Рішення № 72958272, 16.03.2018, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/2850/16-ц

пр.№ 2/464/280/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15-16.03.2018 року м.Львів

Сихівський районний суд м. Львова

в складі головуючого судді Рудакова І.П.

за участю секретаря судового засідання Добрій О.-В.В.

справа № 464/2850/16-ц

позивач ОСОБА_1,

відповідач ОСОБА_2,

відповідач ОСОБА_3 акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна іншуранс груп»,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна іншуранс груп», ОСОБА_2 про стягнення витрат на лікування, діагностику, витрат на відновлення пошкодженого майна та відшкодування моральної шкоди,

за участю учасників справи: позивача ОСОБА_1, представника позивача – адвоката ОСОБА_4, відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_5, представника відповідача ОСОБА_3 акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна іншуранс груп» - не з’явився,

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_3 акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна іншуранс груп», ОСОБА_2, в якому з уточненням позовних вимог просить стягнути з ОСОБА_3 акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна іншуранс груп» 9431,73 грн. витрат на лікування та діагностику, 8000 грн. витрат на відновлення пошкодженого майна, 449,25 грн. моральної шкоди, а також стягнути з ОСОБА_2 498714,86 грн. відшкодування моральної шкоди, завданої злочином.

Позовні вимоги мотивує тим, що 20.07.2015р. він їхав на своєму велосипеді в напрямку населеного пункту ОСОБА_5 по вул. Стрийській у м.Львові. Відповідач ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1, та рухаючись з ним в попутному напрямку, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, грубо порушив вимоги Правил дорожнього руху України та здійснив наїзд на нього. Внаслідок даного ДТП він отримав тілесні ушкодження, що відносяться до середньої важкості тілесного ушкодження за ознакою тривалого розладу здоров’я. Вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 22.12.2015р. ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 3400 грн. Крім тілесних ушкоджень йому завдано і моральна шкода, яка полягає у тому, що він постійно відчуває фізичний біль від травми хребта, психологічні страждання, порушення душевної рівноваги, моральне хвилювання, знервованість, переживання. Зазнав пошкодження і його велосипед. Жодної шкоди відповідачами йому не відшкодовано, а відтак змушений звернутись до суду.

Відповідач ОСОБА_2подав до суду заперечення на позовну заяву, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі з підстав невизначеності обставин, які мають значення для вирішення спору, та в зв’язку з незаконною зміною позивачем підстав та предмету позову.

Представник відповідача ОСОБА_3 акціонерного товариства Українська страхова компанія «Княжа Вієнна іншуранс груп» подав письмові заперечення, в яких зазначає, що ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна ОСОБА_6» 20.06.2017р. виплачено позивачу 17553,61 грн. страхового відшкодування, що включає в себе 2101,72 грн. витрат на лікування та діагностику, 14616 грн. за шкоду пов’язану зі стійкою втратою працездатності, 835,89 грн. моральної шкоди. Виплата і розмір страхового відшкодування підтверджується розрахунком №547 від 17.06.2017. Що стосується вимоги про виплату відшкодування матеріальної шкоди за пошкодження велосипеда, та така не підтверджена і необґрунтована належними і допустимими доказами. Позивачем не подано документів на підтвердження права власності на велосипед, не надано велосипед для огляду та встановлення пошкоджень. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заяви та клопотання учасників справи.

13.05.16 року позивачем подано до суду заяву про призначення товарознавчої експертизи.

13.05.16 року позивача подано до суду заяву про призначення судово-психологічної експертизи

Позивачем заявлено клопотання про виклик свідків.

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою суду від 08.06.16 призначено товарознавчу експертизу. Ухвала суду залишена без виконання в зв’язку не оплату рахунку за проведення експертизи.

Ухвалою суду від 08.06.16 призначено судово-психологічну експертизу. Ухвала суду залишена без виконання в зв’язку з неявкою позивача на судово-психологічне освідчення та не оплату рахунку за проведення експертизи.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали з підстав викладених у ній. Просять повністю задовольнити уточнені позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник у судовому засіданні позов визнали частково, зазначили, що позивачем не доведено ті обставини, на які він покликається у позовній заяві, а саме те, що відповідачем ОСОБА_2 була завдана моральна шкода позивачу у розмірі 498714,86 грн. Відповідач згідний добровільно відшкодувати позивачу моральну шкоду у розмірі 15000 грн.

