Постанова № 72960709, 20.03.2018, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2018 року , м.Дніпро Справа № 912/3152/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Березкіної О.В. (доповідач)

суддів: Дарміна М.О., Іванова О.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрпошта", від імені якого виступає Кіровоградська дирекція ПАТ "Укрпошта", м. Кропивницький

на рішення господарського суду Кіровоградської області, ухвалене 29 листопада 2017 року суддею Поліщук Г.Б., повний текст якого складено 04 грудня 2017 року у справі № 912/3152/17 ( з ухвалою про виправлення описки 05 лютого 2017року)

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" від імені якого діє Кіровоградська філія ПАТ "Укртелеком", м. Кропивницький

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Укрпошта", від імені якого виступає Кіровоградська дирекція ПАТ"Укрпошта", м. Кропивницький

про стягнення 98 388,09 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" від імені якого діє Кіровоградська філія ПАТ "Укртелеком" звернувся до відповідача - Публічного акціонерного товариства "Укрпошта", від імені якого виступає Кіровоградська дирекція ПАТ"Укрпошта" із позовом про стягнення 98388,09 грн, з яких 21492,21 грн - 3% річних, 76895,88 грн - втрати від інфляції, з покладанням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 29 листопада 2017 року ( з ухвалою про виправлення описки 05 лютого 2017року) у справі № 912/3152/17 (суддя Поліщук Г.Б.) позовні вимоги задоволено повністю.

Суд стягнув з Публічного акціонерного товариства "Укрпошта", від імені якого виступає відокремлений підрозділ Кіровоградська дирекція Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" (25006, м.Кропивницький, вул. Гоголя, 72, код ЄДРПОУ 01185220), на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" від імені якого діє Кіровоградська філія Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (25006, м.Кропивницький, вул.Гоголя,72, код ЄДРПОУ 22211233) заборгованість в сумі 98388,09 грн, з яких: 21492,21 грн. - три проценти річних, 76895,88 грн. - втрати від інфляції, а також 1600 грн. судового збору.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач - Публічне акціонерне товариство "Укрпошта", від імені якого виступає Кіровоградська дирекція ПАТ"Укрпошта", звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду, викладених в рішенні фактичним обставинам справи.

Зокрема, апелянт вважає, що оскільки умовами договору не було передбачено стягнення 3 % річних та втрат від інфляції, у суду першої інстанції не було підстав для стягнення таких витрат з відповідача.

Крім того, апелянт вважає, що судом не взято до уваги, що позивачем були порушені умови договорів № 488- 13/1196 від 06 жовтня 2010року, № 11 від 01 листопада 2007року, № 88 від 15 жовтня 2007року, № 01-1987/550-ГГ від 01 жовтня 2011року, № 1988/548-ГГ від 01 жовтня 2011року, № 154-33/1-1270 від 01 жовтня 2011року, в частині проведення розрахунків за спожитий газ та про розподіл витрат по опаленню приміщень.

Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення суду та відмови у задоволенні позовних вимог.

У відзиві на апеляційну скаргу, позивач - Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» заперечував проти доводів апелянта, просив рішення суду залишити без змін, та зазначив, що господарський суд першої інстанції правильно не взяв до уваги доводи відповідача про відсутність підстав для стягнення 3% річних та інфляційних втрат з причин, що умовами договорів не передбачено стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Крім того, у відзиві позивач зазначає, що суд першої інстанції об’єктивно з’ясував всі обставини справи, ухвалив справедливе, обґрунтоване і законне судове рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, вирішені всі процесуальні питання, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються належними і допустимими доказами.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16 лютого 2018 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, розгляд справи було призначено у порядку письмового провадження на 20 березня 2018 року, колегією суддів у складі : головуючий суддя Березкіна О.В.( доповідач), судді: Іванов О.Г., Дармін М.О.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, відзив на апеляційну скаргу та відповідь на відзив, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Кіровоградської області від 23.02.2017 у справі №912/3578/16 (суддя Тимошевська В.В.) стягнуто з Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", від імені якого виступає Кіровоградська дирекція УДППЗ "Укрпошта", на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" заборгованість в сумі 324217,51 грн, а також 4863,26 грн судового збору.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.05.2017 рішення господарського суду Кіровоградської області від 23.02.2017 у справі №912/3578/16 залишено без змін.

Отже, рішення господарського суду Кіровоградської області від 23.02.2017 у справі №912/3578/16 набрало законної сили 18.05.2017.

Вказаним рішенням було встановлено наявність у відповідача боргу перед позивачем, який виник внаслідок неналежного виконання відповідачем обов'язків щодо проведення відшкодування витрат на опалення спільних приміщень.

