Рішення № 72958217, 22.02.2018, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/2728/15-ц

пр.№ 2/464/395/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.02.2018 року

Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючої-судді Бойко О.М.

секретар судових засідань Кравс С.В.

з участю:

представника позивача ОСОБА_3

позивача ОСОБА_4

відповідача ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Декра» до ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі та справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Фірми «Файненшл & Інвестмент Енерджі Холдінг Істеблішмент» про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТзОВ «Універсальна логістична компанія»,-

в с т а н о в и в :

позивач ТзОВ «Декра» звернувся до суду з позовом в я кому просить стягнути з відповідача на користь ТзОВ «Декра» 288 251 грн. 38 коп. заборгованості за невиконання грошового зобов'язання за договором купівлі - продажу частки в статутному капіталі ТзОВ «Універсальна логістична компанія» від 07.12.2011 року, 43 786 грн. 57 коп. пені; 12 177 грн. 63 коп. - трьох відсотків річних; 28 825 грн. 14 коп. штрафу; 105 252 інфляційних нарахувань та судові витрати. В обгрунтування позову покликається на те, що 30.06.2010 року здійснено державну реєстрацію ТзОВ «Універсальна логістична компаніями», учасниками вказано товариста стали компанія «Файненшл & Інвестмент Енерджі Холдінг Істеблішмент»» з частковою у розмірі 60 % статутного капіталу, ОСОБА_7 з часткою у розмірі 20 % та відповідач з часткою у розмірі 20 %. 07.12.2011 року між учасниками ТзОВ «Універсальна логістична компанія» фірми «Файненшл & Інвестмент Енерджі Холдінг Істеблішмент» та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТзОВ «Універсальна логістична компанія», який передбачав можливість позивача відчужити на користь користь відповідача частку в розмірі 30 % статутного капіталу на певних умовах у майбутньому. Відповідно до п.3.5 договору право власності на частку в статутному капіталі товариства переходять від продавця до покупця з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі частки в статутному капіталі товариства сторонами. Пунктом 4.2 вказаного договору передбачено, що покупець зобов'язується сплатити продавцеві протягом 3 банківських днів з моменту укладення акту приймаяння-передачі частки в статутному капіталі товариства. Оплата частки здійснюється у безготівковій формі, шляхом перерахування відповідної грошової суми на банківські поточні рахунки, що будуть вказані подавцем у письмовому повідомленні-вимозі, у грошовій одиниці України-гривні (п. 4.3 договору). 01.10.2013 року до п.4.3 договору були внесені зміни, шляхом укладення додаткового договору про внесення змін. Сторони погодили викласти п.4.3 договору в наступній редакції «п.4.3 Оплата договірної ціни частки в статутному капіталі товариства здійснюється в безготівковій формі, шляхом перерахування відповідної грошової суми в гривнях на банківські поточні рахунки продавця або ТзОВ «Фінансова компанія «Декра», яка уповноваженим представником продавця». Продавець належним чином виконав свої зобов'язання за вказаним договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі. 10.10.2013 року в рамках зазначеного договору купівлі-продажу частки між компанією «Файненшл & Інвестмент Енерджі Холдінг Істеблішмент»та відповідачем був підписаний акт приймання-передачі частки в статутному капіталі ТзОВ «Універсальна логістична компанія», відповідно до якого продавець передав у власність покупця, а покупець прийняв у свою власність частку в статутному капіталі товариства. 14.10.2013 року відповідач отримав вказаний акт. Однак, відповідач своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТзОВ «Універсальна логістична компанія» від 07.12.2011 року щодо оплати не виконав. 13.02.2015 року між компанією «Файненшл & Інвестмент Енерджі Холдінг Істеблішмент» та позивачем було укладено договір відступлення права вимоги за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТзОВ «Універсальна логістична компанія» від 07.12.2011 року. Враховуючи викладене, просить стягнути з відповідача 288 251 грн.38 коп. заборгованості за невиконання грошового зобов'язання за договором купівлі - продажу частки в статутному капіталі ТзОВ «Універсальна логістична компанія» від 07.12.2011 року. Відповідно до п. 7.3, 7.4 договору з просить стягнути з відповідача 43 786 грн. 57 коп. пені та 28 825 грн. 14 коп. штрафу за невиконання зобов'язання. Крім того, у зв'язку із невиконанням грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТзОВ «Універсальна логістична компанія» від 07.12.2011 року просить стягнути з відповідачки 3% річних за час прострочення зобов'язання в сумі 12 177 грн. 63 коп. та 105 252 грн. 34 коп. інфляційних витрат. Просить позов задоволити.

