.2017р. по справі №908/1810/17 було залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Державне підприємство “Енергоринок”, м.Київ (третя особа - 1) та Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, м.Київ (третя особа – 2).

Вимоги позовної заяви обґрунтовані тим, що угода у формі заяви Публічного акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” про зарахування зустрічних однорідних вимог від 26.11.2015р. суперечить інтересам держави і суспільства, а також чинному законодавству, оскільки положення ч.2 ст.15-1 Закону України “Про електроенергетику” чітко визначають виключно грошову форму розрахунків між споживачами і постачальником електричної енергії та не допускають здійснення припинення зобов'язань споживачів за спожиту електроенергію в інший спосіб, у тому числі шляхом зарахування однорідних зустрічних вимог.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 06.12.2017р. (повне рішення складено 11.12.2017р.) по справі №908/1810/17 позовні вимоги Національного антикорупційного бюро України задоволено в повному обсязі.

В основу рішення суду покладені наступні висновки: здійснене за заявою відповідача-1 від 26.11.2015р. зарахування зустрічних однорідних вимог суперечить вимогам статей 15, 15-1, 26 Закону України "Про електроенергетику" і пункту 6.3 Правил користування електричною енергією; завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета вчинення спірної угоди полягає в тому, щоб проігнорувати встановлений Законом України "Про електроенергетику" і Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996р. (далі – ПКЕЕ), порядок оплати поставленої електричної енергії та оплатити її без використання передбаченого вказаним порядком рахунку із спеціальним режимом використання, внаслідок чого ухилитися від перерахування коштів з цього рахунку за відповідним алгоритмом оптового ринку електричної енергії, що призвело до неотримання іншими учасниками оптового ринку електричної енергії України належної їм частки грошових коштів від проданої Публічним акціонерним товариством “Запоріжжяобленерго” на користь Публічного акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” електроенергії у квітні 2015р.

Не погодившись із прийнятим рішенням суду, відповідач-1, Публічне акціонерне товариство “Запорізький завод феросплавів” звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 06.12.2017р. (повне рішення складено 11.12.2017р.) по справі №908/1810/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог Національного антикорупційного бюро України відмовити в повному обсязі.

Заявник апеляційної скарги зазначає, що рішення місцевого господарського суду ґрунтується на помилкових висновках суду і є таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. В основу заперечень скаржника, покладено наступні твердження:

- встановлення законом або договором певного порядку розрахунків у правовідносинах (в даному випадку внесення плати за поставлену електричну енергію виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника в уповноваженому банку) не виключає можливості припинення зобов’язань будь-яким передбаченим законом способом, у тому числі зарахуванням зустрічних однорідних вимог;

- позивачем не надано належних та допустимих доказів наявності у сторін в момент вчинення правочину завідомо суперечної інтересам держави мети вчинення такого правочину;

- рішенням господарського суду Запорізької області від 08.12.2015р. у справі №908/3966/15, яке набрало законної сили, встановлений факт припинення зобов’язань сторін на підставі заяви Публічного акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” про припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 26.11.2015р. та підтверджена законність такої заяви.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий (суддя-доповідач) Татенко В.М., судді – Зубченко І.В., Стойка О.В.

15.12.2017р. набув чинності Господарський процесуальний кодекс України (далі – ГПК України) в новій редакції відповідно до Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-19 від 03.10.2017р.

Так, згідно ч.1 ст.3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч.3 ст.3 ГПК України).

Таким чином, розгляд означеної апеляційної скарги здійснюється в порядку ГПК України в редакції, що діє з 15.12.2017р.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 19.12.2017р. по справі №908/1810/17 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” на рішення господарського суду Запорізької області від 06.12.2017р. (повне рішення складено 11.12.2017р.) та зобов’язано позивача, відповідача-2, та третіх осіб у строк до 03.01.2018р. включно надати суду відзив на апеляційну скаргу з доказами надсилання його копії та доданих до нього документів іншим сторонам у справі.

На адресу Донецького апеляційного господарського суду від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому третя особа-2 зазначає, що положеннями Закону України "Про електроенергетику" та ПКЕЕ визначено порядок розрахунків між споживачем електричної енергії та енергопостачальниками, які проводяться виключно коштами шляхом їх перерахування виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника в уповноваженому банку, а отже, грошові кошти за електричну енергію не можуть бути сплачені споживачем на будь – який інший рахунок. У зв’язку з викладеним наголошує, що з огляду на порушення норм чинного законодавства, угода підлягає визнанню недійсною.

