Рішення № 72959598, 21.03.2018, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.03.2018 Справа № 920/872/17

м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі

головуючого судді Резніченко О.Ю.,

судді Спиридонової Н.О.,

судді Соп`яненко О.Ю.,

секретар судового засідання – Мудрицька С.Ю.,

розглядається в порядку загального позовного провадження справа № 920/872/17

за позовом ОСОБА_1 забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (м. Суми),

до відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства “Укрпошта” в особі Сумської дирекції (м. Суми),

про стягнення 71422 грн. 81 коп.,

та за зустрічним позовом ОСОБА_2 акціонерного товариства “Укрпошта” в особі Сумської дирекції (м. Суми),

до відповідача ОСОБА_1 забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (м. Суми),

про визнання ч. 2 зміни № 4 від 01.04.2011 до розрахунку орендної плати до договору оренди № ФМ-321 від 30.01.1998, укладеного між сторонами, недійсною,

за участю представників сторін:

від позивача – ОСОБА_3;

від відповідача - ОСОБА_4;

Суть спору: позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 71422 грн. 81 коп. заборгованості по орендній платі відповідно до укладеного між сторонами 30.01.1998 договору оренди № ФМ-321 за період з січня 2014 року по грудень 2015 року.

28.09.2017 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 8450 від 28.09.2017), в якому просить суд відмовити у задоволенні позову повністю, оскільки стягнення орендної плати у розмірі, що перевищує 1 грн. на рік за період, що наведений у розрахунку, є порушенням імперативних приписів законодавства. Відповідач також заявляє про пропуск позивачем строку позовної давності до вимог, заявлених до 01.09.2014.

11.12.2017 відповідач подав клопотання про залучення до матеріалів справи постанови Харківського апеляційного господарського суду від 27.11.2017 у справі № 920/869/17.

19.01.2018 ПАТ “Укрпошта” в особі Сумської дирекції подало зустрічний позов (вх. № 154зп від 19.01.2018), в якому просить суд визнати ч. 2 зміни № 4 від 01.04.2011 до розрахунку орендної плати до договору оренди № ФМ-321 від 30.01.1998, укладеного між сторонами, недійсною.

Зустрічний позов ПАТ “Укрпошта” в особі Сумської дирекції ПАТ “Укрпошта” до ОСОБА_1 забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради про визнання зміни до розрахунку орендної плати до договору оренди недійсною прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ухвалою господарського суду Сумської області від 28.02.2018 у справі № 920/872/17.

19.03.2018 позивач подав відзив на зустрічну позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні зустрічного позову. Позивач вказує на те, що відповідачем пропущено строк позовної давності при поданні зустрічного позову. Господарським судом у 2014 році вже розглядалась справа № 5021/1287/12 з подібним предметом позову, а саме: визнати недійсним розділ 2 зміни № 4 від 01.04.2011 до розрахунку орендної плати до договору оренди № ФМ-321 від 30.01.1998 укладеного між управлінням майна комунальної власності та УДППЗ «Укрпошта». У справі № 5021/1287/12 та у справі № 920/872/17 за зустрічним позовом мова йде про один і той самий документ і підставою позову у справі № 5021/1287/12 також була невідповідність даного договору ст. 6 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів». Всі три інстанції відмовили позивачу в задоволенні позовних вимог у даній справі. Розрахунок орендної плати до договору № ФМ-321, повністю відповідає Методиці розрахунку розміру орендної плати та п. 4.1. договору згідно з яким, базова ставка орендної плати встановлюється відповідним рішенням Сумської міської ради. Періодично, на підставі рішень Сумської міської ради, позивачу надавалися пільги по сплаті орендної плати у розмірі 1 грн. в рік на визначений термін (а не на весь період дії договору) на підставі ст. 19 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна», а не на підставі ЗУ «Про державну підтримку засобів масової інформації».

Представник відповідача у судовому засіданні 21.03.2018 зазначив, що підставою для подання зустрічного позову є постанова Верховного суду України від 27 травня 2015 року у справі № 920/49/14, якою визнано за поштою право на встановлення у договорах оренди комунального майна орендної плати на рівні 1 гривні на рік. Строк позовної давності відповідно має обраховуватися з 27.05.2015.

Позивач підтримує первісні позовні вимоги та просить суд відмовити у задоволенні зустрічного позову.

