Вирок № 72959974, 26.03.2018, Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 467/1/18

1-кп/467/41/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.2018 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі :

головуючого - судді Явіци І.В.

за участю секретаря судового засідання Андросової А.В.

прокурора - Донаканян А.Д.

обвинуваченого - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Арбузинка кримінальне провадження № 12017150130000603 від 13 грудня 2017 року по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Курешниця, Сорокського району, Молдова, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ :

Суд визнав доведеним, що 06 грудня 2017 року близько 19 год. 00 хв. біля будинку АДРЕСА_2, ОСОБА_1, реалізуючи умисел на темне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх караність, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, шляхом вільного доступу, скоїв крадіжку телефонного кабелю КСПП 1х4х1,2 повітряної лінії зв'язку загальною довжиною 70 метрів, вартістю 33 грн. 45 коп. за один погонний метр, який виходив від землі до верхівки стовпа, натягнувши його та вдаривши лезом належної йому сокири за декілька сантиметрів від землі.

Викраденим ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому - юридичній особі Публічному акціонерному товариству «Укртелеком» матеріальну шкоду на загальну суму 2 341 грн. 50 коп.

Таких висновків суд дійшов, провівши судовий розгляд лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, ураховуючи положення ст. 84 КПК України і оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні з точки зору належності, допустимості й достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку.

Так, допитаний в судовому засіданні у порядку ст. 351 КПК України обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, визнав повністю, так само як і пред'явлений до нього цивільний позов, розкаявся у скоєному та показав суду, що в грудні 2017 року, більш точної дати не пам'ятає, він вийшов із свого будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2, аби випалити цигарку. В цей час він побачив, що зі стовпа, який знаходиться поряд з його будинком, висне обірваний телефонний кабель, який проходить через річку. Оскільки йому потрібні були кошти на продукти харчування, то він вирішив здати кабель на пункт прийому металобрухту, оскільки знає, що в середині він мідний. Схопивши частину кабелю, що звисала із стовпа, він за допомогою леза сокири відрубував його частинами, які приніс додому та поклав до печі аби випалити резину. Здавши десь два кілограми міді на пункт прийому металобрухту, він отримав приблизно 170,00 грн.

Вказані показання обвинуваченого щодо часу і місця, де відбувалися події, способу вчинення кримінального правопорушення, суд визнає належними, оскільки вони прямо і непрямо підтверджують існування/відсутність обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, а також інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а саме: в частині перебігу подій, які мали місце, у тому числі наявності або ж відсутності у обвинуваченого умислу щодо способу вчинення кримінального правопорушення (злочину) та наслідків, що настали.

Представник потерпілого - юридичної особи ПАТ «Укртелеком», яка діє на підставі довіреності № 2401 від 15.11.2017 року, була присутня в підготовчому судовому засіданні, заявлений потерпілим цивільний позов підтримала повністю, просила його задовольнити.

16 березня 2018 року представник потерпілого - юридичної особи подала до суду заяву, в якій просить розглядати справу за її відсутності.

Крім повного визнання своєї вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, обвинувачений погодився з недоцільністю дослідження доказів, так як повністю згодний з обставинами, встановленими досудовим слідством та визнає їх. Цивільний позов також визнав у повному обсязі.

Обвинувачений дав в судовому засіданні послідовні і логічні показання, які за своєю суттю збігаються з викладеними фактичними обставинами вчиненого кримінального правопорушення, а тому вони не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

За такого, переконавшись, що обвинувачений вірно розуміє зміст обставин провадження та правову кваліфікацію своїх дій, за відсутності сумнівів в добровільності його позиції, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують його особу, а також інших доказів, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для правильної кваліфікації дій обвинуваченого та призначення йому покарання у відповідності до положень Кримінального Кодексу України.

Зокрема, судом у порядку ст. 358 КПК України були досліджені такі докази, подані стороною обвинувачення:

-висновок експерта про ринкову вартість майна від 13 грудня 2017 року, згідно якого ринкова вартість об'єкта оцінки - кабелю телефонного КСПП 1х4х1,2 станом на лютий 2014 року без урахування ПДВ становить 33 грн. 45 коп. 1 п.м.;

-копія паспорта обвинуваченого;

-довідка № 169-11122017/48005 від 18.12.2017 року, з якої вбачається, що обвинувачений ОСОБА_1 раніше не судимий;

-довідка виконкому Новокрасненської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області від 23.12.2017 року № 1269, згідно якої ОСОБА_1 зареєстрований та проживає один в АДРЕСА_1;

-довідка Арбузинської ЦРЛ № 01-1779-10 від 14.12.2017 року, відповідно до якої ОСОБА_1 перебуває на обліку у лікаря-нарколога з 2013 року з діагнозом: синдром залежності від алкоголю. У лікаря-психіатра на обліку не перебуває;