Публічним акціонерним товариством “Запоріжжяобленерго” через канцелярію Донецького апеляційного господарського суду було подано відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого відповідач-2 зазначає, що оспорюваний правочин на момент його вчинення не суперечив нормам матеріального права, зокрема, приписам Закону України "Про електроенергетику" та інтересам держави, а обставини щодо правомірності його вчинення Публічним акціонерним товариством “Запорізький завод феросплавів” в сумі 172484044,82грн. вже встановлені рішенням господарського суду в іншій справі.

Крім того, апеляційний суд отримав відзив Національного антикорупційного бюро України, в якому позивач зазначає, що угода у формі заяви Публічного акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” про зарахування зустрічних однорідних вимог від 26.11.2015р. суперечить чинному законодавству, оскільки положення ч.2 ст.15-1 Закону України “Про електроенергетику» чітко визначають виключно грошову форму розрахунків між споживачами і постачальником електричної енергії та не допускають здійснення припинення зобов'язань споживачів за спожиту електроенергію в інший спосіб, у тому числі шляхом зарахування однорідних зустрічних вимог. Позивач, разом з іншим, наголошує, що наявні в матеріалах справи докази свідчать про наявність наміру у Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» на порушення інтересів держави і суспільства, а також стверджує, що висновки господарського суду Запорізької області від 08.12.2015р. у справі №908/3966/15 є правовою оцінкою обставин і такі висновки не мають преюдиціального значення для розгляду справи №908/1810/17.

До канцелярії апеляційного суду було подано відзив Державного підприємства “Енергоринок”, у якому останнє зазначає, що заявляючи про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідач-1 тим самим порушив законодавчо встановлений порядок розрахунків за спожиту електроенергію, позбавивши Державне підприємство «Енергоринок» та інших учасників розподілу коштів на отримання належної їм частки грошових коштів від проданої Публічним акціонерним товариством “Запоріжжяобленерго” на користь Публічного акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” в квітні 2015р. електроенергії.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 12.01.2018р. по справі №908/1810/17 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” було призначено до розгляду на 24.01.2018р.

З метою дотримання строків, передбачених ст.197 ГПК України, у зв'язку із перебуванням судді зі складу колегії суддів Зубченко І.В. у відпустці, для розгляду клопотання про участь представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції, на підставі розпорядження керівника апарату суду, за наслідками автоматичної зміни складу суду сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий (суддя-доповідач) Татенко В.М., судді – Радіонова О.О., Стойка О.В.

Ухвалами суду апеляційної інстанції від 18.01.2018р. та 22.01.2018р. відмовлено Національному антикорупційному бюро України та Публічному акціонерному товариству “Запоріжжяобленерго” у задоволенні клопотань про участь представників у судовому засіданні по справі №908/1810/17, що призначене на 24.01.2018 о 10:00год., в режимі відеоконференції з викладених в ухвалах причин.

У судове засідання 24.01.2018р. з’явились представники позивача, відповідачів та третьої особи-1. Третя особа-2 в зазначене судове засідання не з’явилась, про причини неявки суд не повідомила, про час та місце слухання справи була повідомлена належним чином. Однак, призначене судове засідання 24.01.2018р. не відбулося у зв’язку з відсутністю у будівлі суду електропостачання, що підтверджується актом щодо знеструмлення електромережі суду, вихід з ладу сервера автоматизованої системи та інші умови, що впливають на безперебійність та функціонування автоматизованої системи від 25.01.2018р. З урахуванням зазначених обставин, колегією суддів було оголошено перерву до 14.02.2018р. о 10:30год.

Від Публічного акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” на поштову адресу суду надійшли пояснення на відзив Національного антикорупційного бюро України, у якому відповідач-1 наголошує, що для припинення зобов’язань зарахуванням ЦК України не передбачає необхідності наявності у Законі України «Про електроенергетику» спеціальної норми про можливість його проведення, та зазначає, що всі твердження позивача про суперечність оспорюваного правочину інтересам держави і суспільства є хибними.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 12.02.2018р. у задоволенні клопотань Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” та Національного антикорупційного бюро України про участь у судовому засіданні 14.02.2018р. о 10:30 по справі № 908/1810/17 в режимі відеоконференції відмовлено з викладених в ухвалі причин.