Представник відповідача ОСОБА_3 акціонерного товариства Українська страхова компанія «Княжа Вієнна іншуранс груп» в судове засідання не з’явився, подав заяву у якій просить слухати справу у його відсутності. З поданих до суду письмових заперечень убачається, що ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна ОСОБА_6» не визнає позовні вимоги у повному обсязі з підстав викладених у запереченнях.

Заслухавши пояснення сторін, їх представників, покази свідків, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши її дійсні обставини та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що вироком Пустомитівського районного суду м.Львова від 22 грудня 2015 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн., без позбавлення права керування транспортними засобами. Крім цього, даним вироком встановлено, що 20.07.2015 року приблизно о 17 годині 00 хвилин ОСОБА_2 керуючи автомобілем НОМЕР_2 та рухаючись ним по дорозі Київ-Чоп у напрямку до м. Чоп, при проїзді її ділянки в районі км. 564 + 600 м, що поблизу с. Солонка, Пустомитівського району Львівської області проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, грубо порушив вимоги п. п. Р. 1 п. 1.5, 1.10 в частині визначення понять «дорожня обстановка», «перешкода для руху», «перевага»; Р. 10 п. 10.1 - згідно якого перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; п. 10.3 - згідно якого у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися. Порушення даних вимог призвело до того, що водій ОСОБА_2, перед виконанням маневру перестроювання ліворуч, у суміжну ліву смугу руху, не переконався що це буде безпечним та не створить перешкоди або небезпеки іншим учасникам руху, не надав переваги велосипеду, яким керував велосипедист ОСОБА_1, який рухався у попутному напрямку по переривчастій лінії дорожньої розмітки що розділяє смугу розгону з основною смугою руху і мав перевагу для руху, в результаті чого здійснив зіткнення із вказаним велосипедом, яким керував велосипедист ОСОБА_7. У результаті наїзду велосипедист ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді: компресійно-фрагментарного перелому тіла третього поперекового хребця без порушення функції спинного мозку, які відносяться до тілесного ушкодження середньої важкості за ознакою тривалого розладу здоров'я.

З висновку експерта №307/2015 вбачається, що у ОСОБА_1 мали місце наступні тілесні ушкодження: компресійно-фрагментарний перелом тіла третього поперекового хребця без порушення функції спинного мозку, який утворився від дії тупого предмету на ділянку поперекового відділу хребта. Ушкодження могли бути причинені 20.07.2015 під час ДТП, відносяться до тілесного ушкодження середньої тяжкості по ознаці тривалого розладу здоров’я.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо (ч.1 ст.1195 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка володіла транспортним засобом на відповідній правовій підставі.

На момент ДТП, відповідальність відповідача ОСОБА_2 перед іншими учасниками дорожнього руху була застрахована відповідно до полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/4400718, виданого ПрАТ «Українська страхова компанія «Вієнна ОСОБА_6». Договором страхування передбачено відшкодування шкоди заподіяну життю і здоров’ю потерпілого у розмірі 100000 грн., відшкодування за заподіяну майнову шкоду у розмір 50000 грн., франшиза у розмірі 0 грн.

Як вбачається з позовної заяви та заяв про зменшення позовних вимог, позивач серед іншого просить стягнути з ПрАТ «Українська страхова компанія «Вієнна ОСОБА_6» в його користь 9431,73 грн. витрат на лікування та діагностику, 8000 грн. витрат на відновлення пошкодженого майна та 449,25 грн. моральної шкоди.

Суд неодноразово роз’яснював сторонам вимоги ч.1 ст.81 ЦПК України відповідно до яких кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 26-1 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров’я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров’ю.

Згідно ст.ст. 22, 29, 31 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому дим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну третьої особи, яка визначається на підставі аварійного сертифіката, рапорту, звіту, акта чи висновку про оцінку, виконаного аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства.

Відповідно до п.п. г п.35.2 ст.35 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає заяву про страхове відшкодування, до якої має додаватись документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну.

Пунктом 33-1.1 ст.33-1 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхувальник, інша особа, відповідальність якої застрахована, водій транспортного засобу, причетного до дорожньо-транспортної пригоди, особа, яка має право на отримання відшкодування (потерпілий), зобов'язані сприяти страховику в розслідуванні причин та обставин дорожньо-транспортної пригоди, а саме: надати для огляду належний їй транспортний засіб або інше пошкоджене майно, повідомити страховика про всі відомі їй обставини та надати для огляду та копіювання наявні у неї документи щодо цієї дорожньо-транспортної пригоди протягом семи робочих днів з дня отримання нею відповідної інформації або документа.