ОСОБА_4 звернулась до суду із позовом в якому просить визнати недійсним договір купівлі - продажу частки в статутному капіталі ТзОВ «Універсальна логістична компанія» від 07.12.2011 року. В обгрунтування позову покликається на те, що ОСОБА_5 є її чоловіком, про існування договору купівлі - продажу частки в статутному капіталі ТзОВ «Універсальна логістична компанія» від 07.12.2011 року їй стало відомо 11.04.2015 року. Спірний договір в порушення вимог ч.5 ст. 203 ЦК України не прямований на реальне настання правових наслідків, оскільки на момент його укладення як фірма «Файненшл & Інвестмент Енерджі Холдінг Істеблішмент», так і ОСОБА_5 усвідомлювали наявність обставин, які унеможливлювали настання правових наслідків вчиненого ними правочину, а саме: відповідач ОСОБА_5 не має і не може мати власних коштів у розмірі 288 251 грн. 38 коп. для оплати на користь фірми «Файненшл & Інвестмент Енерджі Холдінг Істеблішмент» вартості частки у розмірі 30 % статутного капіталу ТзОВ «Універсальна логістична компанія»; право власності, користування і розпорядження від фірми «Файненшл & Інвестмент Енерджі Холдінг Істеблішмент» до ОСОБА_5, могло перейти лише після внесення загальними зборами ТзОВ «Універсальна логістична компанія» змін до статуту товариства, державної реєстрації у Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців змін у складі учасників ТзОВ «Універсальна логістична компанія». Отже, обумовлення ц договорі від 07.12.2011 року іншого моменту переходу до ОСОБА_5 особистого майнового права частку у розмірі 30 % статутного капіталу ТзОВ «Універсальна логістична компанія», раніше державної реєстрації у Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємцівзмін у складі учасників ТзОВ «Універсальна логістична компанія», вказує на те, що сторони договору від 07.12.2011 року не мали на меті досягнення тих правових наслідків, які обумовлені зазначеним правочином. Просить позов задоволити.

Ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 30.07.2015 року продавження у справі було зупинено до набрання законної сили судового рішення у цивільній справі №464/3793/15-ц Сихівського районного суду м.Львова за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Фірми «Файненшл & Інвестмент Енерджі Холдінг Істеблішмент», треті особи: ТзОВ «Універсальна логістична компанія», ТзОВ «ФК «Декра» про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства.

Ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 15.10.2015 року провадження у справі відновлено.

Ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 11.05.2016 року справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Декра» до ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі та справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Фірми «Файненшл & Інвестмент Енерджі Холдінг Істеблішмент» про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТзОВ «Універсальна логістична компанія»об`єднано в одне провадження.

Представник позивача ТзОВ «ФК «Декра» в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, дав пояснення аналогічні його змісту, просить позов задоволити. Позов ОСОБА_4 не визнав, зазначивши, що такий є безпідставним, просить відмовити в його задоволенні.