Згідно рішення господарського суду Кіровоградської області від 23 лютого 2017року у справі №912/3578/17 основний борг відповідача за договорами про відшкодування витрат на опалення становить:

- за договором №488-13/1196 від 06.10.2010 - 40477,86 грн;

- за договором №11 від 01.11.2007 - 32711,72 грн;

- за договором №88 від 15.10.2007 - 32947,59 грн;

- за договором №01-1987/550-ГГ від 01.10.2011 - 51196,59 грн;

- за договором№01-1988/548-ГГ від 01.10.2011 - 44240,92 грн;

- за договором №154-33/1-1270 від 01.10.2011 - 122642,83 грн.

Звертаючись до Публічного акціонерного товариства "Укрпошта", від імені якого виступає Кіровоградська дирекція ПАТ"Укрпошта" із позовом про стягнення 98388,09 грн, з яких 21492,21 грн - 3% річних, 76895,88 грн - втрати від інфляції, позивач - Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" від імені якого діє Кіровоградська філія ПАТ "Укртелеком", посилався на те, що оскільки вищезазначене судове рішення до цього часу не виконане відповідачем, то позивач має право на стягнення сум, передбачених статтею 625 ЦК України, як відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив з того, що чинне законодавство України не пов'язує припинення зобов'язання з винесенням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків, кредитор не позбавлений права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

При цьому зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов'язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.

Оскільки чинне законодавство України не пов'язує припинення зобов'язання з винесенням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків, кредитор не позбавлений права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України (аналогічна правова позиція викладена в постановах ВСУ від 04 липня 2011року № 13/210/10 та від 12 вересня 2011року № 6/433 -42/183).

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та три проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до п.1.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14, грошові зобов’язання, як і будь-які інші цивільно-правові або господарські зобов’язання, можуть виникати з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України і статтею 174 ГК України. Господарський договір (угода) не є єдиною підставою виникнення відповідного зобов’язання, тому не зазначення в договорі умов (пунктів) щодо відповідальності за порушення грошового зобов’язання не перешкоджає застосуванню даної відповідальності, але тільки у разі якщо підстави такого застосування і розміри відповідальності передбачено актами законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем нараховано 3% річних в розмірі 21492,21 грн. станом на 01 вересня 2017року (а.с.20):

- за договором №488-13/1196 від 06 жовтня 2010року - 2687,43 грн;

- за договором №11 від 01 листопада 2007року - 2185,85 грн;

- за договором №88 від 15 жовтня 2007року - 2179,96 грн;

- за договором №01-1987/550-ГГ від 01 жовтня 2011року - 3424,64 грн;

- за договором№01-1988/548-ГГ від 01 жовтня 2011року - 2919,90 грн;

- за договором №154-33/1-1270 від 01 жовтня 2011року - 8094,43 грн.

Також позивачем нараховано інфляційні витрати станом на 01 вересня 2017року у розмірі 76895,88 грн. (а.с. 21):

- за договором №488-13/1196 від 06 жовтня 2010року - 9599,52 грн;

- за договором №11 від 01 листопада 2007року - 7903,15 грн;

- за договором №88 від 15 жовтня 2007року - 7795,40 грн;

- за договором №01-1987/550-ГГ від 01 жовтня 2011року - 12113,11 грн;

- за договором№01-1988/548-ГГ від 01 жовтня 2011року - 10467,40 грн;

- за договором №154-33/1-1270 від 01 жовтня 2011року - 29017,29 грн.

Оскільки рішення суду про стягнення заборгованості не виконано, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що коли в договорі не зазначено розміру процентів, цивільно- правова відповідальність за порушення грошового зобов'язання настає на підставі вимог закону, а саме статті 625 Цивільного кодексу України.

Доводи апелянта про неможливість визначення обґрунтованого розміру витрат є безпідставними, оскільки рішенням господарського суду Кіровоградської області від 23.02.2017 у справі №912/3578/16, яке набрало законної чинності 18.05.2017 року, встановлена заборгованість відповідача перед позивачем саме на підставі вищезазначених договорів, а тому ця сума заборгованості не підлягає доказуванню.

Інші доводи апеляційної скарги є безпідставними і висновків суду першої інстанції вони не спростовують.

Таким чином, розглядаючи справу, суд першої інстанції дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, що у відповідності до ст. 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 275-282 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрпошта", від імені якого виступає Кіровоградська дирекція ПАТ "Укрпошта", м. Кропивницький - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 29 листопада 2017 року у справі № 912/3152/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених п.2 ч.3 статті 287 ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 26.03.2018 року.

Головуючий суддя О.В. Березкіна

Суддя О.Г. Іванов

Суддя М.О.Дармін