Постанова № 72960719, 20.03.2018, Донецький апеляційний господарський суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2018 справа № 905/2134/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,при секретарі судового засідання: за участю представників сторін: від позивача: від відповідача-1: від відповідача-2: ОСОБА_4 ОСОБА_5, ордер ПТ №002651 від 20.03.2018р. не з’явився не з’явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат”, м.Сєвєродонецьк Луганської областіна рішення господарського суду Донецької області від30.11.2017р. (повний текст підписано 04.12.2017р.)у справі№ 905/2134/17 (суддя Г.В. Левшина)за позовомПублічного акціонерного товариства “Дніпровський металургійний комбінат”, м.Кам’янське Дніпропетровської області до1.Публічного акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат”, м.Сєвєродонецьк Луганської області 2.Приватного акціонерного товариства “Донецьккокс”, м.Маріуполь Донецької області простягнення 1071384771,02грн.

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство “Дніпровський металургійний комбінат”, м.Кам’янське Дніпропетровської області, позивач, звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача-1, Публічного акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат”, м.Сєвєродонецьк Луганської області про стягнення пені в сумі 964407012,02грн. і 3% річних у сумі 106977759,00грн. та до відповідача-2, Приватного акціонерного товариства “Донецьккокс”, м.Маріуполь Донецької області про стягнення 3% річних в сумі 10000,00грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем-1 умов договору поставки №ГРД-01/10-5001 від 29.12.2010р. в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару, у зв’язку з чим наявні підстави для нарахування пені та 3% річних на суму простроченої заборгованості.

Рішенням господарського суду Донецької області від 30.11.2017р. (повний текст підписано 04.12.2017р.) у справі №905/2134/17 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Дніпровський металургійний комбінат” задоволені в повному обсязі.

Приймаючи зазначене рішення, господарський суд встановив факт невиконання відповідачем-1 рішення господарського суду міста Києва від 28.04.2016р. по справі №910/2034/16 (з урахуванням змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2016р.), у зв’язку з чим дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення 3% річних та пені.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Публічне акціонерне товариство “Алчевський металургійний комбінат” звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення.

Підставами для скасування рішення апелянт зазначає порушення місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, та невірну оцінку доказів. Так, за твердженнями скаржника, не надавши належної правової оцінки доводам відповідача-1, викладеним у клопотанні про зменшення розміру пені, суд порушив право апелянта на справедливий, всебічний та повний розгляд справи.

З 15.12.2017р. набув чинності Господарський процесуальний кодекс України (далі – ГПК України) у новій редакції відповідно до Закону України “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” №2147-VIII від 03.10.2017р.

Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч.3 ст.3 ГПК України).

Таким чином, розгляд зазначеної апеляційної скарги здійснюється в порядку ГПК України в редакції, що діє з 15.12.2017р.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 22.01.2018р. сформовано колегію суддів у складі: головуючий Зубченко І.В., судді Радіонова О.О., Чернота Л.Ф.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 22.01.2018р. відкрито апеляційне провадження у справі №905/2134/17 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат” на рішення господарського суду Донецької області від 30.11.2017р. (повний текст підписано 04.12.2017р.) у справі №905/2134/17, зобов’язано позивача та відповідача-2 до 12.02.2018р. включно надати до суду відзиви на апеляційну скаргу з доказами їх надсилання іншим учасникам справи.

Через канцелярію Донецького апеляційного господарського суду від Публічного акціонерного товариства “Дніпровський металургійний комбінат” надійшов відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого позивач наголошує, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а апеляційна скарга – такою, що не підлягає задоволенню. При цьому зазначає, що місцевим господарським судом в повній мірі досліджено та встановлено відсутність підстав для зменшення розміру пені до 80%, зокрема, з огляду на врахування ступеня виконання грошового зобов’язання відповідачем-1 та скрутного фінансового становища позивача (значна кредиторська заборгованість, дефіцит обігових коштів, наявність збитків підприємства, перебування підприємства на «гарячій» консервації тощо).