Відповідач в судовому засіданні позов ТзОВ «ФК «Декра» не визнав та пояснив, що підписуючи такий договір не врахував, що з 07.12.2011 р. до 31.12.2013 року діяльність товариства може в силу різних обставин виявитися збитковою, що фактично і мало місце. Крім того, проаналізувавши окремі положення договору дійшов висновку, що вони суперечать вимогам законодавства України тому про відмову від прийняття частки в статутному капіталі товариства 20.11.2013 року повідомив фірму «Файненшл & Інвестмент Енерджі Холдінг Істеблішмент». Акт приймання-передачі частки ним було підписано під примусом та із застосування психологічного насильства, був змушений підписати, оскільки переживав за дружину та дітей. На даний час всі активи ТзОВ «Універсальна логістична компанія» виведено та таке визнано банкрутом, відтак, даним позовом його змушують сплатити кошти фактично нізащо. Тому просить відмовити у задоволенні позову. Позов ОСОБА_4 визнав повністю, просить такий задоволити.

Представник відповідача фірми «Файненшл&Інвестмент Енерджі Холдінг Істеблішмент» в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини неявки суду не повідомив, а тому, суд вважає за можливе розглядати справу у його відсутності.

Представник третьої особи ОСОБА_7 в судовому засіданні позов не визнав та просить відмовити в його задоволенні. В останнє судове засідання ОСОБА_7 не з'явився, належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини неявки суду не повідомив, а тому, суд вважає за можливе розглядати справу у його відсутності.

Заслухавши пояснення представника представника позивача, позивача ОСОБА_4, відповідача, представника третьої особи ОСОБА_7., з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що 07.12.2011 року між Фірмою «Файненшл & Інвестмент Енерджі Холдінг Істеблішмент» та ОСОБА_5 було укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТзОВ «Універсальна логістична компанія», відповідно до умов якого продавець Фірма «Файненшл & Інвестмент Енерджі Холдінг Істеблішмент» протягом строку придбання, визначеного в пункті 2.4 цього договору, зобов'язується передати у власність покупця, а покупець ОСОБА_5 протягом строку придбання зобов'язується в порядку передбаченому договором прийняти у свою власність та оплатити частку в статутному капіталі ТзОВ «Універсальна логістична компанія» у розмірі 30 % статутного капіталу товариства.

Пунктом 2.4 договору визначено, що строк придбання за цим договором визначається як період в часі, який розпочинається 01 грудня 2011 року та закінчується 31 грудня 2013 року і протягом якого покупець зобов'язується на першу вимогу продавця, в порядку, визначеному цим договором прийняти у свою власність та повністю оплатити частку в статутному капіталі товариства.

Відповідно до п. 3.5 договору право власності на частку в статутному капіталі товариства та корпоративні права на товариства переходять від продавця до покупця з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі частки в статутному капіталі товариства сторонами.

Пунктом 4.2 вказаного договору передбачено, що покупець зобов'язується сплатити продавцеві протягом 3 банківських днів з моменту укладення акту приймаяння-передачі часткви в статутному капіталі товариства. Оплата частки здійснюється у безготівковій формі, шляхом перерахування відповідної грошової суми на банківські поточні рахунки, що будуть вказані подавцем у письмовому повідомленні вимозі, у грошовій одиниці України-гривні (п. 4.3 договору).

Пунктом 7.3 договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТзОВ «Універсальна логістична компанія» від 07.12.2011 року визначено, що у випадку повної або часткової не оплати покупцем договірної ціни (вартості) частки в статуному капіталі товариства, визначеної в п.4.1 договору в строк, передбачений п.4.2 та 3.4 цього договору, покупець сплачує продавцеві пеню в розмір облікової ставки НБУ за кожен день протермінування оплати.

Відповідно до п. 7.4 договору у випадку невиконання покупцем будь-якого зі своїх зобов'язань, зокрема, пунктами 6.3.2, 6.3.4, 6.3.5 цього договору або відмови покупця від прийняття частки в статутному капіталі товариства на вимогу продавця покупець зобов'язується сплатити на корить продавця одноразово штраф в розмірі 10 % договірної ціни частки в статутному капіталі товариства, визначеної п. 4.1 договору, лише за перший випадок такого штрафного порушення покупця виключає в подальшому можливість продавця застосувати таку штрафну санкцію за інші штрафні порушення покупця.