Відповідач просить суд відмовити у задоволенні первісного позову повністю та задовольнити зустрічний позов.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені усі належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд

ВСТАНОВИВ:

За умовами договору № ФМ-321 від 30.01.1998, укладеного між сторонами (позивач є правонаступником Управління комунального майна та приватизації виконавчого комітету Сумської міської ради; відповідач є правонаступником Сумського поштампу) зі змінами № 1 від 28.08.2000 та № 2 від 08.04.2008, позивач передає, а відповідач приймає у строкове платне користування (в оренду) на умовах, визначених договором, для розміщення відділення поштового зв’язку, нежитлове приміщення за адресою: м. Суми, вул. Некрасова, на I поверсі, площею 43,6 кв.м., право на оренду яких орендар набув на підставі рішення Сумської міської ради від 12.03.1997.

Факт передачі нежитлового приміщення в оренди підтверджується відповідним актом прийому-передачі від 30.01.1998.

Згідно з пунктом 10.1. договору у редакції зміни № 2, строк його дії встановлюється до 30.01.2018.

Орендна плата та порядок розрахунків визначено сторонами у розділі 4 договору оренди.

Відповідно до п. 4.1 договору (в редакції зміни № 2 від 08.04.2008) орендна плата за об'єкт оренди розраховується на підставі діючої Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна, затвердженої відповідним рішенням Сумської міської ради. Базова ставка орендної плати встановлюється відповідним рішенням Сумської міської ради.

Нарахування орендної плати починається з дня підписання акту приймання-передачі об’єкта оренди (п. 4.2. договору).

Орендна плата за орендований об’єкт сплачується орендарем щомісячно в строк до 15-го числа кожного наступного місяця (п. 4.3. договору).

Розмір орендної плати визначається на підставі розрахунку розміру місячної орендної плати за оренду нерухомого майна, який є додатком № 3 до договору оренди № ФМ – 321 від 30.01.1998.

Згідно з зазначеним розрахунком орендної плати, до якого сторонами неодноразового вносилися зміни, відповідно до рішень Сумської міської ради від 26.12.2007 № 1116-МР, від 24.12.2008 № 2274-МР, від 16.12.2009 № 3293-МР, від 24.03.2011 № 322-МР встановлено оренду плату в розмірі 1 грн. в рік на 2008-2010 роки, на строк з 01.04.2011 по 31.12.2011 (частина I розрахунку зі змінами №№ 1,2,3,4).

Розмір місячної орендної плати за січень 2012 року, згідно зі зміною № 4 до розрахунку (частина II) розраховується за формулою. Базова ставка орендної плати за використання 1 кв. м. нерухомого майна, встановлена рішенням Сумської міської ради від 23.06.2010 року №3964-МР і становить 8,50 грн. Орендна плата за січень 2012 року становить 1621 грн. 04 коп. + 20% ПДВ. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць розраховується шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Орендна плата щомісячно перераховується не пізніше 15-го числа місяця, який слідує за звітним з урахуванням ПДВ.

Відповідно до зміни № 5 до розрахунку орендної плати, згідно з рішенням Сумської міської ради від 13.01.2016 № 229-МР орендна плата за цим розрахунком встановлюється з 01.01.2016 строком на 5 років та становить 1 грн. в рік + 20% ПДВ.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав належним чином договірних зобов’язань щодо своєчасної та повної сплати орендної плати за період з січня 2014 року по грудень 2015 року, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість по орендній платі в сумі 71422 грн. 81 коп. Щодо зустрічного позову позивач зазначає, що відповідачем пропущено строк позовної давності при поданні зустрічного позову; господарським судом у 2014 році вже розглядалась справа № 5021/1287/12 з подібним предметом позову.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог та заперечень проти первісного позову відповідач вказує на те, що спірна частини зміни № 4 від 01.04.2011 до розрахунку орендної плати до договору оренди № ФМ-321 від 30.01.1998 не відповідає вимогам закону. Статтею 6 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" визначено, що підприємства зв'язку, що розповсюджують періодичні видання, означені у цій статті користуються орендою та послугами поштового, телеграфного та телефонного зв'язку у порядку та за тарифами, встановленими для бюджетних організацій. Пунктом 10 Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМ України від 04.10.1995 року № 786 передбачено, що підприємства зв'язку, що розповсюджують періодичні видання, зазначені у цьому пункті та бюджетні організації користуються орендою за плату на рівні 1 грн. на рік. Аналогічні положення містились у Методиках розрахунку орендної плати, затверджених Сумською міською радою за період дії зміни № 4 до розрахунку орендної плати до договору оренди № ФМ-321 від 01 квітня 2011 року (у деяких визначалась орендна плата на рівні 1 грн. на рік, у інших 8 коп. на місяць). Зазначені права пошти є імперативними і жодні орендодавці державного і комунального майна не можуть відхилятись від їх положень (це підтверджують постанови Верховного Суду України між тими ж сторонами від 29.04.2015 по справі № 920/48/14, від 13.05.2015 по справі № 920/55/14 та від 27.05.2015 року по справі № 920/49/14). Відповідач заявляє про пропуск позивачем за первісним позовом строку позовної давності до вимог, заявлених до 01.09.2014.