На електронну адресу суду апеляційної інстанції та через канцелярію надійшли аналогічні за змістом клопотання Національного антикорупційного бюро України про долучення документів до матеріалів справи, а саме копії постанови Верховного Суду від 07.02.2018р. у справі №910/131/17, яке судовою колегією задоволено.

У судове засідання 14.02.2018р. з’явились представники відповідача-1 та третьої особи-1 та підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї. Відповідач-2 у зазначене судове засідання не з’явився, однак на електронну адресу суду надіслав клопотання, в якому просить суд відкласти розгляд апеляційної скарги з метою реалізації конституційного права на розгляд справи за його участю. Представник третьої особи-2 в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.

У судовому засіданні колегія суддів дійшла висновку про необхідність оголошення перерви до 19.02.2018р. о 12:15год.

У зв’язку з прийняттям 15.02.2018р. Вищою радою правосуддя рішення про звільнення у відставку судді Татенка В.М., який є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у справі, на підставі розпорядження керівника апарату суду, за наслідками повторного автоматизованого розподілу справи сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий (суддя-доповідач) Зубченко І.В., судді Попков Д.О., Чернота Л.Ф.

19.02.2018р. через канцелярію Донецького апеляційного господарського суду від Публічного акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” надійшло клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні.

У судовому засіданні 19.02.2018р. представники Публічного акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” підтримали клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні. Представник Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” підтримав зазначене клопотання. Представники позивача та третіх осіб у судове засідання не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Зважаючи на неможливість вирішення спору в данному судовому засіданні, враховуючи необхідність дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених в статтях 2, 4 ГПК України та з метою повного та всебічного дослідження обставин справи в їх сукупності, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про необхідність оголошення перерви в судовому засіданні до 20.03.2018р. об 11:30год.

На поштову адресу суду від Публічного акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” надійшли пояснення, за змістом яких відповідач-1 наголошує, що зарахування зустрічних однорідних вимог було здійснене у відповідності до вимог норм ЦК України, а тому позовні вимоги є необґрунтованими.

З метою дотримання строків розгляду справи, у зв'язку з перебуванням у відпустці на день розгляду справи судді зі складу колегії ОСОБА_8, на підставі розпорядження керівника апарату суду, за наслідками повторного автоматизованого розподілу справи сформовано наступний склад колегії: головуючий (суддя-доповідач) Зубченко І.В., судді Стойка О.В., Чернота Л.Ф.

У судовому засіданні 20.03.2018р. представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив рішення господарського суду Запорізької області залишити без змін. Представники відповідачів підтримали вимоги апеляційної скарги з мотивів, що були в ній викладені. Представники третіх осіб у судове засідання не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи належне повідомлення учасників справи про час та місце судового засідання, беручи до уваги, що явка третіх осіб не була визнана судом обов’язковою, з огляду на те, що позиція третіх осіб викладена безпосередньо у відзивах на апеляційну скаргу, судова колегія визнала за можливе розглянути справу за відсутністю представників третіх осіб за наявними матеріалами у справі.

Відповідно до ст.269 ГПК України (в редакції від 15.12.2017р.), дискреційні повноваження суду апеляційної інстанції щодо обсягів перегляду справ обмежуються доводами та вимогами апеляційної скарги (ч.1). Виключення з цього правила можливе лише у разі, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч.4).

Відповідно до ст.ст.222, 223 ГПК України та п.17.7 Перехідних положень ГПК України (в редакції від 15.12.2017р.) здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

У судовому засіданні 20.03.2018р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзиви на неї, пояснення, заслухавши представників позивача та відповідачів, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах перегляду справи, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та не оспорюється сторонами, 01.11.2012р. між Відкритим акціонерним товариством “Запоріжжяобленерго” (далі - постачальник електричної енергії; перейменовано на Публічне акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго”) та Публічним акціонерним товариством “Запорізький завод феросплавів” (далі - споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії №3 (далі – договір), за умовами розділу 1 якого постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку №1 “Обсяги постачання електричної енергії споживачу”, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точки продажу електричної енергії визначаються додатком №2 “Точки продажу електричної енергії споживачу”.