Як встановлено судом, 01.10.2013 року між Фірмою «Файненшл & Інвестмент Енерджі Холдінг Істеблішмент» та ОСОБА_5 було укладено додатковий договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТзОВ «Універсальна логістична компанія» від 07.12.2011 року, відповідно до умов якого сторонни погодили викласти п.4.3 договору в наступній редакції «Оплата договірної ціни частки в статутному капіталі товариства здійснюється в безготівковій формі, шляхом перерахування відповідної грошової суми в гривнях на банківські поточні рахунки продавця або ТзОВ «Фінансова компанія «Декра», яка уповноваженим представником продавця».

Як вбачається із власноручно написаної заяви ОСОБА_5 від 10.10.2013р. останній отримав від фірми «Файненшл & Інвестмент Енерджі Холдінг Істеблішмент» повідомлення про готовність передати йому частку в статутному капіталі ТзОВ «Універсальна логістична компанія» в розмірі 30% статутного капіталу та зобов'язується у встановлений договором строк прийняти запропоновану частку та оплатити її договірну ціну шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ТзОВ «Фінансова компанія «Декра».

Із акту приймання -передачі частки в статутному капіталі ТзОВ «Універсальна логістична компанія» в рамках договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТзОВ «Універсальна логістична компанія» від 07.12.2011 року вбачається, що такий складено 10 жовтня 2013 року та підписано сторонами. Згідно вказано акту Фірма «Файненшл & Інвестмент Енерджі Холдінг Істеблішмент» в порядку та на умовах договору купівлі-продажу передала у власність відповідача ОСОБА_5, а відповідач ОСОБА_5 прийняв та зобов»язався оплатити частку в статутному капіталі ТзОВ «Універсальна логістична компанія» в розмірі 30 % статутного капіталу, вартістю 288 251 грн. 38 коп.

13.02.2015 року між компанією «Файненшл & Інвестмент Енерджі Холдінг Істеблішмент» та пТзОВ «Фінансова компанія «Декра» було укладено договір відступлення права вимоги №2/15 ВПВ відповідно до умов якого до ТЗОВ «ФК «Декра» перейшло право вимоги до ОСОБА_5 за договором купівлі - продажу частки в статутному капіталі ТзОВ «Універсальна логістична компанія» від 07.12.2011 року.

У відповідності із ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору і в установлений договором строк.

За умовами ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що відповідач умов купівлі - продажу частки в статутному капіталі ТзОВ «Універсальна логістична компанія» від 07.12.2011 року не виконав, у встановлений договором строк не оплатив її договірну ціну.

З огляду на те, що відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань купівлі - продажу частки в статутному капіталі ТзОВ «Універсальна логістична компанія» від 07.12.2011 року, суд приходить до висновку, що з відповідача в користь позивача підлягає стягненню 288 251 грн.38 коп. заборгованості за невиконання грошового зобов'язання за договором купівлі - продажу частки в статутному капіталі ТзОВ «Універсальна логістична компанія» від 07.12.2011 року та 43 786 грн. 57 коп. пені.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом

З огляду на викладене положення з відповідача в користь позивача підлягає стягненню 12 177 грн. 63 коп. трьох відсотків річних та 105 252 грн. інфляційних нарахувань.

Проте, позов в частині стягнення штрафу до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язань настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (пені).

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

З огляду на викладене та враховуючи те, що договором від 07.12.2011 року укладеним між сторонами, передбачено відповідальності у вигляді сплати пені, у разі невиконання умов договору, суд приходить до висновку, що в задоволенні позов в частині стягнення штрафу слід відмовити.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові, прийнятій в результаті перегляду рішень в порядку п.1 ч.1 ст.355 ЦПК України, в цивільних справах № 6-2003цс15 від 21 жовтня 2015 року.