На поштову адресу суду від Публічного акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат” надійшла відповідь на відзив Публічного акціонерного товариства “Дніпровський металургійний комбінат” на апеляційну скаргу, у якій апелянт наголошує на наступному:

- позивачем не доведено наявності збитків у зв’язку із невиконанням відповідачем-1 обов’язків за договором поставки;

- заявлений на підставі договору поставки розмір неустойки є надмірно великим;

- суд повинен застосувати практику Донецького апеляційного господарського суду щодо визнання факту здійснення господарської діяльності в зоні проведення антитерористичної операції тією винятковою обставиною, яка дає підстави для зменшення розміру пені.

До відповіді на відзив також додане клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів на підтвердження наявності виняткових обставин, в яких здійснює свою діяльність відповідач-1, та на підтвердження ступеню виконання зобов’язань. У задоволенні зазначеного клопотання судовою колегією відмовлено, оскільки додані до клопотання документи не були предметом дослідження в суді першої інстанції, а не існування документів на момент розгляду справи не може ревізуватися як поважна причина неможливості їх подання до суду першої інстанції, що об’єктивно не залежала від особи, в контексті приписів ст.269 ГПК України.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 19.02.2018р. призначено розгляд справи на 20.03.2018р.

У зв'язку з перебуванням у відпустці судді зі складу колегії ОСОБА_6, для вирішення питання про участь Публічного акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат” у судовому засіданні в режимі відеоконференції та для подальшого розгляд справи, на підставі розпорядження в.о.керівника апарату суду від 14.03.2018р., проведено повторний автоматизований розподіл справи, за результатами якого сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий Зубченко І.В., судді Стойка О.В., Чернота Л.Ф.

З огляду на відсутність можливості проведення судового засідання 20.03.2018р. об 11:40год. у режимі відеоконференції, ухвалою суду від 14.03.2018р. відмовлено у задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат”.

Представник позивача у судовому засіданні 20.03.2018р. проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив рішення господарського суду Донецької області залишити без змін з мотивів, викладених у відзиві на апеляційну скаргу. Представники відповідачів у судове засідання не з’явилися. Представник відповідача-2 про причини неявки суд не повідомив, відзиву на апеляційну скаргу не надав. Від відповідача-1 отримано клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, враховуючи право учасника брати участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції. Клопотання мотивоване тим, що штатні юристи підприємства територіально знаходяться у м.Алчевську, адвокат – у м.Києві, і відповідно значна територіальна віддаленість є об’єктивною причиною неможливості прийняти участь безпосередньо в судовому засіданні Донецького апеляційного господарського суду. У задоволенні зазначеного клопотання судовою колегією відмовлено, оскільки названі скаржником обставини не визнані судом поважними в контексті приписів ст.207 ГПК України.

Враховуючи належне повідомлення сторін про час та місце судового засідання, беручи до уваги, що їх явка не була визнана судом обов’язковою, з огляду на те, що позиція відповідача-1 викладена безпосередньо в апеляційній скарзі та відповіді на відзив на апеляційну скаргу, приймаючи до уваги достатність наявних матеріалів справи, судова колегія визнала за можливе розглянути справу за відсутністю представників відповідачів за наявними матеріалами у справі.

Відповідно до ст.269 ГПК України (в редакції від 15.12.2017р.), дискреційні повноваження суду апеляційної інстанції щодо обсягів перегляду справ обмежуються доводами та вимогами апеляційної скарги (ч.1). Виключення з цього правила можливе лише у разі, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч.4).