Відповідно до п.2.3 договору, споживач зобов'язується, зокрема: оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатка №4 "Порядок розрахунків за активну електричну енергію" та додатка №5 "Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії" (п.2.3.4); здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника електричної енергії та електроустановками споживача згідно з додатком №6 "Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії" (для споживачів, що мають спільну межу електричних мереж із постачальником електричної енергії).

Пунктом 9.5 договору передбачено, що він набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2013р. Договір вважається щорічно продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії.

Згідно з абзацом другим пункту 1 Додатку №4 до договору розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на рахунок постачальника, вказаний в п.10 договору.

Відповідно до п.10 договору сторони визначили рахунок, на який проводяться розрахунки за електричну енергію, а саме: поточний рахунок із спеціальним режимом використання №260363141401 в філії - Запорізьке обласне управління АТ “Ощадбанк”.

За поставлену Публічним акціонерним товариством “Запоріжжяобленерго” на виконання договору у квітні 2015р. активну електроенергію Публічне акціонерне товариство “Запорізький завод феросплавів” належним чином і в обумовлений договором строк та порядок не розрахувалось, що призвело до утворення заборгованості у загальній сумі 174351509,01грн.

Крім того, у період з травня 2015р. по листопад 2015р. Публічним акціонерним товариством “Запорізький завод феросплавів” було перераховано на рахунок Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (р/р №26002055720132, відкритий у Запорізькому РУ ПАТ КБ “Приватбанк”) грошові кошти у сумі 181400000,00грн з призначенням платежу: “Плата за посл. з компенс.перетік.реактив. електроенергії”.

Публічним акціонерним товариством “Запорізький завод феросплавів” було направлено на адресу Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” вимогу від 13.11.2015р. вих. №1/17 з вимогою повернути грошові кошти у розмірі 172484044,82грн., які є платою за послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії, у строк до 17.11.2015р.

27.11.2015р. Публічне акціонерне товариство “Запорізький завод феросплавів” направило на адресу Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” заяву про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 26.11.2015р., якою здійснено зарахування вимог Публічного акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” до Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” повернення суми плати за послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії та вимог Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” до Публічного акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” по сплаті заборгованості за договором про постачання на суму 172484044,82грн, відповідно.

Вважаючи, що угода у формі заяви Публічного акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 26.11.2015р. суперечить нормам статей 15-1, 26 Закону України “Про електроенергетику”, Національне антикорупційне бюро України звернулося до господарського суду із цим позовом.

Донецький апеляційний господарський суд, дослідивши правову природу спірних правовідносин з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, надаючи оцінку всім обставинам справи, оцінивши надані сторонами на підтвердження їх вимог докази, погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

На підставі аналізу матеріалів справи та норм статей 202, 601 ЦК України і норм статті 203 ГК України судова колегія зазначає, що зарахуванням між Публічним акціонерним товариством “Запорізький завод феросплавів” та Публічним акціонерним товариством “Запоріжжяобленерго” зустрічних однорідних вимог за заявою Публічного акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” від 26.11.2015р., як дія цього товариства, внаслідок якої припиняються зобов’язання обох відповідачів, є одностороннім правочином, для вчинення якого достатньо вказаної заяви.

Враховуючи норми статей 602 ЦК України та 203 ГК України господарський суд Запорізької області обґрунтовано зазначив, що норми ЦК України та ГК України не містять заборони зарахування вказаних у заяві Публічного акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” від 26.11.2015р., зустрічних однорідних вимог, які є такими, проте передбачають можливість такої заборони у випадках, встановлених договором або законом.

Так, статтею 1 Закону України "Про електроенергетику" термін "поточні рахунки із спеціальним режимом використання оптового ринку електричної енергії" визначено як рахунки суб'єктів господарської діяльності, що здійснюють постачання електричної енергії на закріпленій території та оптове постачання електричної енергії, відкриті в уповноваженому банку і призначені виключно для накопичення коштів, отриманих за електричну енергію від споживачів, та розрахунків з учасниками оптового ринку електричної енергії, а термін "алгоритм оптового ринку електричної енергії" - як порядок розподілу уповноваженим банком коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання без платіжних доручень, який встановлюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України "Про електроенергетику" купівля всієї електричної енергії, виробленої на електростанціях, потужність чи обсяг відпуску яких перевищують граничні показники (крім випадків, передбачених цим Законом), та весь її оптовий продаж здійснюються на оптовому ринку електричної енергії України, крім електричної енергії, що купується (продається) відповідно до розділу XVII Закону України "Про ринок електричної енергії".

