Ухвала суду № 72960772, 22.03.2018, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

22.03.2018 . м.Дніпро Справа № 904/1192/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Березкіної О.В. (доповідач)

суддів: Дарміна М.О., Іванова О.Г.

при секретарі Крицька Я.Б.

Представники сторін:

від скаржника: ОСОБА_1 адвокат, ордер серія КВ №045094 від 20.12.2017 р.;

від позивача: Пата С.П. представник, довіреність №б/н від 30.10.2017 р.;

від відповідача: не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином;

від третьої особи-1: ОСОБА_3 , паспорт серія НОМЕР_1 від 14.07.1998 р.;

від третьої особи-2: не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні ( в режимі відеоконференції) апеляційну скаргу ОСОБА_4

на рішення господарського суду Дніпропетровської області , ухваленого суддею Рудь І.А. 18 квітня 2016 року, повний текст якого складено 22 квітня 2016року у справі № 904/1192/16

За позовом Публічного акціонерне товариства "Дельта Банк", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіагал",

м. Дніпропетровськ

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3, с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинскього району Київської області

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

про визнання договору про відступлення права вимоги від 30.01.2015р. недійсним, застосування наслідків недійсності правочину та скасування державної реєстрації припинення обтяжень

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2016року ( суддя Рудь І.А.) позовні вимоги Публічного акціонерне товариства "Дельта Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіагал"- задоволено частково.

Суд визнав недійсним укладений між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Сіагал" договір про відступлення прав вимоги від 30 січня 2015року та застосував до відносин сторін наслідки недійсності договору про відступлення прав вимоги від 30 січня 2015року:

- шляхом визнання Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (01133, м. Київ, вул.Щорса, буд. 36-Б, код ЄДРПОУ 34047020) стороною (кредитором) за Кредитним договором від 26.04.2007р. № 41/14/07-СП;

- шляхом визнання Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (01133, м. Київ, вул.Щорса, буд. 36-Б, код ЄДРПОУ 34047020) стороною (кредитором) за Договором поруки від 26.04.2007р. №41/14/П14/07-СП;

- шляхом визнання Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (01133, м. Київ, вул.Щорса, буд. 36-Б, код ЄДРПОУ 34047020) стороною (кредитором) за Договором поруки від 11.07.2007р. №41/14/П14.2/07-СП;

- шляхом визнання Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (01133, м. Київ, вул.Щорса, буд. 36-Б, код ЄДРПОУ 34047020) стороною (кредитором) за Договором поруки від 11.10.2007р. № 41/14/2П14/07-СП;

- шляхом повернення на поточний рахунок ТОВ "Фінансова компанія "Сіагал", розміщений у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" грошових коштів у розмірі 20 000 грн..

Суд скасував державну реєстрацію припинення обтяжень у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" за іпотечним договором № 41/14/І14/07-СП, посвідченим 26 квітня 2007року приватним нотаріусом КМНО Занудіною О. І. за реєстровим № 998, а саме:

- записів про обтяження нерухомого майна іпотекою щодо домоволодіння №45 житлового площею 83,10 кв.м., загальною площею 213,3 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Набережна та земельної ділянки, загальною площею 0,1588 га, з цільовим призначенням - будівництво та обслуговування жилого будинку і господарських будівель - 0,0849 га і ведення особистого селянського господарства - 0,0739 га, що знаходиться за адресою домоволодіння № 5246098, №5246102;

- записів про обтяження нерухомого майна забороною відчуження щодо домоволодіння №47, житловою площею 83,10 кв.м., загального площею 213,3 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Набережна та земельної ділянки, загальною площею 0,1588 га, з цільовим призначенням - будівництво та обслуговування жилого будинку і господарських будівель - 0,0849 га і ведення особистого селянського господарства - 0,0739 га, що знаходиться за адресою домоволодіння № 5246110, № 5246115.

В решті позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19 квітня 2017року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2016року залишено без змін.

При цьому, в рішеннях судів зазначено, що спірний договір відступлення права вимоги віднесено до категорії нікчемних, оскільки при його укладанні та виконанні було допущено ряд порушень законодавства України та обмежень, встановлених Національним банком України, а саме: Банк, уклавши Договір відступлення, здійснив відчуження майна (майнових прав), за ціною, значно нижчою від звичайної (оплата більше ніж на 99% відрізняється від вартості майнових прав), що прямо зазначено у п. 3 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" як ознака нікчемності правочину.

У грудні 2017 року ОСОБА_4 як особа, що не брала участі у розгляді справи, але права якої порушено, звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2016 року.

В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що господарським судом під час розгляду даної справи вирішено питання про його майнові права та інтереси, які в результаті винесення рішення є порушеними, без надання права на судовий захист.