Відповідно до ст.ст.222, 223 ГПК України та п.17.7 Перехідних положень ГПК України (в редакції від 15.12.2017р.) здійснено фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу, складено протокол судового засідання.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, відповідь на відзив, заслухавши представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах перегляду справи, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та не оспорюється сторонами, рішенням господарського суду міста Києва від 28.04.2016р. у справі №910/2034/16 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест Холдинг" до Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-СМЦ" про стягнення 7314875673,67грн, а саме: 3667280899,98грн. основного боргу, 1645755277,47грн. інфляційних, 166874788,76грн. 3% річних, 2063717408,56грн. пені (з урахуванням збільшених позовних вимог) задоволено частково. Припинено провадження в частині стягнення 886986,74грн. основного боргу. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" на користь позивача 1406290120,15грн. основного боргу, 102570246,69грн. 3% річних, 42605,23грн. судового збору. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-СМЦ" на користь позивача 20000,00грн. основного боргу та 0,57грн. судового збору. У решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2016р., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 21.12.2016р., рішення господарського суду міста Києва від 28.04.2016р. у справі №910/2034/16 скасовано в частині стягнень з Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат", стягнуто з останнього на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест Холдинг" 3666373913,24грн. - основного боргу, 164083559,59грн. - 3% річних, 1540450098,52грн. - пені, 147166,79грн. - судового збору. В іншій частині рішення залишено без змін.

У межах справи №910/2034/16 судами встановлено, що 29.12.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Метінвест холдинг” (далі - постачальник) та Відкритим акціонерним товариством "Алчевський металургійний комбінат" (далі – покупець; правонаступником є Публічне акціонерне товариство "Алчевський металургійний комбінат") підписано договір поставки №ГРД-01/10-5001.

Згідно п.1.1 договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця залізорудний концентрат з базовим вмістом заліза 63,70% та базовим вмістом вологи 10,50% виробництва Відкритого акціонерного товариства “Центральний ГЗК”, Відкритого акціонерного товариства “Північний ГЗК”, відкритогоо акціонерного товариства “Інгулецький ГЗК”, Відкритого акціонерного товариства “Південний ГЗК” (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та оплатити його на умовах, передбачених договором та специфікаціями до нього. Товар може поставлятися з Відкритого акціонерного товариства “Центральний ГЗК”, Відкритого акціонерного товариства “Північний ГЗК”, Відкритого акціонерного товариства “Інгулецький ГЗК”, Відкритого акціонерного товариства “Південний ГЗК” на вибір постачальника.

На виконання умов договору за відповідними накладними в період з жовтня 2012р. по серпень 2014р. (включно) постачальником поставлено і покупцем отримано товар загальною кількістю 5295326,44т. на загальну суму 565696510,98 доларів США.

Умовами п.6.2 договору визначені умови оплати: протягом 21 календарного дня, починаючи з дати поставки партії товару (включно з днем поставки). Якщо двадцять перший календарний день (починаючи з дати поставки та включаючи день поставки) припадає на вихідний або святковий день, оплата відповідних партій товару повинна бути здійснена не пізніше останнього робочого дня, що передує вихідному або святковому дню.

Крім того, рішенням від 28.04.2016р. по справі №910/2034/16 встановлено, що 04.08.2014р. в забезпечення виконання зобов'язання за договором поставки №ГРД-01/10-5001 від 29.12.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Метінвест холдинг” (далі - кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Метінвест-СМЦ” (далі - поручитель) укладено договір поруки №МК-27/08/14.

Відповідно до умов договору поруки поручитель зобов'язується солідарно відповідати перед кредитором за своєчасне та повне виконання зобов'язань Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" (далі – боржник) за договором поставки №ГРД-01/10-5001 від 29.12.2010р., укладеним між кредитором та боржником, включаючи можливу відповідальність за несвоєчасну оплату коштів, сплату пені, процентів та штрафів, передбачених договором поставки.

Пунктом 2.2 договору поруки передбачено, що відповідальність поручителя виникає як у випадку часткового невиконання боржником прийнятих ним зобов'язань, так і у випадку повного невиконання таких зобов'язань.

Відповідно до п.2.3 договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань в повному обсязі належним йому на праві власності майном, у тому числі коштами. Однак, відповідальність поручителя обмежується 20000,00грн. за зобов'язаннями боржника, включаючи можливу відповідальність за несвоєчасну оплату коштів, сплату пені, процентів, штрафів та інших похідних грошових вимог, передбачених договором поставки, та у будь-якому випадку не може перевищувати зазначену суму.