Згідно п.37.1.3 ст.37 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування є невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.

Як вбачається із розрахунку №547 розміру страхового відшкодування потерпілому та не заперечується сторонами у справі, відповідачем ОСОБА_3 акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна ОСОБА_6 груп» виплачено позивачу ОСОБА_8 загальну суму страхового відшкодування у розмірі 17553,61 грн., яка включає: 2101,72 грн. – витрат на лікування та діагностику, 14616 грн. – шкода, пов’язана зі стійкою втратою працездатності, 835,89 грн. моральної шкоди.

Разом з тим, будь-які докази, які б підтверджували, що позивачем понесені більші витрати на лікування, а також те, що витрати позивача на відновлення пошкодженого майна (велосипеда) становлять 8000 грн. в матеріалах справи відсутні.

На переконання суду фотографії, надані позивачем, достовірно не підтверджують ані обставини пошкодження колеса велосипеда, ані розмір спричиненої матеріальної шкоди.

Зі змісту ст. 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положеннями ч.1 ст.11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст.89 ЦПК України Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, враховуючи те, що відповідачем ОСОБА_3 акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна ОСОБА_6 груп» здійснено виплату страхового відшкодування позивачу, яка включає в себе документально підтверджені витрати на лікування та діагностику, шкоду, пов’язану зі стійкою втратою працездатності та моральну шкоду, а інші обставини на які позивач посилається, ним не доведені, суд приходить до висновку, що в задоволенні зменшених позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна ОСОБА_6 груп» про стягнення витрат на лікування, діагностику, витрат на відновлення пошкодженого майна та відшкодування моральної шкоди слід відмовити.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача відшкодування моральної шкоди у розмірі 498714,86 грн., суд приходить до наступного.

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

За змістом ч.ч.1, 2 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Судом встановлено, що внаслідок вчинення злочину відповідачем ОСОБА_2, позивач отримав середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Таким чином, безспірним є той факт, що внаслідок дій відповідача, позивач зазнав як моральних страждань від фізичного болю, так і душевних страждань, так і інших негативних явищ.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 суду повідомили, що після ДТП, стан позивача погіршився, в нього змінився побут, він став замкненим, пригніченим, втратив інтерес до спорту.

У відповідності до ч.3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Верховним судом України в п. 9 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року за № 4 (з подальшими змінами та доповненнями) звернув увагу судів на те, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди суд враховує характер вчиненого ОСОБА_2 правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань позивача ОСОБА_1, погіршення здібностей позивача, позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини ОСОБА_2, а саме вчинення ним злочину з необережності, з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, враховуючи, що моральна шкода частково відшкодована позивачу ОСОБА_3 акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна ОСОБА_6 груп», беручи до уваги, що немає і не може бути точних критеріїв майнового виразу фізичного, душевного болю, страждань, а будь-яка компенсація моральної шкоди не може відповідати дійсним стражданням позивача і може мати тільки умовний вираз та виходячи з міркувань розумності та справедливості, вважає за необхідне визначити розмір відшкодування завданої моральної шкоди в сумі 20000 грн. Більший розмір відшкодування моральної шкоди позивачем не доведений та в такому слід відмовити.

Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 слід стягнути судовий збір в розмірі 551,20 грн. в дохід держави.

На підставі ст.ст.22, 23, 1166, 1167, 1187 ЦК України та керуючись ст.ст.2, 11, 12, 81, 89, 141, 247, 258-259, 263-265, 273, 351-356 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

у задоволенні зменшених позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна ОСОБА_6 груп» про стягнення витрат на лікуваня та діагностику, витрат на відновлення пошкодженого майна та відшкодування моральної шкоди – відмовити повністю.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок злочину у розмірі 20000(двадцять тисяч) грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 551(п’ятсот п’ятдесят одну) грн. 20 коп.

Повне найменування (ім'я) сторін та їх місце проживання (місцезнаходження):

позивач: ОСОБА_1 (10.10.1958р.н., проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_3);

відповідач: ОСОБА_2 (05.10.1933р.н., зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_4);

відповідач ОСОБА_3 акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна ОСОБА_6 груп» (код ЄДРНОУ 24175269, адреса місцезнаходження: м.Київ, вул. Глибочицька, 44)

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається з урахуванням Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 22 березня 2018 року.

Суддя Рудаков І.П.