Зокрема, в обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що під час укладання між позивачем та відповідачем договору про відступлення права вимоги від 30 січня 2015року було дотримано усі вимоги встановлені чинним законодавством України, жодна з підстав нікчемності правочину, передбачена ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» за цим договором не настала.

Крім того, апелянт зазначає, що 30 січня 2015 року ним було укладено з ТОВ « СІАГАЛ» договір комісії № 300114/2 на вчинення правочину щодо придбання права вимоги за кредитним договором, за умовами якого ТОВ ФК «СІАГАЛ» зобов'язується за дорученням ОСОБА_4 за комісійну плату вчинити за рахунок комітента від свого імені правочин щодо набуття права вимоги до боржника ОСОБА_3 за кредитним договором № 41/14/07-СП від 26 квітня 2007 року та договорами забезпечення, за ціною, не більше узгодженої сторонами, що становить 20 000 грн. і в строки, визначені сторонами у цьому договорі, а саме до 6 лютого 2015 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09 січня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення господарського суду Дніпропетровської області , ухваленого суддею Рудь І.А. 18 квітня 2016 року, повний текст якого складено 22 квітня 2016року у справі № 904/1192/16 залишено без руху.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02 лютого 2018 року призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 13березня 2018року о 10:00 год.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27 лютого 2018 року задоволено клопотання публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" від імені якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів на ліквідацію АТ "Дельта Банк" Кадиров В.В. про забезпечення проведення судового засідання у справі №904/1192/16 в режимі відеоконференції та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 13березня 2018року о 09:30 год.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13 березня 2018року в судовому засіданні було оголошено перерву до 22 березня 2018 року на 10 годину, судове засідання провести в режимі відеоконференції з Дніпровським районним судом міста Києва.

Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" надано відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_4 в якому зазначено, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи апелянта, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими. Просить залишити оскаржуване рішення - без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні 22 березня 2018 року представники скаржника, позивача, третьої особи -1 надали пояснення по справі.

До суду апеляційної інстанції представники відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіагал", третьої особи-2: яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області не з'явилися, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином ( поштове повідомлення а.с.39,т.3), заяв про відкладення розгляду справи до суду не надали, своїх заперечень або заяв по суті апеляційної скарги не надали, що надає підстави суду розглянути справу на підставі наданих доказів, без їх участі.

Відповідно до ч.11,12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки в судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Відповідно до статті 120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим кодексом для вручення судових рішень.

Статтею 242 Господарського процесуального кодексу України, яка регламентує порядок вручення судового рішення, зазначено, що днем вручення судового рішення є день проставляння у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, або відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Виходячи з вищевикладених положень Господарського процесуального кодексу України та встановлених обставин щодо порядку викликів і повідомлень учасників справи, колегія суддів вважає відповідача та третю особу-2 належним чином повідомлено про час та місце судового розгляду, що надає суду право розглянути справу без їх участі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін які були присутні в судовому засіданні 22 березня 2018року, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційне провадження підлягає припиненню з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 254 Господарського процесуального кодексу України регламентовано, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

При цьому при розгляді апеляційним господарським судом апеляційної скарги особи, яка не брала участі в розгляді справи в суді першої інстанції, але вважає що господарським судом вирішено питання про її права, інтереси та обов`язки, суд, відкривши апеляційне провадження (за відсутності інших підстав повернення скарги згідно з Господарським процесуальним кодексом України), повинен з`ясувати наявність правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, наявність у вказаної особи порушеного законного інтересу щодо предмету спору.

Враховуючи положення наведеної норми, особи, які не брали участь у справі, мають право апеляційного оскарження лише в разі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Підставою для надання певній, не залученій до участі у справі, особі права на звернення з апеляційною скаргою є саме порушення її прав або охоронюваних законом інтересів внаслідок вирішення судом спору у справі, до участі в якій ця особа обов'язково підлягала залученню як така, що мала певні права і обов'язки у спірних правовідносинах.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду України від 02.09.2008 року у справі № 23/294 судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не береться до уваги.

Як вбачається з оспорюваного рішення, учасниками справи є сторони - Публічне акціонерне товариства "Дельта Банк", Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіагал", та треті особи - ОСОБА_3, та Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, тобто, ОСОБА_4 не був учасником даної справи, і питання щодо його прав інтересів та обов'язків суд не вирішував.