Договір поруки набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання боржником обов'язків за договором поставки №ГРД-01/10-5001 від 29.12.2010р. та поручителем за вказаним договором (п.4.1).

Таким чином, судами в межах справи №910/2034/16 встановлено факт неналежного виконання Публічним акціонерним товариством "Алчевський металургійний комбінат" зобов’язання щодо оплати вартості поставленого товару відповідно до договору поставки №ГРД-01/10-5001 від 29.12.2010р., яке було забезпечено порукою Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-СМЦ" за договором поруки №МК-27/08/14 від 04.08.2014р.

Разом з тим, як встановлено господарським судом Донецької області під час розгляду спарви №905/2134/17, 02.08.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Метінвест холдинг" (кредитор) та Публічним акціонерним товариством “Дніпровський металургійний комбінат” (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №1/020817/17-0539-01.

Відповідно до п.2 договору про відступлення права вимоги кредитор передав новому кредитору всі права вимоги, що існують на дату договору та які можуть виникнути у майбутньому, у кредитора до боржника за первісним договором та у зв’язку з ними та всі способи захисту прав, що доступні кредитору (права вимоги), включаючи право вимоги виконання грошових зобов’язань за первісним договором на загальну суму 6250288628,19грн., підтверджених, зокрема, постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2016р. по справі №910/2034/16 (залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 21.12.2016р. у справі №910/2034/16), на підставі якої стягнуто з боржника: 3666373913,24грн. боргу, як заборгованість боржника перед кредитором за фактично поставлений товар за первинним договором; 1540450098,52грн. пені, як санкції за прострочення оплати товару за первинним договором; 164083559,59грн. 3% річних за користування грошовими коштами (прострочення оплати) за первинним договром.

Згідно з п.3 договору моментом переходу (уступки) права вимоги від кредитора до нового кредитора є дата підписання сторонами договору.

Пунктом 5 договору сторони узгодили, що кредитор зобов’язаний протягом 5 (п’яти) робочих днів з моменту вступу в силу даного договору передати новому кредитору оригінали всіх документів, з яких випливає право вимоги, копії яких, завірені підписом представника та печаткою кредитора, передані новому кредитору під час підписання цього договору (у тому числі первинний договір, додатки до нього, рахунки-фактури, акти приймання-передачі, акти звірки взаєморозрахунків). Передача копій та оригіналів документів оформлюється актами приймання-передачі між кредитором та новим кредитором, які підписуються уповноваженими представниками та скріплюються печатками сторін.

Сторонами до договору відступлення права вимоги №1/020817/17-0539-01 від 02.08.2017р. підписано 02.08.2017р. акт приймання-передачі оригіналів документів за договором поставки.

У межах справи №910/2034/16 ухвалою господарського суду міста Києва від 29.08.2017р. здійснено заміну стягувача у виконавчому провадженні по виконанню наказу господарського суду міста Києва від 30.09.2016р. по справі №910/2034/16 Товариство з обмеженою відповідальністю "Метінвест холдинг" на правонаступника - Публічне акціонерне товариство “Дніпровський металургійний комбінат”.

Крім того, як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 11.09.2017р. між Публічним акціонерним товариством “Дніпровський металургійний комбінат” (кредитор) та “Приватним акціонерним товариством “Донецьккокс” (поручитель) укладено договір поруки №ПР-1109/2.

Відповідно до п.1.1 договору поруки поручитель зобов’язався солідарно відповідати перед кредитором за своєчасне та повне виконання зобов’язань Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" (боржник) за договором поставки №ГРД-01/10-5001 від 29.12.2010р., укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Метінвест холдинг" та боржником, право вимоги за яким було відступлене на користь кредитора за умовами договору про відступлення права вимоги №1/020817/17-0539-01 від 02.08.2017р., включаючи право вимоги виконання грошових зобов’язань в частині оплати вартості поставленої за договором поставки продукції, пені, 3% річних за користування грошовими коштами, право вимоги яких підтверджено постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2016р. по справі №910/2034/16 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.07.2017р. по справі №910/2155/17.