Приписами ч.2 ст.15-1 Закону України "Про електроенергетику" унормовано, що споживачі, які купують електричну енергію у енергопостачальників, що здійснюють господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, вносять плату за поставлену їм електричну енергію виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника в уповноваженому банку. У разі перерахування споживачами коштів за електричну енергію на інші рахунки отримувачі повинні повернути ці кошти за заявою споживача або за власною ініціативою в триденний термін з моменту їх отримання. У разі неповернення споживачу у цей термін коштів, сплачених на інші, не на поточні рахунки із спеціальним режимом використання, ці суми підлягають вилученню до Державного бюджету України як санкція за вчинене правопорушення і не зараховуються як оплата електричної енергії. Зарахування коштів до Державного бюджету України не звільняє їх отримувача від повернення цих коштів споживачу електричної енергії.

Зазначені положення відповідають нормам, викладеним у пункті 6.3 ПКЕЕ (з урахуванням внесених змін і доповнень).

Частиною 3 статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що кошти з поточних рахунків із спеціальним режимом використання енергопостачальників, що здійснюють господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, перераховуються згідно з алгоритмом оптового ринку електричної енергії виключно на: поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії; поточний рахунок підприємства, яке здійснює розподіл електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами; поточний рахунок енергопостачальника; поточний рахунок із спеціальним режимом використання для погашення заборгованості оптового постачальника електричної енергії.

Аналогічний порядок розрахунків за закуплену на оптовому ринку електричну енергію із застосуванням поточних рахунків із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії стаття 15-1 Закону України "Про електроенергетику" передбачає і для енергопостачальників, підприємств, що здійснюють передачу електричної енергії, та всіх підприємствами, що здійснюють розподіл електричної енергії.

Частиною 8 ст.26 Закону України "Про електроенергетику" визначено, що споживач, якому електрична енергія постачається енергопостачальником, що здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, зобов'язаний оплачувати її вартість виключно коштами шляхом їх перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника. У разі проведення споживачем розрахунків в інших формах та/або сплати коштів на інші рахунки такі кошти не враховуються як оплата спожитої електричної енергії.

Як вбачається з матеріалів справи та не оспорюється сторонами, Публічним акціонерним товариством “Запорізький завод феросплавів” оплата спожитої електроенергії за договором від 01.11.2012р. №3 про постачання електричної енергії за період з травня по листопад 2015р. проводилося на поточний рахунок Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго”, а не на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання.

З огляду на викладені вище висновки, судова колегія погоджується з твердженнями суду першої інстанції про невідповідність здійсненого за заявою Публічного акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” від 26.11.2015р. зарахування зустрічних однорідних вимог вимогам статей 15, 26 Закону України "Про електроенергетику" і пункту 6.3 Правил користування електричною енергією.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 07.02.2018р. по справі №910/131/17, від 15.02.2018р. по справі №925/1/17, від 05.03.2018р. по справі №925/5/17.

Зазначеним вище спростовуються твердження апелянта про те, що встановлення законом або договором певного порядку розрахунків у правовідносинах (в даному випадку внесення плати за поставлену електричну енергію виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника в уповноваженому банку) не виключає можливості припинення зобов’язань будь-яким передбаченим законом способом, у тому числі зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Заявник в апеляційній скарзі посилається на висновки, викладені у постановах Вищого господарського суду України від 09.08.2012р. по справі №34/8, від 30.07.2012р. по справі №5011-65/637-2012, від 13.06.2012р. по справі №26/387, від 20.01.2010р. по справі №37/436-42/416, від 28.04.2009р. по справі №37/436, та в постанові Верховного суду України від 24.06.2015р. у справі №3-255гс15. Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду зазначає, що вказані постанови прийняті судами на підставі аналізу обсягів дослідження конкретних обставин справ, які відрізняються від обставин справи №908/1810/17. Отже, ці постанови не свідчать про помилковість висновків суду першої інстанції.

Задовольняючи позов, господарський суд Запорізької області правильно виходив з того, що оспорюваний правочин суперечить інтересам держави і суспільства, виходячи з такого.

Частиною 3 статті 228 ЦК України передбачено, що у разі недодержання вимог щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Відповідно до ч.1 ст.207 ГК України господарське зобов’язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Як вже зазначалося, здійснене між відповідачами зарахування зустрічних однорідних вимог суперечить вимогам статей 15, 15-1, 26 Закону України "Про електроенергетику" і пункту 6.3 ПКЕЕ.