Згідно зі ст.ст. 73-79, 86, 104 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до наступних висновків.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Згідно зі ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов’язання не допускається; договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 222 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Судом встановлено, що орендна плата за період з січня 2014 року по грудень 2015 року нарахована згідно з розрахунком орендної плати до договору оренди № ФМ-321 від 30.01.1998 у редакції зміни № 4 (частина 2), яку відповідач просить суд визнати недійсною.

З матеріалів справи вбачається, що у провадженні господарського суду Сумської області знаходилася справа № 5021/1287/12 за позовом Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Сумської дирекції УДППЗ "Укрпошта", м. Суми (правонаступником якого є відповідач у справі № 920/872/17) до Управління майна комунальної власності Сумської міської ради, м. Суми (правонаступником якого є позивач у справі № 920/872/17) про визнання частин договорів недійсними, в тому числі розділу ІІ зміни № 4 від 01.04.2011 до розрахунку орендної плати до договору № ФМ-321 від 30.01.1998. Рішенням господарського суду Сумської області від 15.11.2012, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.02.2013 та постановою Вищого господарського суду України від 15.05.2013, у задоволенні позову Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Сумської дирекції УДППЗ "Укрпошта", відмовлено. Також ухвалою Вищого господарського суду України від 16.12.2013 відмовлено Українському державному підприємству поштового зв’язку "Укрпошта" в особі Сумської дирекції у допуску справи №5021/1287/12 до провадження Верховного Суду України. При цьому, в обґрунтування позовних вимог у справі № 5021/1287/12 УДППЗ "Укрпошта" посилалося на те, що спірні частини договорів не відповідають вимогам закону, оскільки позивач відповідно до ч. 3 статті 6 Закону України “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів” користується орендою комунального майна в порядку та за тарифами, встановленими для бюджетних організацій. Відповідно до Методик розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна, затверджених відповідними рішеннями Сумської міської ради, що діяли на час укладення спірних частин договору та п. 10 постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786 “Про Методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна”, для організацій та установ, що утримуються за рахунок державного бюджету передбачено орендну плату в розмірі 0,08 грн. в місяць та 1 грн. на рік. Спірні частини договорів оренди, всупереч чинному законодавству визначають інший, відмінний від передбаченого законодавством розмір орендної плати.

З викладеного судом встановлено, що між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав що і зустрічний позов у справі № 920/872/17, є таке, що набрало законної сили, рішення господарського суду Сумської області від 15.11.2012 у справі № 5021/1287/12.

При цьому, суд вважає неприйнятними посилання відповідача на те, що підставою зустрічного позову є постанова Верховного суду України від 27 травня 2015 року у справі № 920/49/14 з огляду на наступне.

За приписами ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є: 1) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 2) забезпечення доведеності вини; 3) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; 4) підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором; 5) забезпечення обвинуваченому права на захист; 6) гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 7) розумні строки розгляду справи судом; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення; 9) обов'язковість судового рішення.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Так, у справі «Христов проти України» (19 лютого 2009 року), згадуючи й про справу «Брумареску проти Румунії», Європейський суд з прав людини «повторює, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania) [GC], N 28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (див. там же, п. 62), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.»