За умовами п.2.1 договору поруки у разі невиконання боржником своїх зобов`язань за договором поставки та вказаних раніше судових рішень, поручитель на підставі письмового повідомлення кредитора не пізніше двох робочих днів після одержання такого письмового повідомлення погашає за рахунок власних коштів на рахунок кредитора заборгованість боржника за договором про відступлення права вимоги.

Згідно з п.2.3 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань в повному обсязі належним йому на праві власності майном, у тому числі коштами. Однак, відповідальність поручителя обмежується 10000,00грн. за зобов`язаннями боржника, включаючи можливу відповідальність за несвоєчасну оплату коштів, сплату пені, процентів, штрафів, передбачених договором поставки та у будь-якому випадку не може перевищувати зазначену суму.

Неналежне виконанням відповідачем-1 умов договору поставки №ГРД-01/10-5001 від 29.12.2010р. в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару стало підставою звернення Публічного акціонерного товариства “Дніпровський металургійний комбінат” з позовом до суду за захистом свого порушеного права.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Як зазначалося раніше, рішенням господарського суду міста Києва від 28.04.2016р. по справі №910/2034/16 (з урахуванням змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2016р.) встановлений факт, зокрема, наявності у Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Метінвест холдинг" в сумі 3666373913,24грн. та порушення відповідачем-1 строків виконання грошового зобов’язання за договором поставки №ГРД-01/10-5001 від 29.12.2010р.

Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України (в редакції від 15.12.2017р.) обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на приписи цієї статті, зазначений вище факт не підлягає повторному доказуванню.

Матеріали справи не містять доказів виконання рішення господарського суду м.Києва від 28.04.2016р. по справі №910/2034/16 (з урахуванням змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2016р.), заборгованість в сумі 3666373913,24грн. відповідачем-1 не сплачена. Зазначений факт, разом з іншим, Публічним акціонерним товариством "Алчевський металургійний комбінат" не спростований.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Чинне законодавство України не пов'язує припинення грошового зобов'язання з наявністю судового рішення про стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми чи відкриттям виконавчого провадження з примусового виконання такого рішення.

За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Неналежне виконання Публічним акціонерним товариством "Алчевський металургійний комбінат" грошових зобов’язань стало підставою для нарахування Публічним акціонерним товариством “Дніпровський металургійний комбінат” (з огляду на наявність договору відступлення права вимоги №1/020817/17-0539-01 від 02.08.2017р.) на підставі ст.625 ЦК України 3% річних у сумі 106977759,00грн. за період з 22.09.2016р. по 12.09.2017р.

Розрахунок 3% річних, здійснений позивачем, з яким погодився суд першої інстанції, є обґрунтованим та арифметично вірним. Крім того, розрахунок суми 3% річних не оскаржується апелянтом.

Крім того, позивачем нараховано та пред’явлено до стягнення з відповідача-1 пеню в сумі 964407012,02грн. за період з 22.09.2016р. по 12.09.2017р.

Частиною першою статті 230 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. Якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

За умовами п.8.3 договору поставки за порушення покупцем строків оплати, передбачених пунктом 6.2 договору, покупець зобов’язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення. Пеня нараховується за весь період прострочення до фактичного моменту оплати.

Розрахунок пені відповідає нормам чинного законодавства та фактичним обставинам справи.

Разом з тим, Публічним акціонерним товариством “Алчевський металургійний комбінат” заявлено клопотання про зменшення заявленого Публічним акціонерним товариством “Дніпровський металургійний комбінат” до стягнення розміру пені на 80%.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач-1 зазначає, що не надавши належної правової оцінки доводам Публічного акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат”, викладеним у клопотанні про зменшення розміру пені, суд першої інстанції порушив право апелянта на справедливий, всебічний та повний розгляд справи.

Таке твердження судова колегія вважає безпідставним та таким, що не відповідає дійсним обставинам справи, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України суд як орган державної влади управнений діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Право суду при прийнятті рішення на зменшення у виняткових випадках розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, реалізується судом в контексті дотримання ним норм ст.233 ГК України та ч.3 ст.551 ЦК України, які вимагають дослідження та встановлення наступних обставин: ступінь виконання зобов'язань боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу; наявність збитків внаслідок невиконання зобов'язань та співвідношення розміру збитків із розміром стягуваних штрафних санкцій.