З'ясовуючи наявність правового зв'язку між сторонами у справі та ОСОБА_4, апеляційним судом встановлено, що 30 січня 2015 року ним було укладено з ТОВ « СІАГАЛ» договір комісії № 300114/2 на вчинення правочину щодо придбання права вимоги за кредитним договором, за умовами якого ТОВ ФК «СІАГАЛ» зобов'язується за дорученням ОСОБА_4 за комісійну плату вчинити за рахунок комітента від свого імені правочин щодо набуття права вимоги до боржника ОСОБА_3 за кредитним договором № 41/14/07-СП від 26.04.2007року та договорами забезпечення, за ціною, не більше узгодженої сторонами, що становить 20 000 грн. і в строки, визначені сторонами у цьому договорі, а саме до 6 лютого 2015 року.

Саме у зв'язку із укладанням означеного договору скаржник вважає, що його права були порушені під час розгляду справи про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 30.01.2015р., укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Сіагал".

Разом з цим, предметом спору по даній справі є визнання недійсним договору відступлення права вимоги, за яким ПАТ "Дельта Банк" передав ТОВ "Фінансова компанія "Сіагал" право вимоги за кредитним договором № 41/14/07-СП від 26.04.2007р., сума якої у гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ складала 3 215 734,10 грн., а отримав від відповідача 2000 грн.

Тобто, Банк, уклавши Договір відступлення, здійснив відчуження майна (майнових прав), за ціною, значно нижчою від звичайної (оплата більше ніж на 99% відрізняється від вартості майнових прав), що прямо зазначено у п. 3 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" як ознака нікчемності правочину.

З вищезазначеного вбачається, що ОСОБА_7, не був стороною зазначеного договору відступлення, і питання щодо його прав за цим договором, судом не вирішувалось і не розглядалось.

Його посилання в апеляційній скарзі на те, що його права порушені, оскільки за укладеним 30.01.2015 року з ТОВ "Фінансова компанія "Сіагал" договором комісії він придбав право вимоги до ОСОБА_3 за кредитним договором № 41/14/07-СП від 26.04.2007р., свідчить про існування інших правовідносин, які виникли між ОСОБА_4 та ТОВ "Фінансова компанія "Сіагал" за іншим договором, і саме за цим договором його права можуть бути порушені і підлягають захисту.

В той же час, оспорюваний ним договір відступлення права вимоги, укладений між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Сіагал", не порушував його права і його безпосередньо не стосувався.

Як вбачається з апеляційної скарги, саме договір відступлення права вимоги, укладений 30 січня 2015 року між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Сіагал", передував договору комісії, укладеному 30 січня 2015 року ТОВ "Фінансова компанія "Сіагал" та ОСОБА_4

Крім того, саме така послідовність укладання вищезазначених договорів підтверджується послідовністю дій сторін цих договорів, а саме: за договором про відступлення права вимоги, укладеним 30 січня 2015 року між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Сіагал", ПАТ "Дельта Банк" передал за актом приймання передачі ТОВ "Фінансова компанія "Сіагал" оригінали кредитного договору № 41/14/07-СП від 26 квітня 2007року з додатковими угодами, та оригінали забезпечувальних договорів.

І вже після цього, ТОВ "Фінансова компанія "Сіагал" передал за актом приймання передачі ОСОБА_4 за договором комісії, отримані ним від ПАТ «Дельта Банк» оригінали кредитного договору № 41/14/07-СП від 26 квітня 2007року з додатковими угодами, та оригінали забезпечувальних договорів.

Як роз'яснено у пункті 52 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011року "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України", якщо буде встановлено, що права особи, яка не була залучена до участі у справи, оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Апеляційним судом встановлено, що скаржник не є стороною у спірних правовідносинах , спір про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги не стосується прав та обов'язків скаржника; суд не зобов'язував скаржника вчиняти будь-які юридично значимі дії щодо спірного договору, або утримуватися від їх вчинення, апелянтом не доведено, що оскаржуване судове рішення зачіпає чи порушує його права та охоронювані законом інтереси, а згадка про скаржника в судовому рішенні взагалі відсутня.

Отже, з огляду на встановлені апеляційним судом обставини відсутності порушення прав та охоронюваних законом інтересів ОСОБА_4 при винесенні рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2016 року, колегія суддів вбачає підстави для припинення апеляційного провадження по даній справі, порушеного за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на підставі п.3 ч.1 ст.264 ГПК України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.264 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалось.

Керуючись ст.ст. 234, 235, п.3 ч.1 ст.264, п.3 ч.1 ст.287, ст.288 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційне провадження по апеляційній скарзі ОСОБА_4 на рішення господарського суду Дніпропетровської області , ухваленого суддею Рудь І.А. 18 квітня 2016 року, повний текст якого складено 22 квітня 2016року у справі № 904/1192/16 - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя О.В. Березкіна

Суддя М.О. Дармін

Суддя О.Г. Іванов