Суд не приймає до уваги покликання відповідача на відсутність обов»язку виконання умов договору, оскільки такий укладений із порушенням вимог заколнодавства та без його волі, під примусом та із застосування психологічного насильства, з огляду на наступні обставини.

Відповідно до ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Крім того, згідно із ст.ст. 627, 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, а зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови які є обов'язковими.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.

Проте, судом не встановлено, а відповідачем не доведено, наявності обставин, які б свідчили про нікчемність даного правочину, оскільки його недійсність прямо не визначена законом, а такий договір може бути оспорений, однак, із позовом про визнання його недійсним відповідач ОСОБА_5 до суду не звертався. Крім того, у своїх поясненнях відповідач не заперечив того факту, що станом на час укладення договору дійсно мав намір придбати вказану частку, однак, в подальшому після з'ясування того, що з підприємства були виведені активи вважав це економічно невигідним.

Покликання відповідача на застосування тиску та психологічного насильства не підтверджено жодними фактичними даними. Відповідач жодного разу не звертався до правоохоронних органів з приводу вчинених щодо нього протиправних дій при укладенні договору чи підписанні акту прийому-передачі.

Вирішуючи позов ОСОБА_4, суд приходить до висновку, що такий не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Згідно ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі статтею 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Згідно роз'яснень, що містить п. 24 постанови Пленум Верховного Суду України «Про судову практику розгляду справ про визнання правочинів недійсними» від 6 листопада 2009 року № 9 для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Судам необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

Як встановлено судом, укладаючи спірний договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТзОВ «Універсальна логістична компанія» від 07.12.2011 року сторони досягли згоди відносно усіх істотних умов договору, після укладення договору однією із сторін були виконані його умови, а саме Фірма «Файненшл & Інвестмент Енерджі Холдінг Істеблішмент» повідомила відповідача про свою готовність продати йому свою частку в статутному капіталі товариства, а відповідач зобов'язався у встановлений договором строк прийняти запропоновану частку та оплатити її договірну ціну шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ТзОВ «Фінансова компанія «Декра» та сторонами складено акт прийому-передачі, таким чином відбулось його часткове виконання. Сам відповідач у своїх поясненнях не заперечував того факту, що станом на час укладення договору мав зацікавленість у придбанні цієї частки, а змінив думку з цього приводу в подальшому, вже при складанні акту прийому-передачі.

З огляду на наведені обставини, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання договору купівлі - продажу частки в статутному капіталі ТзОВ «Універсальна логістична компанія» від 07.12.2011 року недійсним, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати пропорційно до задоволених вимог в сумі 3288 грн. 60 коп.

На підставі ст. 526, 527, 530, 610, 611, 625, 655 ЦК України та керуючись ст. 102, 13, 81, 89, 141, 263 - 265 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

позов Товариства з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Декра» задоволити частково. Стягнути з ОСОБА_5 (місце проживання - АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Декра» (місце знаходження - м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 103, ЄДРПОУ 24685310) 288 251 (двісті вісімдесят вісім тисяч двісті п'ятдесят одну) грн.38 коп. заборгованості за невиконання грошового зобов'язання за договором купівлі - продажу частки в статутному капіталі ТзОВ «Універсальна логістична компанія» від 07.12.2011 року, 43 786 ( сорок три тисячі сімсот вісімдесят шість) грн. 57 коп. пені; 12 177 (дванадцять тисяч сто сімдесят сім) грн. 63 коп. трьох відсотків річних; 105 252 ( сто п'ять тисяч двісті п'ятдесят дві) грн. інфляційних нарахувань та 3288 грн. 60 коп. сплаченого судового збору.

В решті позову - відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Фірми «Файненшл & Інвестмент Енерджі Холдінг Істеблішмент» про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТзОВ «Універсальна логістична компанія» - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути до апеляційного суду Львівської області через Сихівський районний суд м.Львова протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 02.03.2018р.

Головуюча Бойко О. М.