В якості обставин для зменшення розміру стягуваної пені відповідач-1 посилається на скрутне фінансове становище підприємства, наявність форс – мажорних обставин, проведення антитерористичної операції та зазначає наступне: господарська діяльність відповідача-1 здійснюється на території проведення антитерористичної операції; відповідач-1 та його контрагенти змушені були призупинити господарські операції з постачання та перевезення готової продукції, сировини у межах та за межі Луганської області та, відповідно, своєчасне здійснення платежів за існуючими зобов’язаннями; з огляду на проведення антитерористичної операції існують постійні проблеми з логістикою; загальна сума вже нарахованої за договором поставки пені складає 2354313376,18грн. та 3% річних в сумі 229601338,77грн., період нарахування складає більше ніж 4 роки, а сума пені практично зрівнялася з сумою основного боргу; розмір пені є надмірно великим та таким, що не відповідає принципам справедливості, добросовісності та розумності.

На підтвердження зазначеного відповідачем-1 надані наступні документи: сертифікат Торгово-промислової палати України №2336/05-4 від 14.08.2014р. про форс-мажорні обставини; листи Укрзалізниці про введення тимчасових обмежень щодо перевезень у 2017р.; наказ Публічного акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат” від 13.02.2017р. №109 “Про постановлення на “гарячу” консервацію основних фондів комбінату з 13.02.2017р.”; звіт про фінансові результати за 9 місяців 2017р. тощо.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України (у новій редакції) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Передбачена статтею 77 ГПК України вимога процесуального законодавства щодо допустимості доказів знаходить своє вираження в тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Відповідно до ст.1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України" від 13.04.2014р. "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014р. №405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України; територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014р. "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014р. №405/2014.

Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону. Закон набув чинності з 15.10.2014р. та діє до цього часу. За ч.2 цієї ж статті Закону дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення (ч.1 ст.11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону).

Протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України (ст.10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції").

За змістом статті 617 ЦК України та статті 218 ГК України для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання особа, яка порушила зобов'язання, повинна довести: 1) наявність обставин непереборної сили; 2) їх надзвичайний характер; 3) неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; 4) причинний зв'язок між цими обставинами і понесеними збитками. Крім того, повинен бути наявним елемент неможливості переборення особою перешкоди або її наслідків (альтернативне виконання).

На підтвердження наявності форс-мажорних обставин відповідач-1 посилається на сертифікат Торгово-промислової палати України №2336/05-4 від 14.08.2014р. Зазначеним сертифікатом Торгово-промислова палата України підтвердила, що заборона залізничних перевезень, введена Державною адміністрацією залізничного транспорту України на території Донецької області, є форс-мажорними обставинами, передбаченими умовами договору поставки №ГРД-01/10-5001 від 29.12.2010р. Початок дії форс-мажорних обставин – 28.07.2014р., які продовжують діяти по 14.08.2014р. Дату закінчення строку дії форс-мажорних обставин на момент видачі сертифікату встановити не виявляється можливим.

Проаналізувавши зміст названого сертифікату, судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що Торгово-промисловою палатою України встановлено неможливість виконання відповідачем-1 своїх зобов’язань саме щодо організації перевезень, проте, не можливості проведення оплат на користь позивача.

Крім того, судова колегія враховує, що постачання товару за договором №ГРД-01/10-5001 від 29.12.2010р., вартість якого була стягнута з Публічного акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат” згідно судового рішення по справі №910/2034/16, відбувалося протягом жовтня 2012р. - серпня 2014р. (включно), тобто, частково до початку проведення антитерористичної операції.