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

З урахуванням викладених обставин, суд закриває провадження у справі № 920/872/17 за зустрічним позовом ОСОБА_2 акціонерного товариства “Укрпошта” в особі Сумської дирекції, до відповідача - ОСОБА_1 забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, про визнання ч. 2 зміни № 4 від 01.04.2011 до розрахунку орендної плати до договору оренди № ФМ-321 від 30.01.1998, укладеного між сторонами, недійсною, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 231, п. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України, оскільки є таке, що набрало законної сили рішення суду у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Відповідач заявляє про пропуск позивачем за первісним позовом строку позовної давності до вимог, заявлених до 01.09.2014.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Нормами статті 257 Цивільного кодексу України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до норм чинного законодавства України, порушене право позивача підлягає захисту судом у разі звернення позивача за захистом протягом встановленого законом загального 3-річного строку позовної давності з моменту, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Згідно з п. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Відповідно до п. 4.3. договору зі змінами, орендна плата за орендований об’єкт сплачується орендарем щомісячно в строк до 15-го числа кожного наступного місяця.

Таким чином, оскільки за умовами договору орендна плата сплачується частинами – щомісячними платежами (в строк до 15-го числа кожного наступного місяця), строк позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту прострочення виконання відповідачем кожного із цих зобов'язань окремо.

У випадку неналежного виконання стороною зобов'язань за договором, позовна давність за вимогами кредитора про стягнення заборгованості, яка визначена періодичними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення платежу.

Позивач звернувся до суду з позовом 15.09.2017 про стягнення боргу в сумі 71 422 грн. 81 коп. за період з січня 2014 року по грудень 2015 року.

Виходячи з умов укладеного договору, відповідач зобов’язаний був сплатити орендну плату за січень 2014 року до 15.02.2014, за лютий 2014 року до 15.03.2014, за березень 2014 року до 15.04.2014, за квітень 2014 року до 15.05.2014, за травень 2014 року до 15.06.2014, за червень 2014 року до 15.07.2014, за липень 2014 року до 15.08.2014, за серпень 2014 року до 15.09.2014, за вересень 2014 року до 15.10.2014, за жовтень 2014 року до 15.11.2014, за листопад 2014 року до 15.12.2014, за грудень 2014 року до 15.01.2015, за січень 2015 року до 15.02.2015, за лютий 2015 року до 15.03.2015, за березень 2015 року до 15.04.2015, за квітень 2015 року до 15.05.2015, за травень 2015 року до 15.06.2015, за червень 2015 року до 15.07.2015, за липень 2015 року до 15.08.2015, за серпень 2015 року до 15.09.2015, за вересень 2015 року до 15.10.2015, за жовтень 2015 року до 15.11.2015, за листопад 2015 року до 15.12.2015, за грудень 2015 року до 15.01.2016.

Таким чином, перебіг позовної давності почався з 15 числа кожного вказаного місяця, та відповідно сплив для позовних вимог про стягнення заборгованості з орендної плати за період з січня по липень 2014 року станом на 15.09.2017.

Згідно з частиною 4 статті 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З огляду на вищевикладене, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань стосовно своєчасної та в повному обсязі сплати орендної плати, суд вважає правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню первісні позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 55 450 грн. 25 коп. за період з серпня 2014 року по грудень 2015 року. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення орендної плати за період з січня по липень 2014 року суд відмовляє, у зв'язку зі спливом строку позовної давності, враховуючи, в тому числі те, що позивачем не надано суду доказів щодо наявності поважних причин її пропуску.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за первісним позовом покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, витрати по сплаті судового збору за зустрічним позовом покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 123-129, 175, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_2 акціонерного товариства “Укрпошта” в особі Сумської дирекції (40003, м. Суми, площа Привокзальна, б. 5, код ЄДРПОУ 22981300) на користь ОСОБА_1 забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул. Садова, 33, код ЄДРПОУ 40456009) 55450 грн. 25 коп. заборгованості з орендної плати, 1242 грн. 19 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. У задоволенні первісного позову в іншій частині – відмовити.

4. Провадження у справі № 920/872/17 за зустрічним позовом ОСОБА_2 акціонерного товариства “Укрпошта” в особі Сумської дирекції до відповідача ОСОБА_1 забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради про визнання ч. 2 зміни № 4 від 01.04.2011 до розрахунку орендної плати до договору оренди № ФМ-321 від 30.01.1998, укладеного між сторонами, недійсною – закрити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 26.03.2018.

Головуючий суддя О.Ю. Резніченко

Суддя Н.О. Спиридонова

Суддя О.Ю. Соп`яненко