-довідка Арбузинського районного військового комісаріату № 3663 від 21.12.2017 року, згідно якої ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку, має військове звання - молодший сержант, категорія обліку - 2, група обліку - НПО, НОМЕР_1;

-характеристика Новокрасненської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області від 13.12.2017 року, згідно якої ОСОБА_1 за час проживання на території сільської ради зарекомендував себе як з позитивної, так і з негативної сторони, не одружений, на даний час постійного місця роботи не має, не конфліктний, в порушенні громадського порядку помічений не був, скарг та заяв до сільської ради на нього не надходило.

Надані стороною обвинувачення постанову про призначення товарознавчої експертизи від 13 грудня 2017 року та постанову про визнання і долучення до кримінального провадження речових доказів від 13 грудня 2017 року суд оцінює як такі, що підтверджують можливість використання інших доказів, зокрема, висновку експерта про ринкову вартість майна від 13 грудня 2017 року.

Враховуючи наведене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, у межах ч. 3 ст. 349 КПК України, керуючись законом, оцінюючи надані докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, за обставин, доведених перед судом.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 185 КК України, так як він скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому, суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, а також те, що згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Так, суд бере до уваги що обвинувачений на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, знаходиться на обліку у лікаря-нарколога з діагнозом синдром залежності від алкоголю, має постійне місце реєстрації, раніше не судимий; ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), яке згідно ч.2 ст. 12 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості, особливості й обставини вчинення правопорушення, форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, щире каяття обвинуваченого, як обставину, що пом'якшує покарання, відсутність обставин, що обтяжують його, та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції ч.1 ст. 185 КК України у виді громадських робіт.

При цьому суд переконаний, що дана міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів (кримінальних правопорушень).

Про можливість належної соціалізації та допустиму репутацію обвинуваченого свідчить характер вчиненого кримінального правопорушення та відсутність будь-яких непомірних наслідків для інтересів суспільства, які б безумовно превалювали над принципом поваги до свободи особистості і дали б змогу суду прийти до висновку про необхідність призначення більш суворого покарання.

Окрім вищевикладеного, суд ураховував досудову доповідь відносно обвинуваченого, складену інспектором Арбузинського МРВ з питань пробації Міжрегіонального управління з питань виконання покарань та пробації Міністерства юстиції України.

При вирішенні цивільного позову ПАТ «Укртелеком» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, який поданий в рамках даного кримінального провадження, суд виходив з такого.

Позов обґрунтовано тим, що діями ОСОБА_1 цивільному позивачу заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 2 341 грн. 50 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право пред'явити цивільний позов до обвинуваченого.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, частиною 1 статті 82 ЦПК України визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

У цьому випадку, в судовому засіданні цивільний відповідач/обвинувачений зазначені вимоги визнав повністю, розмір матеріальної шкоди внаслідок вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення (злочину) доведено у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, а тому суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення зазначених вимог, так як вони цивільним позивачем, у свою чергу, підтверджені відповідними доказами, а тому суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин, як і щодо питання добровільності їх визнання відповідачем.

Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, обвинуваченому не обирався та підстав для його обрання на даному етапі немає.

Долю речових доказів - фрагментів телефонного кабелю КСПП, загальною вагою 2 кілограми 400 грамів належить вирішити за правилами ст. 100 КПК України.

Підстав для стягнення з обвинуваченого процесуальних витрат за правилами ст. 124 КПК України суд не убачає, оскільки останні в ході судового розгляду стороною обвинувачення належно підтверджені не були.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 127-129, 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

ОСОБА_2 визнати винним за пред'явленим обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 80 (вісімдесят) годин.

Цивільний позов Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» до ОСОБА_2 - задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, паспорт: серії НОМЕР_2, виданий Арбузинським РВ УМВС України в Миколаївській області 09 липня 1998 року) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (м. Київ, бульвар Шевченка, 18, код ЄДРПОУ 21560766) матеріальну шкоду у сумі 2 341 (дві тисячі триста сорок одна) грн. 50 коп.

Речові докази - фрагмент телефонного кабелю КСПП, загальною вагою 2 кілограми 400 грамів, які передані на відповідальне зберігання до кімнати речових доказів Арбузинського ВП Братського ВП ГУНП в Миколаївській області, - конфіскувати.

Вирок набирає законної сили після строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Миколаївської області через Арбузинський районний суд Миколаївської області протягом 30 (тридцяти днів) з дня його проголошення.

Копію судового рішення негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, іншим учасникам судового провадження та не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя І.В. Явіца