Суд апеляційної інстанції, разом з іншим, враховує, що сторонами в договорі №ГРД-01/10-5001 від 29.12.2010р. узгоджено ціну товару в еквіваленті до іноземної валюти (долару США). На момент постачання даного товару Публічному акціонерному товариству “Алчевський металургійний комбінат” курс долару США до української гривні згідно відомостей НБУ становив приблизно 7,993грн. за 1 долар, у той час, як на теперішній час курс долару США до гривні становить біля 27,1558 грн. за 1 долар.

До того ж, відповідачем-1 до матеріалів справи не додано жодних доказів часткового виконання грошового зобов’язання за договором №ГРД-01/10-5001 від 29.12.2010р. При цьому, апелянтом не доведено вчинення дій, направлених на: запровадження змін умов виконання зобов’язань з урахуванням наявних обставин проведення антитерористичної операції; реалізацію права на укладення мирової угоди по справі; права на звернення до суду з відповідними заявами про відстрочку, розстрочку виконання судового рішення за наявності виняткових обставин тощо.

Оцінивши надані відповідачем-1 документи на підтвердження обставин для зменшення розміру стягуваної пені, судова колегія наголошує, що останнім не надано документів, які б підтверджували відсутність у нього коштів на рахунках в банківських установах, відсутність відповідного майна, за рахунок якого можливо було б виконати грошові зобов’язання перед позивачем.

При цьому, судова колегія, розглядаючи клопотання Публічного акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат” про зменшення розміру стягуваної пені, також враховує тривалість невиконання відповідачем-1 грошових зобов’язань, що тягне відповідні негативні наслідки для Публічного акціонерного товариства “Дніпровський металургійний комбінат”, а також майновий стан останнього. Так, як вбачається з матеріалів справи, позивач є містоутворюючим підприємством, яке у 2017р. стояло на гарячій консервації через недостатнє фінансування та брак сировини, у зв’язку з чим утворилася суттєва кредиторська заборгованість на загальну суму близько 23237654988,89грн.

Донецький апеляційний господарський суд також відхиляє посилання апелянта на те, що розмір пені є надмірно великим та таким, що не відповідає принципам справедливості, добросовісності та розумності, оскільки на підставі наявних у матеріалах справи документів не вбачається можливим встановлення надмірності заявленої до стягнення суми по відношенню до майнового стану відповідача-1 (за відсутності відомостей щодо розміру коштів на банківських рахунках відповідача-1 та вартості належних йому активів).

З огляду на викладені вище обставини та враховуючи викладені судом висновки, Донецький апеляційний господарський суд вважає обґрунтованим та правомірним висновок суду першої інстанції про відсутність виняткових підстав для зменшення розміру стягуваної пені, відповідно, відхиляє доводи відповідача-1, викладені в апеляційній скарзі, про наявність таких підстав.

Стосовно позовних вимог до відповідача-2 судова колегія наголошує на наступному. Враховуючи умови договору поруки №ПР-1109/2 від 11.09.2017р., враховуючи обставини справи, господарський суд Донецької області дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з Приватного акціонерного товариства “Донецьккокс” на користь Публічного акціонерного товариства “Дніпровський металургійний комбінат” 3% річних у заявленому позивачем розмірі (10000,00грн.). Зазначене, разом з іншим, апелянтом не оспорюється.

Відповідно до ст.276 ГПК України (в редакції від 15.12.2017р.) суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду погоджується з висновками місцевого господарського суду, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв’язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення та задоволення вимог апеляційної скарги за наведеними в ній мотивами не вбачається, що за змістом ст.129 ГПК України (в редакції від 15.12.2017р.) має наслідком віднесення на рахунок скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275-277, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат”, м.Сєвєродонецьк Луганської області на рішення господарського суду Донецької області від 30.11.2017р. (повний текст підписано 04.12.2017р.) у справі №905/2134/17 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 30.11.2017р. (повний текст підписано 04.12.2017р.) у справі №905/2134/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.

У судовому засіданні 20.03.2018р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 26.03.2018р.

Головуючий І.В. Зубченко

Судді: О.В. Стойка

ОСОБА_3

Надруковано 7 примірників: 1 – позивачу; 2 – відповідачу-1; 1- відповідачу-2; 1 – до справи; 1 – ДАГС; 1 – ГСДО