Вирок № 72960071, 21.03.2018, Оболонський районний суд міста Києва

21.03.2018 Справа № 756/2116/18

Унікальний №756/2116/18

Провадження №1-кп/756/662/18

В И Р О К

Іменем України

21 березня 2018 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Анохіна А.М.,

при секретарі - Трінько Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Біла Церква Київської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Михайлика Д.О.,

представника потерпілого - ОСОБА_2,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В :

30 січня 2018 року, приблизно о 17 год. 00 хв., ОСОБА_1 перебував в приміщенні магазину «Бершка», що знаходиться на другому поверсі ТРЦ «Дрім Таун», за адресою: м. Київ, пр.-т Оболонський, 1 -Б, де на вітрині вказаного магазину побачив шкіряний гаманець чорного кольору, артикул 4891/877/800/03, вартістю 207 грн. 50 коп. (без урахування ПДВ), де в останнього виник умисел направлений на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1, перебуваючи в тому ж місці, в той же період часу, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, переконавшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає і він діє таємно, взяв з вітрини магазину «Бершка» шкіряний гаманець чорного кольору, артикул 4891/877/800/03, вартістю 207 грн. 50 коп. (без урахування ПДВ) та помістив його до лівої кишені своєї курточки, в яку був одягнений.

Продовжуючи реалізувати свій умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1, тримаючи при собі вищевказаний гаманець, за який він не розрахувався, направився до виходу із магазину, та вийшов за його межі, внаслідок чого спрацювала магнітна рамка сигналізації та в подальшому ОСОБА_1, був затриманий охороною вказаного магазину, у зв'язку із чим не зміг довести до кінця свій умисел з причин, що не залежали від його волі.

Внаслідок вчинення даного кримінального правопорушення, у разі доведення його до кінця, ОСОБА_1 міг би спричинити ТОВ «Бершка Україна», код ЄДРПОУ 35534949, майнову шкоду на суму 207 грн. 50 коп. (без урахування ПДВ).

Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України визнав повністю і дав суду покази, які за змістом не мають розбіжностей з вищевикладеним та за змістом обвинувального акту.

Щиро розкаявся у вчиненому.

Покази обвинуваченого ОСОБА_1 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Положення ч. 3 ст. 349 КПК України, роз'яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.

За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності їх позиції. Суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових доказів щодо особи обвинуваченого.

Суд вважає, що дії ОСОБА_1 органом досудового слідства правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна.

Призначаючи покарання ОСОБА_1, відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, є його щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у відповідності до ст. 67 КК України судом не встановлено.

Відповідно до абзацу 17 ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

Призначаючи покарання, суд приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, а саме те, що він раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше, не перебуває на обліку у лікарів наркологів та психіатра, свою вину у вчиненні злочину, який йому інкриміновано, визнав, характеризується посередньо, враховуючи висновки досудової доповіді, складеної старшим інспектором Оболонського РС КМВ з питань пробації (відповідно до яких ймовірність вчинення обвинуваченим повторного правопорушення є низькою та виправлення особи без позбавлення або обмеження волі є можливим), і призначає йому покарання в межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України (яке є необхідним та достатнім для виправлення та попередження нових злочинів), із призначенням штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлено.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 не обирався.

Вирішуючи питання про речові докази, суд керується правилами, викладеними в ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст.100, 369, 370, 373, 374 КПК України суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку у законну силу не обирати.

Речовий доказ: гаманець чорного кольору, артикул 4891/877/800/03 - повернути власнику майна, а саме ТОВ «Бершка Україна» (код ЄДРПОУ 35534949).

Вирок суду у відповідності з вимогами ст. 394 ч. 2 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оскаржувалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до частини 3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Апеляційним судом м. Києва.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом 30 діб з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя А.М. Анохін