Внаслідок такого зарахування відповідачі по справі не виконали вимоги Закону України "Про електроенергетику" і ПКЕЕ щодо оплати поставленої електроенергії виключно шляхом перерахування коштів споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника і фактично провело розрахунки за поставлену електроенергію в іншому форматі, без використання поточного рахунку із спеціальним режимом використання енергопостачальника, й тим самим уникнули перерахування коштів з такого поточного рахунку за відповідним алгоритмом.

Зі змісту Закону України "Про електроенергетику" випливає, що встановлений ним порядок розрахунків за закуплену на оптовому ринку електричну енергію спрямований на забезпечення стабільного фінансового стану електроенергетики, відповідальності суб'єктів електроенергетики та споживачів за порушення цього порядку, надійного (безперебійного) постачання споживачам електричної енергії і енергетичної безпеки як складових економічних основ держави України, у чому безперечно є інтерес держави і суспільства. Отже, порушення відповідачами встановленого Законом України "Про електроенергетику" і ПКЕЕ порядку розрахунків за поставлену електричну енергію не відповідає інтересам держави і суспільства щодо забезпечення стабільного фінансового стану електроенергетики і відповідальності суб'єктів електроенергетики та споживачів за порушення цього порядку, забезпечення надійного (безперебійного) постачання споживачам електричної енергії і енергетичної безпеки України.

Завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета вчинення одностороннього правочину щодо зарахування зустрічних однорідних вимог і його наслідки полягала у тому щоб обійти встановлений Законом України "Про електроенергетику" і ПКЕЕ порядок оплати поставленої електричної енергії, оплатити її без використання передбаченого цим порядком рахунку із спеціальним режимом використання енергопостачальника і тим самим уникнути перерахування коштів із такого поточного рахунку за відповідним алгоритмом оптового ринку електричної енергії.

При цьому, відповідачі усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність зарахування зустрічних однорідних вимог у спірних правовідносинах і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули настання вказаних вище протиправних наслідків.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками господарського суду Запорізької області про наявність правових підстав для визнання угоди у формі заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 26.11.2015р. недійсною.

При цьому, посилання апелянта на те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів наявності у сторін в момент вчинення правочину завідомо суперечної інтересам держави мети вчинення такого правочину, не відповідає дійсним обставинам справи та спростовано викладеними вище висновками.

Щодо аргументів апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не враховано висновків, викладених у рішенні господарського суду Запорізької області від 08.12.2015р. у справі №908/3966/15, то вони є необґрунтованими виходячи з такого.

Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України (в редакції від 15.12.2017р.) обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

При цьому, наведені скаржником витяги (цитати) із зазначеного рішення господарського суду Запорізької області стосуються, за своїм правовим змістом, не встановлення обставин (фактів) як таких, а здійснення названим судом загальної правової оцінки обставин вказаної справи. Преюдиціальне ж значення процесуальним законом надається саме обставинам справи, встановленим судовим рішенням, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Таким чином, наявність рішення господарського суду Запорізької області від 08.12.2015р. по справі №908/3966/15 не впливає на дослідження обставин справи №908/1810/17 та висновки суду щодо наявності підстав для визнання недійсною угоди у формі заяви Публічного акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 26.11.2015р.

Відповідно до ст.276 ГПК України (в редакції від 15.12.2017р.) суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду погоджується з висновками місцевого господарського суду, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв’язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення та задоволення вимог апеляційної скарги за наведеними в ній мотивами не вбачається, що за змістом ст.129 ГПК України (в редакції від 15.12.2017р.) має наслідком віднесення на рахунок скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275-277, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів”, м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 06.12.2017р. (повне рішення складено 11.12.2017р.) у справі №908/1810/17 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 06.12.2017р. (повне рішення складено 11.12.2017р.) у справі №908/1810/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.

У судовому засіданні 20.03.2018р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 26.03.2018р.

Головуючий І.В. Зубченко

Судді: О.В. Стойка

ОСОБА_3

Надруковано 8 примірників: 1 – позивачу; 1– відповідачу-1; 1- відповідачу-2; 1-третій особі-1; 1-третій особі-2; 1 – до справи; 1 – ДАГС; 1 – ГСЗО